Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

жита

  • 1 рожь

    жи́то; (ржаное поле, всходы ржи) жита́ (мн.)

    высо́кая \рожь жь — висо́ке жи́то, висо́кі жита́

    ржи — мн. жита́

    зёрна ржи — зе́рна жи́та

    Русско-украинский словарь > рожь

  • 2 garb

    1. n
    1) одяг, костюм; наряд
    2) сніп жита
    2. v
    одягати, наряджати

    to garb oneself — одягатися, наряджатися

    * * *
    I n
    убрання, одіяння, костюм; вигляд, маска
    II v
    одягати, облачати; refl одягатися
    III n; геральд.

    English-Ukrainian dictionary > garb

  • 3 колос

    колос (-са), мн. ч. колосся (-сся); и (соб.) колос (-су); (проса, овса) волот (-ту), волоть (-ти), волотка, (мн. и соб.) волоття (-ття), (травы) кашка, волот, волоть, волотка; (гречихи) головка. [Шумить золотим колосом пшениця (Н.-Лев.). Молоде колосся з жита зриваю (Г. Барв.). Як миша їсть волот, так буде хліб дорог (Номис). Час траву жати, бо вже вона кашку викинула (Звин.)]. Двойной -лос - близнюки (-ків). -лос в -лос - колос до колоса; (переносно: о сходстве) як викапаний. Метёлка -са - волотка. Наливать -лос - набирати колос. Пускать, выбрасывать -лос - викидати, висипати колос, колоситися. Стоять -сом - колосіти. [Там дивлюсь - жита колосіють, волошки блакитніють (Г. Барв.)]. Пустой -лос - порожній колос, стоян; (переносно о человеке) порожня банька, порожняк, пустобляха, (диал.) пустоб'яка. Нет тебе дела, Федосья, обирать чужие -лосья - не пхай (не сунь) свого носа до чужого проса (Приказка).
    * * *
    ко́лос, -а

    коло́сья — собир. коло́сся, ко́лос, -у

    Русско-украинский словарь > колос

  • 4 насыпать

    наспать что
    I. насипати и насинати, наспати, висипати и висинати, виспати що, досипатися и досинатися, доспатися до чого, (о мног.) понасип[н]ати и т. п. Наспанный - наспаний, виспаний. -ться - насиплятися и насип[н]атися, висиплятися и висип[н]атися, попоспати (досхочу), (о мног.) понасиплятися, понасип[н]атися и т. п.
    II. Насыпать, насыпать -
    1) что, чего на что, куда - насипати, насипати, (о мног.) понасипати и понасипувати що, чого на що, куди; специальнее: (насаривать соломой и т. п.) натрушувати, натрусити, (пылью, мукой и т. п. ещё) напорошувати, напорошити чим, (о мног.) понатрушувати, понапорошувати. [Насипав жита в засік (Київщ.). Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Номис). Діти понасипали піску в сінях (Брацл.)]. -ть полный мешок чего - насипати, насипати повний мішок чого, насипати, насипати мішок чим. [Понасипай мішки просом (Грінч.)]. -ть чего в уровень с краями - насипати, насипати чого вщерть (вкрай), (выше краёв) насипати, насипати з наспою чого, вивершувати, вивершити, звершити що. [Насипав мірку жита та ще й звершив (Сл. Гр.)]. -ть зерна (домашней птице) - насипати, насипати зерна, посипати, посипати кому. [Вимети хату! внеси дрова! посип індикам! (Шевч.)];
    2) (вал, курган и т. п.) насипати, насипати, висипати, висипати, (редко, зал.) усипати, усипати, (о мног.) понасипати и понасипувати и т. п. що. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Та висип-же, мила, високу могилу (Метл.). Давай вали висипати та канави рити (Рудан.). І могилу вже усипав (Федьк.)]. Насыпанный -
    1) насипаний, понасип(ув)аний; натрушений, напорошений, понатрушуваний, понапорошуваний;
    2) насипаний, висипаний, усипаний, понасип(ув)аний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) насипатися, бути насипуваним, насипаним, понасип(ув)аним и т. п. [Висипано високу могилу (М. Вовч.). І коли ті вали повисипувані? (Драг.)];
    2) (возвр. з.) насипатися, насипатися, понасипатися; натрушуватися, натруситися, понатрушуватися, напорошуватися, напорошитися, понапорошуватися. [Скрізь понасипалося борошна (Харківщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (сыпля) насипатися, попосипати (досхочу), (о мног.) понасипатися; б) (сыплясь) насипатися, попосипатися (досхочу), (о мног.) понасипатися и т. п. Срв. Сыпать.
    * * *
    I несов.; сов. - насып`ать
    1) насипа́ти, наси́пати, -плю, -плеш и мног. понасипа́ти; ( всыпать) уси́пати, усипа́ти; ( посыпать) поси́пати, посипа́ти
    2) (сооружать, возводить) насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипати
    3) (сов.: побить) уси́пати
    II насып`ать
    разг.; несов.; сов. - насп`ать
    насипа́ти, наспа́ти, -сплю́, -спи́ш

    Русско-украинский словарь > насыпать

  • 5 brown bread

    сірий хліб, хліб з непросіяного борошна ( в Англії); темний хліб з пшениці або жита, змішаних з кукурудзою

    English-Ukrainian dictionary > brown bread

  • 6 maslin

    n діал.
    * * *
    I [`mʒzlin] n; діал. II [`mʒzlin] n; діал.
    мідний таз (для варення; тж. maslin kettle)

    English-Ukrainian dictionary > maslin

  • 7 reap

    1. n
    сніп; оберемок (жита тощо)
    2. v
    1) жати, збирати урожай
    2) пожинати (плоди чогось); заслужити (щось)

    to reap as one has sown — що посієш, те й збереш

    * * *
    I [riːp] n
    сніп; оберемок ( пшениці)
    II [riːp] v
    1) жати або косити ( хліб); збирати врожай
    2) пожинати ( плоди чого-небудь); заслужити ( що-небудь); ( from) діставати ( вигоду); отримувати ( прибуток)

    English-Ukrainian dictionary > reap

  • 8 triticale

    n
    * * *
    n; с-г
    тритікале (гібрид іржі, пшениці)

    English-Ukrainian dictionary > triticale

  • 9 brown bread

    сірий хліб, хліб з непросіяного борошна ( в Англії); темний хліб з пшениці або жита, змішаних з кукурудзою

    English-Ukrainian dictionary > brown bread

  • 10 garb

    I n
    убрання, одіяння, костюм; вигляд, маска
    II v
    одягати, облачати; refl одягатися
    III n; геральд.

    English-Ukrainian dictionary > garb

  • 11 взять

    узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).
    * * *
    узя́ти, мног. побра́ти; ( забрать) забра́ти; (крепость, город) здобу́ти

    Русско-украинский словарь > взять

  • 12 досыпать

    досыпать
    I. досипати, досипати (о мног. подосипати). [Досип мішка. Досип жита. Досип засік (закром) пшеницею]. Досыпанный - досипаний.
    II. Досыпать, -ся, доспать, -ся - досипляти, -ся (провинц. досипати, -ся), доспати, -ся. [Ночи не досипляю. Доспишся до лиха].
    * * *
    I несов.; сов. - досп`ать
    досипа́ти и досипля́ти, доспа́ти
    II несов.; сов. - дос`ыпать
    досипа́ти, доси́пати и мног. подосипа́ти

    Русско-украинский словарь > досыпать

  • 13 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 14 желтеть

    жовтіти, половіти, жовтішати, жовкнути. [Половіють жита. Жовкне листя на дереві]. -ться - жовтіти, половіти.
    * * *
    жовті́ти; ( становиться жёлтым) жо́вкнути, жовті́шати, зажовка́ти; (преим. о созревающих хлебах) полові́ти

    Русско-украинский словарь > желтеть

  • 15 жнея

    1) (машина) жатка, саможатка, жачка. [Цілий лан жита сьогодні жат[ч]кою зжали];
    2) см. Жница.
    * * *
    диал.
    1) см. жница
    2) см. жатка

    Русско-украинский словарь > жнея

  • 16 замолачивать

    замолотить
    1) починати, почати молотити;
    2) (зарабат. молотьбой) замолочувати, замолотити. [Замолотив собі в сусіди жита мірок з чотири]. Замолоченный - замолочений.
    * * *
    несов.; сов. - замолот`ить
    замоло́чувати, замолоти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > замолачивать

  • 17 зацветать

    зацвести, зацвесть
    1) зацвітати, зацвісти, квітувати, заквітати, сов. заквітнути, заквітувати, заквісти, (вокруг) обцвіта,ти обцвісти; (н. вр. в смысле прош.) квітчитися; (о многих) позац[к]вітати, поквітнути, пообцвітати; (о хлебах) квітувати, заквітувати, починати, почати красуватися, закрасуватися; (пышно зацвесть) забуяти. [Обцвіла вишня, наче снігом укрилася (Грінч.). Коли колос квітує зверху, то приміта - буде повний (Звин.). Жита закрасувалися. Життя повним цвітом забуяє (Єфр.)];
    2) (покрыв. цвелью) зацвітати, зацвісти, поцвісти, заплісніти, заплісня[і]віти. [Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла (Шевч.). Шибки в вікнах та й то з половини поцвіли, запліснівіли (Мирн.)]. Зацветший - заквітлий; запліснілий.
    * * *
    несов.; сов. - зацвест`и
    зацвіта́ти, зацвісти́, -цвіту́, -цвіте́ш и мног. позацвіта́ти; (покрываться цветами и перен.) заквіта́ти, закві́тнути; (сов.: о хлебах) поча́ти квітува́ти, заквітува́ти, -ту́є, почати красува́тися (красува́ти), закрасува́тися, -су́ється, за- красува́ти; ( покрываться плесенью) поча́ти цвісти́, поцвісти́ и мног. позацвіта́тися

    Русско-украинский словарь > зацветать

  • 18 зашелестеть

    зашелестіти, (однокр.) шелес[т]нути, зашамотіти, (однокр.) шерхнути, зашурхотіти, зашарудіти, залопотіти, (с отриц.) чичиркнути, шиширхнути, шебер(х)нути, шамнути. [Важко зідхнув, аж листя зашелестіло (Стор.). Листя залопотіло. Жита зашамотіли (Мирн.). Зашаруділа миша (Сл. Гр.). Тихо, ні мушка не шеберне (Етн. Зб. V). Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне (Мирн.). На землю злізла ніч, нігде ані шиширхне (Г. Арт.). Водою іде не хлюпне, очеретом - не шелесне (Номис). Там хіба ящірка шелетне (Звиног.)]. Ничто не -тит - ніщо ані чичиркне.
    * * *
    зашелесті́ти, -лести́ть, зашаруді́ти, -ди́ть, заше́мрати, зашумі́ти, -ми́ть, зашумува́ти, -му́є, залопота́ти, -по́че, залопоті́ти, -потить, однокр. шеле́снути, шу́рхнути, шебе́рнути и шеберну́ти, шебе́рхну́ти, ше́рхнути; зашамотіти, -моти́ть; ( пошелестеть) пошаруді́ти

    Русско-украинский словарь > зашелестеть

  • 19 зрелый

    1) (спелый в прям. и перен. знач.) стиглий, достиглий, спілий, доспілий, дозрілий, дійшлий. [Стиглі червоні вишні (Н.-Лев.). Достиглі жита (Франко). Виявив себе дозрілим художником і майстром слова (Єфр.)]. -лые плоды - достиглі (достояні) овочі, доспіла садовина;
    2) (возмужалый) дійшлий, дохожалий, дорослий, до[по]спілий, дозрілий, (диал.) здоровий; см. Возмужалый. [Дохожалая дівчина. В дозрілому віці (Єфр.). Не старе мре, а поспіле (Номис)]. -лый возраст - дорослий, дозрілий вік, дійшлий вік. [Входить помалу рід людський і в вік дорослий (Єфр.)]. Умом не -лый - на розум не спілий, розумом не дійшлий;
    3) (основательно обдуманный) добре розважений. По -лом размышлении - по добрій (зрілій) розвазі, по добрім намислі.
    * * *
    зрі́лий; ( дозрелый) дозрі́лий; (о людях, их возрасте) дійшлий; ( противоположный юному) му́жній; (о плодах, хлебах) спі́лий, поспі́лий, дости́глий, сти́глий, ви́спілий, доспі́лий

    Русско-украинский словарь > зрелый

  • 20 майский

    1) травневий, майовий и маєвий (ласкат. майовенький), майський. [Ніч вабить - тиха, смутна, травнева ніч (Васильч.). Веселий майовий день (Коцюб.). Якби на ці жита та ще дощик майовенький (Переясл.). Майський поранок веселий (Левиц.)]. -кий праздник - травневе свято;
    2) -ский жук - хрущ, хрущик; см. Майка 1. [У кінці весни хрущі починають вилазити з землі та мерщій сідати на лист (Степ.)].
    * * *
    травне́вий, ма́йський

    \майский жук — энтом. хрущ, -а

    Русско-украинский словарь > майский

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • жита — множинний іменник поля з рослинами жита на них; самі рослини цих полів …   Орфографічний словник української мови

  • Тут всякого жита по лопате — Тутъ всякаго жита по лопатѣ (иноск.) всего понемножку. Ср. Полно же Акулька! въ семью идешь ты богатую... У Силантія то въ домѣ всякаго жита по лопатѣ... Григоровичъ. Деревня. 6. Ср. Харитонъ... взялъ, на мировую... съ одного козу дойную, съ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • тут всякого жита по лопате — (иноск.) всего понемножку Ср. Полно же Акулька! в семью идешь ты богатую... У Силантия то в доме всякого жита по лопате... Григорович. Деревня. 6. Ср. Харитон... взял, на мировую... с одного козу дойную, с другого муки четверти две, а с третьего …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Всякого жита по лопате. — Всякого жита по лопате. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Как овин насаженный. Всякого жита по лопате. См. МНОГО МАЛО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Всякого жита по лопате — Прост. Шутл. О пёстрой смеси чего либо, неоднородности состава. От «Отечественных Записок» несёт мертвечиною, в них страшное разнообразие, всякого жита по лопате (Белинский. Письмо к В. П. Боткину, 22 апр. 1847). У Фридриха рекрутского набора… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Где ж вы, умелые, с бодрыми лицами, / Где же вы, с полными жита кошницами? — Из стихотворения «Сеятелям» (1876) Н. А. Некрасова (1821 1877). Иносказательно: сожаление об отсутствии в стране энергичных, деятельных, умелых людей, достойных граждан. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс».… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Не сей на обложке жита, ни мудрости в сердце безумного. — Не сей на обложке жита, ни мудрости в сердце безумного. См. ВЕРНОЕ НАДЕЖНОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • По соломе жита не узнаешь. — По дрожжам пива не узнаешь. По соломе жита не узнаешь. См. ВЕРНОЕ НАДЕЖНОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Кто сеет после Фита, прост бывает жита. — Кто сеет после Фита, прост бывает жита. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Уроди, Боже, всякого жита по закрому, на весь крещеный мир. — Уроди, Боже, всякого жита по закрому, на весь крещеный мир. См. МЕСЯЦЕСЛОВ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не хвали ветра, не извеяв жита. — Не хвали ветра, не извеяв жита. См. ПОХВАЛА ПОХВАЛЬБА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»