Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

за+чувство

  • 1 чувство

    почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -у

    без чувств — неприто́мний

    бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в

    лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)

    музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́

    обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)

    о́рганы — чувств о́ргани чутті́в

    от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в

    привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити

    прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти

    скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми

    с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во

    упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)

    \чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю

    \чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду

    \чувство го́рдости — почуття́ го́рдості

    \чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)

    \чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)

    \чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)

    \чувство не́нависти — почуття́ не́нависті

    \чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го

    \чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції

    \чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного

    \чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни

    \чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)

    \чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності

    \чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри

    \чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною

    \чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи

    \чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору

    шесто́е \чувство — шо́сте чуття́

    эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)

    Русско-украинский словарь > чувство

  • 2 гордость

    (чувство) гордість (р. -дости), гордовитість, (проявление и предмет гордости) гордощі (р. -щів, мн.); (надменность) пиха, пишність; (гордое высокомерие) гордування. [Очі блищали гордощами. Панська пиха] Срв. Горделивость, Гордыня, Гордый.
    * * *
    1) го́рдість, -дості, пиша́ння; (проявление, предмет гордости) го́рдощі, -щів
    2) (заносчивость, высокомерие) го́рдість, гордови́тість, -тості, гордли́вість; гонори́стість, гонорови́тість; ( надменность) пиха́, пиха́тість, -тості

    Русско-украинский словарь > гордость

  • 3 обоняние

    чувство) нюх (-ху); (действие) нюхання. Воспринимать, воспринять -ем - чути, почути, зачути (носом), занюхати.
    * * *
    1) ( о чувстве) нюх, -у

    о́рганы обоня́ния — о́ргани ню́ху

    2) ( действие) ню́хання

    Русско-украинский словарь > обоняние

  • 4 достоинство

    1) гідність, достойність (р. -ности). [Найкращий етичний критерій - шанувати свою особисту достойність (Крим.). З лицарською достойністю (Грінч.). Де наша національна гідність? (Грінч.)];
    2) повага. [Вислухайте-ж ви покірно, з повагою, що неповинним личить (Грінч.)]. Чувство собственного достоинства - самоповага. Сохранять чувство собственного достоинства - зберегати (заховувати) повагу до себе, самоповагу. С достоинством - поважно. [Спитав поважно: що ти посмів мені сказати зараз?]. Лишить человеческого достоинства кого-л. - позбавити людської гідности, упослід(н)ити кого;
    3) (качество, ценность) вартість, вартність, стійність (р. -ности), [Мораль дуже непевної вартости (Єфр.). Я вам показую сукна найвищої вартости. Поема високої літературної стійности. Свідомий своєї шляхетської вартности (Неч.-Лев.)]; срв. Качество. Отдавать справедливость, ценить по достоинству - шанувати кого по заслузі (гідно), віддавати кому належне. [Його шанують по заслузі - він того заробив];
    4) сан, гідність (р. -ности). [Король надав йому князівську гідність].
    * * *
    1) ( положительное качество) гі́дність, -ності, достойність, -ності
    2) (уважение к себе, сознание своих прав) гі́дність, -ності, досто́йність
    3) (стоимость, ценность денежного знака) ва́ртість, -тості
    4) ( звание) гі́дність, досто́йність; ( титул) ти́тул, -у; ( сан) сан, -у

    Русско-украинский словарь > достоинство

  • 5 заглушать

    заглушить глушити, заглушати и заглушувати, заглушити, приглушати и приглушувати, приглушити, пригашати, пригасити, забивати, забити що. [Кропива глушить сад. Лемент заглушує його (Л. Укр.). П'яні гості приглушували голоси тверезих (Куліш). Бур'ян забиває городину]. -шать (подавлять) чувство - придушувати, придушити, гамувати, загамувати, притлумлювати, притлумити, присипляти, приспати почуття. -шать боль - гамувати біль. -шать голос собственных мук - приглушувати голос власних мук. Заглушённый - заглушений, приглушений; придушений, приспаний. [Приглушені ноти. Придушене (приспане) почуття].
    * * *
    несов.; сов. - заглуш`ить
    1) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти, ( превосходить по силе) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш; ( делать менее слышным) сти́шувати и стиша́ти, сти́шити, притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    2) (перен.: превозмогать в себе какое-л. чувство) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати, затамо́вувати и тамува́ти, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, утамо́вувати, утамува́ти; притлу́млювати и притлумля́ти и тлуми́ти, притлуми́ти
    3) ( мешать росту) заглуша́ти и заглу́шувати и глуши́ти, заглуши́ти и мног. позаглуша́ти и позаглу́шувати и поглуши́ти
    4) (гасить, тушить) гаси́ти (гашу́, га́сиш), загаси́ти и погаси́ти

    Русско-украинский словарь > заглушать

  • 6 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 7 осязание

    1) (действие) дотикання, доторкання до чого и чого;
    2) чувство -ния - дотик, доторк, чулість у пучках. Органы -ния - органи дотику (доторку). Иметь развитое чувство -ния - мати чулий дотик (доторк), мати велику чулість у пучках, мати чуйні пучки.
    * * *
    до́тик, -у

    Русско-украинский словарь > осязание

  • 8 отвращение

    1) відвертання, відвернення. Для -ния опасности - щоб відвернути (усунути) небезпеку;
    2) нехіть (-хоти) до чого, відворот від чого, осоруга на що; (омерзение) огида, огидження, гидливість, огидливість, гидування, обрида, обридження, обридливість (-вости), обридь (-ди), (с оттенком презрения) відраза до кого, до чого и проти кого, проти чого. -ние от пищи (к пище) - нехіть до їжі. До -ния - до несхочу, до обридження, до прикріння. Устать до -ния ко всему на свете - утомитися до осоруги на світ цілий. Вызывать, возбуждать чувство -ния в ком, внушать чувство -ния кому - викликати (прокидати) в кому почуття огиди (гидливости, огидливости, обридливости, гидування, відрази), мерзити кому, бридити кому. Питать, чувствовать, испытывать -ние к кому, к чему - почувати огиду (огидливість…) до кого, до чого, бридитися ким, чим. Срв. Брезгать, Гнушаться.
    * * *
    1) ( действие) відверта́ння, відве́рнення
    2) ( о чувстве) оги́да, відра́за, оги́дливість, -вості, обри́дливість; обри́дження, осору́га; ( нерасположение) не́хіть, -хоті

    Русско-украинский словарь > отвращение

  • 9 благодарность

    1) (чувство благодарности) вдячність;
    2) (выражение благодарности словесное или вещественное) дякування, дяка, подяка. [Яке частування, таке дякування. Замість дяки у вічі насміялися]. Приносить благодарность - віддавати подяку, складати подяку.
    * * *
    1) ( о чувстве) вдя́чність, -ності
    2) ( выражение признательности) подя́ка, дя́ка, віддя́ка

    Русско-украинский словарь > благодарность

  • 10 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 11 возбуждать

    возбудить
    1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;
    2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.
    * * *
    несов.; сов. - возбуд`ить
    1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти
    2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити
    3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти
    4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > возбуждать

  • 12 вымещать

    выместить мститися, помститися. [Ви його наб'єте, а він помститься на мені].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыместить
    1) (что кому, на ком за что - мстить) мсти́тися (за що на кому) и помща́тися, помсти́тися ( за що на кому-чому и над ким-чим)
    2) (что на ком-чём - удовлетворять своё чувство злобы, досады) зганя́ти и зго́нити, зігна́ти (що на кому-чому)

    Русско-украинский словарь > вымещать

  • 13 гадливость

    гидливість, бридливість. Чувство гадливости - гидування, гидливе почуття.
    * * *
    гидли́вість, -вості, бридли́вість

    Русско-украинский словарь > гадливость

  • 14 гадливый

    гидливий, бридливий. Испытывать чувство гадливости - гидувати чим, ким, (реже кого), бридитися.
    * * *
    гидли́вий, бридли́вий

    Русско-украинский словарь > гадливый

  • 15 жаловаться

    на кого-нибудь, на что-ниб., о чём-н., чем-нибудь жалітися на кого, на що кому, жалкуватися, скаржитися на кого, на що кому, до кого, (редко) жалуватися на кого, на що, ускаржатися на кого, перед ким, (высказывать чувство обиды) нарікати на кого, на що, бідкатися, (со слезами) плакати (плакатися) на кого; (на болезнь, нездоровье) кволитися на що, (редко) кородитися на що. [Жалівся на свою старість. Учителеві я не піду на тебе жалітися (Крим.). Жалкується на ногу. Гірко скаржилися одна одній на свою хатню неволю (Л. Укр.). Почав скаржитися до бога на людей (Л. Укр.). Вона часто нарікала матері на Грицька (Васильч.). - Ой лихо з вами та й годі - бідкалася пані Макуха (Неч.-Лев.). Все кородиться (жаліється, скаржиться) на живіт. Почав кволитися, що в боку болить]; (приносить жалобу в суд) жалітися на кого в суд, заносити (подавати) на кого скаргу в суд, скаржитися на кого в суд, оскаржувати, заскаржувати, прискаржувати, (сов.) оскаржити, заскаржити, прискаржити кого перед судом за що, позивати (сов. запізвати) кого до суду (или в суд), правитися на кого. [Іди, прався на мене, куди знаєш].
    * * *
    ска́ржитися, жалі́тися; ( на долю) наріка́ти, бі́дкатися; (на боль диал.) коро́ди́тися, -ро́джу́ся, -ро́ди́шся

    Русско-украинский словарь > жаловаться

  • 16 забываться

    забыться
    1) забуватися, забутися; (подвергаться забвению) іти, піти в непам'ять, западати, запасти в непам'ять. [Все на світі забувається: і щастя, і горе. Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]. -лся кто сном - здрімався хто, трохи поспавсь;
    2) (быть дерзким перед кем) забуватися, забутися перед ким. [Не забувайся так! Я воїн старший за тебе (Куліш)]. Забывающийся -
    1) (забываемый) забутний;
    2) (дерзкий) зухвалий.
    * * *
    несов.; сов. - заб`ыться
    1) забува́тися, забу́тися; (сов.: задремать) задріма́ти

    \забываться быться сном — задріма́ти, упа́сти в сон, забу́тися сном

    \забываться быться во сне — забу́тися в сні

    2) ( терять чувство действительности) забува́тися, забу́тися; (сов.: замечтаться) замрі́ятися

    Русско-украинский словарь > забываться

  • 17 зарождаться

    зародиться зароджуватися, зародитися, зачинатися, зачатися, запленятися, запленитися, заплоджуватися, заплодитися, законятися, законитися, закльовуватися, заклюнутися, наклюнутися, заснічуватися, заснітитися, в'язатися, зав'язуватися, зав'язатися; (только отвлечённо) по(в)ставати, по(в)стати, зродитися (срвн. Возникать). [Кажуть-же: поки ще не зачався чоловік, доти він душа без тіла (Мирн.)]. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.). То воно вже таке запленилося крикливе (Козелецьк. п.). Несмілива радість закльовувалась у душі (Короленко). Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис). Мстивість та зависть наклюнулись у серці (Н.-Лев.). На Русі зав'язались добрі початки свого письменства (Єфр.). І в серці повстане єдине бажання (Самійл.)]. -лось чувство, мысль - по(в)стало (зродилось) почуття, -да (зродилась) думка. Зарождённый - зароджений, зачатий; по(в)сталий.
    * * *
    несов.; сов. - зарод`иться
    заро́джуватися, -джуюся, -джуєшся, зароди́тися, -роджу́ся, -ро́дишся

    Русско-украинский словарь > зарождаться

  • 18 заходиться

    зайтись
    1) (от холода) терпнути, затерпнути, дубіти, задубіти, дерев'яніти, задерев'яніти, клякнути, закляк(ну)ти, (о мн.) потерпнути, подубіти, поклякнути. [Писав, аж руки терпнуть (Сл. Шейк.). З холоду руки клякнуть]. Руки зашлись (от холода) - зашпари, шпари зайшли (в руки);
    2) заходитися, зайтися. [Сльозами заходиться. Зайтися сміхом. Зайтися од кашлю. Соловейко аж заходиться, співає].
    * * *
    I
    (увлечься ходьбой, утомиться от ходьбы) заходи́тися, -ходжу́ся
    II заход`иться
    несов.; сов. - зайт`ись
    (терять чувство, замирать) захо́дитися, -диться, зайти́ся, -йде́ться

    \заходиться ться, \заходиться йти́сь от сме́ха (сме́хом) — захо́дитися, зайти́ся від смі́ху (із смі́ху, смі́хом)

    Русско-украинский словарь > заходиться

  • 19 зрение

    I. 1) (чувство, способность) зір (р. зору), (редк., зап.) зрок (-ку), (перен.) очі (очей). [І за те свободу й зір утратив (Франко). Бог дав усім людям однаковий зрок (Комар). У мене слабкі очі (Звин.)]. Слабое -ние - слабкий, поганий зір. Со слабым -нием - недобачливий, слабкоокий. Иметь слабое (плохое) -ние - погано бачити, недобачати, мати слабкий зір, слабкі очі. Обман -ния - омана, мана зорова. Напрягать, напречь -ние - натужувати, натужити зір, напружувати, -жити око. С острым -нием - см. Зоркий. Имеющий -ние - см. Зрячий. Орган -ния - зоровий орган, орган зору;
    2) (созерцание) бачення, (зап.) видження, з(д)ріння чого;
    3) (взор, взгляд) зір (р. зору), погляд (-ду). Поле -ния - поле зору, обсяг ока. Точка -ния - погляд (-ду). Ошибочная точка -ния - помилковий погляд. С точки -ния - з погляду. [З погляду етики, з погляду християнства кара на горло нічим не виправдана (Кониськ.)]. С этой точки -ния - з цього погляду, з погляду на це, з цього становища, (зап.) під цим оглядом. Под этим углом -ния - з цього погляду, під цим поглядом, оглядом.
    II. Зрение, Зреяние (созревание) - доспівання, достигання чого.
    * * *
    зір, род. п. зо́ру

    име́ть сла́бое \зрение ние — недобача́ти, пога́но ба́чити

    под угло́м \зрение ния — під куто́м зо́ру

    Русско-украинский словарь > зрение

  • 20 изящное

    красне, прекрасне, гоже, елегантне. Чувство -щного - почуття прекрасного.
    * * *
    в знач. сущ.
    прекра́сне, -ого

    чу́вство \изящное ого — почуття́ прекра́сного

    Русско-украинский словарь > изящное

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧУВСТВО — чувства, ср. 1. Способность живого существа воспринимать внешние впечатления, ощущать, испытывать что н. Чувство зрения, слуха, обоняния, осязания, вкуса. Органы чувств. «Материя есть то, что, действуя на наши органы чувств, производит ощущение…» …   Толковый словарь Ушакова

  • чувство — Чувствование, ощущение, впечатление, вкус, смак. Пять чувств: вкус, зрение, обоняние, осязание, слух... излить чувства, потерять чувство меры, потерять чувство стыда, присесть без чувств на месте... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу… …   Словарь синонимов

  • Чувство собственной важности — (ЧСВ)  концепция, использованная Карлосом Кастанедой в своих книгах, описываемое как чувство превосходства над кем либо или чем либо, значимости самого себя и своих поступков. Понятие ЧСВ чрезвычайно емко, и дон Хуан потратил немало времени… …   Википедия

  • Чувство и чувствительность (роман) — Чувство и чувствительность Sense and Sensibility Обложка первого издания …   Википедия

  • Чувство (фильм) — Чувство Senso Жанр драма военный Режиссёр Лукино Висконти Автор сценария Лу …   Википедия

  • Чувство меры — Воспитание * Величие * Гений * Здравый смысл * Идеал * Манеры * Мнение * Мораль * Помощь * Поступок * Привычка * Репутация * Совет * Тайна * Талант * Характер …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • чувство препятствия — Категория. Особый вид восприятия. Специфика. Свойственно слепым, на его основании строится образ актуального пространства. Этот вид восприятия не развивается при утрате зрения в пожилом возрасте. Считается, что чувство препятствия формируется на… …   Большая психологическая энциклопедия

  • Чувство Препятствия — (шестое чувство, чувство расстояния) особый вид восприятия, который свойственен слепым, на основании которого строится образ актуального пространства. Этот вид восприятия не развивается при утрате зрения в пожилом возрасте. Считается, что чувство …   Психологический словарь

  • Чувство льда (книга) — Чувство льда (2006) роман Александры Марининой. Чувство льда. Том 1 Автор: Александра Маринина Жанр: драма Язык оригинала: русский Оригинал издан: 2006 Издательство: Эксмо …   Википедия

  • Чувство льда — «Чувство льда» (2006) роман Александры Марининой. Чувство льда. Том 1 Автор: Александра Маринина Жанр: драма …   Википедия

  • чувство локтя — спаянность, спайка, сплоченность, единение Словарь русских синонимов. чувство локтя сущ., кол во синонимов: 7 • единение (16) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»