-
41 визнавати заповіт недійсним
Українсько-англійський юридичний словник > визнавати заповіт недійсним
-
42 відсутність заповідальної правоздатності
Українсько-англійський юридичний словник > відсутність заповідальної правоздатності
-
43 відсутність заповіту
Українсько-англійський юридичний словник > відсутність заповіту
-
44 власник заповіданого майна
Українсько-англійський юридичний словник > власник заповіданого майна
-
45 власноруч написаний заповіт
autograph will, olographic willУкраїнсько-англійський юридичний словник > власноруч написаний заповіт
-
46 воля заповідача
testamentary intent, testator's intention -
47 дарунок за заповітом
Українсько-англійський юридичний словник > дарунок за заповітом
-
48 доведення автентичності заповіту
Українсько-англійський юридичний словник > доведення автентичності заповіту
-
49 додаток до заповіту
Українсько-англійський юридичний словник > додаток до заповіту
-
50 закон про заповіти
act of wills, law of wills, wills actУкраїнсько-англійський юридичний словник > закон про заповіти
-
51 засвідчена копія заповіту
constat, probate copyУкраїнсько-англійський юридичний словник > засвідчена копія заповіту
-
52 засновник заповідального майна
Українсько-англійський юридичний словник > засновник заповідального майна
-
53 затверджений заповіт
Українсько-англійський юридичний словник > затверджений заповіт
-
54 затвердження заповіту
grant of probate, probate of willУкраїнсько-англійський юридичний словник > затвердження заповіту
-
55 затверджувати заповіт
probate, prove a case a willУкраїнсько-англійський юридичний словник > затверджувати заповіт
-
56 здатність бути заповіданим
Українсько-англійський юридичний словник > здатність бути заповіданим
-
57 моральна заповідь
Українсько-англійський юридичний словник > моральна заповідь
-
58 намір скласти заповіт
Українсько-англійський юридичний словник > намір скласти заповіт
-
59 наявність заповіту
Українсько-англійський юридичний словник > наявність заповіту
-
60 нездатність бути заповіданим
Українсько-англійський юридичний словник > нездатність бути заповіданим
См. также в других словарях:
заповіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
запов. — запов. заповедник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) … Український тлумачний словник
заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] … Толковый украинский словарь
заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру … Словник лемківскої говірки
заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів … Словник лемківскої говірки
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови