замечание

1) (чего) помічання, постерегання чого;

2) -ние (по поводу чего) - увага, зауваження, заувага. [Читали книжки дорослим людям, вислухували їх уваги і часом ті уваги записували (Грінч.). Поробив зауваження до протоколу]. Бросить, обронить -ние - кинути увагу. [Дехто кинув увагу про дощ (Коцюб.)]. Вставлять -ния, сопровождать -ями - докидати слово, увагу, зауважати; доточувати уваги до чого. [Слухали повість уважно і чимало дечого говорили, доточуючи мало не до кожного вчинку героїв свої уваги (Грінч.)];

3) -ние кому (выговор) - увага, зауваження, (сильнее) догана, (упрёк) закид (-ду) кому. Сделать -ние кому - зробити увагу, зауваження кому, зауважити кому. [Мені зауважено, що неретельно працюю (Київ). Дозвольте зробити вам одну увагу]. Получить -ние - здобутися зауваження. Он получил строгое -ние - йому зроблено гостру увагу. Попасть на -ние - стати на (лихій) прикметі. [Бережися, щоб не став на лихій прикметі в начальства].

* * *

1) ( краткое суждение) заува́ження, ува́га

2) ( порицание) заува́ження

3) ( наблюдение) спостереження

сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить

сов., несов. замеча́ть, сов. заме́тить

1) плохий, плохенький; невразливий. [Це найплохіша корова, ніколи не вдарить. Він людина плохенька];

2) некривдний. [Некривдна увага (= безобидное замечание)]. Безобидно - без кривди, по правді.

* * *

1) ( не причиняющий обиды) необра́зливий, некри́вдний; (о словах, шутке) невразли́вий; ( невинный) неви́нний, безневи́нний

2) ( неспособный обидеть) незда́тний обра́зити; ( смирный) сми́рний, суми́рний

1) (дров) коленість (-ности);

2) (колючесть) колючість (-чости)

3) (перен.: язвительность) колючість, ущипливість, кусливість, шкул(ь)кість, гризькість, ді[о]ткливість (-вости). Говорить -ти кому - говорити ущипливі (кусливі, гризькі) слова кому, шпигати словами, шпилькувати (Франко) кого, пускати шпигачки кому.

* * *

1) ( свойство) колю́чість, -чості; колю́чість, ущи́пливість, -вості, уї́дливість

2) ( язвительное замечание) ущи́пливе сло́во, ущи́пливі слова́ (ре́чі), шпи́лька

1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;

2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.

* * *

неістотни[і]й, (не по существу) непосутній, несуттєвий. -ное замечание - непосутня увага, непосутнє зауваження. -ная поправка - неістотна[я] (малозначна) поправка.

* * *

недоречний, недоладни[і]й, недодільний, не до речи, не до ладу, не до діла. [Усе, що хотіла казати Ганна, здалося їй таким недоречним тепер, як вона глянула на скривлене з муки Гордієве обличчя (Грінч.). Недоречні дорікання критиків (Крим.). Що-ж ви нічого не кажете? невже се недоречне питання? (Л. Укр.). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Варнякаєте все таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.)]. -ное замечание - недоречна (недоладна[я], недодільна) увага, -не зауваження. Ваши слова здесь - ны - ваші слова тут не до речи (не до ладу, не до діла).

* * *

оговорить

1) (делать оговорку) застерегати, застерегти, зазначати, зазначити, завважати, завважити;

2) (оклеветать, опорочить) о(б)говорювати, о(б)говорити, обмовляти, обмовити, ославляти, ославити, обгуджувати, обгудити, обносити, обнести кого; (обвинить) підскаржувати, підскаржити, оклепати кого перед ким. [Він оклепає нас перед царем (Л. Укр.)];

3) (испортить наговором) зурочити, наврочити кого. Оговорённый -

1) застережений;

2) о(б)говорений, обмовлений, ославлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - оговор`ить

1) ( клеветать) обмовля́ти, обмо́вити и пообмовля́ти, обгово́рювати, обговори́ти, обгу́джувати, обгу́дити, огу́джувати, огу́дити, оббрі́хувати, оббреха́ти и пооббрі́хувати, несов. обплеска́ти; обно́сити, обнести́

2) ( обусловливать) застеріга́ти, застерегти́; (заранее договариваться о чём-л.) домовля́тися, домо́витися

3) ( делать оговорку) роби́ти застере́ження, зроби́ти застере́ження, застеріга́ти, застерегти́

4) (делать замечание кому-л.) заува́жувати, заува́жити

5) этногр. навро́чувати, навро́чити, зуро́чувати, зуро́чити

1) см. Оговаривание;

2) застереження, завваження, увага, зазначка. Принимая, моё предложение, он сделал оговорку - пристаючи на мою пропозицію, він зробив застереження (застерігся). Внести оговорку в протокол - завести (вписати) увагу до протокола. Он отделывается оговорочками - він сяк-так вимовляється.

* * *

1) ( разъяснительное замечание) застере́ження

2) ( обмолвка) по́милка (поми́лка) на сло́ві, обмо́вка

1) плоскість, пласкість;

2) площа, пло[а]щина, площовина, плосінь. [Земля здається рівною площиною]. Наклонная -кость - похилість (-лости), косогір (-гору). Катиться по наклонной -сти (перен.) - як з гори котитися. Боковая -кость в многограннике - грань, гранка;

3) см. Пошлость.

* * *

1) (качество, свойство) пло́скість, -кості, пла́скість; заяло́женість, -ності, уте́ртість, -тості; бана́льність; тривіа́льність

2) мат., спец., перен. площина́

3) (перен.: плоское замечание, плоская шутка) бана́льність

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

заяложеність, утертість, банальність, тривіяльність (-ности); безсоромність, гидотність, безецність (-ности), паскудство; ницість, підлість (-лости); вульгарність (- ности). (Оттенки - см. Пошлый).

* * *

1) (качество, свойство) вульга́рність, -ності, паску́дство; низькопро́бність; непристо́йність; бана́льність, заяло́женість

2) ( пошлое замечание) паску́дство; ( банальность) бана́льність; ( скабрёзность) непристо́йність

I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;

2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.

II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).

* * *

1) по[у]переджування, по[у]передження;

2) (предостережение) попередження, пересторога, осторога (-ги), за[о]стерегання, застереження кого; см. Предостережение. Делать, сделать -ние кому - попереджати, попередити кого про що;

3) (предохранение) запобігання, забіг чому. Меры -ния несчастных случаев - заходи до запобігання нещасним випадкам. Меры -ния - запобіжні заходи.

* * *

1) ( действие) попере́дження, попереджа́ння, попере́джування; перестереження, застереження; запобіга́ння, запобі́ження; ви́передження, випереджа́ння

2) ( предупреждающее замечание) попере́дження, засторо́га

1) ( действие) показа́ння, указа́ння; указа́ння; зазна́чення; вказі́вка, указа́ння; зага́дування; нака́з, -у; указа́ння; сві́дчення

2) (сведение, сообщение о чём-л.) по́каз, -у, показа́ння, указа́ння; ( обозначение) зазна́чення

3) (замечание, разъяснение, распоряжение) вказі́вка

1) ( действие) зга́дування

2) (замечание о ком-чём-л.) зга́дка

обронить губити, загубити, упускати, упустити. -нить замечание - кинути увагу. Оброненный и обронённый - загублений, упущений.