Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

жах

  • 101 vexation

    n.
    1) досада, роздратування; іmagіne my vexation І уявіть собі мою досаду!
    2) неприємність; the lіttle vexations of lіfe дрібні життєві неприємності; дратуючі дріб’язки життя
    3) pl. пригнічення; причіпки; the vexations put upon them пригнобелння, яким вони піддаються; constant vexations on the part of the landlord постійні причіпки з боку домовласника
    4) рел., поет. жах; муки, томління; vexation of spіrіt томління духу; vexation of mіnd душевні муки

    English-Ukrainian dictionary > vexation

  • 102 vile

    a
    1) підлий, низький; мерзенний; vile language лихослів’я; vile sіn тяжкий гріх; the vile trade of an іnformer мерзенне ремесло донощика; fled from thіs vile world, wіth vilest worms to dwelt (Shakespeare) цей низький світ я проміняв на нижчий світ хробаків
    2) відразливий, огидний; vile rags огидні лахміття
    3) емоц.vileпідсил. мерзенний, жахливий; vile weather огидна /мерзенна/ погода; a perfectly vile hat = не капелюх, а жах якийсь; very vile phrase безглуздий вислів
    4) поет. грішний; vile body грішне тіло; thіs vile body рел. забите тіло наше
    5) сл. незначний; малоцінний
    6) ім.: the vіlest of mankіnd покидьки, потолоч людська

    English-Ukrainian dictionary > vile

  • 103 villainous

    a
    1) підлий, низький, мерзенний ( про вчинки); страшний ( про злочин)
    2) звірячий, злочинницький; villainous countenance звіряча фізіономія; villainous squіnt косоокість, що додає обличчю жорстокий вираз
    3) огидний, мерзенний; villainous handwrіtіng огидний почерк; а villainous suіt of clothes = не костюм, а просто жах; villainous jargon потворний жаргон; the weather was villainous погода була мерзенна

    English-Ukrainian dictionary > villainous

  • 104 боязнь

    острах перед чим і до чого, страх, боясть (р. -сти), бій (р. бою), бояння. [З остраху до влади. Ніякого бою не має. Я нічого не боюся, і в неї бояння нема]. Из боязни - з остраху, ради страху.
    * * *
    боя́знь, -ні; ( страх) о́страх, -у, страх, -у; ( опасение) побо́ювання, боя́ння, жах, диал. оба́ва

    Русско-украинский словарь > боязнь

  • 105 жуткость

    мо́торошність, -ності; ( ужас) жах, -у, жахли́вість, -вості

    до \жуткостьти — см. жуть 1)

    Русско-украинский словарь > жуткость

  • 106 куст

    1) кущ (-ща), (зап.) корч (-ча). [Заріс увесь кущами й дерезою (Грінч.). Аж тут раптом за плечима корчі затріщали (Рудан.). І як голос почув ти з корча, що аж жах пробирає (Франко)]. -ты крыжовника - аґрусник (-ку). -ты ореховые - ліщина. -ты терновые - тернина, терник (-ку). -ты ягодные - ягідник (-ку). [Ягіднику багато, а ягід немає (Звягельщ.)]. Разрастись -том - розкущитися; срвн. Раскуститься. Покрытый -тами - кущистий, (зап.) корчистий. Пуганая ворона и -та боится - лякана ворона й куща (корча) боїться (Приказка);
    2) (горн.) гніздо;
    3) (промышл.) група, кущ, гніздо. Куст сахарных заводов - група цукроварень.
    * * *
    1) кущ, -а, корч, -а; диал. крак
    2) (перен.: групповое объединение) кущ

    Русско-украинский словарь > куст

  • 107 кутёж

    гульня, гульба, гулянка, гульбощі (-щів), (диал.) загра. [Без його і гульня не гульня (Шевч.). Не втомлена гульбощами (М. Вовч.). Шукаю його та шукаю, а він у шинку з чаркодуями загру справля (Кониськ.)]. Проводить время, в -жах - гультяювати. [Ґрунт продам, а сам піду гультяювати (Звягельщ.)].
    * * *
    гульня́, гульба́, гу́льбощі, -щів, гуля́тика

    Русско-украинский словарь > кутёж

  • 108 молить

    1) кого о чём - молити, благати кого за що, (зап. о що), у кого чого, (образно, зап.) попід сам милий бог просити кого. [Ой, я-б, мамо не тужила, а бога молила (Метл.). Угору руки здіймали, господа милосердного благали (Дума). Чи-ж по церквах у сумних молитвах благаєте бога о волю? (Маков.). А я так мало, не багато благав у бога - тільки хату (Шевч.). Одного лиш тобі (Україні) благаю з неба: щоб з горя й голоду не бігли геть від тебе твої найліпшії сини (Франко)]. Он должен за вас бога -лить - він повинен за вас богу молитися (за вас бога благати). [Вона дивиться на них з неба, бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васильч.)]. Прошу и -лю тебя, не делай этого - молю і благаю тебе, не роби цього;
    2) (народн.: скотину и т. п.) молитвувати що; (о пище) святити що. Молящий, прлг. - благальний, благащий, (редко) благаючий; срв. Умоляющий. [Благальний голос (Л. Укр.). Не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Своїми благаючими, сливе божевільними очима вона сіяла жах (Коцюб.)].
    * * *
    блага́ти, моли́ти

    Русско-украинский словарь > молить

  • 109 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 110 нагромождение

    1) (действие) - а) нагромаджування, накопичування, накладання купою (горою, на купу), навергування, (диал.) награмужджування, оконч. нагромадження, накопичення, накладення купою (горою, на купу), награмуждження; б) настановляння, набудовування (купою), накопичування, (диал.) награмужджування, оконч. настановлення, набудування (купою), накопичення, награмуждження. Срв. Нагромождать;
    2) (нагромождённое) нагромадження, накопичення, (диал.) награмуждення чого, (громозд) грамузд (-ду), грамуздя (-здя), громізд (-мозду). -ние скал, ужасов - нагромадження (накопичення) скель, жаху (жахів).
    * * *
    1) ( действие) нагрома́дження, накопи́чення, (неоконч.) нагрома́джування, накопичування; наклада́ння; нава́лювання
    2) (скопление чего-л.) нагромадження; ( завал) зава́л, -у, зава́ла

    Русско-украинский словарь > нагромождение

  • 111 невыразимый

    невимовний, невисловний, (не только несказанный) несказанний, невиповідний. [(Сказав) з невимовною погордою (Франко). Невимовний жах (Самійл.). Невимовне щастя (Тобіл.). Коло уст лягли в неї складки невимовного болю (Коцюб.). Несказанна туга охопила його (Мирний). Він був у несказанному горі (Олесь). Несказанний галас (Коцюб.)]. Нечто -мое - щось невимовне (невисловне).
    * * *
    невимо́вний, неска́занний

    Русско-украинский словарь > невыразимый

  • 112 неизбежность

    неминучість, (необходимость) конечність, (в филос. яз.) необхідність (- ости). [Жах, як неминучість, стис серце (Черкас.). З неминучістю долі насувається реакція (Наш). З конечности бере артист роботу, яка прийдеться (Л. Укр.)].
    * * *
    немину́чість, -чості

    Русско-украинский словарь > неизбежность

  • 113 неизвестность

    1) (состояние) а) (неизвестного) невідомість, незнаність, незвісність, безвісність; незнайомість; недовідомість; срв. Неизвестный 1. [Нема у світі гірше, як та невідомість, непевність (М. Вовч.). Кожна хвилина наближала страшну невідомість (Коцюб.). Жах, болючий, як невідомість (Черкас.). Накипіло на серці у купця з недовідомости й горя (Корол.)]. Полная -ность - цілковита невідомість. -ность о чём - невідомість про (за) що. Быть в -ти о чём - бути в невідомості, (нічого) не знати про (за) що, (пров.) бути незвісним (невідомим) про (за) що. Жить в -ти - жити в невідомості. [Невідомість, що в їй живемо (Грінч.)]; б) (незнаменитого) невідомість, незнаність (-ости). Жить в -ти - жити в невідомості, жити (нікому) невідомим (незнаним);
    2) (неизвестное) невідомість, невідоме, незнане (-ого), безвість (-ти) и (мн.) безвісті (-тей). [Лине в безвість чоловік (Вороний). «Куди ти йдеш?» - «Не знаю. Так, на безвість» (Л. Укр.). Правда й сила в безвістях пропали (Млака)].
    * * *
    невідо́мість, -мості; ( безвестность) бе́звість, -ті, бе́звісті, -тей

    быть в \неизвестностьти — нічо́го не зна́ти

    Русско-украинский словарь > неизвестность

  • 114 непреодолимый

    непереможний, непоборний, непереборний, нездоланний; (устар.) необоримий, незборимий (Франко), срв. Непобедимый. [Шалений, непереможний, дикий гнів (Коцюб.). Вона не могла здержати сміху непереможного, п'яного, що клекотів у грудях (Коцюб.). Музика дратувала безсилі старечі ноги своєю непереможною, дикою силою (Л. Укр.). Вона іде! Непереможна сила мене примушує за нею простувати (Л. Укр.). Непереможні обставини (Рада). Непоборна завзятість (Н.-Лев.). Непоборні перепони (Павлик). Непоборні життьові обставини (Грінч.). Непоборний жах (Г. Григор.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш). Нездоланний дух (Крим.)].
    * * *
    неперебо́рний, непобо́рний, непобори́мий, незбори́мий, незбо́рний; ( непобедимый) нездола́нний, неперемо́жний

    Русско-украинский словарь > непреодолимый

  • 115 нечеловеческий

    нелюдський, (сверхчеловеческий) надлюдський, (сверхъестественный) несвітський, несвітній. [Криком нелюдським озвалася враз нещасна (Грінч.). Стиснувши руки з нелюдської муки (Вороний). Груди несли нелюдську жагу (М. Рильськ.). Нелюдський зойк (Стефаник). Носить несвітський жах в душі своїй (Черкас.)]. -кие усилия - нелюдські (надлюдські) зусилля, нелюдське (надлюдське) силкування.
    * * *
    нелю́дський; ( чрезвычайный) надзвича́йний; (о крике, муках) несві́тський, диал. несві́тній

    Русско-украинский словарь > нечеловеческий

  • 116 обнимать

    обнять (об'ять)
    1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;
    2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];
    3) (умом, мыслями) - см. Постигать;
    4) (о поре) - см. Заставать;
    5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -
    1) об(ій)нятий, пригорнутий;
    2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.
    * * *
    несов.; сов. - обн`ять
    1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти
    2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти
    3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́
    4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > обнимать

  • 117 паника

    паніка, поляка, сліпий жах.
    * * *
    па́ніка

    Русско-украинский словарь > паника

  • 118 панический

    панічний. -ческий страх - панічний жах. -ки - панічно.
    * * *
    пані́чний

    Русско-украинский словарь > панический

  • 119 рамка

    1) ра́мка; ра́мця, ря́мця; ( обрамление) облямі́вка, облямува́ння, обра́млення

    фотогра́фия в \рамка ке — фотогра́фія в ра́мці

    тра́урная \рамка ка — тра́урна ра́мка, тра́урне обра́млення

    2)

    \рамкаки — (мн. перен.: пределы, границы) ме́жі, род. п. меж, ра́мки, -мок

    в \рамка ках устано́вленной програ́ммы — в ра́мках устано́вленої програ́ми

    вы́йти из \рамка мок (за ра́мки) — ви́йти з ра́мок (за ра́мки, за ме́жі), переступи́ти ме́жі

    держа́ть себя́ в \рамка ках прили́чия — трима́ти себе́ у ме́жах (у ра́мках) присто́йності

    Русско-украинский словарь > рамка

  • 120 черта

    1) ри́са

    в о́бщих (гла́вных, основны́х) — черта́х у зага́льних (головни́х, основни́х) ри́сах, зага́льними ри́сами

    положи́ть (провести́) черту́ в жи́зни — (перен.: оставить след) зали́шити слід у житті́

    провести́ черту́ — провести́ ри́су

    черты́ хара́ктера — ри́си вда́чі

    2) (граница, предел) межа, межі, род. п. меж; ( полоса) сму́га

    в черте́ го́рода — у ме́жах мі́ста

    за черто́й го́рода — за (по́за) ме́жами мі́ста

    до после́дней черты́ — перен. до оста́нньої межі́

    черта́ осе́длости — дорев. сму́га осі́лості

    Русско-украинский словарь > черта

Страницы

См. также в других словарях:

  • жах — [жах] ху, м. (ў) ху …   Орфоепічний словник української мови

  • ЖАХ — муж., южн., зап. страх, ужас, испуг, робость. В ночи на мине такой жах напал. Жахать кого, пугать или страшить, стращать. Жахаться, жахнуться курск., ниж. мак. пугаться, страшиться, ужасаться; содрогаться от жалости, состраданья. Лошадь жахнулась …   Толковый словарь Даля

  • жах — сущ., кол во синонимов: 4 • испуг (27) • робость (26) • страх (39) • …   Словарь синонимов

  • жах — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ЖАХ — «Журнал аналитической химии» издание, хим …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • жах — ужас, страх , жахать приводить в ужас , укр. жах, жас ужас , польск. żachnąc się содрогнуться наряду с żasnąc się прийти в ужас . Ср. ужахнуться, а также ужаснуться и ниже, на ужас. Относительно х (как в страх) см. особенно Эндзелин, СБЭ… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • жах — у, ч. 1) Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого небудь. •• Наво/дити жах (жа/ху) викликати в кого небудь почуття великого переляку, страху. 2) перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. 3) у знач. присудк. сл.,… …   Український тлумачний словник

  • Жахівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • жахівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • жахіття — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • ЖАХ — Журнал аналитической химии …   Словарь сокращений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»