Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

изв.

  • 1 извёртываться

    Извертеться (напр. о вин-те)
    I. перекручуватися, перекрутитися, скручуватися, скрутитися.
    II. Извёртываться, извернуться -
    1) (увиливать) крутити, крутитися, викручуватися, викрутитися, вивертатися, вивернутися, (ложью) - вибріхуватися, вибрехатися. [Замість признатися почав крутити (Звин.). Попався, то треба якось викручуватися. Брехнею не вибрешешся (Номис)];
    2) обертатися, обернутися, перебуватися, перебутися, обкручуватися, обкрутитися; см. Обходиться 1. [Свого він нічого не має: позиченими грішми обертається (Харк.). Така дорожнеча, що в день і карбованцем не перебудешся (не обкрутишся (Звин.)];
    3) звиватися, звинутися, крутнутися. [Олеся звинулась легким станом, перескочила через осоку (Н.-Лев.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > извёртываться

  • 2 Извёртывать

    извернуть скручувати, скрутити, перекручувати, перекрутити, (о мн.) поскручувати, поперекручувати, покрутити що. [Перекрутив замок. Не було чого робити - покрутив мені пера, олівці, все що було на столі (Крим.)]. Извёрнутый - скручений, перекручений.

    Русско-украинский словарь > Извёртывать

  • 3 извёрстывание

    техн.
    вирі́внювання

    Русско-украинский политехнический словарь > извёрстывание

  • 4 извёрстывание

    техн.
    вирі́внювання

    Русско-украинский политехнический словарь > извёрстывание

  • 5 извёртливый

    Русско-украинский словарь > извёртливый

  • 6 извёстка

    см. Известь.
    * * *

    Русско-украинский словарь > извёстка

  • 7 извётчица

    накле́пниця, покле́пниця; обмо́вниця

    Русско-украинский словарь > извётчица

  • 8 Извёрстывать

    изверстать
    1) (прямить) вирівнювати, вирівняти, випростувати, випростати;
    2) см. Развёрстывать.

    Русско-украинский словарь > Извёрстывать

  • 9 извёстка

    Русско-украинский металлургический словарь > извёстка

  • 10 нахаживать

    I. часто (частенько) знаходити; см. I и
    II. Находить.
    II. Нахаживать, находить -
    1) (доски, тёс) рівчакувати, нарівчакувати, порівчакувати, нажолоблювати, нажолобити, вижолоблювати, вижолобити, (о мног.) пона[пови]жолоблювати що;
    2) (изв. расстояние) находжувати, находити, виходжувати, виходити що; (изв. время, сов.) находити, попоходити. [Чимало ми сьогодня находили (Брацл.). Верстов по п'ятдесят за день виходжуємо (Гайсинщ.). Ходив, ходив, - ото й находив (Київщ.). Попоходив по світі (Брацл.)];
    3) -вать воду - накручувати води. Нахоженный -
    1) на[по]рівчакований, нажолоблений, пона[пови]жолоблюваний;
    2) находжений, виходжений; находжений, попоходжений.
    * * *
    I
    (многокр.: отыскивать), [ча́сто; ча́стенько; не раз] знахо́дити (нахо́дити)
    II
    1) (покрывать расстояние; прокладывать дорогу) нахо́джувати, -джую, -джуєш
    2) (бить кого-л.) би́ти (б'ю́, б'є́ш); пері́щити, лупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, лупи́ти, -шло, -пиш, гамсели́ти

    Русско-украинский словарь > нахаживать

  • 11 вирівнювання

    техн. вывёрстывание, выгла́живание ( выравнивание), выправле́ние (неоконч. д. - ещё), выпрямле́ние, выра́внивание, извёрстывание, пра́вка, сгла́живание

    Українсько-російський політехнічний словник > вирівнювання

  • 12 запряжка

    1) (действ.) запрягання, запряга;
    2) а) (повозка с лошадьми и упряжью) запряг (- гу); б) (упряжь) упряж (-жи), запряг; в) (упряжь и лошадь) запряг (-гу);
    3) (лошади) коні, запряжка. Запасная -жка - підстава;
    4) (переезд изв. расстояния на одн. и тех же лош. без кормёжки) перегін (-гону).
    * * *
    1) ( действие) запряга́ння, запря́ження
    2) ( повозка с лошадьми) запря́г, -у, запря́жка; ( упряжь) у́пряж, -і

    в \запряжка ке — у запря́жці

    Русско-украинский словарь > запряжка

  • 13 изведывать

    изведать что
    1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;
    2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - изв`едать
    ( что - испытывать) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш, зазна́ти, зві́дувати, зві́дати, дізнава́ти, дізна́ти (чого, що); ( пробовать) про́бувати, спро́бувати, куштува́ти, скуштува́ти (чого, що); ( узнавать) спізнава́ти, спізна́ти (чого, що)

    \изведывать дать мно́го го́ря — зазна́ти (зві́дати, скуштува́ти) бага́то го́ря (ли́ха, гірко́ї); спізна́ти почі́м ківш ли́ха, ви́пити ківш ли́ха

    Русско-украинский словарь > изведывать

  • 14 извергать

    извергнуть что викидати, викинути, вивергати, вивергати и вивергнути, звергати, звергти що, (из своей среды) вилучати, вилучити з-між себе кого. [Їх із церкви гнали, охвір не приймали, свічі вивергали (Яворн.). Померші діти, недоноски, що мати звергла (Г. Барв.). То й вилучте лукавого з-між себе (Св. П.)]. -ть рвотой - вибльовувати, виблювати; (кашлем) викашлювати, викашляти; (о вулкане) викидати, викинути що, вибухати, вибухнути чим. Вулкан -гает лаву - вулкан викидає лаву. -гать клубы дыма, пара - викидати дим, пару, бухати димом, парою. -гать хулу - кидати хулу; см. Изрыгать. Изверженный, Извергнутый - викинений и викинутий, вивергнутий и вивергнений, звергнутий и звергнений, вилучений, (рвотой) виблюваний, (кашлем) викашляний, (вулканом) викинений, вибухлий з вулкану. [Вибухла з вулкану лава довго не холоне (М. Грінч.)]. -тый из общества - викинений или вилучений з-межи громадянства. Извергаемый - викиданий, виверганий.
    * * *
    несов.; сов. - изв`ергнуть
    1) виверга́ти, ви́вергнути и ви́вергати, викида́ти, ви́кинути

    вулка́н \извергать га́ет ла́ву — вулка́н виверга́є (викида́є) ла́ву

    \извергать га́ть прокля́тия — перен. виверга́ти прокльо́ни (прокля́ття)

    2) фиоиол. випо́рскувати, ви́порснути, виверга́ти, ви́вергнути и виверга́ти
    3) (изгонять, удалять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш), вилуча́ти, ви́лучити

    Русско-украинский словарь > извергать

  • 15 извергаться

    извергнуться викидатися, викинутися, вивергатися, вивергтися, звергатися, звергтися, бути викиненим и викинутим, вивергненим и вивергнутим, звергненим и звергнутим; (из какой-либо среды) вилучатися, вилучитися, бути вилученим. -ться рвотой - вибльовуватися, виблюватися, бути виблюваним, (кашлем) викашлюватися, викашлятися, бути викашляним; (об источнике, ключе) бити. [З-під скелі цівкою била вода (Катериносл.)].
    * * *
    несов.; сов. - изв`ергнуться
    1) виверга́тися, ви́вергнутися, викида́тися, ви́кинутися
    2) випо́рскуватися, ви́порснутися, виверга́тися, ви́вергнутися
    3) виганя́тися, ви́гнатися (ви́женеться), вилуча́тися, ви́лучитися

    Русско-украинский словарь > извергаться

  • 16 извериваться

    изверяться, извериться
    1) (лишиться доверия чьего) утрачати, утратити віру чию до себе, споневірятися, споневіритися, зневірятися, зневіритися кому;
    2) -ться в ком, в чём - зневірятися, зневіритися в кому, в чому, в що. [Смерть - запона таємнича, але й тут не зневіряйсь: може й радіснії тайни смерть одгорне (Крим.). Бідний мистець! він зневірився в людях (Л. Укр.)]. Изверившийся - зневірений. [Зневірений інтелігент (Грінч.). Зневірений у правду (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - изв`ериться
    (в ком-чём) зневіря́тися, зневі́ритися (в кому-чому), втрача́ти ві́ру, втра́тити (втра́чу, втра́тиш) ві́ру (в кого-що)

    Русско-украинский словарь > извериваться

  • 17 извертеться

    1) см. I. Извёртываться;
    2) (о человеке) закрутитися, скрутитися. [Зовсім скрутився хлопець за тими гулянками (М. Грінч.)].
    * * *
    1) ( испортиться от поворачивания) скрути́тися (скру́титься)
    2) (стать непоседливым, непослушным) розкрути́тися, -кручу́ся, -кру́тишся; (стать легкомысленным, ветреным) розпусти́тися, -пущу́ся, -пу́стишся

    Русско-украинский словарь > извертеться

  • 18 известковый

    (из извести) вапняний, вапенний, (относящ. к изв.) вапновий; (богатый известью) вапни[я]стий. -вая почва - вапни[я]стий ґрунт. -вая копь - вапнище, вапнякова копальня. -вая печь - вапнярка, вапельня (-ні). -вое творило - вапнякова яма.
    * * *
    2) ( содержащий известь) вапни́стий

    \известковыйый исто́чник — вапни́сте джерело́

    \известковыйый шпат — мин. вапни́стий шпат

    3) ( известняковый) вапняко́вий

    Русско-украинский словарь > известковый

  • 19 известь

    I. см. Изводить.
    II. Извёстка, минер. вапна (-ни), вапно. Гасить -весть - вапно люсувати, гасити, (неточно) розпускати. -весть гашеная - вапно люсоване, гашене, попелу[ю]ха, попілнуха. - весть (раствор с песком) - залива, чамур (-ру). Богатый -тью - вапни[я]стий.
    * * *
    вапно́, ва́пна

    Русско-украинский словарь > известь

  • 20 извивать

    извить звивати, звити, закручувати, закрутити, скручувати, скрутити. -вать речь свою - говорити закрутькувато.
    * * *
    несов.; сов. - изв`ить
    звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш), закру́чувати, закрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, скру́чувати, скрути́ти

    Русско-украинский словарь > извивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • изв. — изв. известия изв. известковый Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Изв. «Известия» газета издание Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений сов …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • извёл — ИЗВЁЛ, извёлся извелся, извела, извелась. прош. вр. от извести, известись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗВ — индекс загрязнения воды Источник: http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow DocumID 10660.html ИЗВ индекс загрязнённости воды индекс загрязнённости вод экол …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • извёрт — сущ., кол во синонимов: 1 • изверт (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • извёл(ся) — [извести(сь)] …   Словарь употребления буквы Ё

  • извёрт — (РСЯР) …   Словарь употребления буквы Ё

  • извёстка — извёст/к/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • извёртываться — извёртываться, извёртываюсь, извёртываемся, извёртываешься, извёртываетесь, извёртывается, извёртываются, извёртываясь, извёртывался, извёртывалась, извёртывалось, извёртывались, извёртывайся, извёртывайтесь, извёртывающийся, извёртывающаяся,… …   Формы слов

  • извёртливый — извёртливый, извёртливая, извёртливое, извёртливые, извёртливого, извёртливой, извёртливого, извёртливых, извёртливому, извёртливой, извёртливому, извёртливым, извёртливый, извёртливую, извёртливое, извёртливые, извёртливого, извёртливую,… …   Формы слов

  • извёстка — извёстка, извёстки, извёстки, извёсток, извёстке, извёсткам, извёстку, извёстки, извёсткой, извёсткою, извёстками, извёстке, извёстках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ИЗВЁРТЛИВЫЙ — ИЗВЁРТЛИВЫЙ, извёртливая, извёртливое; извёртлив, извёртлива, извёртливо (обл.). Изворотливый. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»