-
1 zadębiały
задубілий -
2 закоченелый
задуб(і)лий закляклий.* * *задубі́лий, закля́клий, окля́клий, подубі́лий; закоцю́блий; заме́рзлий -
3 задубелый
задубі́лий, одубі́лий, заду́блий -
4 stiff in death
-
5 numb
1. adj1) заціпенілий, онімілий, отерплий2) затерплий, зомлілий3) закляклий, задубілийfingers numb with cold — пальці, що задубіли від холоду
2. v1) викликати оніміння (одубілість, закляклість)2) примусити заціпеніти; приголомшити, ошелешити* * *I [nem] a1) онімілий, заціпенілий2) закляклий, задубілийII [nem] v1) викликати оніміння або задубіння2) змусити заціпеніти; приголомшити -
6 застывший
1) яки́й (що) захоло́в (засти́г), захоло́лий, засти́глий2) яки́й (що) заме́рз, заме́рзлий; яки́й (що) закля́к (задубі́в), закля́клий, задубі́лий3) яки́й (що) закля́к, закля́клий; яки́й (що) задубі́в, задубі́лий4) яки́й (що) засти́г (захолов), засти́глий, захоло́лий; яки́й (що) завме́р, завме́рлий; яки́й (що) закля́к, закля́клий -
7 застывать
застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.* * *несов.; сов. - заст`ыть1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти -
8 застылый
застиглий, задубілий; см. Застывать.* * *1) захоло́лий, засти́глий2) заме́рзлий; закля́клий, задубі́лий3) закля́клий; задубі́лий4) засти́глий; завме́рлий; закля́клий -
9 Оцепеневать
оцепенеть ціпнути, заціпнути, заціпеніти, дубіти, задубіти, задубти, (от холода) заклякати, закляк(ну)ти, зледеніти (Франко), (о мног.) поціпнути, подубіти, подубти, поклякнути, позаклякати. [Як ударить грім, як хрясне, - так усі й заціпли (Г. Барв.)]. -невший, -нелый - задублий, задубілий, закляклий, зледенілий, покляклий, подублий, подубілий. -нелый труп - задубілий труп (мертвяк). Срв. Окоченеть, Одеревенеть, Отвердеть, Оледенеть. -
10 затверделый
затвердлий, затверділий, задубілий, (о земле) затужавілий, забучавілий.* * *затверді́лий; задубі́лий, забуча́вілий, збуча́вілий; затужа́вілий, стужа́вілий -
11 закостенеть
скостеніти; (оцепенеть) задубнути, задубіти, (о мн.) покостеніти, подубнути, подубіти. [Руки задубіли з холоду]. Закостеневший - скостенілий, задубілий, задублий.* * *1) скі́стчитися, -чуся, -чишся; ( окоченеть) задубі́ти, закля́кнути, окля́кнути, мног. подубі́ти, поду́бнути, позакляка́ти, поокляка́ти, покля́кнути; околі́ти2) см. закоснеть -
12 окоченелый
закляклий, дублений, задубілий, зацупілий, замерзлий (о мн.) подубілий, покляклий.* * *покля́клий, закля́клий, окля́клий, задубі́лий, заду́блий, одубі́лий, подубі́лий; закоцю́блий; заме́рзлий -
13 оледеневший
1) см. обледеневший2) яки́й (що) закля́кнув (закля́к, задубі́в, одубі́в, оду́б, заледені́в, зледені́в), закля́клий, задубі́лий, одубі́лий, заледені́лий, зледені́лий; яки́й (що) захоло́нув, захоло́лий; яки́й (що) засти́г, засти́глий -
14 stiff
1. n розм.1) вексель2) підроблена банкнота3) таємний лист4) незграбна людина5) босяк; бурлака6) хлопак7) труп2. adj1) міцний, тугий, негнучкий, нееластичний; жорсткий2) закляклий, застиглий, задубілий, заціпенілий; здерев'янілий3) напружений, дерев'яний4) напіврідкий, в'язкий, густий, щільний5) непохитний, незламний, твердий, рішучий6) запеклий, завзятий7) незграбний, неловкий8) п'яний9) холодний, манірний, натягнутий, вимушений10) важкий12) сильний (про вітер)13) міцний (про напій)14) сильнодіючий (про ліки)15) високий (про ціни)16) стійкий (про ринок)17) надмірний (про вимогу тощо)18) суворий (про покарання)19) щільно упакований20) розм. повнісінький21) pred. розм. до знемоги; до смерті22) упертий23) мор. остійний, нехиткийstiff as a poker — негнучкий; жорсткий; манірний
to keep a stiff upper lip — виявляти твердість; не втрачати мужності
* * *I [stif] n; сл.1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай3) босяк, волоцюга4) зануда5) жаднюга, скнара7) труп, мрець8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)9) хлопець, людина10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батракII [stif] a1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний3) погано діючий, тугий4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний5) твердий, рішучий, непохитний6) запеклий, завзятий7) незграбний; п'яний як чіп8) холодний, манірний; церемонний9) важкий (напр, про іспит)10) важкий, крутий (про спуск, підйом)11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)13) ( про ціни) високий; стійкий14) надмірний ( про вимоги)15) суворий ( про покарання)16) щільно упакований; повнісінький17) упертий18) мeд. ригідний19) мop. остійнийIII [stif] adv1) до знемоги, до смерті; до чортиківto scare smb stiff — налякати кого-небудь до смерті
2) жорстко; не гнучись -
15 косный
1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.* * *Iвідста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вийко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди
II\косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум
кісни́йIIIкосови́йко́сная сталь — техн. косова́ сталь
-
16 Окосневать
окоснеть1) дубіти, задубіти, задубнути, закацю[у]біти, -б(ну)ти, клякнути, заклякати, закляк(ну)ти з чого. Руки от стужи -нели - руки з холоду за[по]дубіли, за[по]кляк(ну)ли. Срв. Окоченевать;2) (закоснеть) - см. Закоснеть. Китайцы -нели в своём быту - китайці задубіли в свойому побуті. Окоснелый (от стужи) - задубілий, задублий, закацю[у]білий, закляклий. -
17 numb
I [nem] a1) онімілий, заціпенілий2) закляклий, задубілийII [nem] v1) викликати оніміння або задубіння2) змусити заціпеніти; приголомшити -
18 numb
[nʌm] 1. adj1) заціпені́лий, онімі́лий, оте́рплий2) закля́клий, задубі́лий ( від холоду)2. vспричини́ти онімі́ння (задубі́ння) -
19 окостенелый
1) окостені́лий, закостені́лий, скостені́лий; закля́клий, задубі́лий2) закостені́лий, зашкару́блий; закосні́лий, заскні́лий -
20 petrified
adj1) скам'янілий, окам'янілий2) мертвий, неживий; задубілий, застиглийpetrified language — стародавня мова, відома з пам'яток писемності
3) холодний, кам'яний4) паралізований, закляклий, заціпенілий* * *[`petrifaid]a1) окам'янілий; мертвий, застиглий, неживий; несхв. холодний, кам'яний2) застиглий; заціпенілий, паралізований
См. также в других словарях:
задубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) … Український тлумачний словник
задубіло — Присл. до задубілий 3) … Український тлумачний словник
закоценілий — (192) задубілий [MО,V] … Толковый украинский словарь
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
мерзлий — 1) (затверділий від морозу), замерзлий, змерзлий; приморожений (злегка) 2) (який загинув / дуже застиг від морозу), замерзлий, змерзлий, задубілий, одубілий … Словник синонімів української мови
холодний — 1) (який має низьку / відносно низьку температуру), зимний; студений (дуже холодний); крижаний, льодовитий (як лід); морозний (з морозом); нетоплений (про приміщення, піч, грубу, у яких не топили); прохололий, простиглий (який утратив тепло);… … Словник синонімів української мови