Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ками

  • 21 закорить

    1) ( начать корить кого чем и за что) поча́ти доріка́ти (докоря́ти) (кому чим и за що)
    2) ( замучить упрёками) заму́чити до́корами (кого)

    Русско-украинский словарь > закорить

  • 22 заработок

    1) (плата за работу) заробіток (-бітку), зарібок (-рібку), дорібок (-бку), заробленина, (за службу) за[ви]служенина, заслужчина, (тяжёлый) загорьоване, замозольоване (-ного), (годичный за службу) годівщина. [Не ввесь заробіток приносив додому (Коцюб.). Маруся своїм заробітком годувала себе й матір (Грінч.). Більше зарібку матимеш (Номис). Вислужив той рік, взяв заслуженини три гроші та й пішов (Н.-Вол. п.)];
    2) (оплачиваемая работа) заробіток (-тку), заробітки (-тків), зарібок (-бку), заріб (-робу), хліб (-ба). [Заробітку кат-ма (Тесл.). Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто - приніс додому (Рудч.). Думають, в який хліб кинутись: у столярі піти - хліб треба купувати (Чуб. II)]. Ходить на -тки, итти в -тки - ходити, іти на заробітки, зарібкувати. Ходить по -ках - ходити по наймах, по заробітках. Живущий -ками - зарібник, зарібний, зароблящий. Где есть -ки (заработковый) - заробітний. [Край заробітний (Сл. Гр.)]. Есть - ки где - заробіточно, заробітно де. [Тепер заробіточно не тільки в Харкові, але й на селі (Харк. п.)]. Лёгкий -ток - легкий хліб.
    * * *
    1) ( плата за работу) заробі́ток, -тку; диал. зарі́бок, -бку, заро́бок, за́ріб, -робу
    2) ( работа по найму) заробі́ток

    \заработок тки — мн. заробі́тки, -ків

    Русско-украинский словарь > заработок

  • 23 зарубать

    зарубливать, зарубить
    1) зарубувати, зарубати, (посекать) стинати, стяти, (многих) постинати. [Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають (Чуб. V). По всьому царству постинать малих дітей (Шевч.)];
    2) -ть на бирке, -ть для памяти - закарбовувати, закарбувати, накарбовувати, накарбувати. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен, або скільки й чого кому продано (Єфр.)]. - бить себе на носу - закарбувати собі на носі (Куліш); (запомнить) затямити. [Зрозумійте й затямте собі (Франко)];
    3) -бить дорогу в лесу для воен. целей - засікти, (во множ.) позасікати (шляхи). [Шляхи лісові позасікали і за тими засіками на ворога чатували (М. Грінч.)]. Зарубленный - зарубаний; закарбований.
    * * *
    несов.; сов. - заруб`ить
    1) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати
    2) горн. зару́бувати, заруба́ти
    3) (сов.: запомнить) затя́мити; [до́бре] запам'ята́ти

    \зарубать би́ть [себе́] на носу́ (на лбу) — закарбува́ти (заруба́ти) [собі́] на но́сі

    Русско-украинский словарь > зарубать

  • 24 звёздочка

    зірочка, зіронька, зірничка, зірниченька, зоренька, зориночка, (ласкат.) ясочка, ясонька. [Оченьки, як ясоньки (Пісня)]. Картуз со -кой - картуз із зірочкою (П. Мирн.). Погоны со -ками - наплічники з зірочками.
    * * *
    1) уменьш.-ласк. зі́рочка, зі́ронька, зори́нка; (о глазах ласк.) я́сочка, я́сонька
    2) техн., полигр. зі́рочка

    Русско-украинский словарь > звёздочка

  • 25 знак

    1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;
    2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];
    3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];
    4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;
    6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;
    7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;
    8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];
    9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;
    10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.
    * * *
    1) знак, -а; ( метка) позна́ка

    в \знак к чего́ — на знак чого́

    \знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів

    2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

    в \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад

    Русско-украинский словарь > знак

  • 26 золотник

    1) (мера веса) золотник, ум. золотничок (-чка). Болезнь входит пудами, а выходит -ками - здоров'я летом (пташкою) вилітає, а по-воловому вертає (Приказка); лихо приходить пудами, а сходить золотниками (Номис);
    2) (глотник в насосах) хлипок (-пка), хлипавка, кляпка;
    3) техн. - розподільник (-ка);
    4) бот. -ник полевой - см. Золототысячник.
    * * *
    I
    ( мера) золотни́к, -а
    II техн.
    золотни́к, -а, сува́к, -а

    Русско-украинский словарь > золотник

  • 27 издержка

    1) (действ.) витрачання; см. Издерживание;
    2) -ка, чаще во мн. Издержки - трата, витрата, видаток (-тку), п(р)отрата, мн. трати (р. трат), витрати, видатки (-тків), п(р)отрати, наклад (-ду), кошт (-ту), кошти (-тів). [Верну вам усенькі ваші трати до останнього шеляга (Крим.). Чия хата, того й витрата (Борзенщ.). Прибуток не вернув видатків (Київ). Без накладу зиску не буде (Номис). Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.)]. Взять -ки на себя - узяти витрати на себе; власним коштом зробити що. -ки путевые - витрати подорожні, кошти на подорож. -ки судебные - видатки (наклади, витрати) судові. -ки возложить на виновного - витрати накласти на винного (узяти з винного). -ки производственные - виробничі витрати. -ки производительные - витрати доцільні.
    * * *
    ви́трата

    \издержкаки — мн. ви́трати, -трат

    с ма́лыми \издержка ками — з невели́кими ви́тратами; невели́ким ко́штом

    Русско-украинский словарь > издержка

  • 28 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

  • 29 клинышек

    клинець (-нця), клинчик, (для глухой заклинки) заплішка; срвн. Клин 1. Забитые в стену -ки перед мазкой - клинцьовання. [Глина по стінах давно облупилася, стирчало саме клинцьовання (Г. Барв.)]. Набивать -ками стену - см. Клинцовать.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    клино́к, -нка́, клине́ць, -нця́ и кли́нець, -нця, кли́нчик

    Русско-украинский словарь > клинышек

  • 30 кнопка

    1) (одёжная, канцелярская) кнопка, затиска. Прикрепить бумагу -ками - прикріпити (пришпилити) папір кнопками;
    2) (звонка, электрическая и т. п.) кнопка, притиска, (пуговка) ґудзик (-ка). Нажать -ку электрического звонка - натиснути кнопку електричного дзвоника.
    * * *
    кно́пка; за́тиска; при́тиска

    Русско-украинский словарь > кнопка

  • 31 колечко

    1) (носимое на пальце) обручка, каблучка, обідець (-дця), (перстенёк) персник, перстеник (-ка), перстеничок (-чка). Играть в -ко - гуляти, грати(ся) в персня;
    2) кільце, колечко; (звено) ланка. -чко колбасы - кільце ковбаси. Волосы -ками - волосся кучериками, завиточками.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    1) кільце́, коле́чко
    2) ( для ношения на пальце) каблу́чка, каблу́чечка; ( обручальное) обру́чка, обру́чечка; ( перстенёк) перстене́ць, -нця́, персте́ник, диал. пе́рсник

    Русско-украинский словарь > колечко

  • 32 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 33 крик

    (громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.
    * * *
    I
    1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гук, -у, гука́ння
    II
    ( водоток) крик, -у

    Русско-украинский словарь > крик

  • 34 кулак

    1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;
    2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;
    3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;
    4) (свая для причалки судов) паля;
    5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];
    6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).
    * * *
    I
    1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -а

    дава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м

    2) техн. кула́к
    II ист.
    (богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́

    Русско-украинский словарь > кулак

  • 35 лечить

    лечивать
    1) лікувати, лічити, курувати, (особ. о ранах, язвах) гоїти кого, що чим, від чого. [Сиділа з Ганкою то бавлячи її, то лікуючи всякими ліками (Л. Укр.). Лічили, лічили, поки її безталанну в труну положили (Шевч.). Раз йому довелось слабу курувати (Рудан.). Лікар три місяці гоїв уже його (Кониськ.)]. Его -чит районный врач - його лікує районовий лікар;
    2) (заниматься лечением) лікарювати.
    * * *
    лікува́ти; (рану, язву) го́їти

    Русско-украинский словарь > лечить

  • 36 мигание

    1) (веками) кліпання, блимання, бликання, моргання, (г)липання, мигання, (грубо) лупання (очима, повіками); (частое) кліпанина, морганина, мигавка, (грубо) лупанина;
    2) (подмигивание) моргання кому, до кого или на кого;
    3) (о свете) блимання, бликання, мигання, миг(о)тіння, моргання, кліпання; срв. ещё Мерцание.
    * * *
    1) клі́пання, морга́ння, мига́ння; лу́пання
    2) морга́ння
    3) мига́ння, бли́мання; лу́пання; мигті́ння, миготі́ння

    Русско-украинский словарь > мигание

  • 37 мигать

    мигивать, мигнуть
    1) (хлопать веками) кліпати, кліпнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути, моргати, (з)моргнути, мругнути, (г)липати, (г)липнути, (редко) мигати, (чаще) (з)мигнути, (грубовато) лупати, лупнути (очима). [Кліпають очі (Рудан.). Сидить та очима кліпає (Н.-Лев.). Малашка кліпала повіками, піднімаючи раз-у-раз очі на чоловіка (Григор.). Тільки очима блима (Основа). Блимнув якимись дикими очими (Васильч.). Чого ти своїми більмами так бликаєш? (Канівщ.). Князь іронічно глипнув (Франко). Маруся липнула на його очима (Н.-Лев.). Чабан їх зобачив, хоч оком не мигнув (М. Вовч.). Очі сухі і не змигнуть (Коцюб.). Він лупнув очима і застогнав (М. Левиц.)];
    2) (подмигивать кому) моргати, моргнути кому, на кого или до кого. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Темний небозвід до мене моргав зорями-очима (Франко)];
    3) (о молнии, звёздах, свете) блимати, блимнути, бликати, бликнути, мигати, мигнути, мигтіти, миготіти (-гочу, -готиш) и миготати (-гочу, -гочеш), моргати, моргнути, кліпати, кліпнути, (редко) лупати, лупнути. [Останняя искорка з попелу блима (Крим.). Зорі мигали і бризкали світлом (Н.-Лев.). Коли- не-коли моргне блискавка (Сл. Гр.). Сонце боялося навіть моргнуть (Коцюб.). Червоний жар (в печі) кліпав синявим оком (Коцюб.). Зорі на дощ дмуться та лупають (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - мигн`уть
    1) ( о глазах) клі́пати, клі́пнути, морга́ти, моргнути, мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути
    2) ( давая знак) морга́ти, моргну́ти
    3) ( о свете) мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути; несов. мигтіти, миготі́ти, диал. мигкоті́ти

    Русско-украинский словарь > мигать

  • 38 морщить

    1) морщити, наморщувати, зморщувати що. [Морщив своє молоде лице (Н.- Лев.). Сердито наморщував сіре в цеглястих плямах обличчя (Коцюб.)]. -щить лоб - морщити лоб(а) (чоло), (хмурить) насуплювати чоло, супитися. [Морщив лоба неначе сердився (Н.-Лев.)];
    2) (делать сборочки) морщити, брижити, брижувати, набрижувати що. -щить ткань - морщити (брижувати, набрижувати) тканину. -щить воду - вкривати воду зморш[щ]ками, брижити (брижувати, набрижувати) воду. [Зворушився вітрець, воду зморшками вкрив (Самійл.)];
    3) (безлично) морщитися, брижитися. На спине -щит - на спині брижиться.
    * * *
    I м`орщить
    мо́рщити, змо́рщувати, намо́рщувати
    II морщ`ить
    ( об одежде) мо́рщитися, бри́житися

    Русско-украинский словарь > морщить

  • 39 набрасываться

    набросаться
    I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;
    2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.
    II. Набрасываться, наброситься -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;
    2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].
    * * *
    I страд.
    1) накида́тися
    2) накида́тися, накреслюватися, -люється
    II несов.; сов. - набр`оситься
    1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)
    2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

    \набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти

    3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

    \набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́

    Русско-украинский словарь > набрасываться

  • 40 накопляться

    накопиться призбируватися, призбиратися, назбируватися, назбиратися, набиратися, набратися, нагромаджуватися, нагромадитися, нагуртовуватися, нагуртуватися, скупчуватися, скупчитися, накупчуватися, накупчитися, (нагромождаться) накопичуватися, накопичитися, (о мног.) попризбируватися и т. п.; бути призбируваним, призбираним, попризбируваним и т. п.; (наживаться) наживатися, набуватися, придбаватися, надбаватися, бути придбаваним, придбаним, нажитим и т. п. [Знання призбирувалися віками (Загірня). Грошик до грошика, - призбиралося дещо (Франко). Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої української інтелігенції (Крим.). Листування потроху скупчувалось йому на столі, але на це згромадження він дивився поблажливо (В. Підмог.)]. Вода -ется на пашне - вода збирається на лану, вода напливає на лан. Капитал -ется, -пился - капітал нагромаджується (скупчується, призбирується), нагромадився (скупчився, призбирався). [Великі капітали скупчилися в їх руках (Київ)]. -пилось много неотложных дел, долгов - набралося (назбиралося, нагуртувалося, накопичилося, зависло) багато невідкладних справ, боргів. [Я й платив, щоб подать не зависала (Сл. Гр.)]. Много на совести -пилось - багато на совісті (на душі) нагрузло.
    * * *

    Русско-украинский словарь > накопляться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Ками — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Синтоизм Основы …   Википедия

  • Ками — божества или духи японской национальной религии синто. Поклонение и обожествление природных сил и явлений солнца, гор, ветра, дождя, моря, животных, растений, скал, рек, ручьев и пр. предоснова синто. На более позднем этапе стали обожествлять… …   Вся Япония

  • Ками (Хёго) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Посёлок Ками яп. 香美町 Страна …   Википедия

  • Ками — Божество в синтоистском пантеоне. Существует бесчисленное множество Ками. Первые Ками были порождением Идзанаки и Идзанами. Последующие бесчисленные поколения Ками заполняют временной промежуток, отделяющий изначальных божеств от людей. Обитатели …   Религиозные термины

  • КАМИ — вымышленное сверхъестественное существо японской мифологии, символизирующее землетрясения. Изображалась в образе гигантской рыбы усача. При движении Ками происходят землетрясения. Поскольку рыба угрожала своими перемещениями земле, Великий бог… …   Символы, знаки, эмблемы. Энциклопедия

  • Ками (значения) — Ками: Ками сверхъестественные сущности в японской мифологии. Ками (Коти) город в префектуре Коти, Япония. Ками (Мияги) посёлок в Японии, находящийся в уезде Ками префектуры Мияги. Ками (Хёго) посёлок в Японии, находящийся в уезде Ками префектуры… …   Википедия

  • Ками (Мияги) — Посёлок Ками яп. 加美町 Страна ЯпонияЯпония …   Википедия

  • Ками (Коти) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ками (значения). Город Ками яп. 香美市 Страна …   Википедия

  • Ками, Давид — Давид Ками Дата смерти: 1943 год(1943) Место смерти: Германия Давид Ками (настоящая фамилия Каминский)  советский разведчик, оперативные псевдонимы Додо, Камиль, Лейтенант Антон Да …   Википедия

  • Ками-Накадзато (станция) — 上中里駅 (Станция Ками Накадзато) Вид на станцию Местонахождение Префектура …   Википедия

  • Ками (художник) — Y.Z. Kami Дата рождения: 1956 год(1956) Место рождения: Тегеран, Иран Жанр: живопись, графика …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»