-
1 знакомство
абазнанасць; абазнанасьць; азнаямленне; азнаямленьне; асведамленне; асьведамленьне; знаёмства* * *— з першай сустрэчы, з першага знаёмства -
2 уклониться
унікнуць; ухіліцца* * *совер.1) (отстраниться) ухіліцца, адхіліцца— ухіліцца (адхіліцца, адхінуцца) ад удару2) (отойти в сторону) адхіліцца, ухіліцца, збочыць— дарога адхілілася (збочыла, ухілілася) управа(отступить) адступіць, адысці— аратар адхіліўся (адступіў, адышоў) ад тэмы -
3 водить
* * *несовер. в разн. знач. вадзіць— вадзіць дружбу, дружыць, сябраваць— вадзіць знаёмства, знацца, вадзіцца -
4 завязать
забарсаць; завязаць* * *I совер.2) перен. завязаць, распачаць, наладзіцьII несовер.1) (в грязи и т.п.) загразаць2) (в зубах) засядаць, завязаць -
5 короткий
* * *1) кароткікороткое чутьё охот.
— кароткі нюхкороткий удар воен.
— кароткі ўдарв коротких отношениях, на короткой ноге
— у блізкіх адносінахдолго ли, коротко ли
— праз некаторы час, ці многа, ці мала -
6 навязываться
* * *1) (обременять собой) чапляцца, навязвацца2) (напрашиваться) напрошвацца, набіваццанарабляцца, рабіццасм. навязывать 1, 2 -
7 невхожий
-
8 представление
імпрэза; прадстаўленне; прадстаўленьне; уява; уяўленне; уяўленьне* * *ср.см. представлять 1–9— прадстаўленне (даклад, дакладная запіска) аб пераводзе на новую пасадупроцесс представления психол.
— працэс уяўлення -
9 шапочный
* * *— прыйсці на шапачны, разбор -
10 обширный
обши́рн||ыйпрям., перен. vasta, ampleksa;\обширныйые зна́ния riĉaj scioj;\обширныйое знако́мство vasta interkonateco.* * *прил.1) amplio, extenso, vasto; espacioso ( просторный)2) перен. vasto, amplioобши́рные зна́ния — vastos conocimientos
обши́рные знако́мства — numerosos conocidos
* * *прил.1) amplio, extenso, vasto; espacioso ( просторный)2) перен. vasto, amplioобши́рные зна́ния — vastos conocimientos
обши́рные знако́мства — numerosos conocidos
* * *adj1) gener. (о документации и т. п.) abundante, anchuroso, de tomo y lomo, dilatado, espacioso (просторный), extenso, lato, vasto, desenfadado2) liter. amplio3) Chil. larguero -
11 обширный
1) vaste; spacieux ( просторный)обши́рная пло́щадь — surface f vaste
2) перен. vaste, étendu; ampleобши́рные зна́ния — des connaissances étendues
обши́рные знако́мства — de nombreuses relations
обши́рные пла́ны — vastes projets m pl
* * *adj1) gener. (о документации и т. п.) abondant (Il est possible de trouver rapidement les informations pertinentes parmi l'abondante documentation existante.), ample, d'une grande étendue, volumineux, étendu, vaste2) liter. large -
12 налаживать
наладить1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];3) настроєний, понастроюваний;4) навчений.* * *несов.; сов. - нал`адить1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш\налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)
-
13 обширный
1) ( занимающий большое пространство) spacious; vastобши́рное простра́нство — vast space
2) (большой по объёму, содержанию) extensiveобши́рная литерату́ра — voluminous literature
обши́рные зна́ния — extensive knowledge sg
обши́рные пла́ны — ambitious / far-going plans
3) ( широкий) wide; broadобши́рные знако́мства — wide circle of acquaintances
-
14 обширный
1) groß, weit; geräumig ( просторный)2) перен. groß, áusgedehnt; úmfangreich ( объёмный)у него́ обши́рные знако́мства [обши́рный круг знако́мых] — er hat éinen gróßen Bekánntenkreis
у него́ обши́рные зна́ния — er besítzt úmfangreiche Kénntnisse
обши́рная пра́ктика — áusgedehnte Práxis
-
15 обширный
прлvast, enormous; просторный spaciousобши́рные знако́мства — wide/vast circle of acquaintances
обши́рные зна́ния — extensive/vast knowledge sg
См. также в других словарях:
знаемость — (знаймость) 1. знаёмства; знаемость брати (чинити) знаёміцца; 2. веды, веданне пра што н., звестка … Старабеларускі лексікон
знаймость — знаемость (знаймость) 1. знаёмства; знаемость брати (чинити) знаёміцца; 2. веды, веданне пра што н., звестка … Старабеларускі лексікон
залізорудна промисловість — железорудная промышленность iron ore industry Eisenerzindustrie галузь гірничої промисловості, підприємства якої видобувають залізну руду і попередньо обробляють її подрібненням, сортуванням, збагаченням, усередненням, окускуванням концентрату і… … Гірничий енциклопедичний словник
грошовий — а/, е/, розм., рідко гроше/вий, а, е. Прикм. до гроші. || Виражений грошима, у формі грошей. Грошовий обіг. •• Грошова/ одини/ця встановлена у законодавчому порядку назва грошей країни. Грошова/ ма/са грошові знаки, що знаходяться в обігу … Український тлумачний словник
концесія — Концесія: дозвіл на організацію підприємства чи ведення заняття [44 1] поступка [30] тут: поступка [33] поступка, згода, дозвіл [46 2] уступка [48] Тут уступка [XVIII] Певна річ, не будь вмішання дука в акцію, її роль скінчилась би трагічно, бо… … Толковый украинский словарь