выгода

- косвенная выгода

- косвенная выгода

зиск, користь (р. -сти), бариш, вигода, пожиток (р. -тку), інтерес, (гал.) хосен (р. хісна). Извлекать, извлечь выгоду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого, баришувати, побаришувати на чому, використовувати, використати що, (гал.) вихіснувати що. Это принесёт ему выгоду - з цього він матиме зиск, користь, бариш, вигоду, пожиток, інтерес, хосен.

* * *

1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];

2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;

3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;

4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].

* * *

1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́влення

2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у

1) (польза, добыча) користь (-ти), (з)добуток (-тку) кому з чого, на що. [Стільки з його користи, як з чорта смальцю (Приказка). Вперта коза - вовкові користь (Приказка)]. На старости жениться - не себе -рысть - старому женитися - тільки журитися; за старим жінка плаче та через його иншого баче (Приказки);

2) (выгода, барыш) користь, зиск (-ку), бариш (-шу), заробіток (-тку). [Тільки й зиску, що в писку (Приказка)]. Без -сти торговать нельзя - без заробітку шкода й торгу; без баришу шкода й часу (Приказки);

3) (рост. проценты) процент (-ту), надсоток (-тку), лихва, ріст (р. росту). [Мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере за стовп (Липовеч.). Росту ще не виплатив, а стовп (капитал) само собою стоїть (Левч.)];

4) (любостяжание) корисливість (-ости), користолюбство, (сильнее) зажерливість, неситість (-тости); срвн. Жадность. Его -рысть одолела - зажерливість (неситість) його посіла.

* * *

1) ( выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

2) см. корыстолюбие

прибуток (-тку), зиск (-ку), бариш (-шу), набіжка, вигода, (польза) користь (-сти), пожиток (-тку). Срв. Выгода, Польза. [З прибутку голова не болить (Номас). Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис). Чи зиск, чи страта, - одна заплата (Чуб. I). Щоб мати бариш, хазяїн повинен робітникові заплатити менше, ніж той йому заробить (Єфр.). Як по копійці набіжки, то й то гаразд (Лубен.)]. Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего - мати, брати (взяти) зиск (бариш, прибуток, користь) з чого, зискати, побаришувати на чому;

2) (рост, увеличение) прибування, зростання, більшання, при[з]більшення. Вода на -были, идёт на -быль - вода прибуває. Луна на -были - місяця прибуває. -быль населения - при[з]більшення людности; срв. Прирост.

* * *

1) прибу́ток, -тку, диал. набі́жка

2) (польза, выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть, зиск, -у, пожи́ток, -тку диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

3) ( приращение) при́ріст, -росту и прирі́ст, -ро́сту; ( увеличение) прибува́ння, збі́льшення

1) (прибыль при продаже) бариш, зиск, прибуток, користь, надбіжка;

2) см. Польза, Выгода. Получить барыш - убаришувати, заробити, зискати.

* * *

извлечь

1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];

2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;

3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.

* * *

несов.; сов. - извл`ечь

1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

5) мат. добува́ти, добу́ти

1) (имеющий в виду особу, относ. к лицам, особам вообще) особовий. -ный состав - особовий склад (-ду). -ный вред - ушкодження особи. -ное задержание - заарештування особи. -ный наём - найми (-мів);

2) (необщий, частный) особистий, персональний, (собственный) власний, (индивидуальный) індивідуальний. [Дивився на Германа, як на свого особистого ворога (Франко). Особисті почування самого автора (Єфр.). Щирі патріоти забудуть про особисті сварки (М. Левиц.). Не слід оддаватися власному горю (Крим.)]. -ная выгода - особиста користь (-ти). -ная безопасность - а) безпечність особи; б) (собственная) особиста безпечність (-ности). -ный дворянин - особистий (персональний) дворянин. -ные дела - власні (особисті) справи (р. справ). Это мое -ное дело - це моя власна (особиста) справа. По своим -ным делам - у своїх власних (особистих) справах, за своїми -ними (-тими) справами. -ное достоинство - особиста гідність (достойність) (- ности). -ная жизнь - особисте (індивідуальне) життя. -ные интересы - особисті інтереси. - ный кредитор - особистий кредитор (-ра). -ная обида - особиста образа. -ные обстоятельства - особисті обставини (-вин). По -ным обстоятельствам - з особистих обставин. -ное обязательство - особисте зобов'язання. -ная ответственность - особиста (власна) відповідальність (-ности). Под свою -ную ответственность - на свою власну (особисту) відповідальність. -ные счёты - особисті рахунки (-ків). [Доводять особисті рахунки до найбільшої сили (Грінч.)];

3) грам. - особовий. -ный глагол - особове дієслово. - ное местоимение - особовий займенник (-ка).

* * *

1) (относящийся к личности, персональный) особи́стий, персона́льний

2) ( относящийся к лицам) особо́вий

3) грам. особо́вий

користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.

* * *

1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності

2) (нажива, барыш) зиск, -у

1) добро, пуття, користь (-сти), пожиток (-тку). Что в этом -ку? - яка з цього користь? От этого -ку не будет - нічого доброго, путнього (путящого) з цього не вийде (не буде), не буде добра, пуття з цього. Итти в прок - іти на добро (на добре), на користь, на пожиток, іти в руку; срв. Впрок 1. [Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку (Номис)];

2) запас (-су). Готовить в прок - готувати про запас, на дальший час. Запастись в прок чем - призапасити на дальший час, надалі чого; срв. Впрок 2.

* * *

1) ( действие) розраху́нок, -нку; обраху́нок, обрахо́вування, обрахува́ння; розраху́нок, зва́жування; розраху́нок; звільня́ння, зві́льнення; розпо́діл, -у; розраху́нок, сподіва́ння

2) ( расплата) розраху́нок; (перен.) пораху́нок

3) (надежда, ожидание, предположение) сподіва́ння, споді́ванка, розраху́нок

4) (намерение) на́мір, -у

5) (корыстные соображения) розраху́нок; (выгода, польза) ви́года, ко́ристь, -ті и кори́сть; (интерес) інтере́с, -у; (смысл) ра́ція

6) (бережливость) оща́дливість, -вості

7) воєн, обслу́га

8) техн. розраху́нок