-
21 затвердевший
яки́й (що) затверді́в, затверді́лий; задубі́лий, забуча́вілий, збуча́вілий; затужа́вілий, стужа́вілий; см. затвердевать -
22 оледенелый
1) см. обледенелый 1)2) закля́клий, задубі́лий, одубі́лий, заледені́лий, зледені́лий; захоло́лий; засти́глий -
23 Замате[о]релый
(полных лет) уматер(н)ілий; (переживший цветущ. возраст) заматорілий, матерний. [Матерна дівка]; (застарелый) застарілий, задавнений; (зачерствелый) затверділий, зашкарублий, задубілий, (закоснелый) запеклий. -
24 stark
1. adj1) окостенілий2) закляклий, задубілий; застиглий; захололий3) голий, безплідний, пустельний4) різкий, холодний5) повний, цілковитий, абсолютний; чистісінький6) поет. сильний, твердий, непохитний; стійкий; несамовитий7) абсолютно голий2. adv1) повністю, цілком, абсолютно2) різко; рішуче; круто* * *Iв1) окостенілий, закостенілий; закляклий, застиглий; охололий, захололий2) голий; голий, порожній; нічим не прикрашений; пустельний, безплідний3) повний, цілковитий; абсолютний4) пoeт. сильний, шалений; твердий, непохитний; стійкий; твердий, строгийII adv1) зовсім, абсолютно; повністю2) = starkly -
25 окоченевший
яки́й (що) покля́к (закля́к), покля́клий, закля́клий, окля́клий задубі́лий, заду́блий, одубі́лий, подубі́лий, околі́лий -
26 оцепенелый
Iзаціпені́лий; заці́плий; задубі́лий, одубі́лий, закля́клий, окля́клий, покля́клий, укля́клий, поте́рплий; прикипі́лийII нареч.; тж. оцепен`елозаціпені́ло -
27 заледеневший
який (що) заледені́в; см. заледенетьзаледене́лый заледене́лый — заледені́лий; закля́клий, задубі́лий; захоло́лий; заше́рхлий
-
28 коснеть
нидіти, скніти, чевріти, животіти, (пребывать) тривати в чому. [Грішник сто раз коїть лихе і триває в йому (Біблія)]. -неть в невежестве - скніти (животіти, дубіти) в темряві. [Темрява, непросвітний морок, серед яких дубіє народ (Єфр.)]. -неть в пороках - мерзіти, тривати (шкарубіти) в мерзоті. [Пребезумний в беззаконії мерзіє, не творить благая (Шевч.)]. -неть во тьме предрассудков - тривати в темряві (у хащі) забобонів. Не живу, а -нею - не живу, а животію (нидію). Коснеющий - що нидіє, скніє, животіє, чевріє, триває в чому, (закосневший) заниділий, зачеврілий, задубілий, зашкарублий.* * *1) ( пребывать в состоянии застоя) ни́діти, скні́ти, шкару́бнути2) (терять подвижность, гибкость, коченеть) дубі́ти, кля́кнути, закляка́ти -
29 цепенёлый
заціпені́лий, заці́плий; закля́клий, окля́клий, укля́клий, задубі́лий, одубі́лий -
30 Задеревянелый
задеревілий, здеревілий, задубілий, задублий, закацюблий. -
31 Заледенелый
заледенілий; скрижанілий; укритий льодом, кригою; задубілий, закляклий. -
32 Одеревянелый
здеревілий, здерев'янілий, задубілий, затерплий, закляклий. -
33 zesztywniały
1. задубілий;2. стверділий, затверділий -
34 benumbed
adj1) закляклий, задубілий, затерплий2) притуплений* * *a1) закляклий2) притуплений; заціпенілий -
35 закоснелый
(о грешнике, злодее) запеклий, нерозкаянний, непоправний. -лые суеверия - тривкі забобони. -нелый в чём - зашкарублий, загрузлий, задубілий у чому.* * *заскні́лий, зашкару́блий -
36 одубелый
одубі́лий, задубі́лий, заду́блий -
37 zdrętwiały
1. затерплий, стерплий;2. закляклий, заціпенілий, задубілий -
38 хатма
затверділий, задубілий О. -
39 wooden
adj1) дерев'янийwooden walls — іст. бойові кораблі
2) перен. позбавлений життя, дерев'яний3) незграбний (про стиль)4) тупий, безглуздийwooden horse — троянський кінь; кобила, кінь (гімнастика); розм. шибениця
to get (to take) the wooden spoon — прийти останнім, зайняти останнє місце; гравець (учень), що зайняв останнє місце
* * *[wudn]a1) дерев'яний2) безжиттєвий, дерев'янийwooden face — дерев'яне обличчя, обличчя без будь-якого виразу
3) тупий, дурний••wooden horse — троянський кінь; кінь ( гімнастичний снаряд); icт. кобила ( лава для шмагання); cл. шибениця
wooden kimono /coat, overcoat/ — cл.; cл. труна
wooden Indian — cл. дерев'яне зображення індійця ( вивіска тютюнової лавки); дурень; мовчазна та замкнена людина
wooden walls — icт. бойові кораблі берегової оборони
-
40 закостенелый
1) скі́стчений; ( закоченелый) задубі́лий, закля́клий2) см. закоснелый
См. также в других словарях:
задубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) … Український тлумачний словник
задубіло — Присл. до задубілий 3) … Український тлумачний словник
закоценілий — (192) задубілий [MО,V] … Толковый украинский словарь
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
мерзлий — 1) (затверділий від морозу), замерзлий, змерзлий; приморожений (злегка) 2) (який загинув / дуже застиг від морозу), замерзлий, змерзлий, задубілий, одубілий … Словник синонімів української мови
холодний — 1) (який має низьку / відносно низьку температуру), зимний; студений (дуже холодний); крижаний, льодовитий (як лід); морозний (з морозом); нетоплений (про приміщення, піч, грубу, у яких не топили); прохололий, простиглий (який утратив тепло);… … Словник синонімів української мови