Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

за+что-либо

  • 21 уменьшение

    1) ( действие) зме́ншення, (неоконч. - ещё) зме́ншування
    2) матем., техн., физ. ( состояние) зме́ншення, ме́ншання, поме́ншання
    3) матем., физ. (величина, на которую что-либо уменьшено или уменьшилось) зме́ншення

    Русско-украинский политехнический словарь > уменьшение

  • 22 бессильный

    безсилий, слабий, немічний, безмочний, немощний, неспроможний, недолугий, хирний, хирявий, безвладний, безсилок, (о женщ.) безсилка; -ый что-либо сделать - нездольний. -но - безсило, безвладно, немічно.
    * * *
    безси́лий, безси́льний, безвла́дний, не́мічний; ( обессиленный) знеси́лений, хире́нний, хи́рий; ( неспособный) неспромо́жний, диал. нездо́льний

    Русско-украинский словарь > бессильный

  • 23 выделывать

    выделать
    1) виробляти, вироблювати, виробити, уробляти, уробити. [З дерева виробляють силу всяких речей. Забрали п'ять смухів уроблених і сирцю чимало]. В- ать кожи - правити, виправити, гарбувати, погарбувати, вичинювати, вичинити;
    2) в-ать штуки, что-либо плохое, смешное - витворяти, витворювати, коїти, виробляти, фиґлі стругати. [Синок таке батькові коїть, що мабуть і з світу зжене]. Выделанный - вироблений, уроблений, (о коже) вичинений, виправлений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыделать
    1) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и мног. повиробля́ти и повиро́блювати; ( кожу) чини́ти и вичи́нювати, ви́чинити, виправля́ти, ви́правити
    2) (несов.: вытворять) витворя́ти, витво́рювати, витіва́ти, виробля́ти, виро́блювати, ко́їти

    Русско-украинский словарь > выделывать

  • 24 выписывать

    выписать
    1) виписувати, виписати. [Випиши мені оцю байку. Гарно літери виписує]; (красками) вимальовувати, вималювати;
    2) (газеты, книги по подписке) передплачувати, передплатити, (гал.) пренумерувати, запренумерувати; (что-либо не по подписке) виписувати, виписати. [Перед війною наші селяни виписали з-за кордону саможатку]. Выписанный - виписаний, вималюваний; передплачений, (гал.) запренумерований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыписать
    випи́сувати, ви́писати и мног. повипи́сувати; ( о подписке) передпла́чувати, передплати́ти

    Русско-украинский словарь > выписывать

  • 25 даваться

    даться даватися, датися. [Ох, не даймося, панове-молодці, ми у неволю!]. Не даётся мне в руки - не йметься мені, до рук мені не дається. Мне даётся (= удаётся), не даётся что-либо - я вдаю, вдам це, не вдам цього; мені цього не вдати. Даться кому - датися, задатися кому. [Далися тобі ті пісні,- на якого ката вони тобі! (Крим.). Усім їм задався той Петро! (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - д`аться
    1) дава́тися, да́тися
    2) страд. (несов.) дава́тися; надава́тися, подава́тися

    Русско-украинский словарь > даваться

  • 26 делить

    -ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.
    * * *
    1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти
    2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти
    3) мат. діли́ти, розділя́ти

    Русско-украинский словарь > делить

  • 27 забегать

    I. забежать
    1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].
    2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.
    II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].
    * * *
    I заб`егать
    забі́гати
    II забег`ать
    несов.; сов. - забеж`ать
    забіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити

    Русско-украинский словарь > забегать

  • 28 засушка

    1) засушування, засушення;
    2) (засохшее что-либо) засушок (-шка).
    * * *
    засу́шування, засу́шення

    Русско-украинский словарь > засушка

  • 29 накалываться

    наколоться
    1) (стр. з.) наколюватися, бути наколюваним, наколотим и наколеним, понаколюваним и т. п.; срв. Накалывать;
    2) (натыкаться на что-либо острое) наколюватися, наколотися, наштрикуватися, наштрикнутися (оком, пальцем, ногою), (порезаться) натинатися, натятися (ногою, пальцем), (о мног.) понаколюватися, понаштрикуватися, понатинатися чим на що. [Натявся на косу (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - накол`оться
    1) нако́люватися, наколо́тися; наштри́куватися, наштрикну́тися
    2) страд. несов. наколюватися; нашпи́люватися, наштри́куватися; вико́люватися; нако́люватися; нарізуватися, наріза́тися

    Русско-украинский словарь > накалываться

  • 30 обруч

    обруч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) складач; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) бруштин; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) рихва, вірвант; (из нерасщепленного орешника) віблий обруч; (из сплетенных прутьев) каблучка, витка.
    * * *
    обру́ч, -а; ( игрушка) покотьо́ло

    Русско-украинский словарь > обруч

  • 31 обусловливать

    обусловить
    1) обмежувати, обмежити умовою. Он ничем не обусловил своего содействия - він ніякою умовою не обмежив своєї допомоги;
    2) становити підставу, ставати, стати за підставу. -вать, вить собой что-либо - спричинятися, спричинитися до чого. [Вогкість спричиняється до того, що люди частіше нездужають];
    3) (договором) вимовляти, вимовити. [Умовився за двацять рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи]. Обусловленный -
    1) обмежений умовою, умовлений;
    2) залежний від чого.
    * * *
    несов.; сов. - обусл`овить
    обумо́влювати, обумо́вити; ( служить причиной) зумо́влювати, зумо́вити

    Русско-украинский словарь > обусловливать

  • 32 объезжать

    объехать
    1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;
    2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].
    * * *
    I несов.; сов. - объ`ехать
    1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти
    2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    II несов.; сов. - объ`ездить
    1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити
    2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

    Русско-украинский словарь > объезжать

  • 33 опалять

    опаливать, опалить обсмалювати, смалити, обсмалити (о мног. посмалити, пообсмалювати), за[при,під]смалювати, -лити, о(б)палювати, обпалити, запалити, спалити, припалювати, припалити. [Соловейкові крильця посмалила. Сонце припалило поле. Сльози котяться по паленому обличчю]. -лять, -лить слишком сильно - пересмалювати, -лити. Окончить -лять - досмалити. -лить перья и пух - забужувати. [Я вже курча забужувала]. Человек, опаливающий что-либо и в частн. режущий и -ющий свиней - смалій (-ія). Срв. Обжигать. Опаленный - о(б)смалений, обпалений, запалений, спечений. [Махнув осмаленим крилом. Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло (Коцюб.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > опалять

  • 34 опостылеть

    опостыть остити, ости(г)нути, настити, огиднути, осоружитися, о[у]прикритися, увіритися, обриднути, набриднути, остогиднути кому що, хто. [Літечко кожному миле, а зима всім уже остила. Осоружилося мені таке життя. Остогид йому ланцюг (Гліб.)]. Опостылевший, опостылый - остилий, осоружний, настилий, обридлий, набридлий, остогидлий. Что-либо -вшее - осоруга, огида.
    * * *
    обри́днути, обри́дити, набри́днути, остоги́днути, остоги́діти, осору́житися; оги́днути, оги́діти, ости́ти, опри́критися

    Русско-украинский словарь > опостылеть

  • 35 откидывать

    и откидать откидать и откинуть
    1) відкидати, відкидати и відкинути, (о мног.) повідкидати що від чого; (вокруг, около чего) обкидати, обкинути що коло чого. [Обкинь (обкидай) сніг коло кошари (загороды для овец)]; (что-либо закрытое) відкривати, відкрити;
    2) (бросить, оставить) - см. Оставлять. -нуть коляску - відкрити колясу, відкинути (спустити) халабуду в колясі. -нуть голову - від[за]кидати, від[за]кинути голову. - нуть ногу (стоя) - відставити ногу. Пехота -ла неприятеля за реку - піхота відперла (відтрутила) ворога за річку. -нуть всякий страх - (по)кинути всякий страх (острах). -нуть свою гордость - (по)кинути, (об)лишити свої гордощі. -нуть всякие заботы, горести - кинути лихом об землю. Откиданный и откинутый - відкиданий, відкинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - откид`ать
    відкида́ти, відки́дати и повідкида́ти
    II несов.; сов. - отк`инуть
    відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; ( открывать - люк) відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти

    Русско-украинский словарь > откидывать

  • 36 отмеривать

    отмерять и отмерить відмірювати и відміряти, відміряти, наміряти, наміряти. [Я не натягав, а гарно вам наміряв]. -рять что-либо сыпучее - відсипати, відсипати. -рить часть - надміряти; (ч.-л. сыпучего) надсипати. Отмеренный - відміряний, наміряний, відсипаний, надміряний, надсипаний.
    * * *
    тж. отмер`ять; несов.; сов. - отм`ерить
    відмі́рювати и відмі́ряти, відміря́ти

    Русско-украинский словарь > отмеривать

  • 37 подобный

    кому чему подібний до кого, до чого, подібний, такий, як хто, як що, підхожий до кого до чого, схожий на кого, на що. Срв. С[По]хожий. [Оттака й підхожі думки плуталися в голові (Грінч.). Люди подібні до богів (Л. Укр.)]. -бный ему - подібний до його, такий як і він. [Убив такого як і він (як і сам) (-бного себе)]. Ничего -бного - ані подобини (Куліш), нічого схожого (підхожого). Ничего -бного не говорил - не казав нічого такого (Грінч.), подібного, підхожого. Кража и тому -бные преступления - крадіжка й такі инші злочинства (Куліш). И тому -бное - то-що. Или что-либо -бное - або-що, або-що таке. [Був- би я десь за писаря, або-що (Крим.)]. Нечто -бное тому - щось підхоже, подібне до того. В -бном случае - в такому разі, в такій пригоді. Нет -бного ему - нема до його подібного. -бный, мат. - подібний. -бные треугольники - подібні трикутники.
    * * *
    1) (кому-чему) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); (похожий, схожий) схо́жий (на кого-що, з ким-чим, до кого-чого); ( такой) таки́й, отаки́й; ( этот) цей
    2) мат. поді́бний

    подо́бные треуго́льники — поді́бні трику́тники

    Русско-украинский словарь > подобный

  • 38 поцеремониться

    сделать что-либо) посоромитися, поцеремонитися, не наважитися що зробити. [Посоромився сказати, що той бреше. Посоромився їсти, хоч і голодний був]. См. Церемониться.
    * * *
    поцеремо́нитися

    Русско-украинский словарь > поцеремониться

  • 39 Кружила

    Крушитель
    1) (кто кружит что-либо) кружій (-жія), крутило (м. р.), кружляка (общ.);
    2) (пьяница) випивака, запивака, запияка, випивайло.

    Русско-украинский словарь > Кружила

  • 40 Опускать

    и Опущать опустить
    1) (ниже) спускати, спустити, знижати, знизити, осаджувати, осадити. [Треба камінь у млині осадити];
    2) спускати, спустити. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму]. -тить невод в прорубь под лёд - затопити невід; (окно в вагоне) відсунути, спустити вікно; (крышку сундука) зачинити скриню; (шлюзный ставень) заставити (и спустити) заставку, заставити воду; (свет в лампе) прикрутити лямпу, світло. -тить глаза - спустити очі, погляд. -кать, -тить голову - спускати, спустити, хнюпити, похнюпити голову, хнюпитися, похнюпитися. Угрюмо -тить голову - понурити голову, понуритися. -тить руки - спустити руки. Он и руки опустил - йому й руки впали. -тить крылья - спустити крила. -тить хвост - попустити хвіст. -тить руку в воду - спустити (встромити) руку в воду. -тить концы пояса, ленты - попускати, попустити (кінці в пояса, стрічки). -тить платье - спустити сукню нижче. Высоко поднял, да низко опустил (о хвастунах) - високо літав, та низько сів. Поднял руку да не опустил - замірився, та не вдарив;
    3) (из рук, из глаз) пускати, пустити з рук, з очей. -тить удобный случай - проминути добру оказію, (добру) нагоду, упустити слушний випадок;
    4) (ослаблять) попускати, попустити. [Попусти трохи струни]. -кать парус, занавес - спускати вітрило, завісу;
    5) -кать, -тить что-либо в книге, в разговоре - випускати, випустити, поминати, поминути, проминати, проминути. Опущенный - спущений, знижений, попущений. -ный взгляд - похнюплений (понурений) погляд. -ная голова - похнюплена (понурена) голова. С - ной головой - похнюпий, никлий, похнюпа (общ. р.), понура (общ. р.).

    Русско-украинский словарь > Опускать

Страницы

См. также в других словарях:

  • что-либо — чего либо, чему либо, чем либо, о чём либо; местоим. сущ. = Что нибудь. Скажи что либо, что ты молчишь? Что либо нужно придумать, чтобы выехать пораньше. Не могу сообщить чего либо утешительного …   Энциклопедический словарь

  • ЧТО-ЛИБО — [што], чего либо и т.д. (см. что1), мест. неопределенное (книжн.). То же, что что нибудь. Взять что либо почитать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧТО-ЛИБО — [шт ], чего либо, мест. неопред. То же, что что нибудь. Не могу сообщить чего либо утешительного. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Что-либо — I что л ибо мест. то же, что что нибудь I II чт о либо мест. Любой предмет, любая вещь, любое явление; безразлично что, что нибудь I. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • что-либо — см. что нибудь Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. что либо предл, кол во синонимов: 3 • будешто …   Словарь синонимов

  • что-либо — что либо, мест. Произносится [што либо] и допустимо [что либо] …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • что-либо — что/ либо, чего/ либо, местоим …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • что-либо — что/ либо, ч/его/ либо …   Морфемно-орфографический словарь

  • что-либо — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • что-либо — что либо …   Орфографический словарь-справочник

  • что-либо составное — составной сложный — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы составнойсложный EN composite …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»