Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

жаху

  • 21 приводить

    привести и привесть
    1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;
    2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;
    3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;
    4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;
    5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?
    6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;
    7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -
    1) приведений, припроваджений;
    2) доведений, при(з)ведений;
    3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;
    4) арифм. - зведений.
    * * *
    несов.; сов. - привест`и
    1) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти
    3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)

    приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що

    привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що

    приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду

    приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір

    привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним

    приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти

    4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)

    всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що

    5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)

    привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом

    6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́

    Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же

    не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́

    приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог

    не привёл слу́чай — не довело́ся

    привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти

    привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву

    привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку

    Русско-украинский словарь > приводить

  • 22 Настрастка

    настрашування, страхання, жахання, налякування, лякання, залякування, оконч. настраше[і]ння, настрахання, нажахання, налякання, залякання кого; завдавання, оконч. завдання страху (жаху) кому; срв. Настращивать.

    Русско-украинский словарь > Настрастка

  • 23 Настращивать

    настращать настрашувати, страшити, настрашити, страхати, настрахати, налякувати, лякати, налякати, жахати, нажахати, (запугивать) залякувати, залякати кого; (наводить страх) завдавати, завдати страху (жаху), нагнати страху (холоду) кому. Настращанный - настрашений, настраханий, наляканий, заляканий, нажаханий. -ться -
    1) (стр. з.) настрашуватися, бути настрашуваним, настрашеним и т. п.;
    2) (ср. з., сов.) - см. Настрашиться.

    Русско-украинский словарь > Настращивать

  • 24 обмереть

    абмерці; замерці; умлець
    * * *
    совер. разг.
    1) (лишиться чувств) абамлець, самлець, абмерці
    2) (оцепенеть) замерці, умлець

    Русско-белорусский словарь > обмереть

  • 25 страсть

    жаданне; жаданьне; жарсць; жарсьць; запал; захапленне; захапленьне; імпэтнасць; імпэтнасьць; пал; страсць; страсьць
    * * *
    I жен.
    слабасць, -ці жен.
    (охота) ахвота, -ты жен.
    (азарт) запал, -лу муж., азарт, -ту муж.

    страсти у спорщиков разгорелись — пачуцці ў спрачальнікаў разгарэліся, спрачальнікі прыйшлі ў азарт

    делать что-либо со страстью — рабіць што-небудзь з запалам (з захапленнем, заўзята)

    страсть к театру — цяга да тэатра, захапленне тэатрам

    страсть к азартным играм — цяга (схільнасць, слабасць) да азартных гульняў

    (гарачае, моцнае, нястрымнае) каханне, -ння ср.
    палкасць, -ці жен.
    3) чаще мн. (страдание) уст. рел. пакута, -ты жен., мука, -кі жен., мучэнне, -ння ср.
    II жен. (страх) прост. страх, род. страху муж.
    (ужас) жах, род. жаху муж.

    страсти, да и только — страх (жах), ды і толькі

    до страсти — страшэнна, страшна

    III нареч. прост. страшэнна, страшна, страх

    народу на улицах — страсть — народу на вуліцах — страх

    Русско-белорусский словарь > страсть

  • 26 трепет

    дрыготка; дрыжыкі; жах; трапятанне; трапятаньне; трымценне; трымценьне
    * * *
    муж.
    1) трапятанне, -ння ср.
    дрыжанне, -ння ср.
    матлянне, -ння ср.
    мільганне, -ння ср., мігценне, -ння ср., трымценне, -ння ср.
    заміранне, -ння ср.
    біццё, -цця ср.
    (ужас) жах, род. жаху муж.

    Русско-белорусский словарь > трепет

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • одебеліти — Одебеліти: Одебеліти: завмерти зі страху [16] застигнути (з жаху, холоду), завмерти (з жаху) [I] здеревіти, помертвіти (Ів.Фр.) [II] остовпіти, завмерти з жаху [25] остовпіти [IV] одебеліти: оторопѣть, помертвѣть [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • Дашков, Андрей — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Дашков. Андрей Дашков Имя при рождении: Андрей Георгиевич Дашков Дата рождения: 28  …   Википедия

  • бѣжати — Бежать бѣжати (2) 1. Быстро нестись, устремляясь куда н.: Не буря соколы занесе чресъ поля широкая галици стады бѣжать къ Дону Великому. 6 7. Гзакъ бѣжитъ сѣрымъ влъкомъ, Кончакъ ему слѣдъ править къ Дону Великому. 11. 1097: Алтунопа же пригна къ …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • копіе — Копье копіе (5): Хощу бо, рече, копіе приломити конець поля Половецкаго... 6. А мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени. 8. Ту ся копіемъ приламати, ту ся саблямъ потручяти о шеломы… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • помнити — Помнить помнити (1) 1. Не забывать, удерживать в памяти: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу... Помняшеть бо, рече, първыхъ временъ усобіцѣ. 2 3. Помьните слово, еже азъ рѣхъ вамъ: Нѣсть рабъ болии… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • сребро — (1) 1. Серебро драгоценный металл. Таче сице умысли (Владимир Мономах) сътворити, да окуеть сребръмь и золотъмь святѣи рацѣ чьстьною и святою Христову мученику. Ж. Бор. Глеб. (Усп.), 24 б (XII в. ← XI в.). Тъгда съдробишася въкупь глина, желѣзо,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • бѣжати — БѢЖ|АТИ (456), ОУ, ИТЬ гл. 1.Бежать, передвигаться бегом: ѥгда же то грѩдущеѥ видѣ издалеча зосиму начатъ тещи и бѣжати в нутренюю пустыню. зосима же забы свою старость. и труды путны˫а. быстро течаше. хотѩ постигнути бѣжаше. СбЧуд XIV, 60б; горе …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • оболокъ — ОБОЛОК|Ъ (2*), А с. Облако, туча: а друзии мнѧхуть сл҃нце идуще въспѧ(т). поне(ж) оболоци малиi частиi с полунощны˫а стра(ны) борзо бѣжаху на сл҃нце ЛЛ 1377, 157 (1230); бывшѹ знамению. сице надъ полкомъ. сице прише(д)шимъ ѡрломъ. и многимъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • побѣжати — ПОБѢЖ|АТИ1 (9*), ОУ, ИТЬ гл. 1.Побежать, направиться кудал.: ѿ посадника сидора … здѣ тировалъ нездильце вашь во пльсковѣ. търговалъ съ кѹмордою. и не доплатилъ кѹморде •к• гривенъ серебра… а ивана… въвелъ въ порѹкѹ. а иванъ в новъгородъ. и ѡнъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • побѣжаѥмъ — (26) прич. страд. наст. к побѣжати 2. 1.В 1 знач.: видѣв же ˫Арославъ ˫ако побѣжаемъ есть. побѣже съ ˫Акуномъ кнѧземь Варѧжьскы(м). ЛЛ 1377, 50 об. (1024); и изъ егупта изшедше жидове. ово побѣжаху. ово побѣжаеми ѿ ˫азы(к). ГБ к. XIV, 58в; ˫ако… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Дашков, Андрей Георгиевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Дашков. Андрей Дашков Имя при рождении: Андрей Георгиевич Дашков …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»