збереження

збереження, заощадження

збереження, охорона О, К.

1) резервування, збереження, залишення

2) застереження

3) юр. збереження за собою, резервування

4) амер. попереднє замовлення (місця в готелі тощо); бронювання

5) заздалегідь замовлене, заброньоване місце (в готелі тощо)

6) амер., канад. заповідник

7) амер. резервація

* * *

1) резервування, збереження, залишення; юp. резервування, збереження за собою

2) застереження

3) попереднє замовлення ( місця у готелі); резервування; заздалегідь замовлене місце ( у готелі)

4) aмep., дiaл. заповідник

5) aмep. резервація

- reservation clause

1) збереження, зберігання

2) схоронність; цілість

3) охорона (від браконьєрства)

4) заповідник

5) консервування

6) запобігання (псуванню)

7) тех. покриття захисними мастилами

* * *

1) збереження

2) схоронність

3) презервування, консервування

4) збереження, охорона ( природи)

5) тex. покриття захисними мастилами

1) утримування, утримання, збереження

2) здатність запам'ятовувати, пам'ять

3) мед. затримка, затримання (сечі)

4) військ. залишення на додатковий строк служби

5) юр. право затримання

* * *

1) утримання ( влади); збереження; retention of snow c-г. снігозатримання

2) здатність запам'ятовування, пам'ять ( the faculty of retention); retention of auditory material засвоєння аудиторного матеріалу; ефективність лекції або заняття

3) мeд. затримка

4) вiйcьк. залишення на додатковий строк служби

5) юp. право утримання

ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.

1) зберігання

2) охорона природи

3) консервування (плодів тощо)

* * *

1) збереження

2) консервування ( плодів)

3) охорона природи, навколишнього середовища; раціональне природокористування; служба охорони природи (рибнагляд, заповідники)

4) охорона пам'ятників старовини, історичних будівель

5) заповідник ( лісовий)

6) економія, ощадливе використання ( ресурсів)

1) урівноважування

2) рівновага; збереження рівноваги

3) зважування, оцінка (порад тощо)

* * *

1) зрівноважування

2) рівновага; збереження рівноваги

3) зважування, оцінювання (звич. порад)

1) хитання, коливання

2) балансування, збереження рівноваги

3) астр. лібрація

* * *

1) cпeц. хитання; коливання

2) cпeц., балансування, збереження рівноваги

3) acтp. лібрація

1) підтримання, підтримка; збереження; продовження

2) утримання; засоби для існування

3) захист

4) тех. догляд; ремонт (поточний); матеріально-технічне забезпечення

5) тех. експлуатаційні видатки; експлуатація

6) книжн. утвердження

* * *

1) підтримка, збереження; продовження

2) утримання; кошти до існування (тж. maintenance money)

3) підтримка, захист; юp. підтримка ( однієї з сторін з корисливою метою)

4) тex. догляд, ремонт ( поточний); утримування е технічне обслуговування; матеріально-технічне забезпечення; супровід, обслуговування; ведення ( файлу)

5) тex. експлуатаційні видатки, вартість утримування

6) режим ( льодовик)

7) ствердження

увічнення, увіковічення; збереження назавжди

* * *

1) місткість резервуара (цистерни, бака тощо)

2) зберігання в ємкостях (цистернах, баках тощо)

3) плата за зберігання в ємкості (в цистерні, баці тощо)

4) наповнення резервуара

5) осад у ємкості

6) наливний транспортний засіб

7) танкерний флот

8) с.г. м'ясо-кісткове борошно; відходи боєнь, тенкедж

* * *

1) ємність резервуара, цистерни

2) збереження в цистернах, баках; плата за збереження рідини в цистерні

3) наповнення резервуара

4) осад ( у резервуарі або баці)

5) наливні транспортні засоби; танкерний флот

6) с-х. кров'яне борошно, м'ясо-кісткове борошно; відходи з боєнь, тенкедж

1) збереження

2) схоронність

3) презервування, консервування

4) збереження, охорона ( природи)

5) тex. покриття захисними мастилами

1) резервування, збереження, залишення; юp. резервування, збереження за собою

2) застереження

3) попереднє замовлення ( місця у готелі); резервування; заздалегідь замовлене місце ( у готелі)

4) aмep., дiaл. заповідник

5) aмep. резервація