-
1 капитал
-
2 капитал
-
3 капитал
1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.* * *капіта́л, -у -
4 оборотный капитал
обіго́вий капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > оборотный капитал
-
5 переменный капитал
змі́нний капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > переменный капитал
-
6 постоянный капитал
пості́йний капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > постоянный капитал
-
7 товарный капитал
това́рний капіта́л, кра́мовий капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > товарный капитал
-
8 оборотный капитал
обіго́вий капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > оборотный капитал
-
9 переменный капитал
змі́нний капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > переменный капитал
-
10 постоянный капитал
пості́йний капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > постоянный капитал
-
11 товарный капитал
това́рний капіта́л, кра́мовий капіта́лРусско-украинский политехнический словарь > товарный капитал
-
12 касса
1) (ящик денежный) каса, скринька, скринька на гроші. Несгораемая -са - огнетривала (негорюща) каса;2) касова комора, касова (-вої), каса. Билетная -са - білетна, квиткова каса. Багажная -са - багажна каса. Товарная -са - вантажна (товарова) каса;3) (учреждение) каса, скарбниця, скарбівня. Деньги поступили в -су - гроші вступили (надійшли) до каси. -са взаимопомощи - каса взаємодопомоги, обопільної запомоги. Сберегательная -са - щаднича каса, щадниця, (неудачн. неологизм) ощадна каса. -са социального обеспечения - каса соціяльного забезпечення. Ссудная -са - позичкова каса;4) (капитал) сума, гріш (р. гроша). -са денег нужна для этого - на це треба чимало гроша;5) типогр. - каса, шрифтівня; реал (-да).* * *ка́са\касса взаимопо́мощи — ка́са взаємодопомо́ги
-
13 корысть
1) (польза, добыча) користь (-ти), (з)добуток (-тку) кому з чого, на що. [Стільки з його користи, як з чорта смальцю (Приказка). Вперта коза - вовкові користь (Приказка)]. На старости жениться - не себе -рысть - старому женитися - тільки журитися; за старим жінка плаче та через його иншого баче (Приказки);2) (выгода, барыш) користь, зиск (-ку), бариш (-шу), заробіток (-тку). [Тільки й зиску, що в писку (Приказка)]. Без -сти торговать нельзя - без заробітку шкода й торгу; без баришу шкода й часу (Приказки);3) (рост. проценты) процент (-ту), надсоток (-тку), лихва, ріст (р. росту). [Мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере за стовп (Липовеч.). Росту ще не виплатив, а стовп (капитал) само собою стоїть (Левч.)];4) (любостяжание) корисливість (-ости), користолюбство, (сильнее) зажерливість, неситість (-тости); срвн. Жадность. Его -рысть одолела - зажерливість (неситість) його посіла.* * *1) ( выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́2) см. корыстолюбие -
14 материальный
1) (от Материя) матеріяльний, (вещественный) речовинний, (телесный) тілесний. -ный мир - матеріяльний світ (-ту);2) (плотской, чувственный) плотський, тілесний, матеріяльний. -ный человек - плотолюбна людина, (материалист) матеріяліст;3) (о средствах к жизни) матеріяльний. [Матеріяльні потреби (Доман.)]. -ные интересы - матеріяльні інтереси. -ные дела, -ное положение - матеріяльні справи, матеріяльне становище;4) (от Материал) матеріяльний. -ный капитал - матеріяльний капітал (-лу). -ная книга - матеріяльна книга. -ный счёт - матеріяльний рахунок (-нку); (учёт) облік (- ку) матеріялів. -ная часть - матеріяльна частина. -ный двор - склад будівельних матеріялів, лісна (-ної).* * *Iматеріа́льнийIIматеріа́льний, речови́нний -
15 мёртвый
1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.* * *1) прил. ме́ртвийлежа́ть мёртвым грузом — лежати ме́ртвим капіта́лом
2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий -
16 наколачивать
наколотить1) что и что на что (набивать) - набивати, набити, (о мног.) понабивати що, що на що. [Набив обручі на діжку (Сл. Ум.)]. -вать ракету - набивати ракету;2) чего во что, на что (вколачивать) - набивати, набити и (чаще) понабивати чого в що, на що, забивати, забити и (чаще) позабивати що в що; (дрань под штукатурку) решетити, порешетити, зарешетити, дранкувати, подранкувати (стіну). [Понабивав гвіздків у стіну (Сл. Ум.). Позабивай тут скрізь коляки (Богодух.). Попереду стінку зарешетимо, а тоді тинькуватимем (Звин.)];3) чего (разбивать) - набивати, набити, натовкти, натрощити чого;4) -тить кого - набити, налупити, налупцювати, (образно) набанити, намотлошити, намолотити и т. п. кого; срв. Колотить 3. -тить бока кому - полатати (облатати, потасувати) боки кому. [І боки так потасувала (Котл.)];5) (цену) набивати, набити ціну;6) (копейку, денежки) збивати, збити копійчину (грошики, грошенята, гріш, грошву), назбивати грошиків (грошенят), зібрати (чимало, читрохи) грошей. [Зібрав грошей і став хороший (Кропивн.)]. Наколоченный -1) набитий, понабиваний;2) набитий, забитий, пона[поза]биваний; порешете[я]ний, зарешетений, подранкований;3) набитий, натовчений, натрощений;4) набитий, налуплений, налупцьований и т. п.;5) набитий;6) збитий, назбиваний. -ться -1) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (стуча) наколотитися, нагрюкатися, налупитися, нагатитися, нагупатися; б) (избивая) набитися, налупитися, налупцюватися и т. п. Срв. Колотить 1 и 3; в) (бьюсь обо что) набитися, наколотитися об що, в що, (трясясь) натіпатися, натріпатися, накидатися, натрястися, (ударяясь) набитися, настукатися об що, в що; г) (стараясь) натовктися, набитися, напобиватися, напоратися, навпадатися коло чого, над чим, з чим; ґ) набратися (зазнати) лиха, натерпітися; набідуватися, назлиднюватися; срв. Намаяться.* * *несов.; сов. - наколот`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. понабива́ти2) (избивать, колотить) би́ти, наби́ти; товкти, -вчу́, -вче́ш, натовкти́3) (перен.: сколачивать капитал) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш) и назбивати; збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) -
17 накоплять
накопить призбирувати, призбирати, назбирувати, назбирати, збирати, зібрати, нагромаджувати, нагромадити, збивати, збити (до купи), скупчувати, скупчити, накупчувати, накупчити, (нагромождать) накопичувати, накопичити, (наживать, приобретать) наживати, нажити, набувати, набути, придбавати, придбати, надбавати, надбати що, чого, (о мног.) попризбирувати, поназбирувати, понагромаждувати, поскупчувати, понакупчувати, понакопичувати, понаживати, понабувати, попридбавати, понадбавати що, чого. [Призбирав я собі срібло й золото й скарби (Куліш). Зазнали, діди біди, поки нажили, а онуки муки, доки збули (Приказка). Знання багато-багато за стільки віків ми придбали (Самійл.)]. -ть капитал - нагромаджувати, нагромадити, скупчувати, скупчити капітал. Накоплённый - призбираний, назбираний, зібраний, нагромаджений, збитий (до купи), скупчений, накупчений, накопичений, нажитий, набутий, придбаний, надбаний, попризбируваний и т. п. [Призбирані наслідки попередньої фізичної і духової праці (Доман.). Фінансові резерви, набуті віковічною експлуатацією робітників (Пр. Правди). Надбане добро все загинуло (Богодух.)]. -ные деньги - призбирані (нажиті, набуті) гроші. -ный опыт - набутий досвід.* * *см. накапливать -
18 накопляться
накопиться призбируватися, призбиратися, назбируватися, назбиратися, набиратися, набратися, нагромаджуватися, нагромадитися, нагуртовуватися, нагуртуватися, скупчуватися, скупчитися, накупчуватися, накупчитися, (нагромождаться) накопичуватися, накопичитися, (о мног.) попризбируватися и т. п.; бути призбируваним, призбираним, попризбируваним и т. п.; (наживаться) наживатися, набуватися, придбаватися, надбаватися, бути придбаваним, придбаним, нажитим и т. п. [Знання призбирувалися віками (Загірня). Грошик до грошика, - призбиралося дещо (Франко). Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої української інтелігенції (Крим.). Листування потроху скупчувалось йому на столі, але на це згромадження він дивився поблажливо (В. Підмог.)]. Вода -ется на пашне - вода збирається на лану, вода напливає на лан. Капитал -ется, -пился - капітал нагромаджується (скупчується, призбирується), нагромадився (скупчився, призбирався). [Великі капітали скупчилися в їх руках (Київ)]. -пилось много неотложных дел, долгов - набралося (назбиралося, нагуртувалося, накопичилося, зависло) багато невідкладних справ, боргів. [Я й платив, щоб подать не зависала (Сл. Гр.)]. Много на совести -пилось - багато на совісті (на душі) нагрузло.* * *см. накапливаться -
19 наличный
1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).* * *ная́вний; ( присутствующий) прису́тнійза \наличныйый расчёт, за \наличныйые де́ньги — за готі́вку, за гото́ві гро́ші
\наличныйые де́ньги — готі́вка, гото́ві гроші; ( имеющиеся налицо) ная́вні гро́ші
\наличныйый капита́л — ная́вний капіта́л; ( наличность) готі́вка, готові гро́ші
\наличныйый расчёт — розраху́нок готі́вкою (готовими грішми, готовими грошима)
-
20 оборот
1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];8) (времён года) чергування змін року.* * *1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у\оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би
\оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р
\оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів
\оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів
3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у6) ( словесное выражение) зво́рот, -у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Капитал — (capital) 1. Общая стоимость активов какого либо лица за вычетом его обязательств. 2. Выраженные в деньгах доли участия в активах организации за вычетом обязательств участников. 3. Деньги, вложенные их владельцами в организацию, чтобы она начала… … Финансовый словарь
КАПИТАЛ — (лат. capitalis). 1) денежная сумма, отдаваемая в рост. 2) всякое имущество, употребляемое для собственного пользования или с целью какого либо производства, и вообще все, что представляет известную меновую ценность. Словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
КАПИТАЛ — КАПИТАЛ, капитала, м. [от латин. capitalis, букв. головной]. 1. Совокупность стоимостей (см. стоимость во 2 знач.), при помощи к рых в капиталистическом обществе путем эксплоатации наемного труда извлекается прибавочная стоимость и к рая отражает … Толковый словарь Ушакова
КАПИТАЛ — (capital) 1. Созданные людьми средства производства. Средствами производства называют товары, предназначенные для использования в процессе производства, например машины и оборудование. Начисление износа капитала (capital consumption) означает… … Экономический словарь
Капитал — (capital) 1. Общая стоимость активов какого либо лица за вычетом его обязательств. 2. Выраженные в деньгах доли участия в активах организации за вычетом обязательств участников. 3. Деньги, вложенные их владельцами в организацию, чтобы она начала… … Словарь бизнес-терминов
Капитал — (собственные средства) необходим для того, чтобы в случае неожиданных финансовых потерь и даже ожидаемых убытков обеспечить банку исполнение всех обязательств перед кредиторами и акционерами. По РСБУ рассчитывается в соответствии с положением… … Банковская энциклопедия
капитал — 1. Стоимость, приносящая прибавочную стоимость. 2. Общая стоимость активов какого либо лица за вычетом его обязательств. 3. Выраженные в деньгах доли участия в активах предприятия за вычетом обязательств участников, иначе говоря, это в терминах… … Справочник технического переводчика
КАПИТАЛ — муж. денежное имущество, богатство в деньгах; наличные деньги, наличность; истиник. | Наличная стоимость, ценность всякого промыслового и другого заведения. Один торгует на капитал, на истиник, на свои деньги, другой на кредит, на веру, на чужое … Толковый словарь Даля
капитал — См. имущество... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. капитал основной капитал, основная сумма, собственность, имущество, состояние, накопления, средства, деньги; миллионы,… … Словарь синонимов
“КАПИТАЛ” — “КАПИТАЛ” главный труд К. Маркса, написанный им в период с 1857 по 1867. В окончательно сложившемся виде “Капитал” состоит из 4 т. Труд делится на теоретическую (т. 1 3) и историко критическую части (т. 4). Созданию своей экономической теории … Философская энциклопедия
Капитал — Капитал ♦ Capital Богатство, рассматриваемое как средство увеличения богатства. Суть понятия капитала – именно в этой круговой структуре. Капитал – это деньги, способные приносить деньги и тем самым противостоящие деньгам, которые мы… … Философский словарь Спонвиля
