за+діяльністю+тощо

ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.

(PR)

n рек., марк. зв'язки з громадськістю; організація громадської думки; представницькі функції; піар; a піарівський

формування позитивних настанов та переконань широких соціальних кіл щодо підприємств, установ, організацій чи окремих осіб; ♦ серед засобів популяризації через громадські зв'язки найефективнішими є: публічність (publicity); організація спеціальних подій, напр. конференцій, конкурсів тощо; виступи керівників підприємств на торговельних, промислових та ін. форумах; публікація рекламних або іміджевих брошур, аудіовізуальних матеріалів, щорічних звітів-оглядів тощо

═════════□═════════

marketing public relations діяльність у галузі громадських зв'язків; public relations advertising рекламування громадських зв'язків; public relations agency агентство громадських зв'язків; public relations briefing інструктаж стосовно громадських зв'язків; public relations budget бюджет забезпечення сприятливої громадської думки; public relations campaign піар-кампанія; public relations company компанія у галузі громадських зв'язків; public relations consultant спеціаліст з громадських зв'язків; public relations department відділ громадських зв'язків; public relations exercise захід у галузі громадських зв'язків; public relations machine склад персоналу відділу громадських зв'язків; public relations manager керівник відділу громадських зв'язків; public relations officer службовець відділу громадських зв'язків; public relations personnel персонал відділу громадських зв'язків; public relations proposal пропозиція з організації громадських зв'язків; public relations strategy стратегія громадських зв'язків

public relations ‡ A. four principles of marketing (386)

▹▹ publicity

* * *

скор. PR

1. n

1) колесо; коліща

2) стернове (рульове) колесо; штурвал

3) тех. зубчасте колесо; шестірня, триб

4) кружляння, крутіння; коло, оберт

5) pl перен. механізм; рушійні сили

6) колесо фортуни (тж Fortune's wheel); фортуна, щастя

7) прядка

8) гончарний круг

9) амер. велосипед

10) дитяча коляска

11) pl амер., розм. автомобіль

12) розм. важна персона, велике цабе (тж big wheel)

13) військ. заходження флангом

2. v

1) котити, везти (тачку тощо)

2) котитися, рухатися на колесах

3) кружляти; повертатися; обертатися; крутитися

4) крутити; обертати; вертіти (щось)

5) їхати на велосипеді

6) іст. колесувати

7) військ. заходити з флангу

* * *

1) колесо; коліщатко

2) рульове колесо, штурвал; баранка

3) кружляння, коло, оберт

4) рулетка

5) колесо фортуни ( Fortune's wheel)

6) pl механізм; рухомі сили

7) cл. важлива особа ( в організації)

8) мережа театрів або місць розваги

9) cпopт. клас

10) приспів, рефрен

11) прядка

12) cл. велосипед; дитяча коляска; pl; cл.; cл. автомобіль:

13) вiйcьк. захід флангом

14) тex. зубчасте колесо, шестірня; маховик

15) гончарний круг ( potter's wheel)

••

1) катити, підкатити; везти

2) описувати кола; повертатися; вертітися; обертатися ( wheel round)

3) ( wheel about) зробити повний оберт; повністю змінити свою позицію

4) їхати на велосипеді

••

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ і ТРАНСЦЕНДЕНТНИЙ - поняття філософії Канта: трансцендентальний означає: той, що зумовлює можливість пізнання, відповідає на питання: "Як можливе пізнання?", трансцендентний - той, що лежить поза межами свідомості й пізнання. Ці поняття пов'язані з двома межами у пізнанні, що їх визнає Кант. Першою є межа між формами споглядання (простором і часом) та мислення (категоріями) і явищем як об'єктом пізнання. Форми споглядання і мислення разом із необхідною єдністю свідомості ("Я") знаходяться по цей бік досвіду, передують йому та його обумовлюють, що і робить їх трансцендентальними. Другою межею у пізнанні, за Кантом, є межа між явищами і речами в собі, що непізнавані. Ці речі Кант називає трансцендентними, тобто потойбічними. В обох поняттях Кант виявив певні риси реального пізнання: активний дієвий характер суб'єкта, носія пізнавальної діяльності, і відмінність явищ від речей в собі. Перебільшення Кантом різкості зазначених меж мало певні підстави: він досліджував не формування пізнання, починаючи з дитячого віку, а пізнавальну діяльність зрілої людини, власне вченого, у якого і форми споглядання, і категорії, і єдність самосвідомості давно сформувалися і передують досвіду, і який вирішує наукові проблеми: "Як можлива математика, природознавство, метафізика?" Кант повністю усвідомив також той факт, що людина - найбільш важлива істота серед речей світу, що для пізнання вона має не менше значення, ніж об'єкти, і, отже, образи чи поняття є синтезом цих двох факторів пізнання. Поняття трансцендентного вийшло на одне із перших місць у західній філософській думці XX ст. і пов'язане у ній передусім із сферою людського буття. При усій різнобарвності в інтерпретації даного поняття різними філософськими напрямами їх об'єднує думка про специфіку людської природи, екзистенційних вимірів людського світу, про незвідність людини до системи об'єктивної предметності і законів, за якими дана предметність розвивається. Зокрема, йдеться про особливості гуманітарного пізнання у порівнянні із природничонауковим, протиставлення ідіографічного та номотетичного методів (неокантіанство, філософія життя). У філософській антропології (Шелер та його послідовники) людина розглядається в ракурсі біологічної недостатності, що виводить людину за межі її просторово-часової організації, її чисто тваринних потреб. Людина характеризується як істота, яка "трансцендує" саму себе, свою життєдіяльність, а її стрижнем виступає духовність як понаджиттєва здатність, яка виражає можливість безмежного трансцендування. Значну увагу проблемі трансцендентного приділили представники екзистенціалізму. Гайдеггер визначає трансцендентне як фундаментальну характеристику людини, що дозволяє їй долати уречевлений світ повсякденності і реалізовувати через проходження низки граничних, межових ситуацій (страх, турбота, вибір і рішення, совість тощо) істину буття. Ясперс особливо наполягав на необхідності концентрації зусиль особистості на піднесенні сьогодення до масштабів трансценденції, бо лише це уможливлює реалізацію ідеї свободи. Шлях трансценденції - це шлях від того, що можна охопити розумом, до того, що виходить за його межі. В західному релігійному екзистенціалізмі (а також неотомізмі) терміном "трансценденція" позначають надприродне, потойбічне, що виходить за межі того, що можна осягнути за допомогою природних пізнавальних здатностей і яке розкривається через віру. В атеїстичному екзистенціалізмі (Сартр, Камю) трансцендентне тлумачиться як ніщо, через яке здійснюється людська свобода і яке є необхідною умовою спонтанного творення людиною самої себе. Згідно з неофройдизмом (Фромм та ін.), людина зазнає постійної потреби трансцендування, перевищення свого становища пасивної істоти.

1. n ком. торгівля; галузь; 2. професія, ремесло, спеціальність; a торговельний; торговий

1. форма обміну товарів, послуг, валюти (currency¹) тощо на основі купівлі-продажу; 2. рід занять, трудової діяльності

═════════■═════════

advantageous trade вигідна торгівля; allied trade суміжна спеціальність; ancillary trade допоміжна галузь; autumn trade торгівля товарами осіннього сезону; balanced trade нетто-баланс • врівноважений торговельний баланс; barter trade бартерна торгівля; bilateral trade двостороння торгівля; border trade прикордонна торгівля; brisk trade жвава торгівля; building trade будівельна галузь; bulk cargo trade перевезення масових вантажів; buyback trade компенсаційна торгівля • торгівля за зворотну купівлю; carrying trade транспортна галузь; cash trade торгівля за готівку; coasting trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; coastwise trade каботажна торгівля • каботаж • каботажне судноплавство; colonial trade колоніальна торгівля; commision trade комісійна торгівля; commodity trade торгівля товарами; competitive trade конкурентоспроможна торгівля • конкурентоспроможні підприємства • конкурентоспроможні підприємства в даній галузі торгівлі; continental trade континентальна торгівля; contraband trade контрабандна торгівля; cooperative trade кооперативна торгівля; cross trade взаємні брокерські операції • заборонені законом взаємні брокерські операції; counter trade зустрічна торгівля; day trade денна торгівля; depressed trade застійна галузь; direct transit trade пряма транзитна торгівля; distribution trade оптова торгівля • сфера розподілу; domestic trade внутрішня торгівля; entrepot trade транзитна торгівля; export trade експортна торгівля; external trade зовнішня торгівля; fair trade торгівля на основі взаємної вигоди; fall trade торгівля товарами осіннього сезону; favoured trade галузь, яка перебуває у сприятливих умовах; foreign trade зовнішня торгівля; free trade вільна торгівля; freight trade вантажні перевезення; frontier trade прикордонна торгівля; general trade загальна торгівля; graphic trade поліграфічна галузь; handicraft trade ремісниче виробництво; hire-purchase trade продаж на виплат; home trade внутрішня торгівля; illicit trade незаконна торгівля • контрабандна торгівля; import trade імпортна торгівля; indirect transit trade непряма транзитна торгівля; inland trade внутрішня торгівля; installment trade купівля-продаж на виплат; interior trade внутрішня торгівля; intermediary trade посередницька торгівля • торговельне посередництво; internal trade внутрішня торгівля; international trade міжнародна торгівля; interregional trade міжрегіональна торгівля; interstate trade торгівля між штатами; invisible trade «невидима» торгівля • торгівля послугами; key trades провідні професії; lawful trade законна діяльність; license trade ліцензійна торгівля; luxury trade торгівля предметами розкоші; mail-order trade посилкова торгівля; maritime trade морська торгівля; mercantile trade торгівля товарами; money trade торгівля грішми; multilateral trade багатостороння торгівля; mutual trade взаємна торгівля; national trade національна торгівля; overseas trade зовнішня торгівля; preferential trade пільгова торгівля; private trade приватна торгівля; produce trade торгівля продуктами; profitable trade вигідна торгівля • прибуткова торгівля; rag trade торгівля одягом; reciprocal trade торгівля на основі взаємності; regional trade регіональна торгівля; retail trade роздрібна торгівля; retail delivery trade роздрібна доставка; seasonal trade сезонна торгівля; service trade галузь обслуговування • торгівля послугами; skilled trade професія, яка вимагає кваліфікації; small-scale trades галузі, в яких поширені дрібні підприємства; special trade спеціальна торгівля; spring trade торгівля товарами весняного сезону; stagnant trade млява торгівля; stock trade торгівля акціями; substantial trade значний обсяг торгівлі; successful trade успішна торгівля; tally trade торгівля на виплат; tourist trade туризм; two-way trade двостороння торгівля; visible trade «видима» торгівля (експорт та імпорт товарів); wholesale trade оптова торгівля; world trade світова торгівля

═════════□═════════

by way of trade шляхом торгівлі; to be in trade бути торговцем • мати крамницю; to depress trade послаблювати/послабити торгівлю; to develop trade розвивати/розвинути торгівлю; to encourage trade заохочувати/заохотити торгівлю; to expand trade розширювати/розширити торгівлю; to further trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі; to hamper trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to hinder trade перешкоджати/перешкодити розвиткові торгівлі; to increase trade розвивати/розвинути торгівлю; to monopolize trade монополізувати торгівлю; to open trade починати/почати торгівлю; to promote trade сприяти/посприяти розвиткові торгівлі • заохочувати/заохотити розвиток торгівлі; to pursue a trade займатися/зайнятися промислом • займатися/зайнятися ремеслом; to restrain trade обмежувати/обмежити торгівлю; to restrict trade обмежувати/обмежити торгівлю; to revive trade поновлювати/поновити торгівлю; to set up in trade відкривати/відкрити торговельне підприємство; trade act закон про торгівлю; trade advertising рекламування у комерційних виданнях; trade agreement торговельна угода; trade allowance знижка, запропонована роздрібним торговцем; trade and industry торгівля і промисловість; trade arbitration залагодження трудових конфліктів; trade arrangement торговельна угода; trade association торговельна асоціація; trade balance торговельний баланс; trade balance deficit дефіцит торговельного балансу; trade balance equilibrium рівновага торговельного балансу; trade barometer барометр торговельної кон'юнктури; trade barrier торговельне обмеження; trade bill торговельна тратта • торговий вексель; trade boycott торговельний бойкот; trade catalogue торговий каталог; trade commission торговельна комісія; trade committee комітет з питань торгівлі; trade conditions торговельна кон'юнктура; trade connections комерційні зв'язки; trade cooperation співпраця в галузі торгівлі; trade council торговельно-промислова рада; trade credit торговельний кредит • комерційний кредит; trade custom торговий звичай; trade customer промисловий споживач; trade cycle торговельно-промисловий цикл • цикл ділової активності • економічний цикл; trade debt заборгованість за торговельними операціями; trade debtor комерційний дебітор; trade deficit дефіцит торговельного балансу; trade description опис товару; trade development board рада з розвитку торгівлі; trade directory довідкова книга про фірми • покажчик фірм; trade discount торговельна знижка; trade dispute торговельна суперечка; trade embargo ембарго на торгівлю; trade factor комерційний фактор; trade fair торговельно-промисловий ярмарок • виставка-продаж; trade figures торговельна статистика; trade financing фінансування торгівлі; trade flow торговельний потік; trade fund торговельний фонд; trade gap дефіцит торговельного балансу; trade guarantee торговельна гарантія; —in зустрічний продаж; trade in commodities торгівля товарами; trade in goods торгівля товарами; trade in manufactures торгівля промисловими товарами; trade in real property торгівля нерухомістю; trade interest відсотковий дохід від торгівлі; trade investment інвестиція у торгівлю; trade journal галузевий журнал; trade knowledge професійні знання; trade legislation торговельне законодавство; trade liability торговельне зобов'язання; trade license промислове свідоцтво • дозвіл на торгівлю; trade magazine галузевий журнал; trade name назва фірми • фірмова назва; trade negotiations торговельні переговори; trade organization галузева організація • торговельна організація • торговельно-промислова організація; trade outlook перспективи торгівлі; trade partner торговельний компаньйон • торговельний партнер; trade payment плата за товари; trade policy торговельна політика; trade policy rules правила торговельної політики; trade practice торговельна практика; trade price торговельна ціна; trade procedure спосіб торгівлі; trade promoting measures заходи стимулювання торгівлі; trade rebate торговельна знижка; trade receivables торговельна дебіторська заборгованість; trade register торговельний реєстр; trade relations торговельні відносини; trade report звіт про торговельну діяльність; trade restrictions торговельні обмеження; trade return дохід від торгівлі; trade revival жвавість торгівлі; trade sample зразок товару; trade sanctions торговельні санкції; trade secret секрет виробництва; trade sector торговельний сектор; trade statistics статистика торгівлі; trade support system система підтримки торгівлі; trade surplus активне сальдо торговельного балансу; trade talks торговельні переговори; trade tax податок на торговельну діяльність; trade through agents торгівля через посередників; trade union профспілка; trade usage торговельні звичаї; trade value продажна ціна • ринкова вартість; trade volume обсяг торгівлі • обсяг біржових операцій; trade weight питома вага торгівлі; trade with countries торгівля з країнами

СТИЛЬ МИСЛЕННЯ - концептуальний лад використання методу, характеристика стандартних уявлень його занурення в конкретний матеріал, що визначається розкриттям у науці та культурі евристичних можливостей певних фундаментальних понять чи категорій. Якщо метод є способом дій, орієнтованих на здобуття істини, то стиль є тим чи іншим шляхом, яким реалізується ця орієнтованість. Таких шляхів може бути декілька - залежно від того, які стандартні уявлення приймаються за вихідні із множини категорій методу. Тому метод в єдності зі С. м. утворює методологічну свідомість певних програм творчості, діяльності взагалі. Так, методологічна свідомість античного атомізму розкривалась у двох варіантах, коли на перший план висувалася категорія необхідності (Демокрит) чи випадковості (Епікур); методологічна свідомість гегельянства виявлялася через спекулятивний стиль використання діалектики, в той час як її подальша розробка здійснювалася в напрямі соціально-діяльнісного тлумачення категорій. Рівною мірою в сучасній науці існують стандартні уявлення функціювання її методів, що пов'язані зі строго детерміністським С. м. (зокрема, при використанні методів релятивістської механіки), стохастичними рішеннями (характерними для квантово-механічної методології) чи поєднанням цих напрямів у рамках синергетичних підходів. При характеристиці С.м. у природознавстві мається на увазі процес посилення математизації науки, зростання евристичності принципів симетрії, інваріантності, простоти, застосування конструктивно-технологічних та системно-структурних напрямів діяльності, перехід від вивчення наявної форми речей до аналізу їх можливих станів тощо. Зростання евристичної ролі певних категорій чи уявлень у сучасному науковому мисленні здійснюється за механізмом доповняльності протилежностей. Так, математизація пов'язана зі зворотним процесом опредмечення (фізикалізації) математичних структур, імовірнісний опис доповнюється алгоритмічними процедурами, симетрія - асиметрією, інваріантність - варіативністю, дискретність - безперервністю і т. ін. Взагалі С.м. є формою врахування швидкоплинності зміни змісту пізнавальних проблем у стабільній системі того чи іншого методу, що характеризується певною довготривалістю функціювання.

1. n

1) збірн. народ; публіка

2) громадськість

2. adj

1) громадський

2) комунальний; громадського користування

3) публічний, загальнодоступний

4) відкритий, гласний; прилюдний

5) народний; загальнонародний; державний; національний

6) публічно-правовий

* * *

1) народ

2) публіка; громадськість

3) ром. cкop. від public house

1) суспільний, громадський

2) народний, загальнонародний

3) комунальний, комунального користування; громадський

4) публічний, загальнодоступний

5) відкритий, гласний

6) державний, національний

7) публічно-правовий

8) загальний

МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.

див. також _про словник

[br]

\ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.

\ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.

\ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.

\ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.

\ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.

\ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.

\ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".

\ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.

\ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.

\ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.

\ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".

СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".

Флоренський, Павло Олександрович (1882, Євлах, Азербайджан - 1937) - рос. філософ, священик, вчений. Закінчив фізико-математичний ф-т Московського ун-ту (1904). Духовні шукання спонукали його до навчання у Московській Духовній академії, після закінчення якої він розпочав тут викладацьку діяльність (на кафедрі історії філософії), що тривала від 1908 по 1919 р. Магістр богослов'я, редагував ж. "Богословський вісник" (1912 - 1917). Од 1919 р. наукові інтереси Ф. зосереджуються на фізиці, техніці, мистецтвознавстві. Працював у Головенерго, Комітеті електрифікації СРСР; у 1921 р. обраний на посаду проф В. ищих Художньо-технічних майстерень. У 1933 р, арештований, висланий до східносибірського табору, розстріляний на Соловках. Назва головного твору Ф. "Стовп і підвалина Істини" відтворює означення Церкви, що дано у Посланні апостола Павла. Шукання Істини на теренах богослов'я і філософії - головний напрям творчості Ф.; цим шуканням було підпорядковане також духовне осердя його особистості та подвижницького життя. Початковим щаблем на шляху осягнення Істини є сприйняття світу як гріховного буття, "болота" відносності й позірності. Від цього сприйняття відштовхується "логістика", яка спирається на міркування на підставі понять раціоналістичної філософії та правил формальної силогістики. Потому відбувається перехід до щабля "пробабілізму", або сфери міркувань, заснованих на припущеннях (напр., "якщо Істина існує, то вона достеменно є такою...") Н. аслідком осмислення цього щабля є низка вагомих філософських здобутків Ф.: тлумачення істини як "інтуїції - дискурсії", "руху непорушного і непорушного руху", "актуальної безконечності" тощо. Останній, третій щабель осягнення Істини - перехід у сферу "живого досвіду", подвижницької віри, осердям якої є любов. Любов, за Ф., це об'єднавча сила буття, довершеною і дієвою формою якого є Церква - Стовп і підвалина Істини. Хоча Ф. зазнав впливу теорії всеєдності В. Соловйова, його власне "софійне", або "софіологічне", вчення вирізняється самобутністю. Суттєва риса цього вчення - вкоріненість в античній філософській традиції платонізму та християнське потрактування Софії як "іпостасної системи" Божого задуму в світі. Особливістю філософського аспекту софіології Ф. є погляд на Софію як досконалу єдність множинності, опертям якої є любов; одиниці цієї множинності становлять "ідеали особистості", цілокупність яких уособлюється в Софії. "Конкретна матафізика" Ф. - це онтологічне вчення, засноване на поєднанні метафізичного, духовного та чуттєвої сфери буття; втілення духовного в конкретних чуттєвих речах надає особливого - символічного - виміру реальному буттю людини у світі та результатам її творчості. Філософський символізм Ф., що спирався на вирізнення та поєднання духовної і чуттєвої структури буття, наклав свій відбиток на розуміння ним мистецтва та природничих наук.

[br]

Осн. тв.: "Загальнолюдські корені ідеалізму" (1908); "Стовп і підвалина Істини" (1914); "Нариси філософії культу" (1918); "Іконостас" (1922); "Імена" (1923 - 1926); "Аналіз просторовості у художньо-зображальних творах" (1924).

(ince)

стр., фін. 1. n страхування; a страховий; 2. страховий поліс

1. система заходів оберігання власності (property²) окремою особою, компанією (company) тощо від збитків, втрат чи пошкоджень, які виникають через непередбачені обставини, напр. банкрутства (bankruptcy¹), аварії, втрату працездатності, стихійні лиха, втрату майна, смерть тощо, що відшкодовується відповідно до умов за рахунок страхових внесків (premium²); 2. угода (contract) про відшкодування втрат чи збитків, що встановлюється між двома сторонами, а саме страхувачем (insurer), який несе відповідальність за відшкодування, користуючись створеним грошовим фондом, і страхувальником (insured), який вносить страхові внески (premium) у фонд

═════════■═════════

accident insurance страхування від нещасних випадків; aircraft insurance авіаційне страхування; all-loss insurance страхування від усякого ризику; all-risk insurance страхування від усякого ризику; annuity insurance пенсійне страхування; automobile insurance страхування автотранспорту; automobile liability insurance страхування громадської відповідальності власників автотранспорту; aviation insurance авіаційне страхування; baggage insurance страхування багажу; blanket insurance групове страхування • загальне страхування; block insurance страхування кількох видів ризику; burglary insurance страхування від крадіжки зі зломом; business insurance страхування від простою виробництва • страхування торговельної діяльності; capital insurance страхування капіталів; car insurance страхування автомобіля; cargo insurance страхування морського вантажу • страхування карго; children's endowment insurance страхування дітей до визначеного терміну; collateral insurance додаткове страхування; collective insurance групове страхування; comprehensive insurance загальне страхування; compulsory insurance обов'язкове страхування; concurrent insurance подвійне страхування; construction risks insurance страхування будівельного ризику; contingency insurance страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; contract guarantee insurance страхування на випадок невиконання однією зі сторін контрактних зобов'язань; cooperative insurance кооперативне страхування; credit insurance страхування кредитів • страхування від несплати боргу; credit life insurance кредитне страхування життя; credit risk insurance страхування кредитного ризику; currency risk insurance страхування валютного ризику; deposit insurance страхування депозитів; disability insurance страхування на випадок втрати працездатності; double insurance подвійне страхування; employer's liability insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам за втрати працездатності в результаті нещасного випадку; employment insurance страхування службовців • страхування робітників; endowment insurance страхування до визначеного строку • страхування-вклад; export insurance експортне страхування; export credit insurance страхування експортних кредитів; fidelity insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fidelity guarantee insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fire insurance страхування від пожежі; fleet policy insurance страхування автотранспорту, що належить компанії; floater policy insurance страхування рухомого майна; freight insurance страхування фрахту; full insurance страхування від усякого ризику; group insurance групове страхування; group creditor insurance поліс групового страхування боржників, що видається кредиторові; group life insurance групове страхування життя; guarantee insurance гарантійне страхування; health insurance страхування на випадок хвороби; home owner's policy insurance комплексне страхування домашнього майна; hospitalization insurance страхування медичних витрат; household insurance комплексне страхування домашнього майна; industrial insurance виробниче страхування; liability insurance страхування відповідальності; life insurance страхування життя; limited policy insurance страховий поліс, обмежений конкретними страховими випадками; livestock insurance страхування худоби; loan insurance страхування позик; luggage insurance страхування багажу; malpractice insurance страхування на випадок судового переслідування; marine insurance морське страхування; medical insurance страхування медичних витрат; miners' insurance страхування шахтарів; mortgage insurance страхування іпотечної заборгованості; motor vehicle passenger insurance страхування автопасажирів; mutual insurance взаємне страхування; national insurance державне страхування; no-fault insurance страхування транспортного засобу незалежно від винуватця аварії; obligatory insurance обов'язкове страхування; ocean insurance морське страхування; ocean marine insurance морське страхування; old age insurance страхування на старість; open insurance страхування рухомого майна; ordinary insurance звичайне страхування життя; partial insurance часткове страхування; participating insurance страхування з участю в прибутках компанії; partnership insurance страхування життя учасників фірми; personal insurance особисте страхування; personal accident and sickness insurance страхування від нещасних випадків і хвороби; personal liability insurance страхування особистої відповідальності; pluvial insurance страхування від збитків у результаті поганої погоди • страхування від збитків у результаті дощу; private insurance індивідуальне страхування; private health insurance індивідуальне медичне страхування; products guarantee insurance страхування на випадок претензій з боку покупців у зв'язку з низькою якістю або дефектами товару; products liability insurance страхування відповідальності за вироблену продукцію; professional indemnity insurance страхування професійної відповідальності; property insurance майнове страхування; property damage insurance страхування майна від ушкодження; public liability insurance страхування відповідальності за збитки споживачів; real estate insurance страхування нерухомого майна; reciprocal insurance взаємне страхування; rent insurance страхування ренти; replacement insurance страхування майна, за якого відшкодування виплачується в розмірі вартості нового майна; residence contents insurance страхування домашнього майна; retirement income insurance страхування пенсії за віком; social insurance соціальне страхування; stock insurance страхування акціонерної компанії • страхування товару; strike insurance страхування від страйку; supplementary insurance додаткове страхування; technical risk insurance страхування технічного ризику; term insurance страхування на обмежений термін; theft insurance страхування на випадок крадіжки; third party insurance страхування третьої сторони; third party liability insurance страхування для можливого відшкодування третьої сторони; transit insurance транзитне страхування; transport insurance транспортне страхування; travel insurance страхування туристів; traveller's accident insurance страхування туристів; unemployment insurance страхування на випадок безробіття; voluntary insurance добровільне страхування; worker's compensation insurance страхування компенсацій у випадку травматизму; workmen's compensation insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам у випадку втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві

═════════□═════════

insurance activities страхова діяльність; insurance adjuster оцінювач розміру страхового збитку; insurance against all risks страхування від всякого ризику; insurance against breakage страхування від поломки; insurance against burglary and theft страхування від крадіжки; insurance against commercial risks страхування від комерційного ризику; insurance against damage by dry rot страхування від ушкодження деревним грибком; insurance against damage by xylophaga страхування від ушкодження дерева деревним жучком; insurance against default страхування від невиконання зобов'язання; insurance against inheritance tax страхування від податку на спадщину; insurance against loss by redemption страхування від курсових втрат при викупленні цінних паперів; insurance against natural calamities страхування від стихійного лиха; insurance against risk страхування ризику; insurance against third party risks обов'язкове страхування громадянської відповідальності; insurance against total loss страхування від повної загибелі; insurance agent страховий агент; insurance amount загальна сума страхування; insurance application заява про страхування; insurance Association страхова асоціація; insurance bonus страхова премія; insurance broker страховий маклер; insurance business страхова справа; insurance certificate страхове свідоцтво; insurance claim страхова заява; insurance company страхова компанія; insurance contract контракт страхування • договір страхування; insurance costs страхові витрати; insurance cover обсяг страхової відповідальності; insurance document страховий документ; insurance expenditure витрати на страхування; insurance fraud шахрайство при страхуванні; insurance holder власник страхового полісу; insurance incorporating a waiting period страхування життя, що набуває чинності після визначеного періоду; insurance industry страхування (як галузь економіки); insurance in force чинний договір страхування; insurance inspector страховий інспектор; insurance law закон про страхування; insurance loss страховий збиток • збитки при страхуванні; insurance market ринок страхування; insurance monopoly монополія страхування; insurance number номер страхового договору; insurance on a contingency basis страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; insurance on a premium basis страхування з оплатою страхових внесків; insurance payment страховий платіж; insurance period термін страхування; insurance policy страховий поліс; insurance policy number номер страхового полісу; insurance portfolio портфель страхових документів • страхова книжка; insurance premium страховий внесок • страхова премія; insurance proposal пропозиція про страхування; insurance protection обсяг страхової відповідальності; insurance rate ставка страхової премії; insurance scheme система страхування; insurance sum сума страхування; insurance Supervisory Authority управління контролю за страхуванням; insurance syndicate страхова компанія • страховий синдикат; insurance tax податок на страхування; insurance technique спосіб страхування; insurance terms and conditions терміни й умови страхування; insurance with bonus страхування з участю в прибутках компанії; insurance with index clause страхування із застереженням про індексацію; insurance with medical examination страхування з попереднім медичним оглядом; insurance without medical examination страхування без попереднього медичного огляду; insurance with waiting period страхування з відстроченням відповідальності страхувача; insurance year рік страхування; to arrange insurance організовувати/організувати страхування; to cancel insurance анульовувати/анулювати страхування • скасовувати/скасувати страхування; to carry insurance бути застрахованим; to issue insurance видавати/видати страхування; to provide insurance давати/дати страхування; to suspend insurance припинити/припиняти страхування; to take out insurance страхуватися/застрахуватися; to undertake insurance брати/взяти на себе відповідальність за страхування

insurance¹ — ім. асекурація, прикм. асекураційний (зах. укр., діас.); insurance² — асекурація

═════════◇═════════

асекурація < польс. asekuracja — забезпечення < лат. assecuratio — забезпечення, убезпечення (Фасмер 1: 93); форма «асекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVII ст., напр. 1616 р.: «...На що и асекурацию, на часъ помененый заплаты гроший таковыхъ пѣнязий, паномъ брацтву на себе далъ» (ISUJ: 38); форма «ассекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVIII ст.: «...Заходить насъ въ тихъ вашихъ панскихъ ассєкурацияхъ и облѣгах нѣякаясь вонтпливость» (ISUJ: 38); пор. рос. форму «ассекурация», що засвідчується у XVII ст. (Фасмер 1: 93)

▹▹ assurance

* * *

ВЗАЄМОДІЯ - філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об'єктами, при якому кожний з об'єктів діє (впливає) на інші об'єкти, приводячи до їх зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об'єктів, що, в свою чергу, зумовлює зміну його стану. Дія кожного об'єкта на інший об'єкт зумовлена як власною активністю об'єкта, виявом його динаміки, так і реакцією об'єкта на дію інших об'єктів ("відгук" або "обернена дія") Ф. ундаментальне значення категорії В. для філософії і наукового пізнання зумовлене тим, що вся людська діяльність у реальному світі, практика, саме наше існування і відчуття його реальності (неілюзорності) ґрунтуються на різноманітних, передусім предметних В., які людина здійснює і використовує як засіб пізнання, знаряддя дії, спосіб організації буття. Спілкування, праця, володарювання, любов, гра є різними способами В. людини із світом та з іншими людьми. В історії філософії і науки категорія "В." набула істотного значення вже в Античності, передусім в космологічних концепціях (вчення Емпедокла, атомістика Демокрита й Епікура тощо). Однією з перших концепцій В. було вчення Геракліта про протилежності і боротьбу між ними. В філософії і природознавстві Нового часу провідне місце посідає ідея механічної В., що визначається законами механіки Ньютона. Поряд із цим виникли філософські вчення, що прагнули подолати механіцизм і спиралися на більш глибоке розуміння В. (монадологія Ляйбніца, натурфілософія ІПеллінга і Гегеля). Гегель підкреслив діалектичний характер В., відносність протиставлення активного і пасивного компонентів, причини і наслідку в процесі В. Поєднання гегелівської ідеї про фундаментальну роль протиріччя в світовому процесі із розумінням протиріччя як "взаємодії протилежностей" (Енгельс) привело до тлумачення В. як джерела саморуху і розвитку Н. аука XX ст. виявила широкий спектр різних типів В., які мають істотно немеханічний характер. У сучасній науці категорія "В." набула статусу одного з кардинальних принципів опису і пояснення явищ, задаючи парадигму побудови наукових теорій і наукової картини світу. (Напр., чотири фундаментальних типи В. у фізиці визначають багатоманітність усіх відомих фізичних явищ.) Це стосується не лише природознавства, а й соціогуманітарних наук. Поняття "соціальна В." і відповідна "парадигма взаємообміну" є центральними для низки соціологічних теорій XX ст. Особливого значення набуває мовно-комунікативна В., комунікація як засаднича в усіх видах соціальної В. і суспільного буття в цілому (комунікативна філософія Апеля, Габермаса, Риделя та ін.).

МОВНА ГРА - поняття, яке визначає інтелектуальну діяльність, що виражається в описі світу, об'єкта, предмета тощо через цілісну замкнуту систему речень, організовану сукупністю правил, недотримання яких призводить до припинення М.г. Вітгенштайн вирізняє М. г. навчального характеру (гра, яка навчає людину мови у широкому сенсі) та М. г., що являє собою "форму життя", "аспект бачення", пізнання світу. М. г. - це контекст, детермінований "аспектом бачення", тому її істиннісне значення зумовлене "критерієм достовірності". Різні мовні ігри не мають узагальнюючих ознак, вони можуть бути розподілені на групи "сімейних подібностей" на підставі спільної ознаки чи предмета опису Ц. я концепція М. г. продемонструвала, що зміна правил різних "ігор" призводить до повного абсурду. Поняття М.г. справило вплив на концепції філософів-аналітиків і лінгвістичну філософію.

ПРАЦЯ - синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна П.) або створення нових цінностей (творча П.). П. може тлумачитися генералізуючим чином (тоді П. - узагальнююче поняття щодо усіх інших різновидів людської активності), але може порівнюватись із творчістю і вважатися відмінною від останньої (в цьому випадку П. - відтворення усталеного, рутинного, а творчість - породження нового, такого, що може в принципі не мати аналогів). Структурно процес П. складається з таких елементів, як цілепокладання, цілеспрямована діяльність суб'єкта, предмет П., знаряддя (засоби) П. та продукт П. Предмет П. - усе, на що може бути спрямована перетворювальна дія П. (природні матеріали, соціальні відносини, сама людина, її духовний світ тощо). Внаслідок цілеспрямованої діяльності предмет П. зазнає трансформацій і перетворюється на продукт П. (з предмета стає річчю, відбувається оречевлення предмета П.), що відповідає тим чи тим потребам суб'єкта В. заємодія людини зі світом предметів П. спричиняє трансформуючий вплив на саму людину, зумовлюючи характер і зміст П. Упродовж розвитку суспільства відбувався як розподіл суспільної П. (через що процес П. набуває дедалі більшої ефективності) і її технізація, так і дедалі зростаюче "дистанціювання" людини від предмета П. За сучасних умов у технологічно розвинених країнах багато виробництв мають цілковито роботизований і автоматизований характер. У широкому соціальному контексті П. виступає органічною основою людської кооперації і партнерства, втіленням багатьох соціальних чеснот (ідеал сумлінної чесної П.), об'єктом естетизації.