Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

известие+от

  • 1 известие

    звістка, вість (-ти), вістка, (новость) новина, (извещение) оповістка, оповість, повідомлення; срвн. Весть. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Мет.). Прийшли вісті недобрії (Шевч.). Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті». Ні чутки, ні вістки про сина не маю (Харківщ.). Чом-же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? (Основа)]. Хорошее (нехорошее) -тие - добра, гарна (недобра, негарна, лиха) (з)вістка, вість, новина. Свежее, запоздалое -тие - свіжа, запізнена звістка, вість, новина. При первом же -тии он выехал отсюда - скоро прийшла звістка, він зараз-же виїхав звідси. Ответное -тие - відвість, (на письме) відпис (-су). Послать ответное -тие - відвістити. [Громада одвістила, що Микола добра людина (Основа)]. Давать, дать -тие - (по)давати, (по)дати (з)вістку (вість). О нём нет никакого -тия - про його немає жадної (з)вістки.
    * * *
    1) зві́стка, ві́стка, вість, -ті

    име́ть \известие тие (\известие тия) — ма́ти зві́стку (зві́стки, ві́стку, ві́стки, вість, ві́сті); ( сведения) ма́ти відо́мості

    после́дние \известие тия — оста́нні ві́сті

    2)

    \известие тия — (мн.: о периодическом издании) ві́сті, -те́й

    Русско-украинский словарь > известие

  • 2 радиосообщение

    техн.
    1) ( радиосвязь) радіосполу́чення
    2) ( известие по радио) радіоповідо́млення

    Русско-украинский политехнический словарь > радиосообщение

  • 3 радиосообщение

    техн.
    1) ( радиосвязь) радіосполу́чення
    2) ( известие по радио) радіоповідо́млення

    Русско-украинский политехнический словарь > радиосообщение

  • 4 радіоповідомлення

    техн. радиосообще́ние ( известие по радио)

    Українсько-російський політехнічний словник > радіоповідомлення

  • 5 неблагоприятный

    1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;
    2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;
    3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;
    4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;
    5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;
    6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.
    * * *
    1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний

    \неблагоприятныйый для чего — несприя́тливий для (що́до) чо́го

    2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний

    Русско-украинский словарь > неблагоприятный

  • 6 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 7 новость

    1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;
    2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;
    3) новина, новість (- вости); см. Новшество;
    4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?
    * * *
    1) новина́

    вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!

    [это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?

    \новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці

    \новостьть сезо́на — нови́на сезону

    2) ( новизна) новизна, новина́

    Русско-украинский словарь > новость

  • 8 ответный

    1) відповідний, відмовний, відказовий, відвітний. -ное слово - відповідне (відвітне) слово. -ное письмо - відповідний, відписний лист, відписка. -ное известие - відвість (-сти);
    2) см. Ответственный.
    * * *
    у (на) ві́дповідь, відповідни́й; відві́тний

    Русско-украинский словарь > ответный

  • 9 передавать

    передать
    1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];
    2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];
    3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;
    4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.
    * * *
    I несов.; сов. - перед`ать
    передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
    II
    (надавать много чего-л.) передава́ти

    Русско-украинский словарь > передавать

  • 10 получаться

    получиться одержуватися, одержатися, бути одержаним, братися, бути взятим; (оказаться в результате чего-л., произойти) виходити, вийти, складатися, скластися, стати з чого. У нас письма -чаются не совсем исправно - у нас листи доходять незовсім справно. Определить, какой -чается доход с чего-л. - визначити, який прибуток береться, скільки користи береться з чого. Сегодня -чилось (-чено) известие, что… - сьогодні наспіла звістка, що… Положение -чилось довольно затруднительное - становище вийшло досить скрутне.
    * * *
    несов.; сов. - получ`иться
    1) (приходить, оказываться доставленным) прихо́дити, прийти́, -йде, надхо́дити, надійти́
    2) (выходить, удаваться каким-л.; случаться) вихо́дити, ви́йти; (как результат какого-л. процесса иногда) утво́рюватися, утвори́тися (утво́риться)
    3) страд. несов. оде́ржуватися; дістава́тися; відбира́тися; здобува́тися; дістава́тися; набува́тися

    Русско-украинский словарь > получаться

  • 11 радиосообщение

    1) радіосполу́чення
    2) (известие по радио) радіоповідо́млення

    Русско-украинский словарь > радиосообщение

  • 12 сведение

    I св`едение
    1) зве́дення; ( судорога) ко́рчі, -чів, судо́ма

    \сведение ние руки́ — мед. зве́дення руки́

    \сведение ние счето́в — зве́дення раху́нків

    2) переве́дення
    3) ви́ведення

    \сведение ние пя́тен — ви́ведення плям

    4) перебива́ння, переве́дення
    II свед`ение
    1) ( известие) відо́мість, -мості

    по на́шим \сведение ниям — за на́шими відо́мостями

    сообща́ть \сведение ния — подава́ти відо́мості

    2) (мн.: знания) знання́

    к ва́шему \сведение нию — до ва́шого ві́дома

    довести́ до \сведение ния — см. доводить 1)

    приня́ть к \сведение нию — взя́ти до ві́дома

    Русско-украинский словарь > сведение

  • 13 слух

    1) слух, -у

    игра́ть по \слух ху — гра́ти на слух (по слу́ху)

    ласка́ть \слух х — ті́шити слух (ву́хо)

    на \слух х — ( воспринимать) на слух

    обрати́ться (преврати́ться) в \слух х — слу́хати ду́же ува́жно; ( насторожиться) насторожи́тися

    2) (весть, известие) чу́тка, поголо́ска, по́голос, -у, поголо́сок, -ску; диал. по́чутка

    ни \слух ху ни духу́ о ком-чём — см. дух

    по хам — з чуто́к, з чу́тки ( на основании); за (згі́дно з) чутка́ми ( согласно)

    прошёл (пронёсся) \слух х — пішли́ (пройшли́, пронесли́ся) чутки́, пішла́ (розійшла́ся, пройшла́, пронесла́ся) чу́тка (поголо́ска), пішо́в по́голос (поголо́сок), пішла́ поголо́ска

    \слух хом земля́ по́лнится — см. полниться

    Русско-украинский словарь > слух

См. также в других словарях:

  • ИЗВЕСТИЕ — ср. весть, ведомость, сведенье; полученное каким либо путем или средством знание, ведение о чем бы то ни было. Первое известие о крушении корабля пришло по темным слухам, а затем второе уже получено от очевидцев. Известный, знаемый, ведомый,… …   Толковый словарь Даля

  • известие — Извещение, весть, повестка, уведомление, донесение, донос, доклад, рапорт, сообщение, объявление, отношение, циркуляр, декларация, показание, депеша, корреспонденция, письмо, телеграмма, эстафета; слух, новость. Ср. . См. весть .. получать… …   Словарь синонимов

  • ИЗВЕСТИЕ — ИЗВЕСТИЕ, известия, ср. (книжн.). 1. Сообщение, сведение, уведомление. От него давно не получали известий. Последние известия из за границы. Получить известие о смерти. || Весть, слух. О путешественнике не было никаких известий. || Историческое… …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗВЕСТИЕ — ИЗВЕСТИЕ, я, ср. 1. Сообщение о чём н. Неприятное и. Последние известия по радио. 2. мн. Название нек рых повременных изданий. Известия Академии наук. Газета «Известия». Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • известие — Безрадостное, благоприятное, важное, великое, глухое, гнетущее, горестное, грозное, доброе, долгожданное, дурное, душераздирающее, желанное, интересное, малоутешительное, неблагоприятное, нежданное, неожиданное, неприятное, неутешительное,… …   Словарь эпитетов

  • известие — встречать известие • действие, получатель дошло известие • действие, субъект находить известие • демонстрация передавать последние известия • перемещение / передача получить известие • действие, получатель привезти известие • перемещение /… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • известие — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? известия, чему? известию, (вижу) что? известие, чем? известием, о чём? об известии; мн. что? известия, (нет) чего? известий, чему? известиям, (вижу) что? известия, чем? известиями, о чём? об… …   Толковый словарь Дмитриева

  • известие — • ужасное известие …   Словарь русской идиоматики

  • известие — • новость, известие Стр. 0677 Стр. 0678 Стр. 0679 Стр. 0680 Стр. 0681 Стр. 0682 Стр. 0683 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • известие — ИЗВЕСТИЕ, я, ср Текст (в устной или письменной форме), содержащий сообщение о ком , чем л., какие л. сведения, обычно ранее не известные; Син.: весть. …Еще в М ове я получил известие, что мой второй орден Красного Знамени утвержден и я могу… …   Толковый словарь русских существительных

  • Известие — ср. Сообщение о ком либо или о чём либо; весть. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»