Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

из-за+него

  • 101 начитывать

    начесть
    I. нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв. Насчитывать. При проверке счетов на него -чли сто рублей - перевіряючи рахунки (під час перевірки рахунків) на його нараховано (нарахували, налічено, налічили) сто карбованців. Начтённый - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.
    II. Начитывать, начитать -
    1) (изв. количество) начитувати, начитати, (о мног.) поначитувати чого; (быть в состоянии -тать, особ. при отрицании) вчитувати, вчитати. [Багато начитав цієї зими (Київ). Хіба цього багацько вчитаєш? (Звин.). Цього багато не вчитаєш (Брацл.)];
    2) (вычитывать) начитувати, начитати, вичитувати, вичитати, (о мног.) поначитувати, повичитувати що. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.). Вичитав з книжки (Сл. Ум.)];
    3) (произносить) проказувати що (як или мов (з книжки) читати), проказати що (як или мов (з книжки) прочитати). -вать сказки - проказувати казки, як (мов) з книжки читати;
    4) кому (отчитывать) - вичитувати, вичитати кому. Начитанный -
    1) начитаний, поначитуваний;
    2) начитаний, вичитаний, поначитуваний, повичитуваний;
    3) проказаний (як или мов (з книжки) прочитаний);
    4) вичитаний;
    5) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) (стр. з.) начитуватися, бути начитуваним, начитаним, поначитуваним и т. п.;
    2) чего (набираться чего из книг) - начитуватися, начитатися (о мног.) поначитуватися чого. [Начитавсь філології (Крим.)];
    3) (вдоволь, сов.) начитатися, попочитати (досхочу), (о мног.) поначитуватися; (в некоторой степени) почитатися чого. [Лист у неї в руках; не надивиться на його, не начитається (Тесл.). Український письменник повинен почитатися путящих записів з народніх уст (Грінч.)].
    * * *
    I см. начислять II несов.; сов. - начит`ать
    1) начи́тувати, начита́ти
    2) (читая, узнавать) вичи́тувати, ви́читати, начи́тувати, начита́ти

    Русско-украинский словарь > начитывать

  • 102 начхать

    см. Начихать. -хал я на него! - начхав я на його!
    * * *

    Русско-украинский словарь > начхать

  • 103 неблаговидно

    нрч. негоже, негарно, непристойно, малопристойно.
    * * *
    нареч.
    недо́бре, пога́но; нега́рно него́же; непоря́дно

    Русско-украинский словарь > неблаговидно

  • 104 неблаговидность

    1) немиловидість, негожість;
    2) негожість, негарність, непристойність, малопристойність (-ости). Срв. Неблаговидный.
    * * *
    2) него́жість, -жості, непока́зність, -ності непоря́дність

    Русско-украинский словарь > неблаговидность

  • 105 неблагообразный

    негарний на вигляд (о человеке ещё: на вроду); немиловидний; срв. Неблаголепный.
    * * *
    1) неблаго́видий, неблагови́дний; ( неприятный) неприє́мний
    2) ( предосудительный) непоря́дний, него́жий

    Русско-украинский словарь > неблагообразный

  • 106 небритый

    неголений, (реже) небритий. [Неголена борода (Коцюб.)].
    * * *
    него́лений, небри́тий

    Русско-украинский словарь > небритый

  • 107 невейка

    1) (невеянное зерно; мука, хлеб из него) невіянка;
    2) бот. Briza media L. - трясучка.
    * * *
    1) ( невеянный хлеб) диал. неві́янка, невіяне зерно́
    2) бот. трясу́чка

    Русско-украинский словарь > невейка

  • 108 невзирая

    на что нрч. не вважаючи (не обращая внимания: не зважаючи) на що, без огляду на що; попри що; срв. Несмотря. [Попри всеньку охоту нічого не вдіяв (Крим.). А попри все те нічого не вийшло (Діло)]. -рая на то, что - не вважаючи (не зважаючи) на те, що; дарма що. [Дарма що й зубів недолік, він ще до дівчат залицяється (Звин.)].
    * * *

    \невзираяая на — (предл., с вин. п.: несмотря) незважаючи на, невважа́ючи на; ( не глядя) не ди́влячись на

    \невзираяая на непого́ду — незважа́ючи (невважа́ючи, не ди́влячись) на него́ду (на непого́ду)

    \невзираяая на — ли́ца незважа́ючи (невважаючи) на осі́б

    Русско-украинский словарь > невзирая

  • 109 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 110 негордый

    негордий, негордовитий, непишний.
    * * *
    него́рдий

    Русско-украинский словарь > негордый

  • 111 негоция

    (сделка) оборудка, злада, (условие) умова, (соглашение) угода; (дело) справа.
    * * *
    него́ція

    Русско-украинский словарь > негоция

  • 112 негромко

    нрч. неголосно, невголос, негучно, (тихо) тихо, стиха. [Неголосио сказав (Виннич.)].
    * * *
    нареч.
    него́лосно, негу́чно; ( тихо) ти́хо, сти́ха

    Русско-украинский словарь > негромко

  • 113 неизящно

    нрч. негоже, нечепурно, незграбно, нехудожньо, неелегантно.
    * * *
    нареч.
    неви́тончено; нега́рно, него́же; неелега́нтно; неграціо́зно, неграці́йно, незгра́бно; гру́бо; про́сто

    Русско-украинский словарь > неизящно

  • 114 неизящный

    негожий, некрасний, нечепурний, невиборний, незграбний, (нехудожественный) немайстерний, нехудожній, (неэлегантный) неелегантний; срв. Изящный.
    * * *
    неви́тончений; ( некрасивый) нега́рний, него́жий; ( неэлегантный) неелега́нтний; ( неграциозный) неграціо́зний, неграці́йний, незгра́бний; ( грубый) гру́бий; ( простой) про́стий

    Русско-украинский словарь > неизящный

  • 115 нелюбовь

    нелюбов, нехіть (-хоти). [Нелюбов і погорда проти поляків (Крим.)]. У него какая-то -бовь ко мне - у його якась нелюбов (нехіть) до (проти) мене.
    * * *
    нелюбо́в, -і

    Русско-украинский словарь > нелюбовь

  • 116 ненастный

    непогідний, непогожий, негодяний, сльотавий, (зап.) слотавий. [Врем'я й година течуть і через непогідну днину (Куліш). Виходила хмара чорная і другая непогожая (Чуб. V). Негодяна осінь (Васильківщ.). Ніч заходила сльотава та бурлива (Корол.). У слотаву осінню днину йшов стежкою понад рікою (Франко)].
    * * *
    непого́жий, непогі́дний, него́дяний; ( слякотный) сльота́вий, сльотли́вий, сльотни́й, сльотяни́й, мря́чний

    Русско-украинский словарь > ненастный

  • 117 ненастье

    негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > ненастье

  • 118 непогода

    негода, непогода, (слякоть) сльота; срв. Ненастье. [Неначе сонце вийшло з-за хмар після довгої негоди та сльоти (Н.-Лев.). У дощ, у негоду змокне було (Коцюб.). Не вважаючи на будь-яку спеку, будь-яку негоду (Крим.). Настигне ніч та негода серед голого степу (Васильч.)]. В -ду - під негоду. [Під вітряну жорстку негоду, як Тибр кипів і бився з берегами (Куліш)]. От -ды - від негоди, з негоди. [Верства вся почорніла від негоди (Мирний)].
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > непогода

  • 119 непогодушка

    см. Непогодица.
    * * *
    ласк., фольк.
    него́донька

    Русско-украинский словарь > непогодушка

  • 120 неподалёку

    нрч. недалеко (кого, чого и від кого, від чого), невдалеку, неподалеці, непоодаль (від кого, від чого), (поблизости) поблизу, близько, (зап.) близь (кого, чого); срв. Недалёко 1. [Наша хата недалеко школи (Звив.). Ми сидимо (живём) недалеко вас (Крим.). І другий дуб од його неподалеці (Борз.). Тут непоодаль від пороховні дімок стояв (Свидн.). Близько ліжка своєї померлої неньки (Л. Укр.). Старий зупинився близь него (Франко)].
    * * *
    нареч.
    недале́ко, неподалеку́, неподалі́к; недале́чко; ( поблизости) поблизу

    Русско-украинский словарь > неподалёку

Страницы

См. также в других словарях:

  • него — [нево]. род. и вин. ед. от он и от оно в положении после предлогов. За него. У него. В него. С него. До него. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • него́жий — негожий, негож, негожа, негоже, негожи …   Русское словесное ударение

  • него́же — негоже, в знач. сказ …   Русское словесное ударение

  • него́ция — негоция, и …   Русское словесное ударение

  • НЕГО — НЕГП Независимая европейская группа программирования НЕГП Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • него́дник — а, м. разг. Тот, кто плохо ведет себя (обычно о детях). [Юлиан Мастакович] пугал рыжего мальчика . Пошел, что здесь делаешь, пошел, негодник, пошел! Ты здесь фрукты таскаешь, а? Достоевский, Елка и свадьба. В кого пошел, негодник, а? Мать была… …   Малый академический словарь

  • него́дница — ы, ж. разг. женск. к негодник …   Малый академический словарь

  • него́дность — и, ж. Свойство и состояние по знач. прил. негодный. Привести вещь в негодность. □ [Петр] понял негодность прежней системы и решительно ступил на новую дорогу. Добролюбов, Первые годы царствования Петра Великого …   Малый академический словарь

  • него́дный — ая, ое; годен, дна, дно, годны и годны. 1. Такой, который нельзя употребить на что л., использовать для чего л.; непригодный. [Серебряков:] Я не говорю, что мой проект идеален. Если все найдут его негодным, то я не буду настаивать. Чехов, Дядя… …   Малый академический словарь

  • него́же — устар. и прост. 1. нареч. к негожий. 2. в знач. сказ. Не следует, нельзя. Маше здесь оставаться негоже. Отправим ее в Оренбург к ее крестной матери. Пушкин, Капитанская дочка. [Панов:] Зря болтать негоже! Создам бригаду стариков, И мы покажем… …   Малый академический словарь

  • него́жий — ая, ее; гож, а, е. устар. и прост. То же, что негодный. [Мстиславский:] Князь Григорий Твое негоже дело я тебе Даю отказ! А. К. Толстой, Царь Федор Иоаннович. Григорий отогнал негожие мысли, но что то враждебное, неосознанное шевельнулось в эту… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»