ками

намекнуть на кого, на что, о чём натякати и (редко) натякувати, натякнути на кого, на що, про що, закидати, закинути (на(з)догад, слова) про кого, про що, казати, накидати проти чого, (пров.) наменути на що, (шутл.) стригти куди, ключку закидати куди, загинати куди, (тонко -кать на толстые обстоятельства, шутл.) говорити на(з)догад (навманики) буряків, щоб дали капусти (Номис), говорити, питати и т. п. наздогад буряків. [Дозвольте спитаться, - на кого ви натякаєте? (Грінч.). Він оце про гроші йому натякував (Канівщ.). Натякнув батькові, що батько любить ходити до корчми (Н.-Лев.). Почервоніла, як я їй став закидати, що її полюбив (Квітка). Закинув Марусі наздогад, що се він її любить (Квітка). Почне слова закидати, воду, як то кажуть, каламутити (М. Вовч.). «Проти чого це він каже?» - «А проти того, що, може, в вас залишилося дещо з його добра» (Звин.). Не розберу, проти чого він мені накидає (Чигиринщ.). Далі вже й наменути на сю річ боявсь (М. Вовч.). Христя знає, куди це Грицько стриже, та мовчить (Мирний). «Ба, може-ж, їхня мова краща за нашу?» - спитав я наздогад буряків (Крим.)]. Тот, на кого -кали - той, на кого натякали (натякувано); натякнений. [Міщани брацлавські, натякнені при сій нагоді (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - намекнуть

1) (действие) - см. Натягивание; оконч. - а) натягнення, натяг (-гу), напнуття (- ття), напруження, натуження; накручення и накрутіння; б) натягнення, напнуття; в) натягнення, напнуття, нацуплення;

2) сапоги в -ку - облиплі (підлипчасті, облипчасті, тісні) чоботи;

3) натягування (-ння), натяжка, (принуждение) силування; (преувеличение) прибільшення. [Художник подав руку громадянинові, і вкупі вони, без натягування й тенденційности, таку змалювали картину, яка вбирає очі мистецьким виконанням (Єфр.)]. Стихи с -ками - вірші з натяжками, силувані вірші. Дело решено с -кой - справу вирішено з натяжкою (силувано). С -кой можна предположить - через силу (від сили, натягаючи правду, натягаючись) можна припустити. С -кой концы свели - через силу (від сили, силуючись, натягаючись, ледве) звели кінці з кінцями. Вывод с -кой - силуваний висновок.

* * *

1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання

2) (неправомерное допущение; искусственность) на́тяжка и натя́жка; ( преувеличение) перебі́льшення, прибі́льшення; ( принуждение) си́лування

нрч. необмежено, (реже) необмежовано; повно, цілковито, безмежно; срв. Безгранично, Вволю. [Це-ж наша незнана культура, що з віками іде необмежено (Усенко)].

* * *

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

намёк иносказание) натяк (-ку). -няки - манівці (-ців). Обиняком, -ками (говорить) - на(з)догад, науверти, манівцем. -ями (казати, говорити). Без обиняков - прямо, просто, навпростець, без сорома казка.

* * *

околотить

1) оббивати, оббити, (о многом) пооббивати що чим, що з чого, збивати, збити, позбивати що з чого; (отряхнуть) обтрушувати, обтрусити, пообтрушувати що з чого. -тить бока - обтовкти боки;

2) (колышками) обгородити кіл(оч)ками, обкілкувати, обпал(ь)кувати. -вать пороги - оббивати, обтупувати пороги. Околоченный - оббитий, пооббиваний, збитий, позбиваний и т. д.

* * *

см. обколачивать

околотиться

1) оббиватися, оббитися, пооббиватися; обтрушуватися, обтруситися, пообтрушуватися;

2) обгородитися кіл(оч)ками;

3) (баклушничать) байдики (байди) бити, байдикувати, виснути, вакувати(ся). [Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу (Н.-Л.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується]. -ться без дела - никати без роботи.

* * *

откатать

I. 1) (окончить катку) кінчати, скінчити качання, (на катке) маґлювання. Срв. Перекатать, Покатать;

2) (отвезти) відкатати кого. [Відкатай доктора до міста];

3) кого (отвалять, отдуть) катати, відкатати, (сильно) відкатувати кого, боки кому полатати. См. Отдуть, Отвалять.

II. Откатывать, откатить -

1) відкочувати, відкотити, (о мног.) повідкочувати. [Відкотити колоду від хати. Відкотити колесо до кузні];

2) (отвозить на тачках песок, руду) відвозити, відвезти тачкою (-ками) (пісок, руду);

3) поїхати. См. Укатить. -ся - відкочуватися, відкотитися. [Яблучко від яблуні не відкотиться].

* * *

несов.; сов. - откат`ить

переливання, переточування, пересипання. [Переливання живої крови з нашого національного організму до чужих (Єфр.)]; (о металле) переливання, перетоплювання; (о звуках, цветах) переливання, мініння, грання, вигравання, (о цветах) лел[н]іння. -вание из пустого в порожнее - теревені, плескання (язиком, -ками). Срв. Пустословие.

* * *

даток (-тку), датка (-ки), дачка (-ки). [Звик на датки, то вже йому не до роботи]. -ки з чужого стола - мантули, мантуси и минтуси. Выманивать -ки - мантулити. Живёт -ками - в руку дивиться.

* * *

подкрепить підкрі[е]пляти, підкрі[е]пити, (о мн.) попідкрі[е]пляти, покрі[е]пляти, покрі[е]пити, скріпляти, скріпити, (о мн.) поскріпляти; підсилювати, підсилити, (о мн.) попідсилювати; посилювати, посилити, засилювати, засилити; підпирати, підперти; (пищею) підживляти, підживити, (о мн.) попідживляти. -пить армию свежими силами - підсилити (посилити) військо новими силами. -пить больного лекарством - підживити, підкріпити недужого ліками. -пить свои слова доказательством - підперти свої слова доказами. -пить присягою - ствердити присягою. Подкреплённый - підкрі[е]плений, (о мн. попідкрі[е]плюваний), покрі[е]плений, скріплений, (о мн. поскріплюваний), підсилений, посилений, засилений, підпертий, (пищею) підживлений.

* * *

несов.; сов. - подкреп`ить

1) помая́чити и помаячи́ти, помаячі́ти; диал. поманя́чити и поманячи́ти, поманячі́ти; ( помелькать) помайорі́ти

2) показа́ти на ми́гах, показа́ти зна́ками

3) см. помаяться

учинок (-нку), (у)чин (-ну). Глупый -пок - нерозумний вчинок, дурниця. Дурные -пки - ледачі (погані) вчинки. Зверские -пки - звірячі вчинки, звірювання (Куліш). Дерзкий -пок - зухвалий вчинок, зухвальство. Благородный, великодушный -пок - шляхетний (благородний), великодушний вчинок. Безрассудный -пок - безглуздий вчинок, безглуздя. - пок вероломный - підступний (зрадливий) вчинок; підступ, зрада. Вероломными -ками любви и доверия, не приобретёшь - підступом (зрадливими вчинками, зрадливістю) любови й віри собі не з'єднаєш (любови й віри собі не придбаєш).

* * *

потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.

* * *

потекти́; ( политься струёй) задзюри́ти, задзюрча́ти, задзюркота́ти, задзюркоті́ти; ( о крови) заюши́ти; (преим. перен.) поплисти́, попливти́, попли́нути

штуками, від штуки. Работать -но - робити від штуки. Продавать -но - продавати штуками.

* * *

відштучний, від штуки. -ная плата - плата від штуки, відштучна плата.

* * *

1) (предубеждение) упередження;

2) (превратное мнение, суеверие) забобон (-ну), передсуд и пересуд. -ки - забобони (-нів). [Міщанські забобони (Л. Укр.). Відкинув усі ілюзії, всі забобони і дивлюсь на світ тверезо (Грінч.)]. Человек с -ками - забобонна людина. Склонность к -кам - забобонність (-ности).

* * *

примара, мара, (ув. марище, марюка), мана, (реже манія), омана, обмара, (привидение) привид (мн. привиди и привиддя), привиддя, поява, маняк (-ка), (обман, мираж) облуда, марево, обмана. [Щастя - примара: його немає на світі (Васильч.). І немов криваві примари насувались на місто (Коцюб.). Се голодної смерти мара (Л. Укр.). Се не мана - перед очами твоїми матінка твоя (Греб.). Перед неї стояла не Гаїнка, а якась мара бліда, страшна (Грінч.). Що се таке? Се не мара; моя се мати і сестра (Шевч.). Серед хаосу дивовижних марищ (Л. Укр.). Якась страшна поява (Леонт.). І мовчки привидом блукай (Олесь). Привид народнього бунту (Леонт.). Перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). Привиддя безсонної ночи (Л. Укр.)]. -рак счастья - примара, марево щастя. -рак смерти - примара, мара смерти. -ки больного воображения - примари х(в)орої уяви. Обманчивый -рак - облудна мара (примара, мана, обмара). Сражаться с -ками - воюватися (битися) з примарами (привидами, маняками). Срв. Привидение.

* * *

пропахать

I. (борозду) проорювати, проорати (борозну). -хать целый день - орати, виорати, проорати ввесь день. Пропаханный - проораний.

II. Пропахивать, пропахнуть чем - напахуватися, напахатися чим, пропахуватися, пропахатися чим, (неприятным чем) просмердітися чим. Пропахший - пропахлий, пахущий чим. [Прийдем було у кімнаточку душну, ліками пахущу; у подушках лежить недужа (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - пропах`ать

1) проо́рювати, проора́ти и попроо́рювати

2) (несов.: пахать в течение определённого времени) ора́ти [ці́лий день], проора́ти