замуровувати

1) оточувати стіною

2) замуровувати

3) зводити стіну ( мурувати)

1) капкан

2) пастка

3) ресорна двоколка

4) = trap-door

5) cл. сищик, поліцейський

6) pl; див. trap-shooting

7) pl; aмep. ударні інструменти в оркестрі

8) cл. паща, глотка

9) cпeц. сифон; трап

10) елк. фільтр, що загороджує; дросель

11) = trap mine

12) переривання ( при виникненні непередбаченої ситуації)

13) xiм. газонафтовий сепаратор, трап

••

1) ставити капкани, пастки; ловити капканом, сильцем

2) заманювати в пастку, влаштовувати пастку; одурювати

3) cпeц. поглинати, уловлювати, відокремлювати

4) війск. оточувати, затримувати

5) cпopт. зупиняти підошвою ноги ( м'яч у футболі)

6) фiз. захоплювати, полонити

7) переривати ( програму)

1) pl особисті речі, пожитки; багаж; pack up your traps збирай свої пожитки

2) icт. попона

1) трапп, базальт, діабаз

2) складка, монокліналь

заделать

1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:

2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);

3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.

* * *

несов.; сов. - зад`елать

1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати

2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти

закласть, заложить

1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];

2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];

3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];

4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;

5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];

6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];

7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;

8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];

9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);

10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.

* * *

несов.; сов. - залож`ить

1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти

2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти

3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].

* * *