-
41 трёшка
см. трёхрублёвка -
42 Замара[у]шка
общ.) Замарыш (м. р.) (с замар. лицом) замурза (об. р.), (пров.) невмивака- невтирака; (с зам. одеждой, лицом) замазура (об. р.), замазуха (ж. р.); (обычно о замар. чем- л. жирным) ялозник, ялозниця, ялоза (об. р.); (замар. чем-л. жидким) задри[і]па (об. р.), задри[і]панець (-нця), (о женщ.) задри[і]панка, забовтанка, забовтюха, захльопанка, зальопка, таляпалка, залена, таляпало (об. р.). [Не вмивається, цілий день ходить замурзою (Звин.). У, ти! невмивака-невтирака! (Звин.). І перше неохайна, вона стала задріпанкою (Коцюб.) А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна! (Шевч.). Чортова захльопанка (Харк. п.)]. -
43 Копёшка
см. Копёнка. -
44 осьмуха
-шка, -шечка восьмуха, -шка, -шечка. [Восьмуха (-мушка) чаю, тютюну]. Книга в -мушку - книга (книжка) у вісімку.* * *см. восьмушка; тж. осьм`ушка -
45 шкальный прибор
шка́льний при́лад -
46 шканечный тент
шка́нцевий наме́т -
47 шкальный прибор
шка́льний при́лад -
48 шканечный тент
шка́нцевий наме́т -
49 шафова сушарка
шка́фная суши́лкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > шафова сушарка
-
50 шкальний прилад
шка́льный прибо́рУкраїнсько-російський політехнічний словник > шкальний прилад
-
51 шканцевий намет
шка́нечный тентУкраїнсько-російський політехнічний словник > шканцевий намет
-
52 латыш
-шка -шский лотиш (-ша), лотишка, лотиський.* * *лати́ш, -а; лоти́ш, -алатышы́ — мн. латиші́, -ші́в
-
53 шкалик
шка́лик -
54 шкальный
шка́льний -
55 Говешко
-шка оковелок (гівна), гівнячок, (мн. ч., домашн. скота) балабушки, кружалки, (овец, коз) бібки. -
56 кошка
1) (животное) кішка, кітка, кицька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота). [Знову кішка до голубів лізе! (Звин.). Од мняса вже чути, нехай коти та собаки з'їдять (Звин.)]. Дикая -ка - дика кішка, (чаще) дикий кіт. Мех из дикой -шки - хутро з дикого кота. -ка мяукает - кішка нявчить, нявкає. Они живут, как -ка с собакой - вони живуть, як кіт із собакою. Между ними чорная -ка пробежала - вони глек розбили; чорний котяка поміж ними перебіг. Знает -ка чьё мясо съела - знає кішка чиє сало з'їла. Мечется, как угорелая -ка - бігає (кидається) як очмарілий кіт. Живуч, как -ка - живучий, як кішка (як кіт). -ке игрушки, а мышке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки (Номис); кіт гуляє, а мишка загибає. -ка и мышка (игра) - кіт і мишка; гра в кота й мишку;2) (якорь) ко[і]твиця, якір (р. якоря); см. Якорь. [Врешті грек підняв котвицю, і чорний баркас посунув до берега (Коцюб.)];3) (снаряд, род крюка) рак (-ка), рачок (-чка), (диал. рус.) кошка. [Рачком відра витягають, як хто впустить (Канівщ.)]. Железные -ки - залізні раки, (для вытягивания гвоздей) лапиця;4) (плеть) канчук-трійчатка;5) бот. Agrimonia Eupatoria L. - парило звичайне, нечуй-вітер, зрад-зілля, реп'яшки польові, гладишник, парник.* * *I1) кі́шка; ки́цька, кі́тка; ( кот) кіт, род. п. кота́как угоре́лая \кошка — як очмані́лий кіт
3)IIко́шки — (мн.: приспособление для подъёма на столбы) кі́шки, -шок, кі́гті, -тів
( отмель) диал. коса́, котви́ця -
57 лягушка
жаба, ласк. жабка, жабонька, жабочка, увелич. жабище (-ща), собир. жабня (-ні), жаб'я (-б'я), (перен. шутл.) болотяний соловейко. [І жаба риба, бо в воді сидить (Номис). Мов жабище з багна на світ вона дивилась (Куліш)]. -ка квакает - жаба кумкає. -ка, зоол. Rana - жаба, скакавка, скока, скакелюха, скрекотень, кракавка. -шка болотная (Rana arvalis Nilss.) - жаба лучна. -шка-бык (Rana catesbyana Shaw.) - жаба-бугай. -шка зелёная (Rana esculenta L.) - жаба водяна, жаба їстівна. -шка травяная (Rana temporaria L.) - жаба трав'яна. -шка проворная (Rana dalmatina Fitz.) - жаба прудка. -шка озёрная (Rana ridibunda Pall.) - жаба озі[е]рна (ставкова). -шки язычные (Phaneroglossa) - язикаті жаби. -шки настоящие (Ranidae) - справжні жаби, жабуваті. -ка древесница (квакша) (Hyla arborea L.) - райка звичайна, рахавка зелена, рапавка, кракавка, дерев'янка. -ки квакши (Hylidae) - райкуваті (-тих).* * *жа́ба, уменьш. жа́бка; диал. ро́павка, скакави́ця, ска́кавка -
58 чашка
-
59 козырёк
1) козирок (-рка); срвн. Козырь 1 и 4; дашок (-шка), піддашок (-шка); срвн. Козырь 3;2) (фуражки) козирок, (ум.) козирочок (-рочка), дашок (-шка) (Сл. Гр.). [З-під намотаної хустки блиснув на школярському козирку бурсацький значок (Васильч.)]. Сделать под -рёк - козирнути;3) (в картах) козирик, козирець (-рця), козиринка.* * *козиро́к, -рка́; кози́рка, дашо́к, -шка́; ( над постройкой) підда́шшя, підда́шок, -шка -
60 навес
1) см. Навеска 1;2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.* * *1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́
См. также в других словарях:
шка́нечный — шканечный … Русское словесное ударение
шка́нцевый — шканцевый … Русское словесное ударение
шка́нцы — шканцы, ев … Русское словесное ударение
ёшка — ЁШКА, и, ЁСЬКА, и, ЖОЗЕФ, а, м. Шутл. И. В. Сталин … Словарь русского арго
ёшка — (буква, буквица, литера, графема Ё) … Словарь употребления буквы Ё
шка́нечный — ая, ое. мор. 1. прил. к шканцы. 2. Несущий вахту на шканцах. Шканечный офицер. | в знач. сущ. шканечный, ого, м. [Матрос Прошка] состоял в числе шканечных, исполняя обязанность рабочей силы. Станюкович, «Человек за бортом!» … Малый академический словарь
шка́лик — а, м. 1. Старая русская мера объема вина, равная 1/200 ведра (0,06 л). || разг. Бутылка для водки такого объема, а также вообще небольшая бутылка для водки, с водкой. Вы куда же собственно хотите определить его? В кабак, потому там работа полегче … Малый академический словарь
шка́нцы — ев, мн. мор. Часть верхней палубы военных кораблей, где совершаются все официальные церемонии (смотры, парады, встречи и т. п.). Команда «Бородина» была собрана на шканцах. Командир Серебренников произнес краткую речь, призывая всех поддержать… … Малый академический словарь
шка́фик — а, м. уменьш. к шкаф (в 1 знач.); маленький шкаф … Малый академический словарь
шка́фный — ая, ое и шкафной, ая, ое. прил. к шкаф. Шкафная дверца … Малый академический словарь
шка́фчик — а, м. уменьш. к шкаф; маленький шкаф. Стоит у него в зале, в шкафчике, графинчик с настойкой. Салтыков Щедрин, Пошехонская старина. Устроили каждому рабочему шкафчики для грязной и чистой одежды. В. Беляев, Старая крепость … Малый академический словарь
