-
1 зберігатися
( про ратифікаційні документи) remain deposited, last -
2 зберігатися
= зберегтисяto remain; to be preserved; to keep safe; to last out, to hold out -
3 зберігатися
Iсохраня́ться, сохрани́ться, сберега́ться, сбере́чься; (закрепляться в сердце, в памяти) запечатлева́ться, запечатле́ться; (только несоверш. - находиться на хранении) храни́ться; (только соверш. - остаться неповреждённым) уцеле́тьII страд. з., несоверш.сохраня́ться; храни́ться; сберега́ться -
4 зберегтися
-
5 зберегти
= зберегтися; док. див. зберігати, зберігатися -
6 залишатися
= залишитисяto remain; ( затримуватися) to stay; to be left over; (триматися, зберігатися у якому-небудь стані) to keep; ( дотримуватися) to stick (to); ( кому-небудь) to have to; it remains; it is necessaryзалишатися вдома — to stay ( to stop) at home
залишатися в дурнях — to make a fool of oneself, to look like a fool
залишатися в живих — to survive/escape with one's life; to come through
залишатися вірним (комусь) — to remain faithful (to); to stick (to)
залишатися в силі — to remain valid; to hold good; юр. to remain in force
залишатися в тіні — to be kept (a) secret, to be a mystery, to remain a mystery
-
7 стійкий
1) ( здатний довго зберігатися) durable, lasting; persistentстійкий біль — persistent ache, steady [long standing, unwavering] pain
2) хім., фіз., тех. stable, fast3) stable, steady, firm, staunch; ( непохитний) steadfast; stanch, sturdy, stalwart -
8 триматися
1) ( за щось) to hold, to hold on2) ( дотримуватися) to keep (to), to stick (to), to adhere (to)триматися берега мор. — to hug the shore
триматися разом — to hold/stick/keep together
3) ( поводитися) to behave, to deport oneself4) ( на чому-небудь) to be held up (by), to be supported (by)5) ( не здаватися) to hold out, to stand firm; to hold one's groundтримайся! — steady!, stand firm! ( не здавайся); hold tight ( чіпляйся міцно)
6) ( кріпитися) to restrain oneself, to bear up7) ( зберігатися) to last -
9 зберегтися
см. зберігатися -
10 Аристотель Стагірит
Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.[br]Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".І. Бойченко
См. также в других словарях:
зберігатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зберігатися — а/юся, а/єшся, недок., зберегти/ся, режу/ся, реже/шся; мин. ч. збері/гся, зберегла/ся, зберегло/ся; док. 1) Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. || Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися. 2) Залишатися неушкодженим,… … Український тлумачний словник
зберігатися — [збеир іга/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
виховуватися — Зберігатися, ховатися [XIX] Ковблики слабші від щупаків, 1 але зате їх множиться далеко більше, так що хоч щупаки і всякі другі хижаки нищать ковбликів чимало, то прецінь їх багато й виховується [XIX] … Толковый украинский словарь
зоставатися — і рідше зістава/тися, аю/ся, ає/шся, недок., зоста/тися і рідше зіста/тися, а/нуся, а/нешся, док. 1) Продовжувати бути, залишатися де небудь, не покидати якогось місця протягом певного часу. || також з інфін. Продовжувати перебувати, залишатися… … Український тлумачний словник
лежати — жу/, жи/ш, недок. 1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути… … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
триматися — а/юся, а/єшся, недок. 1) за кого – що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого , що небудь, зберігати якесь положення; держатися. || Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. || перен. Спиратися в… … Український тлумачний словник
полишати — I а/ю, а/єш, недок., полиши/ти, лишу/, ли/ши/ш, док., перех., розм. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого , що небудь; залишати (у 1 знач.). || Вирушати, покидаючи тимчасово або назавжди кого , що небудь. || Зберігатися, не… … Український тлумачний словник
удержуватися — (вде/ржуватися), уюся, уєшся, недок., уде/ржатися (вде/ржатися), жуся, жишся, док. 1) Докладаючи зусиль, зберігати рівновагу; не падати від поштовху, удару або внаслідок ослаблення, нервового струсу тощо. || Залишатися десь (звичайно на слизькій… … Український тлумачний словник
переживати — а/ю, а/єш, недок., пережи/ти, переживу/, переживе/ш і діал. пережи/ю, пережи/єш, док. 1) перех. Жити довше, ніж хто , що небудь, після смерті кого небудь або загибелі когось, чогось. || Бути, існувати, зберігатися довше, ніж що небудь (про… … Український тлумачний словник