-
101 soft
1. n1) (the s.) м'якоть, м'якуш2) м'якість3) розм. дурень; придурок; простак; тютя4) ліберал2. adj1) м'який2) ніжний3) тонкий, легкий, ніжний; тихий; неясний; ледь відчутнийsoft music — тиха (ніжна) музика
soft steps — легкі (нечутні) кроки
4) ласкавий, чутливий, лагідний, ніжнийsoft smile — ласкава (лагідна) посмішка
5) розм. закоханий (про погляд)6) теплий, м'який7) розм. вологий, сирий8) тихий, спокійний9) добрий, лагідний, сумирний, чутливий, чулий, вразливий10) поступливий, піддатливий; покірний, слухняний11) слабохарактерний12) поблажливий; терплячий, терпимий; м'який13) кволий; слабкий; слабкого здоров'я; млявий14) прісний15) пластичний16) слабопроникаючий (про рентгенівське проміння)17) борошнистий (про зерно)18) фон. палаталізований, пом'якшений19) фот. неконтрастний20) розм. недоумкуватий; придуркуватий; простацький21) розм. неважкий, легкийsoft job, soft snap — легка праця
22) розм. безалкогольний (про напій)23) вишуканий, витончений24) приємний (на смак, запах)25) розмірений, повільний; спокійний26) помірний, невеликий (про вогонь, спеку)27) похилий28) неяскравий (про колір тощо)29) тех. ковкий; гнучкийsoft currency — неконвертована валюта; нестійка валюта
soft goods — текстиль; текстильні вироби; текстильний товар
soft money — амер., розм. паперові гроші
soft pedal — муз. ліва педаль (у фортепіано)
soft sawder — розм. лестощі, нещирі компліменти
soft sell — скромна (ненав'язлива) реклама; тактовне пропагування достоїнств
soft soap — рідке мило, зелене мило; розм. лестощі, улещування
soft spot (place) — слабка струнка; дошкульне (вразливе) місце
soft touch — надмірно довірлива людина; роззява; легка (проста) справа; несерйозний противник (спортсмена тощо)
soft wheat — м'яка (борошниста) пшениця
3. advм'яко; ніжно; тихо4. intтихіше!, тихенько!* * *I n1) ( the soft) м'якоть2) м'якість3) дурень, простак, роззява4) = soft-shell 1;II a1) м'який2) ніжний3) ніжний, тонкий, легкий; ледве вловимий; тихий, неясний5) закоханий6) м'який, теплий7) тихий, спокійний8) добрий, лагідний; чутливий, вразливий9) поступливий, податливий; покірний, слухняний; слабохарактерний10) поблажливий, терпимий; м'який11) слабкий, в'ялий, млявий ( про м'язи)12) м'який ( про воду)13) простуватий; недоумкуватий14) неважкий, легкий15) бездіяльний, гулящий, ледачий16) безалкогольний ( про напої)17) пологий, положистий19) пластичний20) слабопроникний ( про випромінювання)21) борошнистий ( про зерно)22) фон. палаталізований, пом'якшений23) фoтo неконтрастний24) мeд. який не створює звикання ( про наркотики)25) eк. млявий ( про кон'юнктуру); нестабільний ( про ціни)26) м'який ( про політичну лінію); примирливий27) не забруднюючий ( навколишнє середовище); нешкідливий; cпeц. який піддається біологічному розкладу ( про детергент)28) вiйcьк. уразливий, слабкий; невкритий, незахищений29) програмований, програмно-керований; непостійнийIII advм'яко; ніжно; тихо -
102 spire
1. n1) бот. стрілка (злака); росток, зародок пагінця; стеблинка2) вістря, стрілка, гострий верх (чогось)3) язик полум'я4) шпиль, голка5) гострокінцева верхівка (дерева)6) бот. колос7) розм. очерет8) відгалуження рогу оленя9) шпиляста вершина, пік10) спіраль11) виток2. v1) бот. виходити в стрілку; колоситися2) бот. проростати (про зерно)3) підніматися вгору4) загострюватися, звужуватися догори5) будувати із шпилем6) скручуватися у спіраль7) рухатися по спіралі; злітати по спіралі8) креслити спіральну лінію* * *I n2) вістря, стрілка, гострий верх ( чого-небудь); язик полум'я3) шпіц, шпиль, голка4) гостра маківка, верхівка ( дерева)5) = spike I 26) гостра вершина, пікII v2) підніматися вгору, здійматися ( загострюючись)3) загострюватися, звужуватися вгору4) оснащувати вістрям, шпилем; будувати зі шпилемIII n1) спіраль2) витокIV v1) завиватися, закручуватися в спіраль2) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; креслити спіральну лінію -
103 starveling
1. n1) голодна (виснажена, зморена) людина2) виснажена тварина3) здихля4) с.г. плюскле зерно2. adj1) голодний, виснажений; зморений голодом2) злиденний, жебрацький3) убогий, поганий* * *I n1) голодна, виснажена людина; виснажена тварина; хирлява, слабка рослина2) c-г щупле зерноII a1) голодуючий; виснажений2) злиденний3) убогий, бідний -
104 unmilled
adj1) немолотий (про зерно)2) неподрібнений (про руду)* * *[ˌen`mild]a2) неподрібнений ( про руду) -
105 ventilate
v1) провітрювати, вентилювати2) прилаштовувати клапан (віддушину)3) обговорювати, обмірковувати, з'ясовувати (питання)4) висловлювати (прилюдно); розголошувати5) віяти (зерно)6) роздувати (вогонь)7) мед. насичувати кров киснем* * *v.1) провітрювати, вентилювати (приміщення, шахту); створювати обмін повітря2) постачати клапаном, віддушиною3) обговорювати, вентилювати ( питання); to ventilate certaіn subjects обговорити деякі питання, поговорити на деякі теми; висловлювати (особл. привселюдно); to ventilate a grіevance виступити зі скаргою; the matter should not be hushed up but freely ventilate d цю справу не треба замовчувати, а надати гласності /зробити надбанням громадськості/4) іст. віяти ( зерно)5) фізіол. насичувати кров киснем; the lungs ventilate the blood легені насичують кров киснем -
106 weevily
-
107 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
108 winnow
1. nвіялка (тж winnow mill)2. v2) відсівати (тж winnow away, winnow out); просівати, перевіряти3) відбирати, добирати4) поет. змахувати (крилами)5) розвівати (про вітер)* * *I n II v2) відсівати, прибирати (winnow away, winnow out)3) відокремлювати, просіювати4) пoeт. змахувати крилами; розвівати ( про вітер) -
109 bread grain
продовольче зерно, хлібне зерно -
110 corn
I [kxːn] n1) зерно, зернові; пшениця ( в Англії); овес ( у Шотландії е Ірландії); жито, кукурудза, маїс ( в Америці е Австралії)3) aмep. кукурудзяна горілка; cл. сп'яніння4) колір спілої кукурудзи; золотавий колір (тж. corn colour)5) aмep. крупа ( про сніг); фірн6) aмep. сентиментальщина; вульгарність, банальність; заяложена, сентиментальна манера виконання ( музики)7) aмep.; cл. гроші, грошенятаII [kxːn] v1) солити, засолювати; консервувати сіллю ( м'ясо)2) сіяти пшеницю, кукурудзу, овес3) наливатися зерном (тж. corn up)4) дiaл. годувати вівсом5) cпeц. зернити, гранулювати6) п'янитиIII [kxːn] n -
111 couch
I n1) кушетка; тахта; диван; ложе, крісло, сидіння ( космонавта)2) ( the couch) кушетка в кабінеті психіатра; мeд.; cпeц. лікування психоаналізом3) пoeт. ложе4) лігвище, барліг; нора5) жив. ґрунт, попередній шар (фарби, лаку)6) зерно, намочене для проростанняII v1) тк.; p. p. укласти, покласти2) прилягти4) (in) виражати, формулювати5) ( under) виражати неясно, туманно6) залягти; причаїтися ( про тварину)7) icт. брати напереваги (піку, спис)8) вишивати золотою або срібною ниткою9) мeд. видаляти катаракту10) пророщувати ( зерно- при солодженні)11) лежати в купі е гнити ( про листя)III = couch grass -
112 fan
I [fʒn] n1) віяло, опахало2) вентилятор; фен3) крило вітряного млина; тex. лопать гвинта ( повітряного або гребного)4) пoeт. крило5) c-г. віялка6) c-г. провіяне зерно7) обмахування8) гeoл. конус виносу9) мaт. віялоII [fʒn] v1) обмахувати2) роздмухувати3) пoeт. обвівати, освіжати ( про вітерець)4) c-г. віяти ( зерно)6) тex. дути, подавати дуття7) aмep.; cл. нашльопати, надавати ляпанців; обмацати ( людину); обшукати, обшарити; базікати; розпускати пліткиIII [fʒn] nшанувальник; фанат -
113 grain
I n1) зерно; хлібні злаки; крупи2) pl барда3) крупинка; піщина; зернятко; дрібна частинка, крихта4) гран (міра ваги =, 065 г)5) eнт. грена, яйця шовкопряда6) будова, структура ( дерева); схильність; склад характеру7) жила, волокно ( дерева); фібра9) тeкcт. вузлик у тканині10) гeoл. напрямок тріщин або жили11) шкір. мерея шкіри; зерно12) icт.,; пoeт. фарба; кошенільII v1) роздробляти, подрібнювати2) надавати зернистості; кристалізувати; кристалізуватися3) фарбувати під деревину або під мармур4) шкір. очищати від вовни; зернити5) icт. фарбувати -
114 graniferous
a; бот.який містить зерно; який дає зерно -
115 scalp
I [skʒlp] n1) шкіра черепа; скальп; трофей3) icт. перука, накладкаII [skʒlp] v1) скальпувати; різко критикувати2) cл. займатися дрібною спекуляцією на біржі; перепродувати з великою націнкою ( театральні квитки); шахраювати, обманювати3) cпeц. обшеретовувати зерно; сортувати зерно -
116 seed
I [siːd] n1) насіння, зерно; насіннячко2) cпeц. сперма3) тк.; pl посів, засіяна земля4) потомство; плем'я5) джерело, початок6) xiм. запалювальний кристал7) зерно ( корм для птаха)II [siːd] v2) сіяти, засівати3) очищати (фрукти, овочі) від зерняток4) мeтeop. створювати, викликати штучноIII [siːd] n; спорт.відібраний для ( фінального) змагання гравець; "посіяний" гравець ( у тенісі)IV [siːd] v; спорт.відбирати більш сильних учасників змагання; посіяти (гравців; теніс) -
117 засыхать
засохнуть засихати, засохнути и засхнути, усихати, усох(ну)ти, посихати, посох(ну)ти, посхти, (о мног.) позасихати, пос(о)хнути, повсихати, (о губах) посмагнути. [Засох, зів'яв як билина, тільки світять очі (Рудан.). Не принялись три явори, калина всихала (Шевч.). Ой у степу на долині трава посихає (Чуб.). Як та билина засихала (Шевч.). Дерево инше цвіте, друге-ж на скелі засхло (Самійл.). Бадилля на картоплі посхло (Звин.). Повсихали сади зелені (Шевч.). Посмагли губи від гарячки]. -нуть в виде коры - зачерепіти, прикоріти. [От як каша прикоріла - і не оддереш (Черн.)]. -нуть (заскорузнуть) - зашкарубнути, зашкарупіти. [Земля зашкарубла (Сл. Гр.). Як нападе нежит, то й у носі зашкарубне (Сл. Гр.). Чоботи зашкарубли]. Засохший - засохлий, усохлий, посохлий, (диал.) зісхлий; зашкарублий, зачерепілий, (о губах) посмаглі, смажні. [Тут лежав засохлий віночок (Крим.). Верби кидають зісхлим листєм (Стефаник). Ой дай палець умочити, смажні уста покропити (Пісня)]. -шее в колосе зерно - морхле зерно.* * *несов.; сов. - зас`охнутьзасиха́ти, засо́хнути и засо́хти, -хну, -хнеш и мног. позасиха́ти; (преим. о земле) зашерха́ти, заше́рхнути и заше́рхти, -хне -
118 извлекать
извлечь1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.* * *несов.; сов. - извл`ечь1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти\извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]
2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти\извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток
\извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку
4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш5) мат. добува́ти, добу́ти\извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь
-
119 конопля
бот. Cannabis sativa L. конопля, (чаще мн. ч.) коноплі (-пель), ум. конопельки (- льок). Одно зерно или стебель -пли - см. Конопелина. Мужские стебли -пли - плоскінь, поскінь (-кони), побірниці (-ниць). Женские (семенные) стебли -пли - матірка, матка, матки (-ток). -пля намоченная в воде - помік (-моку). Вырывать созревшие мужские стебли -пли - брати плоскінь, (женские) вибирати коноплі. [Вони з Гафійкою плоскінь беруть (Коцюб.)]. -пля дикая - см. Кипрей. -пля индейская, бот. Cannabis indica L. - індійська конопля. -пля остяцкая, бот. Urtica cannabina L. - кропива. -пля турецкая - см. Клещевина.* * *коно́плі, -нопе́ль; (один стебель, одно зерно) конопли́на -
120 легковесный
легкий (на вагу), неважкий, (неполновесный) надто легкий, не повної ваги, неповновагий. -ная монета - не повної ваги грошина, неповновага монета. -ное зерно - надто легке зерно. -ный человек - легкодум, гонивітер, жевжик - см. Вертопрах.* * *1) ( о весе) легковагий, легко́ї (мало́ї) ваги́2) перен. легкова́жний
См. также в других словарях:
ЗЕРНО — ср. крупинка, кроха, мелкая частица чего, или целое крошечных размеров, крупнее пыли, муки, но мельче жеребейка; | семячко растения. Икряное зерно. Бисерное, жемчужное зерно. Золото попадается зернами. Камень крупного или мелкого зерна, крупно и… … Толковый словарь Даля
зерно — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? зерна, чему? зерну, (вижу) что? зерно, чем? зерном, о чём? о зерне; мн. что? зёрна, (нет) чего? зёрен, чему? зёрнам, (вижу) что? зёрна, чем? зёрнами, о чём? о зёрнах 1. Зерном называют семечко … Толковый словарь Дмитриева
ЗЕРНО — ЗЕРНО, зерна, мн. зёрна, зёрен, зёрнам, ср. 1. Семя растений, содержащее мучнистое вещество и Зародыш. Сеять зерна. Горчичное Зерно. Конопляное Зерно. Крупные, мелкие зерна. Насыпать птицам зерен. Кофе в зернах. 2. собир., только ед. Семена… … Толковый словарь Ушакова
зерно — ЗЕРНО, зерна, мн. зёрна, зёрен, зёрнам, ср. 1. Семя растений, содержащее мучнистое вещество и Зародыш. Сеять зерна. Горчичное Зерно. Конопляное Зерно. Крупные, мелкие зерна. Насыпать птицам зерен. Кофе в зернах. 2. собир., только ед. Семена… … Толковый словарь Ушакова
зерно — См. единица, плод, семя на обухе рожь молотит, зерна не обронит... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. зерно гранула, семя; хлебные злаки, хлеб, съедобные зерновые; плод;… … Словарь синонимов
«Зерно» — «Зерно», большевистское легальное издательство. Основано М. С. Кедровым в октябре 1906 (разрешение градоначальства май 1907). Помещалось вместе со складом и книжным магазином на Невском проспекте, ПО (рядом, в доме 108, одна из… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
зерно — мн. зёрна; зереньё, собир. (Шахматов, ИОРЯС 7, I, 300 и сл.), зернь ж. хлеб в зерне , укр. зерно, др. русск. зьрно, ст. слав. зрьно κόκκος (Супр.), болг. зърно, сербохорв. зр̏но, словен. zrno, чеш., слвц. zrno, польск. ziarno, в. луж. zorno, н … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
зерно… — (без удар.) (с. х.). Первая часть сложных слов, обозначающая зерно, зерновой, относящийся к зерну, напр. зернодавилка, зерноплющилка, Зернотрест. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
зерно — зерно, зёрна, зерна, зёрен, зерну, зёрнам, зерно, зёрна, зерном, зёрнами, зерне, зёрнах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
зерно — а; мн. зёрна, рен, рнам; ср. 1. Плод и семя злаков, семя растений. Ячменное з. Конопляное з. Кофе в зёрнах. З. в з., з. к зерну (об отборных крупных семенах). / собир. О семенах хлебных злаков и бобовых культур. Семенное з. Отборное з. гороха.… … Энциклопедический словарь
Зерно — а; мн. зёрна, рен, рнам; ср. 1. Плод и семя злаков, семя растений. Ячменное з. Конопляное з. Кофе в зёрнах. З. в з., з. к зерну (об отборных крупных семенах). / собир. О семенах хлебных злаков и бобовых культур. Семенное з. Отборное з. гороха.… … Энциклопедический словарь