Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

за+зиму

  • 1 Иззимовать зиму

    визимувати, перезимувати зиму (зіму).

    Русско-украинский словарь > Иззимовать зиму

  • 2 зима

    зіма, (этимол.) зима, ум. зімонька, (этимол.) зимонька. [Зімо, зімонько, зімо лютая, ой, прошу тебе, не морозь ти мене (Чуб. V). Зима люта; вітер свище, сніг по вікнах брязкотить (Руданськ.)]. Снежная (очень) -ма - завальна, завалиста зима. Суровая -ма - люта зима. Мягкая -ма - лагідна зима. Мокрая -ма (с оттепелями) - гнила зима. Начало -мы - зазимки, первозимки (-ків). Исход -мы - відзимки. -ма началась (наступила) - зима зайшла, зима впала. [Аж гульк - зіма впала (Шевч.)]. Проводить, провести -му - перебувати, перебути зиму, зимувати, перезимувати. Вынести -му - визимувати. Содержать, -ся -мой, продержать, -ся -му - зимувати кого, -ся, перезимувати кого, -ся, визимувати кого, -ся. [Ой, прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде (Грінч. III)]. -му зимовать - зиму зимувати. В течение -мы - через зиму. [Може-б ви продержали мене через зіму до весни (Кониськ.)]. В продолжение -мы - зиму, через зиму, протягом зими. Прошлой -мой - минулої зими, тої зими. Каждую -му - що-зиму, що-зими. [Інгул що-зиму замерзає (Шевч.)]. Зимой, нрч. - зимою, узимку, узимі, упозимку, зимової доби. [Хто вліті гайнує, той взімі голодує (Номис). Влітку він товар пасе, а взімку дітвору учить Кониськ.)].
    * * *
    зима́

    \зима му — и

    ле́то — зимо́ю і лі́том (взи́мку і влі́тку)

    Русско-украинский словарь > зима

  • 3 хышлых

    1. зимовий, на зиму ВН, О, У, К, СГ; хышлых азирле- заготовляти на зиму БТ, СМ; хышлых ону тутмайляр його не тримають, не зберігають на зиму П; хышлыхка чызма чоботи на зиму СБ.
    2. узимку, цілу зиму, впродовж зими СК.

    Урумско-украинский словарь > хышлых

  • 4 fog

    1. n
    1) густий туман
    2) імла, дим (пил) у повітрі
    3) невідання, неясність; замішання; збентеженість

    I am in a fog — я нічого не тямлю; я в повній розгубленості

    4) фот. вуаль
    5) отава
    6) травостій, що залишився на зиму
    7) шотл. мох
    2. v
    1) обкутувати (укривати) туманом
    2) затуманювати (ся)
    3) спантеличувати, бентежити; напускати туману
    4) фот. покриватися вуаллю; бути туманним (невиразним)
    5) пасти худобу на отаві
    6) пастися на отаві (про худобу)
    7) залишати отаву нескошеною на зиму
    8) заростати мохом
    * * *
    I n
    2) імла; дим або пил, що стоять у повітрі
    3) неясність; замішання; невідання
    4) фoтo потьмяніння, вуаль, затемнення
    II v
    1) огортати, покривати, покрити туманом; затуманюватися
    2) спантеличувати, бентежити, дивувати
    3) фoтo покриватися вуаллю, бути неясним, туманним
    III n
    2) травостій, що залишився під зиму
    3) дiaл. мох
    IV v
    1) пасти худобу на отаві; пастися на отаві ( про худобу)
    3) дiaл. заростати мохом

    English-Ukrainian dictionary > fog

  • 5 store

    1. n
    1) запас, резерв

    to lay in a store of smth. for the winter — робити запаси чогось на зиму, запасати щось на зиму

    2) достаток, велика кількість

    stores of learning — обширність знань, ерудиція

    3) pl запаси, припаси; майно; матеріальні засоби
    4) склад, пакгауз; магазин
    5) амер. магазин, крамниця
    6) (the Stores) універмаг

    store goods — товари, куплені (що продаються) в магазині

    to set great (high, much) store by — надавати великого значення

    to set little store by — не надавати великого значення, мало цінувати

    2. v
    1) постачати; наповнювати
    2) запасати, відкладати, накопичувати (тж store up)

    to store (up) food for the winter — запасати продовольство на зиму

    3) віддавати на зберігання, зберігати на складі
    4) уміщувати
    * * *
    I [stxː] n
    1) запас, резерв; велика кількість
    2) pl запаси, припаси; майно, матеріальні засоби
    3) склад, пакгауз
    4) cл. магазин
    5) (the Stores; cкop. від Army and Navy Stores) великий лондонський універмаг
    6) значення, важливість
    7) cл.; cл. контора, офіс
    8) запам'ятовувальний пристрій, накопичувач
    II [stxː] v
    1) постачати; наповнювати; забезпечувати
    3) запасати, відкладати, накопичувати ( store up)
    4) віддавати на зберігання, зберігати на складі

    English-Ukrainian dictionary > store

  • 6 зимовать

    зи[і]мувати, зимуватися. [Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати - то горювати (Номис). Ой, убирайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу (Грінч. III)]. Зиму -вать - зиму зимувати. [Де-ж ти, хмелю, зіму зімував? (Чуб. V). Та й вернувся на Вкраїну зиму зимувати (Руданськ.)]. Он знает, где раки -муют - він знає, де раки зимують (Приказка).
    * * *
    зимува́ти, -му́ю, -му́єш

    Русско-украинский словарь > зимовать

  • 7 продолжение

    продовження, протяг, дальший тяг (-гу), провадження чого. [Продовження роду. Нове українське письменство було дальшим протягом того літературного процесу, що в головах у себе має тисячолітню традицію (Єфр.). Дальший протяг національної суперечки (Грінч.). У камері, що була мов-би протягом коридору (Корол.). Застиглі погляди й загадкові слова здавались мені дальшим тягом якогось недоладнього сна (Корол.)]. -жение работы - продов-ження праці, провадження при ці далі, -же ниє отпуска, срока, перемирил - продовження відпустки, терміну, замирення. -жение линии - продовження лінії. -жение разговора - продовження розмови, провадження далі розмови. -жение войны - продовження війни, (состояние) тривання війни. -жение впереди, в следующем номере, следует - далі буде. Дальнейшее -жение - дальше продовження, дальший протяг. В -жение (в течение) чего - протягом, на (в) протязі, впродовж, встяж чого (книжн.-лит. формы), через що, крізь що; срв. Впродолжение. [Коли-б можна бути через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом (Чуб.). Палка суперечка про календар не вгасає через цілий XVII в. (Н. Р.). Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. В -жение времени - протягом, встяж часу. В -жение нескольких веков - протягом (на протязі) кількох віків, через кілька віків. В -жение пяти часов - протягом п'ятьох годин или п'ять, годин. В -жение целого дня - на протязі цілого дня, через цілий (увесь) день или цілий (увесь) день. Он работал в -жение всего лета - він працював усе літо, через усе літо, протягом цілого літа. Во всё -жение этого процесса, этой зимы - на всьому протязі цього процесу, цієї зими, через увесь процес, через усю зиму или усю зиму. На -жении - см. Протяжение.
    * * *
    продо́вження

    Русско-украинский словарь > продолжение

  • 8 hibernate

    v
    1) перебувати у зимовій сплячці (про тварин)
    2) не діяти, бути бездіяльним
    3) зимувати; проводити зиму в теплих краях
    * * *
    v
    2) зимувати; проводити зиму в теплих краях

    English-Ukrainian dictionary > hibernate

  • 9 overwinter

    v
    перезимувати
    * * *
    I a
    який продовжується всю зиму; який трапився за зиму
    II v

    English-Ukrainian dictionary > overwinter

  • 10 winter

    1. n
    1) зима
    2) поет. рік життя

    winter cherry — бот. фізаліс, марунка

    winter crop — с.г. озимина

    winter day (clothes, resdrt, season) — зимовий день (одяг, курорт, сезон)

    winter quarters — місця зимівлі (тварин); військ. зимові квартири

    winter sleep — зоол. зимова сплячка

    winter solstice — астр. зимове сонцестояння

    2. v
    1) зимувати; проводити зиму (де — at, in, on)
    2) перезимувати (про рослини)
    3) утримувати взимку (худобу тощо)
    4) охолоджувати, заморожувати
    * * *
    I n
    3) період застою, занепаду
    II a

    winter sports — зимні види спорту; зимній ( про сорт яблук); зимостійкий ( про рослину)

    III v
    1) (at, in, on) зимувати, проводити зиму
    3) годуватися зимою ( про птахів); утримувати зимою ( скотину)

    English-Ukrainian dictionary > winter

  • 11 fog

    I n
    2) імла; дим або пил, що стоять у повітрі
    3) неясність; замішання; невідання
    4) фoтo потьмяніння, вуаль, затемнення
    II v
    1) огортати, покривати, покрити туманом; затуманюватися
    2) спантеличувати, бентежити, дивувати
    3) фoтo покриватися вуаллю, бути неясним, туманним
    III n
    2) травостій, що залишився під зиму
    3) дiaл. мох
    IV v
    1) пасти худобу на отаві; пастися на отаві ( про худобу)
    3) дiaл. заростати мохом

    English-Ukrainian dictionary > fog

  • 12 overwinter

    I a
    який продовжується всю зиму; який трапився за зиму
    II v

    English-Ukrainian dictionary > overwinter

  • 13 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 14 зимующий

    зимовий, зимований. -щая почка - зимована брунька. -щие травы - зимовані трави.
    * * *
    1) прич. яки́й (що) зиму́є
    2) в знач. прил. зиму́ючий; ( зимостойкий) зимостійки́й

    Русско-украинский словарь > зимующий

  • 15 кутать

    -ся, кутывать, ся кутати, -ся, (фамил.) кутушкати, -ся, тушкувати, -ся; оповивати, -ся. [Хлопця роздягнено, він кутається в ковдру (Коцюб.). Очарувала-б і ченця, коли-б прокляте покривало брівок її не тушкувало (Макар.)] Он любит -ться - він любить кутатися. Зачем вы так -ете детей? - нащо ви так кутушкаєте діти? (Полтавщ.). -тать жилище на зиму - тушкувати житло на зиму. -тать печь (трубу) - затуляти (затикати) каглу.
    * * *
    ку́тати

    Русско-украинский словарь > кутать

  • 16 маячить

    промаячить
    1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];
    2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);
    3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);
    4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;
    5) см. Мешкать.
    * * *
    возвр. - ма`ячиться
    1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити
    2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

    мая́чить жизнь — поневіря́тися

    Русско-украинский словарь > маячить

  • 17 медведь

    1) зоол. Ursus - ведмідь (-медя), (диал. ведмідь, -медя). [Швидкий, як ведмідь за перепелицями (Номис). Тягнеться, як ведмідь (Звин.)]. -ведь белый, полярный (U. maritimus) - ведмідь білий, полярний. -ведь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) - ведмідь звичайний, бурий; бортняк, бур'янник (-ка); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) вуйко, старий (- рого), великий (-кого), бурмило, бортневий біс (-са). -ведь серый, гризли (U. horribilis) - ведмідь сірий, ґрізлі (нескл.). -ведь ворчит - ведмідь бурчить. -ведь всю зиму лапу сосёт - ведмідь усю зиму лапу смокче. Не убив -дя, шкуры не продавай - з невбитого ведмедя шкуру не продавай. -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. - ведмідь губатий, губач (-ча). -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. - коала, торбун- (торбач-) ведмідь;
    2) перен. - а) (ворчун) бурмило, бурмак (-ка), бурмій (-ія); б) (неотёса, грубиян) мурмило, мурло, (вахлак) ґевал (-ла); в) (косолапый) бамбула, незграба, вайло, мамула, тюхтій (-тія), кнюх (-ха);
    3) (напиток) - а) ведмідь, кава з ромом; б) пунш (-шу) з вершками или з яйцями;
    4) (товар) залежаний крам (-му).
    * * *
    1) ведмі́дь, -ме́дя
    2) перен. ведмі́дь, вайло́, бурми́ло

    смотре́ть (гляде́ть) медве́дем — диви́тися як ведмі́дь (ведме́дем, во́вком, вовкува́то)

    Русско-украинский словарь > медведь

  • 18 переколачиваться

    -лотиться
    1) перебиватися, перебитися, перетовктися; вибиватися и т. д.; бути перебитим, перетовченим, побитим, вибитим и т. д.;
    2) (перебиваться) перебиватися, перебитися, перемагатися, перемогтися, калантати, перекалантати. См. Перебиваться, Перемогаться. Как-нибудь зиму -тимся - як-небудь зиму переб'ємося (перекалантаємо).
    * * *
    несов.; сов. - переколот`иться
    1) ( разбиваться) перебива́тися, переби́тися; несов. перетовкти́ся
    2) (жить, нуждаясь) перебива́тися, переби́тися
    3) страд. (несов.) перебива́тися; перебива́тися; бу́ти перетро́щеним; бу́ти перето́вченим

    Русско-украинский словарь > переколачиваться

  • 19 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 20 простаивать

    простоять
    1) простоювати, простояти, вистоювати, вистояти, перестоювати, перестояти, (отстаивать) відстоювати, відстояти, (о мн.) попро[попере]стоювати, повистоювати. [Довгенько таки простояли коло перевозу (Стор.). Вистояла я на пошті аж до півдня (Звиног.). Пробрався до церкви, відстояв службу. Перестояли ми три дні в Кумицях (М. Вовч.)]; (о погоде) триматися, протриматися, держатися, продержатися, потягти, (о вёдре ещё) згодити. [Увесь жовтень трималася гарна погода. Морози ще довго потягнуть. Якби-ж погода згодила ще тиждень (Переясл. п.)]; (о ценах) триматися, протриматися, держатися, продержатися. [Високі ціни на хліб продержаться ще довго]; (о здании: прослужить) про[пере]стоювати, про[пере]стояти. [Наша хата ще років з двадцять простоїть]; (проживать на квартире) мешкати, промешкати. Полк -ял в нашем городе всю зиму - полк простояв у нашому місті всю зиму. -вать, -ять до конца чего - достоювати, достояти що;
    2) простоять место - застояти, простояти місце.
    * * *
    несов.; сов. - просто`ять
    просто́ювати, простоя́ти; (несов.: долго) попостоя́ти; диал. пересто́ювати, перестоя́ти

    Русско-украинский словарь > простаивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • зиму и лето — <И> ЗИМУ И ЛЕТО. Разг. Круглый год, всегда. Там жил постоянно, и зиму и лето, старый пчеляк в землянке, также большой мой приятель (Аксаков. Воспоминания). Ермолай ходил и зиму и лето в желтоватом нанковом кафтане немецкого покроя (Тургенев …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • зиму́ющий — ая, ее. 1. прич. наст. от зимовать. 2. в знач. прил. Переносящий зимние холода, оставляемый на зиму в грунте (о растениях). Были тут [в саду] прежде целые клумбы зимующих роз. Салтыков Щедрин, Современная идиллия. Среди кустарников нашел себе… …   Малый академический словарь

  • зиму — провести зиму • времяпрепровождение …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Зиму — Ксену. BBC, программа Panorama. Таким Ксену изобразили создатели сериала «South Park» в серии «Застрявший в чулане». Ксену (англ. Xenu, Xemu) в саентологии  инопланетный властелин «Галактической Империи», существовавшей 75 миллионов лет назад.… …   Википедия

  • Зиму зимскую — Перм. В течение всей зимы. Подюков 1989, 85 …   Большой словарь русских поговорок

  • зиму и лето — постоянно, в любое время года …   Популярный словарь русского языка

  • зиму и лето — Постоянно, в любое время года …   Словарь многих выражений

  • И зиму и лето — <И> ЗИМУ И ЛЕТО. Разг. Круглый год, всегда. Там жил постоянно, и зиму и лето, старый пчеляк в землянке, также большой мой приятель (Аксаков. Воспоминания). Ермолай ходил и зиму и лето в желтоватом нанковом кафтане немецкого покроя (Тургенев …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • За Зиму и За Зиму — нареч. 1. В течение зимнего временного периода Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • На Зиму и На Зиму — нареч. 1. На зимний период Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Они танцевали одну зиму (фильм) — Они танцевали одну зиму Жанр Драма Режиссёр Виталий Тарасенко В главных ролях Анатолий Руденко Галина Беляева Георгий Тараторкин Павел Новиков …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»