Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

звук

  • 61 последовательность

    послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.
    * * *
    послідо́вність, -ності

    Русско-украинский словарь > последовательность

  • 62 призвук

    при́звук

    Русско-украинский словарь > призвук

  • 63 приспособлять

    приспособить (прилаживать) прилагоджувати, прилагодити, припасовувати, припасувати, приметиковувати, приметикувати (реже примодиковувати, примодикувати); (приноравливать) пристосовувати, пристосувати, при(в)подоблювати и -ляти, при(в)подобити що до чого; (подготовлять, сделать способным к чему) способити, успособляти и -блювати, успособити, принатурювати, принатурити кого, що до чого [Ґутенберг прилагодив до друкування книг пересувні літери (Єфр.). Воно (письменство) приймало до себе (чужі зразки) не механічно а раз-у-раз перетворюючн й привподоблюючи до свого національного світогляду (Єфр.). Литва писане слово руське почала способити до своїх грамот і уставів (Куліш). Стару церковну мову принатурювали до того, як розмовляв у нас народ (Єфр.)]. -бить упряжь - прилагодити, припасувати упряж. -бить землю к посеву - успособити землю до засіву -бить науку к пониманию широких масс - пристосувати, принатурити науку до розуміння широким масам. Приспособленный - прилагоджений, припасований, приметикований, пристосований, привподоблений, успособлений, принатурений. [Горло й рот це неначе музичний інструмент, приметикований для мови й вимови усякових звуків (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - приспос`обить
    пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати; (приганять, прилаживать) припасо́вувати, припасува́ти, прила́джувати, прила́дити, прилашто́вувати, прилаштува́ти

    Русско-украинский словарь > приспособлять

  • 64 продолжительный

    довгий, довгочасний, протяжний, затяжний, тривалий; срв. Длительный. [Після довгої спеки хмара нарешті вгорі над землею нависла (Грінч.). Довге голодування (Кониськ.). Протяжна була осінь цей рік (Вовч. п.). Тривалий вплив. Протяжний звук]. -ное время - довгий (великий) час. -ный труд - довгочасна праця. -ный дождь - затяжний дощ.
    * * *
    трива́лий, довготрива́лий, довгоча́сний; ( долгий) до́вгий

    Русско-украинский словарь > продолжительный

  • 65 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 66 ронять

    1) упуска́ти, пуска́ти

    \ронятьть кни́ги из рук — упуска́ти (пуска́ти) кнжики́ (кни́ги) з рук

    2) ( сбрасывать) скида́ти; ( опрокидывать) перекида́ти; ( сталкивать) зшто́вхувати (зшто́вхую, зшто́вхуєш); ( сбивать) збива́ти

    \ронятьть кни́ги с по́лки — скида́ти (зшто́вхувати) книжки́ (кни́ги) з поли́ці

    \ронятьть сту́лья — перекида́ти (збива́ти) стільці́

    3) ( терять) губи́ти, -блю́, -биш

    \ронятьть ва́жные докуме́нты — губи́ти важли́ві докуме́нти

    4) (давать возможность упасть отделившемуся, оторвавшемуся) рони́ти, -ню́, -ниш, роня́ти; (лишаться чего-л., теряя) губи́ти, ( сбрасывая) скида́ти; (о снеге, листьях, лепестках) си́пати, -пле

    \ронятьть зёрна — рони́ти (роня́ти, си́пати) зе́рна

    ту́чи \ронять ня́ли снежи́нки — хма́ри рони́ли (си́пали) сніжи́нки

    лес \ронять ня́ет сво́й убо́р — ліс скида́є (гу́бить, ро́нить) сві́й убі́р

    \ронятьть опере́ние — скида́ти (губи́ти) пі́р'я

    \ронятьть слёзы — рони́ти (роня́ти; лить: ли́ти) сльо́зи

    5) (опускать голову, руки) опуска́ти

    \ронятьть го́лову на гру́дь — опуска́ти (спуска́ти) го́лову на гру́ди

    6) ( небрежно произносить слова) ки́дати; ( как бы невзначай) закида́ти; ( цедить) ціди́ти, -джу́, -диш; (издавать звук, звон; изредка о словах) рони́ти, роня́ти
    7) ( унижать) при́нижувати, -жую, -жуєш

    \ронятьть своё досто́инство — прини́жувати (втрача́ти) свою́ гі́дність

    Русско-украинский словарь > ронять

  • 67 топать

    несов.; сов. - т`опнуть
    ту́пати, ту́пнути, усилит. тупону́ти; (несов.: топотать) тупоті́ти, тупота́ти, ту́пкати; ( производя глухой звук) гу́пати, гу́пнути, несов. го́пати; (несов.: идти) то́пати

    Русско-украинский словарь > топать

  • 68 трубный

    1) тру́бний; дима́рний
    2) сурмови́й, тру́бний, суре́мний

    \трубный глас — миф. тру́бний глас

    \трубный го́лос — ( напоминающий звук трубы) тру́бний го́лос

    Русско-украинский словарь > трубный

  • 69 чиркать

    несов.; сов. - ч`иркнуть
    чи́ркати, чи́ркнути; ( черкать) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти; (сов.: спичкой) терну́ти; (несов.: проводить чем-л. по твердому, издавая при этом звук) чирги́кати

    Русско-украинский словарь > чиркать

  • 70 щелчок

    1) щи́голь, -гля, щи́глик
    2) (перен.: о неприятности, оскорблении) обра́за, при́крість, -рості; щи́голь

    Русско-украинский словарь > щелчок

Страницы

См. также в других словарях:

  • звук — звук, а …   Русский орфографический словарь

  • звук — звук/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • звук — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? звука, чему? звуку, (вижу) что? звук, чем? звуком, о чём? о звуке; мн. что? звуки, (нет) чего? звуков, чему? звукам, (вижу) что? звуки, чем? звуками, о чём? о звуках 1. Звук это физическое… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЗВУК — ЗВУК, звука, муж. 1. Быстрое колебательное движение частиц воздуха или другой среды, воспринимаемое органом слуха (физ.). || всё порождаемое движением, колебанием чего нибудь и воспринимаемое слухом, всё, вызывающее слуховые ощущения. Звуки… …   Толковый словарь Ушакова

  • звук — а; мн. звуки, ов; м. 1. Воспринимаемое органами слуха ощущение, которое вызывается определёнными колебательными движениями частиц окружающей среды; то, что мы воспринимаем, слышим ушами. Звуки голоса. З. выстрела. Прислушаться к звукам. Запись… …   Энциклопедический словарь

  • ЗВУК — в широком смысле колебательное движение ч ц упругой среды, распространяющееся в виде волн в газообразной, жидкой или тв. средах то же, что упругие волны;, в узком смысле явление, субъективно воспринимаемое органом слуха человека и животных.… …   Физическая энциклопедия

  • Звук — Звук. Форма колебаний (сверху) и частотно амплитудный спектр (снизу) звуков рояля (основная частота 128 Гц). ЗВУК, упругие волны, распространяющиеся в газах, жидкостях и твердых телах и воспринимаемые ухом человека и животных. Основные… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • звук — Тон, интонация, аккорд, звон (трезвон, благовест); (звуки: бряцание, гром, грохот, гудение, дребезжание, журчание, звяканье, лязг, плеск, скрип, стук, треск, шелест, шорох, шуршание, раскаты грома). Ср. . .. См …   Словарь синонимов

  • ЗВУК — ЗВУК, распространяющиеся в виде волн колебательные движения материальной среды; такого рода движения, достигая уха, создают внем раздражение.являющееся причиной слухового ощущения (см. также Акустика). Чтобы в среде мог возникнуть 3., в ней… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ЗВУК — упругие волны, распространяющиеся в газах, жидкостях и твердых телах и воспринимаемые ухом человека и животных. Человек слышит звук с частотами от 16 Гц до 20 кГц. Звук с частотами до 16 Гц называют инфразвуком 2.104 109 Гц ультразвуком, а 109… …   Большой Энциклопедический словарь

  • звук — единица языка (фонетический уровень). Без изучения звука невозможно было бы изобретение алфавитного письма, но затем письмо оттеснило в культуре звучащий язык (в школе обучали письму!), а буква заслонила собой звук (говорят: «Он не выговаривает… …   Литературная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»