-
41 укорочений зуб
укоро́ченный зубУкраїнсько-російський політехнічний словник > укорочений зуб
-
42 упорний зуб
упо́рный зуб -
43 фланкування зубів
фланки́рование зу́бьевУкраїнсько-російський політехнічний словник > фланкування зубів
-
44 Зубрильщик
зубій (-бія). -
45 tand
зуб -
46 tooth for tooth
-
47 peg tooth
-
48 wisdom tooth
-
49 peg tooth
-
50 wisdom tooth
-
51 tooth
1. n (pl teeth)1) зубfalse teeth — штучні (вставні) зуби
natural teeth — свої (природні) зуби
a loose tooth — зуб, що хитається
the crown (the neck) of a tooth — коронка (шийка) зуба
the root (the fang) of a tooth — корінь зуба
to extract (to pull out) smb.'s tooth — виривати комусь зуб
2) тех. зуб, зубецьfed to the teeth — ситий донесхочу, набридло; остогидло
to lie in one's teeth — зухвало брехати; брехати просто у вічі
to have a sweet tooth — бути ласуном, любити ласощі
tooth and nail — з усієї сили, не шкодуючи сил
to fight (to struggle) tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to show one's teeth — показувати пазурі, говорити погрозливим тоном; огризатися
2. v1) нарізувати зубці (зуби)2) зачіпляти (ся)3) гризти* * *I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
52 tooth
I n; (pl teeth)1) зубmilk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби
second /permanent/ teeth — постійні зуби
false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби
a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа
natural teeth — "свої" зуби
even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби
anterior /front/ teeth — передні зуби
posterior /back/ teeth — задні зуби
lower /mandibular/ teeth — нижні зуби
upper /maxillary/ teeth — верхні зуби
unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається
loose tooth — зуб, що хитається
the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба
to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби
to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб
to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб
to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]
to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби
2) cпeц. зубець, зуб, зубок3) вкус, любов (до їжі, пиття)tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил
to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть
to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.
fed to the teeth — ситий по горло; набридло
from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі
in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.
in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.
in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю
to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду
to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір
to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.
it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися
to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.
to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали
to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]
to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н
to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду
to escape by /with/ the skin of ones teeth — див
skin I — є
to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій
to hide one's teeth — icт. ховати кігтики
to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики
IIif you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби
1) υl. нарізувати зубці, зубцями2) зачіпляти; зачіплятися3) гризти -
53 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
54 тиш
Iзуб; зазубрина О; тиш а (в) уру СБ, тиш ағыр (ы) сы К зубний біль; тиш тӧкӱль- випадати зубові СК; тишлерим шакырдай зуби в мене цокотять К; тиш эти анат. ясно, ясна О; азав тиш кутній зуб СМ, Б, К; йит тиши дикий, кривий зуб СБ; кӧз тиш ікло Б, К; кӧпек тиш чортів зуб — росте над іншими зубами Б, У; ӧк тиш передній зуб, різець Б; пенир тиши сирний зуб — останній зуб у старої людини Г; тырнавучун тишлери зубці граблів П; т'ийик тиш ікло у свині; дикий, кривий зуб Б, У; уру тиш ікло (собаки, вовка, кабана) Г; тишлерин харйай він гострить зуби на кого НБЄ; пор. диш I.IIсон, сновидіння ВН, К; пор. диш II, дӱш, тӱш. -
55 snaggletooth
n (pl snag-gleteeth)1) зуб неправильної форми; зуб, що виступає уперед2) зламаний зуб* * *n; (pl- teeth)зуб неправильної форми: зуб, що видається вперед; зламаний зуб -
56 tooth
[tuːθ] 1. n (pl teeth)1) зубcrown [neck] of the tooth — коро́нка (ши́йка) зу́ба
root of the tooth — ко́рінь зу́ба
natural teeth — "свої́", не вставні́ зу́би
a loose tooth — зуб, що хита́ється
he cut a tooth — у ньо́го прорі́зався зуб
to set [to clench] one's teeth — сти́снути (зці́пити) зу́би
to pull a tooth out — ви́рвати зуб
I had my tooth out — мені́ ви́рвали зуб
2) тех. зуб, зубе́ць••tooth and nail — з усіє́ї си́ли, щоси́ли
to go at it tooth and nail — енергі́йно взя́тися до чо́гось
to cast in smb.'s teeth — ки́дати кому́сь в обли́ччя до́кір
in the teeth of — наперекі́р, всу́переч
in the teeth of the wind — про́ти ві́тру
fed to the teeth — си́тий по го́рло; набри́дло, остоги́дло
2. vlong in the tooth — стари́й
1) нарі́зувати зубці́2) зачі́плювати(ся) -
57 dentition
n1) прорізування (ріст) зубів2) розташування зубів3) збірн. зуби* * *n1) прорізування або ріст зубів3) зуби ( даної людини або тварини) -
58 tit
1. n1) розм. легкий ударtit for tat — відплата, «зуб за зуб»
2) орн. синиця3) розм. повія4) конячина2. vлегенько стукати* * *I n; іст.••tit for tat — відплата; "зуб за зуб"
II nto give smb tit for tat — відплатити /помститися/ кому-н.; послуга за послугу
1) зooл. синица (Parus gen.)2) конячка3) cл. дівкаIII n1) сосок2) pl; cл. ціцьки -
59 мудрость
1) (премудрость) мудрість (-рости). [І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість і що таке безумність та дурнота (Еккл.)];2) (искусство, уменье; хитрость, замысловатость) мудрість, мудрощі (-щів и -щей), (фамил.) мудрація. [О, мудрощі поганські! Які-ж глибокі! наче брід в посуху (Л. Укр.)]. Тут нет никакой -сти - тут немає ніяких мудрощів (ніякої мудрації). Невелика -рость - невелика мудрість (мудрація), - кі мудрощі. [Ну, невелика мудрація вивчитись варити борщ (Н.-Лев.)]. Исполнить -сти кого - надхнути мудрістю кого, дати мудрости дізнати кому. Зуб -сти - зуб мудрости.* * *му́дрість, -рості, му́дрощі, -щівзуб му́дрости — анат. зуб му́дрості
-
60 ныть
ныватьI. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).* * *1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити
См. также в других словарях:
зуб — зуб/ … Морфемно-орфографический словарь
зуб — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? зуба, чему? зубу, (вижу) что? зуб, чем? зубом, о чём? о зубе; мн. что? зубы, (нет) чего? зубов, чему? зубам, (вижу) что? зубы, чем? зубами, о чём? о зубах 1. Зубы находятся у человека (и у… … Толковый словарь Дмитриева
ЗУБ — муж. (как часть животного, мн. зубы; как часть вещи, мн. зубья) косточка, вырастающая из ячейки челюсти, для укуса и размола пищи. Зубы бывают: передние или резцы, боковые: вверху глазные, внизу клыки; задние или коренные или жерновые, из которых … Толковый словарь Даля
зуб — а; мн. зубы, ов; и зубья, бьев; м. 1. мн.: зубы, ов. Костный орган во рту для схватывания, кусания, измельчения и разжёвывания пищи. Зубы прорезались. Держать что л. в зубах. Лязгнуть зубами. Коренные зубы. Больной з. Хорошие, здоровые зубы.… … Энциклопедический словарь
Зуб — Источник: ГОСТ 19218 73: Рыхлители. Термины, определения и буквенные обозначения оригинал документа … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Зуб — Зуб: В Викисловаре есть статья «зуб» Зубы человека образования, служащие для первичной механической обработки пищи. Зуб (биология) Зуб (т … Википедия
зуб — Клык (множ. число: зубы от животн.; зубья от вещей)... глядеть в зубы, держать язык за зубами, заговаривать зубы, зубы съесть, зубы точить, зубы чесать насчет кого либо, зубы, иметь зуб, навязнуть в зубах, не по зубам, ни в зуб ногой толкнуть, ни … Словарь синонимов
ЗУБ — ЗУБ, а, мн. зубы, зубов и зубья, зубьев, муж. 1. Костное образование, орган во рту для схватывания, откусывания и разжёвывания пищи. Коренные зубы. Молочные зубы (у детей: выпадающие после шести лет). З. на з. не попадает (о дрожи от сильного… … Толковый словарь Ожегова
зуб — зуб. В знач. «костное образование, орган во рту для откусывания и разжевывания пищи» мн. зубы, род. зубов. Лечить зубы. Остаться без зубов. В сочетании с предлогами: зуб за зуб (спорить, браниться и т. п.), зуб на зуб не попадает (от дрожи при… … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
зуб — зуб, а; око за око, зубза зуб (поговорка); зуб на зуб не попадает; мн.зубы, ов, ам (у человека, животного) и зубья, бьев, бьям (у гребня, грабель и т. д.) … Русское словесное ударение
ЗУБ — ЗУБ, зуба, муж. 1. мн. зубы, зубов. Костевидный орган во рту человека и животного для схватывания, измельчения и разжевывания пищи (как один из ряда подобных органов). Коренные зубы. Передние зубы. Запломбированный зуб. Чистить зубы. Лечить зубы … Толковый словарь Ушакова
