здава

Становиться ближе.

1) (взаим.) бачитися. [Що-дня з ним бачимося];

2) (безл.: казаться) здаватися, бачитися. [Як бачиться, вона з простих];

3) (представляться на яву или во сне, грезиться) - (в личн. и безл. конструкции) бачитися, вбачатися, ввиджатися, привиджуватися. [Тільки вона йому і бачиться (Квітка). У сні мені ввиджалося, що…]. Видится ему сон - сниться йому (сон);

4) (страд.) бути видним, вбачатися. [З наших вікон вбачалася дорога (М. Вовч.)].

* * *

1) ба́читися, убача́тися; ( грезиться) увижа́тися, приви́джуватися и привиджа́тися, уздріва́тися; (о чём-л. неприятном) верзти́ся; ( казаться) здава́тися (здає́ться)

2) ( с кем - встречаться) ба́читися (з ким), ба́чити (кого)

у найми.

* * *

сов. пригодиться) здаватися, здатися, придаватися, придатися на що и до чого, надаватися, надатися на що и до чого, годитися, згодитися, знадоблятися, знадобитися, способлятися, способитися, в пригоді ставати (стати), в знадобі бути. [Вчений з нього такий, що здався-б (или був-би надавсь) і на професора (Крим.) = годился бы и в профессора. Я тобі в великій пригоді стану = я тебе очень пригожусь]. Он на всё годится - він до всього придавсь. Годится, безл. (прилично) - годиться, гоже, личить, слід, подоба, випадає, впадає, пристало кому щось робити. [Не подоба дівці до козака та й виходити].

* * *

безл. думатися, гадатися. Думалось - гадалося, гадка була, думка була. [«Ні», - думка була, - «якось да втечу того смутку» (М. Вовч.). Гадка була, що в хаті пануватиму - я]. Мне думается (мне кажется) - мені здається, (реже) мені видається.

* * *

1) (казаться, представляться) здава́тися, гада́тися

2) (о состоянии обдумывания, размышления) ду́матися

здаватися, уявлятися. -тся мне - здається мені.

* * *

мислитися, думатися, гадатися, (воображаться) здаватися, уявлятися. [Гадки, в яких не мислиться нічого реального (Драгом.). Так думалося мені про все оце (Комар.)].

* * *

оказать

1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;

2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.

* * *

несов.; сов. - оказ`ать

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти

2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти

3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти

4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

поддаться піддаватися, піддатися, здаватися, здатися, коритися, скорятися, скоритися, підлягати, підлягти, улягти, підхилятися, підхилитися кому, чому (реже під кого, під що). [А я тій журбі та й не піддаюся. Іван і на те здався: така вже в його воскова вдача була (Конис.). Уряд скорявся натискові громадянства (Грінч.). Він підлягає поганому впливові. Улягла чарам подружнього милування (В. Корол.). Їх недуга не підхиляється нам під науку (Куліш)]. -ся искушению - піддаватися (даватися) на спокусу. -ся наущению, подговору - датися на підмову, до підмови. Не -ваться - не подаватися. Не -дался искушению - не подався спокусі. Плохо поддающийся резанию, разрубанию - затинчливий.

* * *

несов.; сов. - подд`аться

положиться

1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];

2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;

3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];

4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;

5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;

6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].

* * *

несов.; сов. - полож`иться

1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися

2) (несов.: причитаться) нале́жати

3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати

4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися

5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

предаться

1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;

2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];

3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.

* * *

несов.; сов. - пред`аться

1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)

2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)

3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися

представиться

1) (куда: о ком) приставлятися, поставлятися, виставлятися, бути приставленим, поставленим, виставленим. Свидетели -вляются на суд - свідки поставляються перед суд;

2) (кому: рекомендоваться) рекомендуватися, зарекомендуватися, представлятися, представитися кому;

3) (к чему) виставлятися, виставитися (напр. на нагороду, на вищий ранг (к чину)). Сотрудники -вляются к награде - співробітники виставляються на нагороду;

4) (подаваться) подаватися, бути поданим. [Законопроєкти подаються на затвердження до Раднаркому]. -ется вашему вниманию вопрос о… - подається до вашої уваги справа про… Ежемесячно -ются отчёты секретарю - що- місяця подаються звіти секретареві;

5) (изображаться) малюватися, бути змальованим. [В оповіданні малюється робітниче життя]; (о деле, вопросе и т. п.) (стр. з.) ставитися, виставлятися, бути по[ви]ставленим, (средн. з.) виглядати, мати вигляд. Дело -ется (на суде) так - справа ставиться (на (в) суді) так. -ться в виде чего - мати вигляд чого, виглядати як що. Дело -ется (мне) в следующем виде - справа виглядає (для мене) ось як;

6) (репрезентоваться) заступатися, бути заступленим, репрезентуватися через кого. Государства -вляются на конференции послами - держави репрезентуються на конференції через послів;

7) (казаться) видаватися, видатися, видавати, видати чим, за що. [Оддалеки все видається меншим (Ком.). Школа видавалась їй иноді сосновою домовиною (Коцюб.). У кожного історика вона (історія) видається зовсім иншою (Л. Укр.)];

8) (показываться) показуватися, показатися, ставати, стати перед ким. Нам -вился великолепный вид - нам показався (перед нами став) розкішний крайовид;

9) -ться кем, чем - удавати, удати з себе кого, що; см. Прикидываться;

10) (в театре) виставлятися, бути виставленим;

11) (в воображении видеться, мерещиться) уявлятися, уявитися, (перед глазами) увижатися, привиджуватися, привидітися кому чим, яким, бачитися, убачатися, убачитися. [Ввижається або й сниться йому, ніби він… (Крим.). Невиразною постаттю уявляється кождий «Новий Рік» (Р. Край)];

12) (о случае) траплятися, трапитися, випадати, випасти. -вился случай - трапилася (випала) нагода, оказія. Как только -вится удобный случай - скоро нагодиться (набіжить) добра оказія, за першої-ліпшої нагоди.

* * *

несов.; сов. - предст`авиться

1) (рекомендоваться) рекомендува́тися несов., відрекомендо́вуватися, відрекомендува́тися, представля́тися, предста́витися; осві́дчуватися, осві́дчитися; ( объявлять о себе) оповіща́тися, оповісти́тися

2) ( представать в воображении) уявля́тися, уяви́тися; ( казаться) здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися; ( возникать) постава́ти, поста́ти, повстава́ти, повста́ти; ( чудиться) ввижа́тися и диал. уви́джуватися (несов.), приви́джуватися и привиджа́тися, приви́дітися; убача́тися, уба́читися; ( слышаться) причува́тися, причу́тися

3) (являться, случаться) трапля́тися, тра́питися

4) ( кем-чем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

5) страд. (несов.) подава́тися; представля́тися; пока́зуватися; наво́дитися; приставля́тися; рекомендува́тися; представля́тися; представля́тися; зобража́тися, зобра́жуватися; виво́дитися, пока́зуватися; змальо́вуватися, зобража́тися, зобра́жуватися; гра́тися; виставля́тися, ста́витися; виклика́тися, завдава́тися

1) засила́тися; посила́тися

2) проганя́тися

1) (указывать на кого-что-л.) посила́тися, посла́тися (пошлю́ся, пошле́шся), поклика́тися, покли́катися, -кли́чуся, -кли́чешся; (указывать на кого-л. в качестве подтверждения диал.) здава́тися, зда́тися (зда́мся, здаси́ся), припуска́тися, припусти́тися, -пущу́ся, пу́стишся

2) (на книгу, сочинение) посила́тися, посла́тися

3) см. сноситься II

1) ( казаться) здава́тися (здає́ться)

2) ( чувствоваться) почува́тися; ( ощущаться) відчува́тися; ( мерещиться) увижа́тися, приви́джуватися, привиджа́тися, диал. уви́джуватися; ( слышаться) учува́тися, причува́тися

* * *

1) в разн. знач. паказвацца

2) (видеться, чудиться) здавацца

см. показаться

3) страд. паказвацца

см. показывать

1) пока́зуватися; з'явля́тися

2) здава́тися; виявля́тися; проявля́тися

3) ста́ти ( перед судом)

4) видава́тися, вихо́дити ( з друку)

5) виступа́ти ( на сцені)

1) об'є́м; мі́сткість

2) вели́кі ро́зміри; вели́ка кі́лькість

3) ма́са, то́вща; бі́льша части́на чого́сь

4) ванта́ж ( судна)

5) attr.

6) ко́рпус ( будівлі тощо)

1) здава́тися вели́ким (пова́жним)

2) встано́влювати вагу́ ( вантажу)

3) зсипа́ти в ку́пу; нагрома́джувати