Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

жилище

  • 1 жилище

    = жильё
    поме́шкання

    Русско-украинский политехнический словарь > жилище

  • 2 жилище

    = жильё
    поме́шкання

    Русско-украинский политехнический словарь > жилище

  • 3 жилище

    оселя (ум. оселька), житло, (дом, родной угол) господа, домівка; кіш (р. кошу), кишло. [Я тоді за шапку, за ціпок, а сам до старого свого кишла (Конис.)]. -ще у рыбаков - домаха (Браун.). -ще запорожца вне сечи - зимовник, зимовище. [Сидів він зимовником серед дикого степу на низу (Куліш)]. -ще пастухов овечьих в степи - чабарня. -ще пастухов гуцульских в горах - стая, застайка.
    * * *
    житло́, осе́ля, госпо́да, домі́вка, поме́шкання; диал. ме́шкання, житво́

    Русско-украинский словарь > жилище

  • 4 жилище

    жи́лище мéшъканьє, дóмъ.

    Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > жилище

  • 5 иглу

    Русско-украинский словарь > иглу

  • 6 дом

    1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];
    2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;
    3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];
    4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].
    * * *
    1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

    жило́й \дом — житлови́й буди́нок

    2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

    на дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)

    отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка

    3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

    вести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)

    всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)

    4) (династия, род, фирма)

    изда́тельський \дом — видавничий дім; дім

    5) ( учреждение) буди́нок, дім

    \дом культу́ры — буди́нок культу́ри

    Русско-украинский словарь > дом

  • 7 жило

    см. Жилище.
    * * *
    диал. см. жилище

    Русско-украинский словарь > жило

  • 8 жильё

    см. Жилище. Вдали от людского жилья - відлюдно. [Живемо відлюдно серед поля].
    * * *
    1) ( обитаемое место) житло́, осе́ля
    2) см. жилище
    3) (жительство, житьё) життя́, прожива́ння
    4) ( этаж) по́верх, -у

    Русско-украинский словарь > жильё

  • 9 кров

    1) см. Кровля, Крыша;
    2) (жилище) хата, стріха, (убежище) захист (-ту), притулок (- лку), пристановище. [Не звиклася ще з думкою, що завтра покине батьківську стріху (Коцюб.). Я не з мечем прийшла в цей край. Прийшла, благаючи, під гостелюбний захист (Грінч.). Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку (Сл. Гр.). Нема йому пристановища, ніхто не приймає (Грінч. I)]. Отчий кров - батьківська хата (стріха). Под -вом - у захисті. Не имеющий -ва - безпритульний, бездомний, бездомок (-мка), беззахисний.
    * * *
    1) ( крыша) покрі́вля; ( строения) дах, -у; ( соломенная) стрі́ха
    2) (перен.: защита, прикрытие) за́хист, -у, прикриття́, покрив, -у
    3) ( приют) рит. приту́лок, -лку; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище, пристано́висько; (дом, жилище) ха́та, дім, род. п. до́му, домі́вка

    Русско-украинский словарь > кров

  • 10 обитель

    1) житло, господа, оселя, домівка, мешкання, помешкання. См. Жилище;
    2) манастир (-ря);
    3) см. Гостиница.
    * * *
    1) церк. монасти́р, -я
    2) ( жилище) житло́, осе́ля

    Русско-украинский словарь > обитель

  • 11 проживать

    прожить
    1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];
    2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];
    3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - прож`ить
    1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти
    2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

    Русско-украинский словарь > проживать

  • 12 жильё

    Русско-украинский политехнический словарь > жильё

  • 13 жильё

    Русско-украинский политехнический словарь > жильё

  • 14 жилой

    жилий, житий. [Хата вогка, дхне нежитим духом]. Жилое помещение, жилая постройка - см. Жилище.
    * * *
    житлови́й; (преим. обитаемый) жили́й, жи́тий

    Русско-украинский словарь > жилой

  • 15 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 16 зимовник

    1) (зимнее жильё) зимівник, зимовик, зимовище; (в горах у гуцулов) зимарка;
    2) (омшаник) зимовик (-ка), темник (-ка). [Пасіку в зимовик поставили (Г. Барв.)];
    3) бот. Colchicum L. - пізноцвіт (-ту), зимовик (-ка и -ку).
    * * *
    1) ( омшаник) пчел. зимівни́к, -а, темни́к, -а и те́мник, -а, зимови́к, -а
    2) ( хутор в степи) диал. ху́тір, -тора; ( жилище) житло́, осе́ля, поме́шкання

    Русско-украинский словарь > зимовник

  • 17 квартира

    1) см. Жилище;
    2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.
    * * *
    кварти́ра, поме́шкання; квати́ра, ха́та

    Русско-украинский словарь > квартира

  • 18 кровля

    1) см. Крыша;
    2) см. Кров 2. Не имеющий -ли над головой - см. Бесприютный. Чужую -лю кроет, а своя течёт - на чужі галиці викидала всі палиці, а на свої й не зосталося (Приказка).
    * * *
    1) покрі́вля; ( строения) дах, -у; (соломенное покрытие; перен.: жилище, приют) стрі́ха
    2) горн. покрі́вля

    Русско-украинский словарь > кровля

  • 19 кутать

    -ся, кутывать, ся кутати, -ся, (фамил.) кутушкати, -ся, тушкувати, -ся; оповивати, -ся. [Хлопця роздягнено, він кутається в ковдру (Коцюб.). Очарувала-б і ченця, коли-б прокляте покривало брівок її не тушкувало (Макар.)] Он любит -ться - він любить кутатися. Зачем вы так -ете детей? - нащо ви так кутушкаєте діти? (Полтавщ.). -тать жилище на зиму - тушкувати житло на зиму. -тать печь (трубу) - затуляти (затикати) каглу.
    * * *
    ку́тати

    Русско-украинский словарь > кутать

  • 20 летник

    I. 1) (южный ветер) полуденник (-ка), південний (низовий) вітер (-тра и -тру), теплень (-ня), нижняк (-ка);
    2) (одежда) літник (-ка), (женская ещё) літнячка;
    3) (летний путь) літняк (-ка), (в)літошня (літня) дорога;
    4) Летовище.
    II. (годовалое животное) літошок (-шка), річняк, торішняк (-ка), назимок (-мка). [Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) сад. лі́тник

    ле́тники — мн. лі́тники, -ків

    2) ( род одежды) літник
    3) ( летняя дорога) диал. літня́к, -а
    4) ( летнее жилище) диал. літови́ще

    Русско-украинский словарь > летник

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ЖИЛИЩЕ — ЖИЛИЩЕ, может рассматриваться и изучаться во первых как комплекс технически оформленных сан. условий в жизни человека в периоды его повседневного труда и отдыха в т. н. домашней обстановке и во вторых как приемы и типы самого технического… …   Большая медицинская энциклопедия

  • жилище — Жилье, обиталище, обитель, кров, приют, жительство, местожительство, местонахождение, местопребывание, квартира, постой, гнездо, притон, пристанище; кибитка, чум, юрта. Ср. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред …   Словарь синонимов

  • ЖИЛИЩЕ — ЖИЛИЩЕ, жилища, ср. (книжн.). Помещение для жилья, жилое помещение. «Обычно якуты строят свои жилища на большом расстоянии одно от другого.» Г.Чулков. Пещеры и шалаши были первыми жилищами людей. || перен. Местопребывание чего нибудь (поэт. устар …   Толковый словарь Ушакова

  • Жилище — в РФ помещение, используемое гражданами для проживания. Жилищами являются: помещения, отвечающие установленным требованиям; временные помещения; а также помещения, не предназначенные для проживания, но фактически используемые для этой цели. По… …   Финансовый словарь

  • жилище —     ЖИЛИЩЕ, дом, квартира, кровля, пристанище, приют, угол, шутл. апартаменты, неодобр. нора, шутл. хата, книжн. жилплощадь, книжн. кров, книжн. очаг, устар. мурья, устар., шутл. обиталище, устар., шутл. обитель, устар., разг. сниж. фатера, разг …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЖИЛИЩЕ — в конституционном праве термин, означающий избранное место, адресно географические координаты которого определяют помещение, специально предназначенное для свободного проживания человека. Конституционно правовое понятие Ж. шире понятия жилое… …   Юридический словарь

  • ЖИЛИЩЕ — ЖИЛИЩЕ, а, ср. Помещение, в к ром живут, можно жить. Благоустройство жилищ. Право на ж. | прил. жилищный, ая, ое. Жилищные условия. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖИЛИЩЕ — англ. dwelling; нем. Behausung /Wohnraum. Сооружение для защиты человека от природных условий и для организации быта; важнейший элемент материальной культуры, формы, типы и разновидности к рого соответствуют соц. экон. условиям жизни общества,… …   Энциклопедия социологии

  • жилище — Помещение для жилья [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)] EN dwelling DE WohnstätteWohnung FR habitation …   Справочник технического переводчика

  • Жилище — индивидуальный жилой дом с входящими в него жилыми и нежилыми помещениями, жилое помещение независимо от формы собственности, входящее в жилищный фонд и используемое для постоянного или временного проживания, а равно иное помещение или строение,… …   Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

  • ЖИЛИЩЕ — индивидуальный жилой дом с входящими в него жилыми и нежилыми помещениями, жилое помещение независимо от формы собственности, входящее в жилищный фонд и используемое для постоянного или временного проживания, а равно иное помещение или строение,… …   Юридическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»