Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жалоба

  • 1 жалоба

    скарга, а оттенки:
    1) (выражение неудовольствия, скорби, страдания, ропот) скарга на що, жалкування, жаління, нарікання, бідкання. Жалобы - жалі (р. -лів) на що, скарги, жалощі, жалібниці [Годі! ні скарг, ані плачу (Л. Укр.). Залюбки слухали наші письменники жалкування нашого поета (Кул.). Не докучав жалінням. Бідкання розсердило мене. Якісь недоспівані жалі (Л. Укр.). Багато справедливих жалів можна поставити на рахунок інтелігенції (Єфр.). Розносили по всіх усюдах кревні сльози та гіркі жалібниці (Мирн.)];
    2) (юрид.) скарга, (руссизм) жалоба; (возбуждение процесса) позов (р. позва, мн. позви), (стар.) супліка, протестація. [Подати в суд скаргу на кого]. Жалоба апелляционная, кассационная - скарга апеляційна, касаційна. Достигнуть -бой - вискаржити, вижаліти, (процессом) випозивати щось. [Вона вже розжалілася йому, а що вижаліла? (Мирн.)]. Подавать (приносить) -бу на кого - подавати (заносити) скаргу на кого, куди, (обычн. словесно) скаржити кого, скаржитися кому на кого.
    * * *
    ска́рга; суплі́ка, протеста́ція

    подава́ть, пода́ть \жалоба бу на кого́ — подава́ти, пода́ти ска́ргу на ко́го, ска́ржитися, поска́ржитися на кого; (юр.) оска́ржувати, -жую, -жуєш, оска́ржити кого́

    Русско-украинский словарь > жалоба

  • 2 воздыхание

    зідхання, здихання. [Мов працювання - тяжке здихання].
    * * *
    2) ( сетование) зітха́ння; ( сожаление) жаль, -лю и -лю́; ( жалоба) ска́рга

    Русско-украинский словарь > воздыхание

  • 3 кассационный

    касаційний. -ная жалоба - касаційна скарга, подання про скасування вироку. -ный повод - касаційний привід (-воду), причина до скасування вироку. -ное решение - касаційний вирок (-ку). -ный срок - касаційний термін.
    * * *
    юр.
    касаці́йний

    Русско-украинский словарь > кассационный

  • 4 костюм

    убрання, убір (р. убору), одяг (-гу), одіння, (зап.) стрій (р. строю), костюм. [Убрання на всіх постатях було виткане в полтавській земській ткальні (Р. Кр.). Носить, на мою думку, кумедний костюм (Ніков.). Простенький аж бідний і зовсім не елегантний одяг (Крим.). Щоб я не бачив більше тих погребальних строїв (Л. Укр.)]. Траурный -тюм - жалобне вбрання, жалоба, чорнота. [Ой, скидай червоне плаття, а удягай чорноту (Пісня)].
    * * *
    костю́м

    Русско-украинский словарь > костюм

  • 5 ноготь

    ніготь (р. нігтя), (зап., собств. коготь) пагність (-ностя); (у животных) пазур (-ра). [Правда на ніготь, а прибавиться на лікоть (Номис). Тонкі нігті в манікюрі (Сосюра). У мене пагність заломився (Брацл.)]. Грязные -ти - брудні (чорні) нігті. Под -тями траур (шутл.) - під нігтями чорна жалоба, нігті в чорну жалобу вбрані. Щётка для -тей - щітка (щіточка) до нігтів, нігтівка. С младых -тей (шутл.) - з жовтого дзюба, з пуп'яночку, з зеленочку, змалку, з малого малку, змалечку, з-замолоду, змолоду. Нос с локоть, а ума с -готь - виріс (високий) до неба, а дурний як (не) треба; борода виросла, розуму не винесла; під носом густо, над носом пусто (Приказки). -ти грызть (острить) на кого - гострити кігті (зуби) на кого. Обрезывать (стричь, остригать), обрезать (остричь) -ти - обтинати (стригти, обстригати), обтяти (обстригти), (о мног.) пообтинати (пообстригати, постригти) нігті. Прибирать (прижимать), прибрать (прижать) что к -тю - гарбати до себе що, загарбувати, загарбати (собі) що. Прижимать, прижать кого к -тю - прибирати, прибрати кого до рук, приборкувати, приборкати кого, (образно) в шори брати, взяти (убрати) кого. На -тях беляки (-ти цветут) у кого - нігті цвітуть у кого. [У кого нігті цвітуть, той має щастя (Етн. Збірн. V)]. По -тю (-тям) и зверя знать (ex ungue leonem) - знати лева по пазурах; по пазурах (з пазурів) звіра знати; видно пана по халяві (Приказка).
    * * *
    ні́готь, -гтя

    грызть (куса́ть) \ноготь гти — перен. гри́зти (куса́ти) ні́гті (па́льці, пу́чки́, кулаки́, лі́кті)

    до ко́нчиков (до конца́) \ноготь гте́й — до кі́нчиків ні́гтів

    \ноготь гтя чьего́ не сто́ит — ні́гтя [з мізи́нця] (мізи́нця) чийо́го не ва́ртий (не варт)

    прижа́ть к \ноготь гтю кого́, подобра́ть под \ноготьть кого́ — перен. прибра́ти до рук кого́, узя́ти в шо́ри кого́, підібра́ти під ні́готь кого́; прибо́ркати кого́

    с (от) молоды́х (млады́х) \ноготь гте́й — змо́лоду, зма́лку, від (з) пелюшо́к, з ні́гтя; з жо́втого дзьо́ба

    с \ноготьть — з напе́рсток, з ма́кове зе́рно, як ні́готь

    Русско-украинский словарь > ноготь

  • 6 пеня

    I. (действ.) жаль, жалкування на кого, на що, дорікання кому, ремствування на кого, на що.
    II. 1) пеня, напасть (-сти); см. Выговор, Упрёк;
    2) (штраф) пеня, штраф (-фу); напасть (-сти).
    * * *
    I
    ( штраф) пеня́
    II
    ( сетование) пеня́; ( жалоба) ска́рга, жа́лоба; ( укор) до́кір, -ко́ру

    Русско-украинский словарь > пеня

  • 7 последствие

    наслідок (-дку), послідок (-дку), послід (-у), скуток (-тку). [Від першої революції наслідком лишилась у нас бодай невелика воля друкованого слова, українська преса (Єфр.). З сварки могли бути зовсім нелюбі послідки (Грінч.). Давня то річ, але послід її свіжий і до цього часу (Левиц.). Їх заходи не мали доброго скутку (Лев.)]. Это может иметь дурные -ствия - це може мати погані наслідки. Жалоба оставлена без -ствий - скаргу лишено без наслідку (наслідків). Без -ствий (напрасно) - без (ніякого) скутку, все на марне.
    * * *
    на́слідок, -дку, на́слід, -у

    оста́вить жа́лобу без после́дствий — не задовольни́ти ска́рги

    Русско-украинский словарь > последствие

  • 8 прежде

    1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);
    2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];
    3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).
    * * *
    1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше
    2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д
    3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)
    4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

    Русско-украинский словарь > прежде

  • 9 просьба

    1) прохання (ум. проханнячко), просьба (ум. просьбонька). -ба о помощи - прохання за допомогу (за підмогу), прохання, щоб зара[я]тувати. Обращаться, обратиться к кому с -бою - вдаватися, вдатися до кого з проханням. Я к вам с -бою, у меня к вам -ба - маю до вас прохання, що я вас проситиму. По -бе кого-л, чьей-л. - на прохання кого, чиє, з просьби кого, чиєї. [На моє прохання він написав листа. Як не даси з просьби, даси з принуки (Номис). Ні просьбою, ні грізьбою не скрутив громади (Кониськ.)];
    2) (письменная, жалоба, иск) прохання, просьба, супліка. [Архирей один заморський такий звичай мав: як без грошей була просьба, то і не приймав (Рудан.)]. Подать -бу кому - подати прохання, просьбу, супліку до кого. [Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа (Свидн.)].
    * * *
    1) проха́ння, про́сьба; ( мольба) блага́ння
    2) см. прошение 2)

    Русско-украинский словарь > просьба

  • 10 сетование

    1) ( действие) ре́мствування, наріка́ння; тужі́ння, тужба́, жалкува́ння
    2) ( жалоба) ска́рга, ре́мство

    \сетование ния — мн. ска́рги, ре́мство

    Русско-украинский словарь > сетование

  • 11 челобитье

    1) ( поклон до земли) земни́й поклі́н (-кло́ну) (уклі́н)
    2) (подача письменной просьбы, жалобы) ист. чолобиття́, суплікува́ння
    3) (письменная просьба, жалоба) ист. чолоби́тна, -ої, суплі́ка

    Русско-украинский словарь > челобитье

См. также в других словарях:

  • Жалоба — Жалоба  письменное требование, обращенное к уполномоченному государственному органу об устранении нарушенных прав и законных интересов. По делам искового(гражданского) производства подаются исковые заявления, а по делам, вытекающим из… …   Википедия

  • жалоба — Вопль, вытье, ропот, сетование, иеремиада, элегия; прошение, апелляция. Ср …   Словарь синонимов

  • жалоба — (1) 1. Печаль, горе: Уношу князю Ростиславу затвори Днѣпрь, темнѣ березѣ плачется мати Ростиславля по уноши князи Ростиславѣ. Уныша цвѣты жалобою, и древо с тугою къ земли прѣклонило. 42 43. 1478: Князь великий стоял под Новымгородомъ 12 [недѣль] …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Жалоба — (лат. querel/1/a; англ. appeal, complaint) в РФ устное или письменное обращение в суд, гос ный орган, орган местного самоуправления или к должностному лицу по поводу нарушения прав и охраняемых законом интересов …   Энциклопедия права

  • ЖАЛОБА — ЖАЛОБА, жалобы, жен. 1. Выражение неудовольствия (в словах), сетование по поводу неприятностей, боли, страдания. Горькие жалобы. Слезливые жалобы. Постоянные жалобы на недостаток денег. 2. Официальное заявление о неудовольствии с просьбой об… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖАЛОБА — обращение гражданина в государственные или иные публичные органы, их должностным лицам, в судебные органы по поводу нарушения его прав и законных интересов …   Юридический словарь

  • Жалоба — обращение в государственный орган или к должностному лицу по поводу нарушения прав или охраняемых законом интересов гражданина, компании, общественной организации. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ЖАЛОБА — (англ. grievance) конфликт между менеджером и рабочим (или профсоюзом) по поводу толкования койкретно го положения контракта (трудового договора). Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. 2 е изд., испр …   Экономический словарь

  • Жалоба — см. Плач, оплакивать …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ЖАЛОБА — ЖАЛОБА, ы, жен. 1. Выражение неудовольствия по поводу чего н. неприятного, страдания, боли. Горькая жен. Жалобы на одиночество. 2. Официальное заявление с просьбой об устранении какого н. непорядка, несправедливости. Подать жалобу на кого н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖАЛОБА — «ЖАЛОБА», СССР, ОДЕССКАЯ киностудия, 1986, цв., 76 мин. Криминальная драма. Во время операции погибает пациент. Его родственники подают жалобу в прокуратуру. Помощник прокурора Кливцов, расследуя дело, убеждается в том, что талантливого хирурга… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»