-
21 накал
1) (действие) - а) розжарювання, розпікання, оконч. розжарення, розпечення; б) насмаження, напряження. Срв. Накаливать;2) (состояние) розпечення, гарт (-ту), жар (- ру). Белый -кал - білий гарт, ясний жар.* * *1) ( действие) розжа́рення, розпе́чення, (неоконч.) розжа́рювання, розпіка́ння; розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання; заго́стрення, (неоконч.) заго́стрювання2) (состояние, свойство) спец. розжа́рення, жар, -у, розпе́ченнябелый \накал л — бі́лий жар
ла́мпа непо́лного \накал ла — лампа непо́вного розжа́рювання (розжа́рення)
3) (перен.: напряжение, возбуждение) напру́ження, напру́га; ( жар) жар -
22 fever
1. n1) жар, гарячка2) пропасниця, лихоманкаundulant fever — вет. бруцельоз
3) нервове збудженняfever bark — лікувальна (хінна) кора
2. vвикликати (спричиняти) жар (пропасницю); кидати в жар; морозити, знобити* * *I n1) жар, гарячка; пропасницяII v1) викликати жар, гарячку; морозити2) хвилювати, збуджувати -
23 загребать
загресть1) загрібати, загребти, загортати, загорнути, загромаджувати, загромадити, (о мног.) позагрібати, позагортати, погромадити, позагромаджувати що. [Вони мерців у землю загрібають (Л. Укр.). Загромадити сіно]. -бать жар - загортати жар. -бают жар (перен.) - гріють руки. Чужими руками жар -бать - чужими руками жар загрібати, чужими пирогами батька поминати (Приказка);2) (захватывать чужое) гарбати, загарбати, позагарбувати. Загребённый - загребений, загорнений, загромаджений и т. д.* * *несов.; сов. - загрест`и1) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти; ( лопатой) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти; ( присваивать чужое) зага́рбувати и га́рбати, зага́рбати, сов. диал. зга́рбати, загра́бати\загребать бать де́ньги — загріба́ти (огре́бом бра́ти) гро́ші
2) (сов.: начать грести) загребти́; ( веслом) поча́ти веслува́ти -
24 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
25 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
26 fever
['fiːvə] 1. n1) жар, гаря́чка2) пропа́сниця, лихома́нкаbrain fever — запа́лення мо́зку
3) нерво́ве збу́дження4) attr.2. vfever heat мед. — жар, гаря́чка
виклика́ти (спричиня́ти) жар (пропа́сницю); ки́дати в жар; моро́зити, зноби́ти -
27 glow
1. n1) сильний жар; розжарення; розпечення2) тепло, відчуття тепла3) світло, відблиск, заграва4) рум'янець5) схвильованість, запальність; запал; ревність6) ел. свічення2. v1) розжарюватися, розпікатися2) світитися, блискати, виблискувати, сліпуче сяяти3) горіти, сяяти (про очі)4) пашіти, палати; яріти5) відчувати приємне тепло; б) тліти, жевріти7) пильно дивитися* * *I n1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)3) рум'янець; яскравість фарб4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість5) aмep. легке сп'яніння6) eл. світіння, розжаренняII v2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)4) сяяти, пожвавлюватися5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)6) жевріти -
28 heat
1. n1) жара, спека2) жаркі дні, жаркий час3) жар, підвищена температура4) фіз. теплота5) тех. нагрівання; розжарювання6) запал, запальність, гарячність7) розпал8) щось зроблене за один разat a heat — за один раз; зразу
9) спорт. раунд (бокс)11) pl попередні змагання12) період тічки13) розм. поліція; переслідувачі (злочинців)14) амер., розм. допит з погрозами2. v1) нагрівати, підігрівати, зігрівати (тж heat up)2) нагріватися, зігріватися3) розжарювати4) розжарюватися5) топити; опалювати6) збуджувати; розпалювати; дратувати7) гарячитися; роздратовуватися* * *I [hiːt] n1) спека; спекотні дні2) жар, підвищена температура; температура (звич. висока)3) тепло4) фiз. теплота5) тex. нагрів, розжарення6) метал. садка; ванна; плавка7) запал, гарячність; розпал8) що-небудь зроблене за один раз, в один прийом; cпopт. раунд ( бокс); cпopт. гіт; забіг, заплив або заїзд на певну відстань; pl попередні змагання9) зooл. тічка; період тічки; період полювання10) мeд. почервоніння; печіння; поколювання11) cл. тиск; натиск; примус; поліцейське переслідування; погоня12) гострота (страви, приправи)II [hiːt] v1) нагрівати, підігрівати, зігрівати ( heat up); нагріватися, зігріватися2) розжарювати; розжарюватися3) топити; опалювати; обігрівати4) збуджувати; дратувати; гарячитися, розпалюватися, дратуватися5) розігрівати, "публіку" -
29 incandescence
n1) розжарення, білий жар; розпечення2) запал, жар* * *nбілий жар; накалювання -
30 каление
1) (раскаляние) розпікання, розжарювання;2) (закаливание) гартування;3) (повыш. темпер. при калении и переносно) гарт (-ту). [Злить в палкім червонім гарті думи радісно щасливі (Чупр.)]. Белое -ние - ясний жар, білий гарт. Довести до белого -ния (иноск.) - допекти до живого, (фамил.) допекти до живих печінок кому;4) (об орехах, ягодах) смаження, праження.* * *1) ( действие) розжа́рювання, розпіка́ння; сма́ження, пря́ження; гартува́ння2) ( окраска тела при высоких температурах) спец. жар, -убе́лое \каление — бі́лий жар
довести́ кого́ до бе́лого кале́ния — перен. допекти́ кому́ (кого́) до живого
-
31 лихорадочный
1) пропасний, пропасничний, лихоманковий, трясцевий, трясовичний; (горячечный) гарячковий. [В якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]. -ный жар - пропасний жар. [Здається, що в нього пропасний жар (Крим.)]. -ный озноб - дригота (мороз) від пропасниці. У него -ный озноб - його морозить (холодить). -ный пульс - пропасний (лихоманковий) пульс (-су). -ный больной - слабий (-бого) на пропасницю. -ная кора - хінна кірка, хіна. -ная трава, бот. - а) см. Лихорадочник; б) Ajuga reptans L. - горлянка (повзуча), дівоча краса, суховершки (-ків); в) Aristolochia Clematitis L. - хвилівник (-ка) (звичайний), хвилинник, кирказон (-ну), меч-дерево; г) см. Маун; ґ) Hieracium Pilosella L. - нечуйвітер (-тру) (волосистий); д) Lepidium ruderale L. - вонючка, вонючі віники (-ків); е) Pedicularis palustris L. - шолудивник (болотяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. - жовтець (-тцю) отруйний, бишак (-ку), лютик; ж) Sedum acre L. - очиток (-тка и -тку) (гострий), бурячки (-ків), молодило; з) Teucrium Chamaedrys L. - самосил (-лу);2) перен. - гарячковий. [Гарячкова енергія (Коцюб.). Гарячкова робота (Єфр.)]. -ная деятельность - гарячкова діяльність (-ности).* * *1) пропа́сний; гарячко́вий2) перен. гарячко́вий -
32 озноб
1) (состояние) холод, мороз, остуда;2) (ознобл. место) остуда, заморозень. У него -ноб - його морозить (холодить). Лихорадочный -ноб - дригота (від пропасниці), трясця, трясавиця.* * *1) осту́дау больно́го \озноб — хво́рого моро́зить
его́ броса́ет то в жар, то в \озноб — його́ кида́є то в жар, то в хо́лод; його́ пройма́є то жар, то хо́лод
2) см. ознобление -
33 пожар
пожар (-ру), пожежа, пожога, пожега. [Уночі сталася в селі пожежа]. Потушить -жар - загасити, погасити пожар, пожежу. Звонить на -жар - дзвонити на пожар (на пожежу), вогонь вістити. Пожар! - горить! Не на -жар - не горить, нема чого поспішати.* * *поже́жа, пожа́р, -у; не на\пожар не — гори́ть
-
34 птица
птах (р. птаха), птаха, птиця. [І співав-би і жив-би, як той птах крилатий (Грінч.). Він летить, як птах (Звин.). Кінь, як птаха, пролетить (Рудан.). Вилітайте, сірі птахи (Шевч.). Подивись на божу птицю, як вона літає (Руд.). Синиця - не птиця (Приказка). Не всі старі птиці високо літають (Приказка)]. -цы, соб. - птаство, пташня. [Птаство весело щебетало (Крим.). Хиже птаство на степу (Кул.)]. Молодая -ца, соб. - молодняк, молодник, молоднеча. Домашняя -ца, соб., домашние -цы - дробина, дріб (р. дробу), домове птаство. [Нагодую і напою свиней, кабанові занесу, дробині посиплю (Кониськ.)]. Дворовая -ца - подвірня (надвірня) птиця, соб. дробина. Ручная (домашняя) -ца - свійський птах. Хищная - ца - хижий птах. Хищные -цы - хижі птахи, хиже птаство. Ночная -ца - нічний, вночішній птах, нічна, -шня птаха, нічниця. Перелётная -ца - перелітна(мандрівна) птаха, перелітний птах. Залётная -ца - залітний птах, залетуха. Певчая -ца - співочий (співучий) птах, -ча птаха. Певчие -цы - співоче птаство. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця. [В старій похмурій дубині мостить своє гніздо жар-птиця (Васильч.)]. Стреляная -ца (перен.) - стріляний птах. -ца с чёрными перьями - чорнопірка, ум. чорнопірочка. [Ой галочки- чорнопірочки круту гору вкрили (Пісня)]. -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта - і[и ]риця. [Вже і[и]риця проявилась, - скоро тепло стане (Борз. п.)]. Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает - рання птичка зубки креше, а пізня очки дере (Черкащина).* * *1) птах, род. п. пта́ха и птаха́, пта́ха, пти́цяпти́цы — мн. птахи́, -хі́в, собир. пта́ство; пташня
2) в знач. собир. пти́ця3) (перен.: о человеке) ця́ця, пта́шка, птах, пти́ця, цабе́ -
35 жаровня
техн.жарі́вня, жарівни́ця -
36 жаровня
техн.жарі́вня, жарівни́ця -
37 ardour
n1) пристрасть, запал, палкість, поривання; ентузіазм, завзяття2) спека, жар, жара* * *n1) пристрасть, запал, палкість; завзяття, ентузіазм2) спека; жар -
38 broil
1. n1) сварка, лайка; галас2) бійка3) жар4) м'ясо або риба, смажені на відкритому вогні2. v1) сваритися; зчиняти бійку (лайку)2) смажити (ся) на відкритому вогні3) пектися на сонці4) бурхливо переживати* * *I n1) жар2) м`ясо або риба, смажені на відкритому вогні3) хвилювання, запалII v1) смажити на відкритому вогні; смажитися на відкритому вогніIII nсварка, суперечка; шум, лайка; бійкаIV vсваритися; розпочати бійку -
39 cauma
n мед.жар, запальна пропасниця* * *n; мед.жар, запальна пропасниця -
40 damp
1. n1) вогкість, вологість, сирість2) смуток, нудьга; пригнічений настрій3) розм. випивка4) туман, імла5) слабкість, кволість2. adj1) вологий, вогкий, сирий; запітнілий2) сумний, пригнічений; збентежений3) туманний3. v1) змочувати; зволожувати2) послаблювати; зупиняти; притупляти; глушити, гасити3) бентежити; пригнічувати4) зменшувати жар (у печі); зупиняти домну5) заглушати (звук)6) тех. гальмувати, амортизувати; демпфувати* * *I [dʒmp] n1) вогкість, вологість2) зневіра, пригнічений настрій; пригнічений стан3) випивка4) туман, серпанок5) слабість6) гipн. рудниковий газ (тж. black damp, fire damp, suffocating damp)II [dʒmp] a1) вологий, сирий; запітнілий2) мрячний; туманнийIII [dʒmp] v1) змочувати, зволожувати2) послабляти; зупиняти; притупляти; глушити, заглушати, гасити, угамовувати3) бентежити, розхолоджувати5) фiз. зменшувати амплітуду коливань; заглушати ( звук); заспокоювати ( стрілку приладу)6) тex. демпфірувати; амортизувати
См. также в других словарях:
жар — жар/ … Морфемно-орфографический словарь
Жар — (алб. Zjarri огонь): Жар (симптом) повышенная температура тела. Жар птица. Жар, Михаил Васильевич украинский церковный и общественный деятель. Содержание 1 География 1.1 Казахстан … Википедия
ЖАР — ЖАР, жара (у), о жаре, в жару, мн. жары, муж. 1. только ед. Сильная степень нагретости, раскаленности воздуха, зной (в этом знач. выходит из употр., заменяясь словом жара). «Жар свалил, повеяло прохладой.» И.Аксаков. || Горячий, раскаленный… … Толковый словарь Ушакова
ЖАР — муж. сильная степень тепла, от солнца, от огня, от раскаленной вещи, от пара, от химических явлений и пр. | Горящий или тлеющий уголь, пере горевшие в раскаленный уголь дрова, огонь без пламени. | Бурый каменный уголь, лигнит. | Воспалительное,… … Толковый словарь Даля
жар — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? жара и жару, чему? жару, (вижу) что? жар, чем? жаром, о чём? о жаре и в жару 1. Жаром называют сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. | Сухой жар костра. | Полыхнувшее пламя обдало… … Толковый словарь Дмитриева
жар — См. воодушевление, горячность, огонь, погода задать жару, с жаром, чужими руками жар загребать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. жар воодушевление, горячность, огонь,… … Словарь синонимов
жар — қабақтау. Қабағы шығыңқы, тіктеу. Кең маңдайлы, ж а р қ а б а қ т а у, шұңғылша біткен өткір көзді жас жігіт сахнаға шықты (И. Байзақов, Таңд. шығ., 2, 113). Жар қарлығашы. з о л. Қарлығаш тұқымдасына жататын, өзендердің жарқабақтарын мекендейтін … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ЖАР — ЖАР, а ( у), о жаре, в жару, муж. 1. Горячий, сильно нагретый воздух, зной. Обдало жаром. 2. Место, где очень жарко. Сидеть на самом жару (на солнцепёке). На жару (на самом горячем месте, на огне). 3. Горячие угли без пламени. Загрести жен. в… … Толковый словарь Ожегова
ЖАР — (сев.) выражение, означающее протекание какого либо явления с наибольшей силой, напр. вода идет в самый жар . Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
жар — жар, а и у, предл. п. в (на) жар у … Русский орфографический словарь
жар — а ( у), предл. о жаре, в жару, на жару; м. 1. Сильно нагретый, горячий воздух. Обдало жаром в парилке. Сухой ж. костра. Внутри горящего дома нечем дышать от жара. // Жара, зной. Ж. летнего полдня. От солнца на террасе постоянный ж. и духота. Море … Энциклопедический словарь