закоханий

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;

2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].

* * *

1) па́м'ять, -ті

2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка

3) (способность воспринимать действительность) па́м'ять

1) (к чему) замилований, залюблений, закоханий у чому, прилюблений до чого. Быть -ным к чему, иметь пристрастие к чему - см. Пристрастие и Пристращаться;

2) (судящий о ком или о чём пристрастно) небезсторонній, сторонничий, сторонницький) необ'єктивний. [Батько, звісна річ, сторонничий суддя (Франко)]. Его мнение было -но - його думка була необ'єктивна. Ваш отзыв о книге -тен - ваша думка про книгу необ'єктивна (небезстороння); срв. Придирчивый. Быть -ным к кому - бути необ'єктивним (небезстороннім) до кого; срв. Придираться. -ный допрос - допит небезсторонній (необ'єктивний); допит з загрозами, муками (тортурами).

* * *

коханий; закоханий; коханець, кохана

1. крутитися, кружляти, обертатися, повертатися, розвертатися, обходити, міняти думку; далапчы йисан урчух тарзы айляный старанна людина крутиться веретеном СБЧ; бай айляный, берий хырар эвленмейе багатій змінює думку й дає їм дозвіл одружитися П; башым айляный у мене крутиться голова К; тилим уҗӱне айляный крутиться в мене на язиці Я; круғом кӧйнӱ айляныйляр обходять село кругом Б; йармалығы айляный обходить базар Г; изин версен, минейим, айлянаам абуун ичине якщо дозволиш, я сяду верхи, проїду по колу тут усередині СК; айляный т'елий бостанны повертається, обійшовши баштан СМ; айляный т'елий тавуну повертається, обійшовши гору Б; айляндым т'ельдим т'ери я з'їздив і повернувся назад Б; айлянды т'етти повернувся й пішов СМ; айляный учай повертається і злітає, зривається СМ; айлянды чыхты зробив коло ВН.

2. крутитися, порядкувати; хыз ичери айляный, эриф тэ чыхары дівчина порядкує в хаті, хлопець у дворі Г.

3. увиватися, догоджаючи; бизд'е мисафир т'еселер, бек айлянып бахаймыз коли до нас приїздять гості, ми приймаємо дуже гостинно У.

4. захоплюватися; айлянайым бен сендэн, балдан татлы тилиңдэн я захоплююся тобою, твоєю мовою, солодшою за мед Б; айлянайым халайым хара / хуба хашлы душмандан я безмежно закоханий у цю чорноброву / тонкоброву вражу дочку У; башыңдан айлянайым У, айлянайдым башындан СК я в захопленні від тебе; айланый-салланый тэнтэк тавух т'ибик кружляє, заточуючись, як дурна курка СБЧ; башым, айлян, кӧзӱм, байлян, сӱгилли хызым, маңа айлян запаморочуйся, голово, зав'язуйтеся, мої очі, кохана дівчино, закохайся в мене СБЧ.

5. бути підмазаним, підмальованим, підведеним, облямованим П, СМ, У, К; кӧше башна эвлери ағарылған, айлянған їхня хата на розі вулиці побілена й підведена — підмазана К; пор. айлан-, айлен-, эйлен- II.

1. мати; анаңның т'ӧрӱ ах ти сліпець твоєї матері СБ; ӧгий ана мачуха СМ, У; ханы ана теща, свекруха О (див. хайнана, хайын ана) ; хыстан ана хрещена мати СК; анасы минсе тэрект' е, хызы минер путахка якщо мати залізе на дерево, то дочка залізе на гілку О; т'енарын кӧр дэ безин ал, анасын кӧр дэ хызын ал СБА, анасыны гӧр / бах — хызны ал СГ купуючи тканину, подивися на її край, беручи дівчину, подивися на її матір; э-э, анасыны лайл. е-ех, його матір Г; ананын чухурче сычайым лайл. я випорожняюся в яму твоїй матері К.

2. поважна жінка НКД.

3. самиця, самка; ана баш племінна матка худоби, вівцематка О; ана т'ирпи їжачиха СМ; ана хаз гуска К.

4. материнський, рідний; ана тили / ана тиль рідна мова.

дав. в. займ. о, у йому СЛ; мейильдир ана / она закоханий у неї СЛ / Г; див. она.

той, отой; ген, он, от, ось, наприклад ВН, П, СЛ; ана абрада ось тут СЛ; ана шаат той свідок П; ана шай такий-от ВН; айтый маңа бир ший бир ший, ана, йа барып сув т'етирмеэ, йа бир ший каже мені що-небудь, наприклад, води принести чи щось інше П; пор. ан II.

де Г, СЛ; йа ана сенин Ашых Ғарибин? а де твій Аших Гаріб? СЛ; пор. кана, кане, хана II, хане, ханы.

ану К; ана т'ит ану йди звідси геть К; пор. хана II.

кісточка, бабка, паця; ашых ойна- грати в бабки, паці О, СЛ, К; ашых хой- виставляти бабки, грати в паці СБ, Г, К.

закоханий ВН; пор. ошх, ышх, эшк, эшх.

хайычығын серир борнам, усланыр; ашых олан ӧкелейе доланыр його човника нахиляє буря, але він вирівнюється; закоханий гнівається, але все одно увивається У.

приємний, милий, симпатичний, привабливий, закоханий, жаданий О, К, СГ.

який кохає, любить, закоханий О, К.