-
1 качество
1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.* * *я́кість, -костів ка́честве кого-чего — як хто-що, за ко́го-що
-
2 лад
1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];6) см. Клёпка;7) см. Паз.* * *1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́дав ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим
2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у3) муз. ладлады́ — мн. лади́, -ді́в
См. также в других словарях:
Никаких секретов (фильм) — Никаких секретов No Secrets Жанр драма, триллер Режиссёр Дежё Магияр Продюсер Джон Харди Шауна Шапиро Джексон М … Википедия
Никаких секретов — No Secrets Жанр драма / триллер … Википедия
никаких денег не хватит — недоступный, станет в копеечку, не по средствам, не по карману, кусается, бешеных денег стоит, не приступиться, на вес золота, влетит в копеечку, не укупишь, дорогой, дорогостоящий, не приступишься, в цене, начетистый, приступу нет Словарь… … Словарь синонимов
никаких счетов не хватит — нареч, кол во синонимов: 21 • без счета (53) • без числа (50) • бессчетно (60) • … Словарь синонимов
никаких но — нареч, кол во синонимов: 5 • без возражений (14) • без всяких возражений (8) • … Словарь синонимов
никаких претензий — прил., кол во синонимов: 1 • взятки гладки (6) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
никаких сведений — нареч, кол во синонимов: 1 • ни ответа, ни привета (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
никаких следов не останется — нареч, кол во синонимов: 1 • и концы в воду (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
никаких гвоздей! — (И) никаких гвозде/й! И больше ничего, только так и никак иначе; никаких возражений. Светить и никаких гвоздей! (Маяковский) … Словарь многих выражений
Никаких гвоздей! — Разг. Экспрес. Несмотря ни на что; вопреки всему. До свидания, Глеб Иванович. Кряжич вежливо снял шляпу. Позвольте, друзья… никаких гвоздей!.. Едем вместе. Проведём уж до конца этот вечер (Ф. Гладков. Энергия) … Фразеологический словарь русского литературного языка
никаких комментариев — Без комментариев (никаких комментариев) от английского no comment. Оборот утвердился вскоре после Второй мировой войны. 12 февраля 1946 г., после встречи с Г. Трумэном в Белом доме, У. Черчилль заявил журналистам: «No comment» и пояснил, что это… … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
