-
1 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
2 жарить
техн.розпіка́ти; ( о еде) сма́жити -
3 жарить
техн.розпіка́ти; ( о еде) сма́жити -
4 наяривать
(жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].* * *шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш; (о музыке, танцах) рі́зати (рі́жу, рі́жеш), витина́ти, затина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, утина́ти -
5 отжаривать
отжарить1) (изжарить сверху) припекти, присмажити - см. Обжарить 1;2) (кончить жарить, изжарив всё) попекти, посмажити, пошкварити, попряжити и т. д. См. Жарить 1;3) (в бане) добре випарити кого;4) кого (высечь) віджарити, відчухрати, відчесати, відшмагати, від(ш)парити, відхльостати кого;5) -вать (быстро делать что-л.) - см. Жарить 2. -жарить - ужарити, відкатати, учесати, учистити, усмалити, ушкварити, утяти… См. Жарить 2. -ривать (-рить) трепака - жарити (вжарити), шкварити (ушкварити) гопака.* * *несов.; сов. - отж`арить1) (несов.: кончить жарить) дожа́рити, пожа́рити, досма́жити, посма́жити, кінчи́ти (скінчи́ти) жа́рити (сма́жити); спекти́, попекти́2) (быстро, ловко делать что-л.; бить) шква́рити, ушква́рити и відшква́рити, жа́рити, ужа́рити, рі́зати, урі́зати; (отхватывать, откалывать) тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти -
6 запузыривать
запузырить1) (мыльн. пузыри) пускати, дути баньки, пухирі, пустити, надути пухиря;2) (жарить) затинати, затяти, утяти, шкварити, ушкварити, устругувати, устругнути, чистити, учистити, гатити, вгатити; см. Жарить 2. -ривай (пой), ребята, хорошенько - шкварте, хлопці, добре;3) паскудити кого, лаятися паскудними словами, (диал.) собачити кому;4) см. Впихивать, Вколачивать.* * *несов.; сов. - запуз`ыритьзапузи́рювати, -юю, -юєш, запузи́рити -
7 пережаривать
пережарить (что сызнова или чересчур) перепряжувати, перепряжити и перепрягти, пересмажувати, пересмажити, перешкварювати, перешкварити, перепікати, перепекти (що знов або більше, ніж треба). -жарить всё - перепрягти, пересмажити и т. д. все, попрягти, посмажити и т. д. все. Срв. Жарить. Пережаренный - перепряжений, пересмажений, перешкварений и т. д. -ся - перепряжуватися, перепрягтися, пересмажуватися, пересмажитися, бути перепряженим и т. д.* * *несов.; сов. - переж`аритьпересма́жувати, пересма́жити и попересма́жувати, пережа́рювати, пережа́рити; ( мясо) перепіка́ти, перепекти́ и поперепіка́ти -
8 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
9 катать
катывать, катнуть1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.* * *1) кача́ти\катать бельё — кача́ти біли́зну
\катать те́сто — кача́ти ті́сто
2) (возить; много ездить) ката́ти3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти\катать сталь — ката́ти сталь
4) ( выделывать из битой шерсти) валя́ти5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти -
10 откалывать
отколоть1) что от чего - відколювати, відколоти що від чого;2) (отшпиливать) відшпилювати, відшпилити що;3) (о пляске) шкварити, ушкварити, тяти, утяти, віддирати, вибивати. -вать трепака - вибивати гопака. Срв. Жарить 2; (штуку) витинати, утяти, утнути, платати, відплатати (о мног. наплатати чого), справляти, справити, стругнути, вдерти, впороти що. Такие штуки -вает, что беда - таких штук витинає, що лихо! Отколотый -1) відколотий, відколений;2) відшпилений;3) ушкварений…* * *I несов.; сов. - откол`оть1) відко́лювати, відколо́ти; ( обкалывать) обко́лювати, обколо́ти2) (говорить, делать что-л. неожиданное, неуместное) витина́ти, ви́тнути и ви́тяти, тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти, несов. устругну́ти; (о танцах, музыке) шква́рити, ушква́рити, затина́ти, затну́ти и затя́ти, учи́стити (несов.), несов. креса́ти, віддира́ти; (несов.: отплясывать) сади́тиII несов.; сов. - откол`оть( отшпиливать) відшпи́лювати, відшпили́ти -
11 отхватывать
отхватить1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;5) (устроить) устригти, утяти.* * *несов.; сов. - отхват`ить1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти -
12 пожарить
попрягти, попряжити, посмажити, пошкварити, попекти, посмалити, пожарити (трохи, деякий час). См. Жарить.* * *1) посма́жити, пожа́рити; (изжарить всё, многое) попересма́жувати; (преим. о семечках, орехах) попря́жити, попра́жити, попрягти́; (преим. с шипением, треском) пошква́рити; (преим. мясо) попекти́2) ( некоторое время - о солнце) попекти́, попали́ти; пожа́рити, посмали́ти, пошква́рити, посма́жити, попря́жити, попра́жити -
13 приударять
несов.; сов. - приуд`арить1) ( слегка ударять) [зле́гка] ударя́ти, [зле́гка] уда́рити2) (перен. налегать) наполяга́ти, наполягти́; ( жарить) шква́рити, ушква́рити, тя́ти, утя́ти, тну́ти, утну́ти3) (за кем - ухаживать, волочиться) упада́ти (коло кого) (несов.), залиця́тися, позалиця́тися, лиця́тися, полиця́тися (до кого); (несов.: начать ухаживать) поча́ти упада́ти (коло кого), поча́ти лиця́тися (залиця́тися) (до кого) -
14 пряжить
пряжити, прягти (пряжу, пряжеш; срв. Жарить, Поджаривать. Пряженный - пряжений.* * *диал.прягти́, пря́жити -
15 резать
1) рі́зати (рі́жу, рі́жеш); (о продуктах, ткани) кра́яти; (на куски, на части тело, что-л. твёрдое) карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш; (кромсать) чикри́жити, ( большими кусками) батува́ти, -ту́ю, -ту́єш; (подсекая, рассекая) тя́ти (тну́, тне́ш)но́ж нет — ні́ж не рі́же
\резатьть мета́лл — рі́зати мета́л
\резатьть хлеб — рі́зати (кра́яти) хліб
\резатьть курс — мор. рі́зати ку́рс
\резатьть глаз (глаза́) — перен. рі́зати о́ко (о́чі)
\резатьть слух — перен. рі́зати слух (ву́хо, ву́ха)
\резатьть кого́ — (перен.: ставить в затруднительное положение) рі́зати кого́
2) (убивать чем-л. острым) рі́зати; ( колоть) коло́ти, -лю́, -леш3) ( о резной работе) різьби́ти, -блю́, -би́ш; ( вырезать) вирі́зувати, -зую, -зуєш\резатьть по дере́ву — різьби́ти по де́реву
4) (говорить прямо, резко) рі́зати, чеса́ти (чешу́, че́шеш), стригти́ (стрижу́, стриже́ш)5) (усиленно, с азартом делать что-л.) рі́зати, чеса́ти; см. жарить 4)6) спорт., карт. рі́зати -
16 садить
См. также в других словарях:
жарить — ЖАРИТЬ, жарю, жаришь, несов. 1. кого что. Приготовляя в пищу, печь на сильном жару без воды и обычно на масле, жирах. Жарить котлеты. Жарить курицу. 2. кого что. Обжигать лучами, горячим воздухом, палить. Солнце жарило нас нещадно. 3. что. Жарко … Толковый словарь Ушакова
жарить — обжигать, громить, давать жару, поддавать жару, расправляться, припекать, печь, дуться, садить, передвигаться, играть, дуть, бить, ехать, наяривать, крыть, чесать, лупить, шпарить, задавать жару, идти, калить, резать, жечь, палить, зажаривать,… … Словарь синонимов
жарить — ЖАРИТЬ, рю, ришь; несов., куда и без доп. Идти, ехать, передвигаться. Куда жаришь? Солнце яркое палит жарит в отпуск замполит, а январь, февраль холодный едет в отпуск Ванька взводный (из арм. фольклора). Ср. прост. «жарить» в зн. делать что л.… … Словарь русского арго
ЖАРИТЬ — ЖАРИТЬ, рю, ришь; ренный; несовер. 1. кого (что). Приготовлять (пищу), держать на сильном жару без воды, в масле, жире. Ж. котлеты. 2. что. Подвергать действию сильного жара, прокаливать (зёрна, семена). Ж. семечки. Ж. кофе. 3. (1 ое лицо и 2 е… … Толковый словарь Ожегова
жарить — Готовить продукты в жиру на среднем огне * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») … Кулинарный словарь
жарить — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я жарю, ты жаришь, он/она/оно жарит, мы жарим, вы жарите, они жарят, жарь, жарьте, жарил, жарила, жарило, жарили, жарящий, жаримый, жаривший, жаренный, жаря 1. Если вы жарите что либо, например мясо,… … Толковый словарь Дмитриева
жарить — ▲ печь, ся ↑ вместе, с, жиры жарить приготовлять пищу на жару вместе с жирами. жариться. зажарить, ся. изжарить, ся. поджарить, ся. поджаристый. обжарить, ся. прожарить, ся. пережарить, ся. сковорода. ↓ принадлежности для жаренья … Идеографический словарь русского языка
жарить — 1. [17/1] заниматься с кем либо сексом. Уголовный жаргон 2. [1/1] удалять из наркосодержащего препарата летучие компоненты путем слабого нагревания. Сколько пузырей жарить? (Из скольких пузырьков лекарственного средства мы будем удалять летучие… … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
ЖАРИТЬ — Сон, в котором вы что либо жарите, предвещает перемену в делах. Готовить мясо на жаровне – вам пойдут навстречу, оказав неоценимую услугу. Жарить во сне лук означает безмятежность и небольшую, но все таки прибыль в бизнесе. Видеть во сне … Сонник Мельникова
жарить-парить — жарить парить … Орфографический словарь-справочник
Жарить печерики с долотом — Волг., Дон. Шутл. ирон. 1. Жарить грибы без масла, на воде. 2. Питаться скудно, жить впроголодь. Глухов 1988, 41; Об отсутствии пищи. СРНГ 26, 349; СДГ 1, 135 … Большой словарь русских поговорок