-
1 мучиться
1) (стр. з.) мучитися, катуватися, мордуватися; бути мученим, катованим, мордованим;2) (возвр. з.) мучитися, (страдать) страждати, терпіти, (казниться) каратися, (гибнуть) копати, гибіти, (терзаться) катуватися, мордуватися, гризтися, пектися; (томиться) нудитися, томитися; (изнуряться) виснажуватися, знесилюватися. [Я вже не живу, а тільки мучуся (Н.-Лев.). Я ще твоєю мукою страждаю (Самійл.). Я каралась весь вік в чужій хаті (Шевч.). Як конаю я в неволі, як я нуджу світом (Шевч.). Немає брата, ні сестри, щоб незаплакані ходили, не катувалися в тюрмі (Шевч.). Будуть вони до віку мучитися, до суду мордуватися (Мирн.). Переїхали цуценя, - як воно бідне мордується! (Крим.). Пеклася-ж я, пеклася, - жаль на його, та жаль і його (Тесл.)]. Не следует -ться из- за пустяков - не варто (нема чого) мучитися (катуватися, гризтися) через дрібниці (дурниці). -ться жаждой, неведением, ожиданием - томитися (мучитися) спрагою, незнанням, чеканням. -ться мрачными, печальными мыслями - катуватися (гризтися) понурими, сумними думками;2) (биться над чем-л.) мучитися, морочитися, битися, мордуватися над чим, коло чого, на чому. [Довго билася вона на цьому слові з Романом (Васильч.)]. Я долго -лся над разрешением этой задачи - я довго морочився (мордувався), щоб вирішити (розв'язати) це завдання. Мучен(н)ый - мучений, катований, мордований, морений, томлений.* * *му́читися; катува́тися, мордува́тися; гри́зтися -
2 казниться
1) каратися, тратитися, бути караним, покараним и т. д.; см. Казнить 1 и 2;2) (наказывать себя, мучиться) каратися. [От за що караюсь, от за що мене, сестрички, і в рай не пускають (Шевч.). Я каралась ввесь вік в чужій хаті (Шевч.)];3) (искупать) покутувати за що чим. [Шукання чогось кращого, за яке доводиться потім покутувати роками тюрми та заслання (Єфр.)].* * * -
3 маяться
1) (мучиться) мучитися, (редко) маячіти, (томиться) томитися, нудитися, світом нудити; (изнемогать) знемагати. С немилым жить, только -ться - з (за) нелюбом жити, тільки мучитися (нудитися); срв. Промаяться;2) (прозябать, жить в тяжёлых матер. условиях) животіти, нидіти, скніти, бідувати, злиднювати. [Побіч жиють люди, брати її, і нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.). І хліба у нас не було, на самій картоплі скніли (Дубенщ.)];3) (в пляске) поволі крутитися.* * *ма́ятися; ( томиться) томи́тися, ни́діти; ( изнемогать) знемага́ти; ( изнуряться) змо́рюватися; ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися; ( канителиться) мару́дитися, моро́читися -
4 prurient
adj1) похітливий2) сверблячий* * *a1) хтивий; який мучиться від бажання, цікавості2) сверблячий -
5 thirsty
adj1) спраглий; який відчуває спрагу2) перен. жадаючий; який палко жадає3) що викликає спрагу (про їжу)* * *a1) що відчуває спрагу, що мучиться від спрагиfish makes me thirsty — від риби мені ( завжди) хочеться пити; прагнучий, гаряче бажаючий
thirsty curiosity — неприборкана /ненаситна/ цікавість
2) зухвалу спрагу ( про їжу)3) що засихає ( про рослину); висохлий, випалений ( про ґрунт) -
6 prurient
-
7 thirsty
a1) що відчуває спрагу, що мучиться від спрагиfish makes me thirsty — від риби мені ( завжди) хочеться пити; прагнучий, гаряче бажаючий
thirsty curiosity — неприборкана /ненаситна/ цікавість
2) зухвалу спрагу ( про їжу)3) що засихає ( про рослину); висохлий, випалений ( про ґрунт) -
8 затомиться
1) затоми́тися, -томлю́ся, -то́мишся; замори́тися, -морю́ся, -мо́ришся; ( утомиться) утоми́тися, стоми́тися2) ( начать томиться) поча́ти томи́тися; ( начать мучиться) поча́ти му́читися; ( начать изнывать) поча́ти знемага́ти -
9 изводиться
известись1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - извест`ись1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися -
10 изнывать
изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - изн`ытьзнемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися\изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги
\изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)
-
11 истязаться
катува́тися, мордува́тися, -дується; ( мучиться) му́читися -
12 маячить
промаячить1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;5) см. Мешкать.* * *возвр. - ма`ячиться1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́читимая́чить жизнь — поневіря́тися
-
13 мордоваться
(страдать, мучиться) мордува́тися, му́читися, стражда́ти; хвилюва́тися, триво́житися, пережива́ти -
14 мучаться
см. мучиться -
15 мытариться
поневіря́тися, бідува́ти; ( мучиться) му́читися -
16 поручаться
поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].* * *несов.; сов. - поруч`иться1) ручи́тися (несов.), поруча́тися, поручи́тися2) страд. (несов.) доруча́тися; припоруча́тися; довіря́тися -
17 растерзываться
несов.; сов. - растерз`аться1) ( мучиться) му́читися, зму́читися; (о сердце, душе: разрываться) розкра́юватися, -кра́юється, розкра́ятися2) страд. несов. роздира́тися, розша́рпуватися, -пується, шматува́тися, -ту́ється, розшмато́вуватися, -то́вується; розкра́юватися; шматуватися -
18 томиться
2) ( скучать) нуди́тися и ну́дитися, нудьгува́ти; ну́дити сві́том3) кул. тушкува́тися; диал. млі́ти4) страд. тушкува́тися; томи́тися; мори́тися -
19 угрызаться
1) ( мучиться) угриза́тися, му́читися2) строит. (несов.) угриза́тися
См. также в других словарях:
МУЧИТЬСЯ — МУЧИТЬСЯ, мучусь, мучпшься, и (разг.) мучаюсь, мучаешься, несовер. 1. без доп. и чем. Терпеть, испытывать муки, страдания от чего нибудь. Перед смертью больной ужасно мучился. «Иногда сомненьем мучусь.» Пушкин. «Он мучается угрызениями совести.»… … Толковый словарь Ушакова
мучиться — Биться, маяться, изнывать, надрываться, надсаживаться, страдать, терпеть, томиться, терзаться. Принять муки, побои. И умственным трудом можно надсадиться. .. См. страдать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… … Словарь синонимов
МУЧИТЬСЯ — МУЧИТЬСЯ, чусь, чишься и чаюсь, чаешься; несовер. 1. Испытывать муки, страдания от чего н. М. от боли. М. сомнениями. 2. с кем (чем) и над чем. Делать что н. длительно и испытывая большие затруднения (разг.). М. над задачей и с задачей. | совер.… … Толковый словарь Ожегова
мучиться — мучиться, мучусь, мучится и допустимо мучаться, мучаюсь, мучается; повел. мучься и мучайся; прич. мучащийся и мучающийся; дееприч. мучась и мучаясь … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
мучиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я мучусь и мучаюсь, ты мучишься и мучаешься, он/она/оно мучится и мучается, мы мучимся и мучаемся, вы мучитесь и мучаетесь, они мучатся и мучаются, мучься, мучьтесь, мучился, мучилась, мучилось,… … Толковый словарь Дмитриева
мучиться — (занимаясь чем л., изводиться от недостаточной успешности работы) над чем и с чем. Мучиться над трудной задачей. Целый час мучусь с этой дверью и не могу ее открыть. Вчера мучился с арифметикой целый день, вместо того, чтобы любоваться берегами… … Словарь управления
мучиться — • немыслимо мучиться … Словарь русской идиоматики
Мучиться — несов. неперех. 1. Испытывать муки, страдания от чего либо. отт. Претерпевать лишения, подвергаться невзгодам. 2. разг. Делая что либо, занимаясь чем либо, терпеть страдания от недостаточно успешно выполненной работы. 3. перен. Волноваться,… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
мучиться — 1. мучиться, мучаюсь, мучаемся, мучаешься, мучаетесь, мучается, мучаются, мучаясь, мучился, мучилась, мучилось, мучились, мучайся, мучайтесь, мучающийся, мучающаяся, мучающееся, мучающиеся, мучающегося, мучающейся, мучающегося, мучающихся,… … Формы слов
мучиться — наслаждаться блаженствовать … Словарь антонимов
мучиться — м учиться, м учусь, м учится и м учаюсь; м учается; прош. вр. м учился, илась … Русский орфографический словарь