-
1 заработать
1) (начать работать) запрацювати, почати працювати. Фабрика -тала - фабрика почала працювати;2) см. Зарабатывать.* * *см. зарабатывать -
2 Зараба[о]тывать
заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий. -
3 выезжать
выехать виїздити, виїзджати, виїхати, від'їздити, від'їзджати, від'їхати, (двигаться с места) вирушати, вирушити, рушити. Выезжать на гору, припрягая лошадей, волов - бичуватися, вибичуватися. [Ми раз-у-раз бичуємося, їдучи на цю гору (Поділля)].* * *I несов.; сов. - в`ыехать( уезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́тиII несов.; сов. - в`ыездить1) ( приучать лошадь к езде) виї́жджувати, ви́їздити; об'їжджа́ти и об'їзди́ти и об'ї́хати2) (сов.: заработать ездою; побывать всюду) ви́їздити; ( изъездить) з'ї́здити, об'їхати -
4 горе
I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.* * *I сущ.го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; иго́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто
II нареч.помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)
догори́, уго́ру -
5 добывать
-ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.* * *несов.; сов. - доб`ыть1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути -
6 живопись
1) (как занятие, действие, школа) малювання, малярство, живопись (р. -си) [Цим літом щиро взявся до малювання; велику картину малює. Вивчусь малярства, змалюю ту красу, що в небі (Неч.-Лев.). Кинути живопись і естетику я й не можу й не хочу, бо це моє покликання (Крим.)]. Заниматься живописью - малярувати. Заработать -сью - замалювати;2) (произведение, картина, картины) малювання. [Пасмом простягався промінь по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі, на потемнілому малюванні (Грінч.). Чудове малювання ожило на полотні. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.). Гарним малюванням стіни обвішані (Куліш). Ой ти, дівчино, моє малювання].* * *живо́пис, -у, малюва́ння; (о занятии, действии) маля́рствошко́ла \живопись си — шко́ла живопису; маля́рська шко́ла
-
7 заживать
зажить1) гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати. [Рана загоїлася. Уже рани позатягало]. До свадьбы -вёт - загоїться, поки весілля скоїться;2) (заработать в найме) заживати, зажити, заробити. [Скільки це вже я в вас грошей зажила?];3) (отживая уплаченные деньги) відживати, віджити; (отслуживая взятый долг) відслужувати, відслужити, відбувати, відбути, відробляти, відробити;4) -жить - зажити. -вём во всю - заживемо на всю губу. -жить домом - зажити своєю господою (домівкою), на власній господі. -вать чужой век - чужий вік заживати. Заживший (о ране) - загоєний. Зажитой - зажитий, зароблений и т. д.* * *I несов.; сов. - заж`ить( о ране) го́їтися и заго́юватися, -го́юється, заго́їтися и мног. пого́їтися и позаго́юватися, зажива́ти, зажи́ти, -живе́ и мног. позажива́тиII несов.; сов. - заж`ить1) ( зарабатывать) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш; диал. зажива́ти, зажи́ти2) ( отрабатывать взятые деньги) відробля́ти, відроби́ти; ( возмещать службой) відслу́жувати, -жую, -жуєш, відслужи́ти, -служу́, -слу́жиш -
8 закашивать
закосить1) починати, почати косити, закошувати, закосити;2) (заработать косьбой) закошувати, закосити. Закошенный - закошений.* * *I с.-х.; несов.; сов. - закос`итьзако́шувати, закоси́ти, -кошу́, -ко́сишII несов.; сов. - закос`ить( ставить вкось) зако́шувати, закоси́ти, -кошу́, -ко́сиш, ско́шувати, скоси́ти -
9 застригать
застричь1) починати, почати стригти;2) (заработать стрижкой что, уморить стрижкой кого) застригати, застригти що, кого.* * *несов.; сов. - застр`ичь1) застрига́ти, застри́гти, -рижу́, -риже́ш2) (сов.: начать стричь) поча́ти стри́гти -
10 ловля
1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;2) см. Улов.* * *1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище -
11 нахозяйничать
1) (наделать хозяйничая) нагосподарювати, нахазяї[й]нувати, (гал.) наґаздувати. [Отак, кажу, нахазяйнував синочок! (Тесл.)];2) (заработать хозяйничая) загосподарювати и загосподарити, пригосподарювати и пригосподарити що. Нахозяйничанный -1) нагосподарьований, нахазяї[й]нований, наґаздований;2) за[при]господарьований, за[при]господарений. -ться - нагосподарюватися нахазяї[й]нуватися, наґаздуватися, попогосподарювати (досхочу) и т. п.* * *нагосподарюва́ти, -рюю, -рюєш, нахазяйнува́ти, -ную, -нуєш, нахазяюва́ти, -зяюю, -зяюєш; ( распоряжаясь) напорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш -
12 нищенство
1) (действие) - см. Нищенствование;2) (состояние) старецтво, жебрацтво, прохацтво, (бедность) бідняцтво, (пренебр.) злидняцтво, злидарство, харпацтво; см. ещё Нищета. [Щоб він не вибився ніколи із жебрацтва (Франко). Символи прохацтва та чернецтва Будди (Н.-Лев.). Що мені з тобою бідність та харпацтво? (Крим.)];3) (занятие) старцювання (-ная), жебрацтво, жебри (-рів), (редко) нищунство. [Я нищуном при церкві був; покинув і я своє нищунство, та на Січ (Куліш)]. Заработать -ством что - застарцювати, вижебрати, нажебрати що.* * *жить \нищенство вом — жи́ти старцюва́нням (з жебра́цтва), старцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
2) ( нищета) зли́дні, -нів -
13 прядение
(действие) прядіння, прядження, (занятие) прядло. [Надоїло мені оте прядло (Липовеч.)]. Зарабатывать (заработать) -дением - запрядати (запрясти), заробляти (заробити) на прядлі, (образно) закручувати (закрутити) веретеном. [Хоч буду запрядать та буду тютюн купувать (Номис). Запряла два карбованці за місяць. На прядлі не заробиш (Н.- Вол. п.). А Ганна грошей не жалувала, посилала, що було закрутить веретеном (Н.-Лев.)]. Отрабатывать, отработать -дением - відпрядати, відпрясти, (о мн.) повідпрядати. [Усе, що понапозичалася, то все повідпрядала (Гр.)].* * *пряді́ння -
14 Выпрядывать
-ся, выпрядать, -ся, выпрясть, -ся випрядати, -ся, випрясти, -ся, напрядати, -ся, напрясти, -ся; (заработать) запрясти. [За цілий місяць запряла тільки два карбованці]. Выпрядать нитку - виводити (посукувати) нитку. Выпряденный - випрядений. -
15 Надневать
1) (пробыть где неск. дней) наднювати, виднювати, про[пере]днювати;2) (продежурить) начергувати, навартувати, начатувати, прочергувати, провартувати, прочатувати;3) (заработать дежуря) заробити що чергуючи (вартуючи, чатуючи). -ться -1) наднюватися;2) начергуватися, навартуватися, начатуватися. -
16 Наконовалить
1) (наделать коновальством) наконовалити. [Покликали коновала, а він так наконовалив, що коняка здохла (Крим.)];2) (заработать коновальством) законовалити, заробити (нажити, набути) коновальством (коновалюючи) що. -ться наконовалюватися. -
17 Накузнечить
1) (наделать кузнечеством) наковалювати;2) (заработать кузнечеством) заковалювати що. -ться - наковалюватися, (пренебр.) наковальцюватися. -
18 Налекарить
и Налекарничать1) (наделать лекарством) налікарити, налікарцювати;2) (заработать лекарством) залікарити, нажити (набути) що лікарством (лікарюючи). -ться - налікаритися, налікарцюватися. -
19 Намалярить
и Намалярничать1) (наделать малярством) намалярувати, намалярити, нафарбарювати, нафарбарити;2) (заработать малярством) замалярити, зафарбарити що. - ться - намаляруватися, намаляритися, нафарбарюватися, нафарбаритися. -
20 Намыловарить
и -варничать1) (наделать мыловарством) намиловарити, намилярувати;2) (заработать мыловарством) заробити миловарством (милярством) що.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЗАРАБОТАТЬ — ЗАРАБОТАТЬ, заработаю, заработаешь, совер. 1. (несовер. зарабатывать) что и без доп. Добыть, приобрести работой. Заработать сто рублей. Заработать себе на жизнь. Хорошо заработать. 2. (несовер. нет) без доп. Начать работать (разг.). Машину… … Толковый словарь Ушакова
заработать — настричь, застучать, сломить, заслужить, сшибить, заколотить, срубить бабок, срубить капусты, подхалтурить, выслужить, настричь капусты, подзаработать, получить, намыть, наработать, выработать, приработать, наварить, подработать, наколотить,… … Словарь синонимов
заработать — миллион • обладание, начало заработать честным трудом • непрямой объект, использование … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ЗАРАБОТАТЬ — ЗАРАБОТАТЬ, аю, аешь; анный; совер. 1. что. Приобрести работой, трудом. З. миллион. З. право на отпуск. Всех денег не заработаешь (разг. шутл.). 2. что. Получить в результате чего н. (прост. ирон.). З. выговор. 3. Начать работать (в 1, 2, 4, 5 и… … Толковый словарь Ожегова
заработать — 1. ЗАРАБОТАТЬ, аю, аешь; св. (что). 1. Приобрести работой, получить за работу (деньги, какую л. плату). З. двести рублей. З. себе на жизнь, на отпуск, на поездку в горы. З. на стороне. З. на хлеб с маслом. Халтура даёт возможность з. (получить… … Энциклопедический словарь
заработать — ▲ получить в результате ↑ свой, деятельность заработать (# простуду. # выговор). заслужить вызвать какое л. отношение к себе. заслуженно. по заслугам. давать [приносить] какие плоды [результаты] (дать весомые плоды). видеть плоды, результаты чего … Идеографический словарь русского языка
Заработать детишкам на молочишко — заработать денег … Живая речь. Словарь разговорных выражений
Заработать свой хлеб — ЗАРАБАТЫВАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. ЗАРАБОТАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. Разг. Добывать своим трудом средства для существования. Старик плёл корзины, подшивал валенки, сторожил от мальчишек колхозный сад и тем зарабатывал свой хлеб (А. Гайдар. Горячий… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Заработать хлеб — ЗАРАБАТЫВАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. ЗАРАБОТАТЬ <СВОЙ> ХЛЕБ. Разг. Добывать своим трудом средства для существования. Старик плёл корзины, подшивал валенки, сторожил от мальчишек колхозный сад и тем зарабатывал свой хлеб (А. Гайдар. Горячий… … Фразеологический словарь русского литературного языка
ЗАРАБОТАТЬ ДЕТИШКАМ НА МОЛОЧИШКО — присл. Заработать денег … Толковый словарь современных разговорных фразеологизмов и присловий
Заработать — I сов. неперех. Начать работать. II сов. перех. см. зарабатывать I III сов. перех. разг. см. зарабатывать II IV сов. перех. разг … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
