-
1 заміняти
= замінювати, замінити2) (заступати, заміщати) to take the place (of)заміняти матір (комусь) — to be a mother (to)
-
2 заміняти
replace, substitute, supply, surrogate -
3 заміняти
Iменя́ть, замени́ть; (брать что-нибудь взамен прежнего; появляться вместо другого) сменя́ть, смени́ть; ( ставить кого вместо другого) замеща́ть, замести́ть; ( пополнять что-нибудь недостающее) возмеща́ть, возмести́тьII(кого, что на кого, на что) соверш. променя́ть; сменя́ть -
4 заміняти
zamińatyдієсл. -
5 заміняти
შეცვლა, გამოცვლა, შენაცვლება -
6 заміняти
адменазьменазьмяняць -
7 заміняти
yerine qoymaq -
8 заміняти собою
( про закон стосовно іншого закону) supersede -
9 заміняти одного кредитора іншим
subrogate (v.)Українсько-англійський словник > заміняти одного кредитора іншим
-
10 замінювати
= заміняти -
11 замінити
док. див. заміняти -
12 поміняти
-
13 витісняти
= витіснити1) to force out, to eject; to oust; ( заміняти собою) to supplant; to supersede2) фіз. to displace3) ком. to exclude4) військ. to dislodge -
14 сюсюкати
1) ( заміняти у вимові шиплячі звуки свистячими) to lisp2) ( наслідувати мову дитини) to use baby talk3) to slop -
15 галій
символ Garu\ \ галлийen\ \ galliumde\ \ Galliumfr\ \ \ galliumелемент №31 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 4 період), атомна маса 69,72; існує 22 ізотопи з масовими числами 62—83, типові ступені окислювання +І, +II, +III; сріблястобілий із блакитнуватим відтінком легкоплавкий метал; Tпл 302 К, Tкип 2503 К, за хімічними властивостями подібний до алюмінію; при звичайній температурі не окислюється, воду не розкладає; походження назви — від старовинної назви Франції — Gallia; передбачений Д.І.Менделєєвим; відкритий 1875 року П.Лекоком де Буабодраном (Франція); застосовується як рідкий теплоносій, для синтезу напівпровідників, для виготовлення високотемпературних термометрів, може заміняти ртуть у вакуумних насосах, галієві дзеркала мають високу відбивальну здатність -
16 душа
ДУША (лат. anima—душа) - поняття, що виражає індивідуальну своєрідність внутрішнього світу людини, здатність до переживання, співпереживання або відчуження. У більшості філософських та релігійних систем Д. протиставляється як тілу, так і духу. Якщо дух розглядається як джерело креативних та раціонально-пізнавальних можливостей людини, рух до трансцендентного, то Д. - джерело морально-комунікативних можливостей, спрямованість до іманентного, ближнього. У багатьох філософських культурах Д. виражається символом "Серце"; особливо яскраво ця тенденція виражена в укр. традиції філософії серця. Перші уявлення про Д. формуються у межах анімістичного світогляду, осердям якого є ідея про одушевленість усіх явищ світу. На цій основі розвивається вчення про метемпсихоз, згідно з яким, Д. після смерті може переселятися в нові тіла, причому як в людські, так і в тіла інших живих істот. В найбільш розгорнутій формі ідея метемпсихозу властива культурі індуїзму, проте має своїх прибічників і в Античності (Піфагор, Платон, Вергілій, неоплатоніки). Рання антична натурфілософія виходить з ідеї тотальної одушевленості Космосу, ототожнюючи живе та суще (гілозоїзм). Для Аристотеля Д. - активне начало живої істоти, її внутрішня оформленість. У християнській культурі Середньовіччя та Відродження Д. - опосередкування між тілом та духом. З іншого боку, Д. надається надзвичайно важливе значення у спасінні людини. Спокушаючи людину, диявол завжди пропонує обміняти на земні блага саме Д. У філософії Нового Часу екзистенційна тріада "тіло - Д. - дух" замінюється гносеологічною парою "матеріальне - ідеальне". Різниця духу та Д. розчиняється в ідеальному як не-матеріальному. В нім. класичній філософії, яка поставила на перший план проблему суб'єкта пізнання, можна побачити обидві ці тенденції. Гегель, міркуючи про безсмертя людини як безсмертя Д., використовує поняття і Д., і духа З. іншого боку, в "Науці логіки" зустрічаємо досить чітке розділення Д. та духа в традиціях християнської антропології; Д. трактується як щось середнє між тілесністю та духом. Така суперечлива позиція пов'язана з тим, що Гегель ототожнює Д. з суб'єктивним духом - рівнем розвитку духа, який замкнений у межах індивідуальності. Бердяєв розділяє поняття "Д." та "дух", показуючи укоріненість Д. в емпіричному світі і зазначаючи, що реальність Д. є реальністю природного порядку. Екзистенціалізм практично відмовляється від використання поняття "Д.", замінюючи його на поняття "екзистенція". Причина цього полягає, напевно, у загносеологізованості категорій і Д., і духа попередніми філософськими традиціями. У психологічному знанні XX ст. виникає тенденція заміни поняття "Д." поняттям "психіка". Водночас в гуманістично та персоналістично орієнтованій психології поняття "Д." зберігається. Більше того, робиться спроба прояснити унікальний сенс Д. В цьому плані показовими є роботи Фромма. Примат "Серця" в класичній укр. філософській традиції, її кордоцентризм означає освоєння передусім душевного виміру людського буття. У сучасній укр. філософії поняття "Д." знаходить свій розвиток у понятті "душевність", яке трактується як здатність до комунікативної відкритості, толерантності, конкретно вираженої любові та співчуття.Н. Хамітов -
17 змінювати
= змінити, зміняти1) (робити іншим, інакшим) to change, to alter; ( частково) to modifyзмінювати масштаб зображення комп. — to zoom
змінювати на краще — to improve; ( про характер) to mend
змінювати на краще свої звички — to mend one's ways; to turn over a new leaf
змінювати тон — to change one's tone; ( знизити тон) to sing another tune
2) ( замінювати) to replace; to remove; військ. to relieve, to relay
См. также в других словарях:
заміняти — 1 дієслово недоконаного виду робити заміну заміняти 2 дієслово недоконаного виду проміняти на щось рідко … Орфографічний словник української мови
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник
замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге … Словник лемківскої говірки
замінятися — I я/юся, я/єшся і замі/нюватися, ююся, юєшся, недок., заміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) чим. Поступатися місцем чому небудь. 2) тільки недок. Пас. до заміняти I, замінювати. II я/юся … Український тлумачний словник
замінити — див. заміняти I … Український тлумачний словник
замінювати — див. заміняти I … Український тлумачний словник
міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… … Словник синонімів української мови
міняти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; обмінювати. 2) Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що небудь іншим. || Відмовлятися від чого небудь, віддаючи перевагу іншому. 3) Робити іншим;… … Український тлумачний словник
переміняти — 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміняти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось … Орфографічний словник української мови
поміняти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддавши, одержати натомість кого , що небудь; обміняти. || Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку. 2) Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. 3)… … Український тлумачний словник
переміняти — I я/ю, я/єш і перемі/нювати, юю, юєш, недок., переміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Замінювати що небудь чимсь іншим, міняти що небудь на щось інше. || Давати інше ім я. || Ставити нову варту. 2) Робити в чому небудь якісь зміни, змінювати… … Український тлумачний словник