(пропасницю)

1. n мед.

волинська пропасниця (з приступами на п'ятий день)

2. adj мед.

п'ятиденний (про пропасницю)

* * *

1. n мед.

шестиденна пропасниця

2. adj

шестиденний (про пропасницю); що повторюється через кожні шість днів

* * *

a; мед.

1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);

2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).

* * *

1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця

2) (сыпь, болячки) боля́чка

3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

adj мед.

1) гарячковий, малярійний; схильний до захворювання на малярію

2) переміжний (про пропасницю)

* * *

1) мeд. гарячковий, пропасний, малярійний; уражений малярією

2) який тремтить, який трясеться

1. n

1) жар, гарячка

2) пропасниця, лихоманка

3) нервове збудження

2. v

викликати (спричиняти) жар (пропасницю); кидати в жар; морозити, знобити

* * *

1) жар, гарячка; пропасниця

2) нервове збудження

1) викликати жар, гарячку; морозити

2) хвилювати, збуджувати

1) гарячковий, пропасний

2) що викликає гарячку

* * *

1) гарячковий, пропасний

2) який викликає пропасницю

1. n мед.

малярія, триденна пропасниця

2. adj

1) мед. що загострюється на третій день (про пропасницю)

2):

tertian father — єзуїт у третьому періоді послушенства

* * *

1) викликати пропасницю; кидати в жар

2) розгнівити; розлютити

що викликає пропасницю; що сприяє виникненню пропасниці

1) гарячковий, пропасний

2) який викликає пропасницю

a; мед.

заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].

* * *

I. закликання кого.

II. заклинання, закляття, замова, замовини (-вин), примова, чарівна примова. [Замова (или заклинання) від гадюки. Каже: я начальства не боюся: знає замовини (Г. Барв.). Кажуть так: «Нивко, нивко, верни мені силку на другую нивку». І цю примову говорить кожен жнець. Безсильні проти його всі закляття (Л. Укр.)]. Изгонять болезнь -нием - вимовляти, вимовити, змовляти, змовити що, відмовляти, відмовити що и від чого. [Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Змовляють ячмінь на оці. Вона пропасницю (или від пропасниці) відмовляє].

* * *

I. 1) (звание, должность) лікарство;

2) (пребывание в этой должности) лікарювання.

II. лік (-ку), (чаще во множ. ч.) ліки (-ків), (редко) ліка (-ки), (стар.) лікарство. [Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Пісня)]. -ва (мн. ч.) - ліки (р. ліків, (редко) лік). [Хто здоров, той ліків не потребує (Номис). Накупив усяких лік, щоб зуби не боліли (Звин.)]. -во от чего, против чего - ліки (лік, ліка) на що, проти чого. [Ліки на пропасницю (проти пропасниці) (Київщ.). В пісні на всяку отруту є лік (Л. Укр.). Подай-но вина! На похмілля найкращая ліка воно (Крим.)]. Народное -ство - народні ліки, народній спосіб на що. Внутреннее -ство - внутрішні ліки. Наружное, местное -ство - зовнішні, місцеві ліки. Дать больному -ство - дати слабому, х(в)орому ліків. -ство подействовало хорошо - ліки добре подіяли на кого, ліки добре допомогли кому, мали добру силу для кого.

* * *

1) пропасний, пропасничний, лихоманковий, трясцевий, трясовичний; (горячечный) гарячковий. [В якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]. -ный жар - пропасний жар. [Здається, що в нього пропасний жар (Крим.)]. -ный озноб - дригота (мороз) від пропасниці. У него -ный озноб - його морозить (холодить). -ный пульс - пропасний (лихоманковий) пульс (-су). -ный больной - слабий (-бого) на пропасницю. -ная кора - хінна кірка, хіна. -ная трава, бот. - а) см. Лихорадочник; б) Ajuga reptans L. - горлянка (повзуча), дівоча краса, суховершки (-ків); в) Aristolochia Clematitis L. - хвилівник (-ка) (звичайний), хвилинник, кирказон (-ну), меч-дерево; г) см. Маун; ґ) Hieracium Pilosella L. - нечуйвітер (-тру) (волосистий); д) Lepidium ruderale L. - вонючка, вонючі віники (-ків); е) Pedicularis palustris L. - шолудивник (болотяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. - жовтець (-тцю) отруйний, бишак (-ку), лютик; ж) Sedum acre L. - очиток (-тка и -тку) (гострий), бурячки (-ків), молодило; з) Teucrium Chamaedrys L. - самосил (-лу);

2) перен. - гарячковий. [Гарячкова енергія (Коцюб.). Гарячкова робота (Єфр.)]. -ная деятельность - гарячкова діяльність (-ности).

* * *

1) пропа́сний; гарячко́вий

2) перен. гарячко́вий

усі до одного, (геть) чисто всі; см. Поголовно. Люди болеют -но - люди слабують усі до одного. Весною тут лихорадка -но ходит - весною тут на пропасницю усі до одного слабують.

* * *

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

прогнать

1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;

2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;

4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];

5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];

6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.

* * *

I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].

II. предл. с род. пад.

1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;

2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.

* * *

1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)

2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо

3) в знач. сказ. про́ти