-
1 жило
-
2 житловий будинок
жило́е зда́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > житловий будинок
-
3 мешканеве приміщення
жило́е помеще́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > мешканеве приміщення
-
4 мешкання
жило́е помеще́ние -
5 помешканевий будинок
жило́е зда́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > помешканевий будинок
-
6 закружить
1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.* * *1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити\закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
-
7 наснежить
1) (о снегопаде) нападати, напорошити. -жило - нападало (напорошило) снігу;2) (снегом) нанести (понаносити) снігу, натоптати снігом, натупати снігу. -жили в сенях сапогами - нанесли (понаносили) в сіни снігу на чоботях.* * *нанести́ сні́гу, мног. понаносити (-ношу, -носиш) сні́гу\наснежить жило — (безл.: о снегопаде) напа́дало (навали́ло) сні́гу
-
8 послужить
1) (кому, чему) послужити, услужити (усил. попослужити), прислужитися. [Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила (Шевч.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш)];2) (к чему) при[з]датися на що, стати за, на що. Пусть это -жит ему уроком - нехай це стане йому за науку. -жить причиной чего - спричинитися до чого. [Ця пригода спричинилася до того, що він мусів виїхати]. Это -жило ему во вред - це йому пошкодило. Это -жило ему в пользу - це пішло йому на користь, це вийшло йому на добро. Это -жит им предостережением - це стане їм за осторогу. Это ни к чему не -жит - це ні на що не придасться, не здасться, з цього нічого не буде.* * *1) послужи́ти; ( долго) попослужи́ти -
9 житловий
техн. жило́й -
10 мешканевий
техн. жило́й -
11 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
12 завьюжить
1) (безл.: начать вьюжить) захурде́лити, зави́хорити, зави́хрити и завихри́ти, закушпе́лити; ( замести) замести́, -мете́\завьюжить жило — захурде́лило; почала́ся завірю́ха (хуртови́на, ху́га; см. вьюга)
2) ( занести снегом) занести́, -несе́ [сні́гом], замести́ (заві́яти) [сні́гом] -
13 закладывать
закласть, заложить1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.* * *несов.; сов. - залож`ить1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш -
14 нашествие
нашестя (-тя), (обычно) нахід (-ходу), навал (-ду), навала (-ли), напад (-ду), (редко) натовп (-пу). [Перед татарським находом Київська держава зовсім ослабла (Крим.). Люди в городах од находу ворогів сиділи (Куліш). Двісті років пройшло од першого находу Русі до Несторового писання (Куліш). Постраждав од монгольського навалу (Крим.). Найгірша річ - це ворожа навала (Азб. Комун.). Се плем'я жило своїм державним життям до татарського нападу (Грінч.). Впала князька сила під татарським натовпом (Куліш)].* * *нава́ла, наше́стя; (перен.: неожиданное появление) нахі́д, -ходу\нашествие вие Батыя на дре́внюю Русь — нава́ла (нашестя) Бати́я на старода́вню Русь
-
15 Пообнаружить
-ся викрити, -ся, виявити, -ся (во множ.) повикривати, -ся, повиявляти. -ся. Время -жило многое - час повикривав, повиявляв (викрив, виявив) багато чого. Срв. Обнаружить, -ся. -
16 fare
[fɛə] 1. n1) ва́ртість прої́зду; пла́та за прої́здI have just money enough for my tube fare — у ме́не якра́з ви́стачить гро́шей на прої́зд у метро́
2) пасажи́р3) прові́зія; ї́жа2. vbill of fare — меню́
1) жи́ти, бу́ти, пожива́тиhow did you fare in town? — як вам жило́сь у мі́сті?
2) харчува́тися3) поет. ї́хати, подорожува́тиfare you well! — прощава́йте!, щасли́вої доро́ги!
-
17 floor
[flɔː] 1. n1) підло́га2) по́верх; я́русfirst floor — дру́гий по́верх
ground floor — ни́жній (пе́рший) по́верх
••2. vto take [to have] the floor — виступа́ти (на зборах і т.ін.), бра́ти сло́во
1) настила́ти підло́гу2) зби́ти з ніг, звали́ти на підло́гу3) розм. вра́зити, збенте́жити ( когось)the question floored him — пита́ння збенте́жило його́
См. также в других словарях:
жило — см. жилище Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. жило сущ., кол во синонимов: 4 • … Словарь синонимов
ЖИЛО — (сев.) жилье, селение. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
ЖИЛО — Сшибить жило. Прикам. растянуть сухожилие. МФС, 98 … Большой словарь русских поговорок
жило́й — ая, ое. Предназначенный, приспособленный для жилья (в 3 знач.). Строительство жилых зданий. || Обитаемый, такой, в котором живут люди. Жилое место. □ Он спустился к ней вниз в жилые комнаты по лесенке с чердака. Достоевский, Братья Карамазовы.… … Малый академический словарь
Жило — ср. местн. Обитаемое место; жилье. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЖИЛО — (некр.) населенное место, небольшое поселение … Казачий словарь-справочник
жило — ж ило, а (жилье) … Русский орфографический словарь
жило — същ. злъч, язвителност, подигравка, нападка, обида, острота … Български синонимен речник
жило — а, ср. Жилое место. ► Я глядел во все стороны, надеясь увидеть хоть признак жила или дороги, но ничего не мог различить, кроме мутного кружения метели. // Пушкин. Капитанская дочка //; Зимой, ранехонько близ жила, Лиса у проруби пила в… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
ПОДЪ-ЖИЛО — живот, подтянуло, подвело. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
эк его изъёжило — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё