епоху/en

1. n

1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)

2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено

3) військ. недоліт (снаряда тощо)

2. adj

1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище

2) нижній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покритий (чимсь)

3) тихий, приглушений (про звук)

4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)

3. adv

1) униз

2) унизу, нижче; нижче рівня води

3) далі

4) під

5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)

6) менше

4. prep

1) під

2) біля, коло

3) у, в, під

4) за, при, в епоху, за часів

5) під, в, у (про становище)

6) за (домовленістю, згодою)

7) менш як, нижче, до

8) під (ім'ям)

* * *

1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа

2) тихий, приглушений ( про звук)

3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище

4) менший; що не відповідає стандарту або нормі

5) cл. безвихідне положення

6) розрахуватися з боргами

1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

2) менша кількість менше

3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру

2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено

3) вiйcьк. недоліт

1) знахождення під яким-н. предметом під

2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

6) включення в главу, розділ під, в, на

7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

8) наявність підпису, дати за

9) менша кількість менше; нижче

10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

11) що зростає на даній ділянці культура під

1) серед, посеред, між, поміж

2) крізь, через

3) разом, спільно

4) у, в епоху

5) з, із

* * *

1) положення серед групи предметів або осіб серед, посередині, між; рух предмета або особи серед інших предметів або осіб серед; через

2) зв'язок предмета або особи з іншими предметами або особами серед; перевагу над іншими предметами або особами (звич. при прикметниках у найвищому ступені) з, серед

3) розподіл чого-небудь серед кількох людей між

4) взаємність відносин або зв'язаність дій між, між собою

5) співвіднесеність дій з яким-небудь середовищем, епохою в, серед, в епоху

6) у сполученнях

1) передісторія

2) сукупність відомостей про доісторичну епоху

* * *

1) передісторія

2) сукупність відомостей про доісторичну епоху

ГЕДОНІЗМ ( від грецьк. ηδονή - задоволення) - напрям в етиці, згідно з яким критерієм моралі та принципом її пояснення є досягнення насолоди. Прагнення до насолоди тлумачиться як природна властивість людини, джерело й мета її вдосконалення. Засновник Г. - давньогрецьк. філософ Аристип з Кірени, який вважав, що добро і зло цілком можна звести до насолоди або страждання. Як учень Сократа, Аристип не абсолютизує безпосереднє чуттєве задоволення і в процесі його досягнення надає значної ваги чинникові раціонального самоконтролю. Тому людина не повинна перетворюватися на раба власного задоволення, а істинну насолоду у змозі отримати лише мудрець. У Епікура Г. поєднується з елементами евдемонізму. Основою задоволення як кінцевої мети людини постає свобода від тілесних страждань і душевних тривог. Епікур розрізняв пасивне (атараксія) та активне задоволення (радість). В епоху Середньовіччя Г. протиставлявся аскетизму. Увага до Г. відновлюється за доби Відродження, з поверненням інтересу до проблем земного призначення людини. В епоху Просвітництва засади Г. знайшли певний вияв у філософії Гоббса, Ламетрі, Гельвеція, згодом - в утилітаристських концепціях Бентама, Дж. Cm. Мілля. В XX ст. деякі ідеї Г. схвалювали Сантаяна, Шлік та ін. Згідно з фройдизмом, принцип насолоди є суттєвою підвалиною людської поведінки у дусі гедоністичної етики. Послідовна критика Г. через допущення т. зв. "натуралістичної помилки" (редукція добра та інших етичних категорій до певного класу "натуральних" об'єктів) була здійснена Муром. Філософи франкфуртської школи, зокрема, Маркузе, також припускалися висновків у дусі гедоністичної етики.

ІНДИВІДУАЛІЗМ - моральний принцип, що ґрунтується на визначенні пріоритетності автономії і прав особистості. З одного боку, І. є результатом реального розвитку особи і суспільства - від усвідомлення людиною різниці між собою і спільнотою в епоху розкладу первісного суспільства до осягнення нею своїх особистих прав і обов'язків, своєї унікальності та можливостей вибору власної долі - в сучасну епоху. З іншого боку, І. - це течія суспільної думки, в якій відобразився процес осмислення принципу І. на різних його етапах і рівнях, починаючи з давньогрецьк. філософії до сучасних концепцій, які обґрунтовують цінність окремої особистості Р. озквіт І. як течії суспільної думки і як реального феномена людського розвитку пов'язаний з утвердженням капіталістичних відносин і свободи приватного підприємництва, котре вимагало від людини індивідуальної автономії й ініціативи. Тлумачення І. в радянські часи зазнало деформацій, пов'язаних з колективістською сутністю панівної ідеології З. окрема, визнавалося значення ранньої форми І. із притаманним йому позитивним ставленням до свободи совісті, думок, почуттів, свободи людських об'єднань. Разом з тим зрілий I. (XVIII - пер. пол.ХІХ ст.) і його "кризовий" етап (кін. XIX - XX ст.) трактувалися як вияв класових інтересів буржуазії, джерело волюнтаризму та анархії. Ці ідеологічні спрощення стояли на заваді філософському обґрунтуванню індивідуальних інтересів людини, її самоцінності, моральної гідності і відповідальності.

Карлейль, Томас (1795, Еклфехан, Шотландія - 1881) - англ. філософ, письменник, історик. Світогляд К. сформувався під впливом Фіхте, Шеллінга, Гете та нім. романтиків. Створив філософську картину світу, у межах якої світ немов "одягнений" у своєрідний символічно-емблемний серпанок, який приховує трансцендентну реальність природи та суспільства. Філософія, на думку К., має розкрити у символах-емблемах (як у видимих формах світосприйняття) присутність пантеїстичного духа. Для філософського світогляду К. характерний космізм, потяг з'єднати мікрокосм з велетенським Всесвітом та вічністю, котрі тотожні духу. Релігійно-філософський символізм К. поширювався на суспільство та культуру. Це дало йому можливість у філософії історії обґрунтувати "культ героїв" (видатних постатей історичного процесу), які розглядалися ним як носії божественного плану. Найвідоміший твір, написаний К. у жанрі історичного портрета - це "Французька революція" (1837), являє собою не стільки систематичний виклад історії Французької революції, скільки співбесіду з читачем про тих, хто творив історію. Поєднання історично точного викладу з високою експресією художнього зображення історичної драми, протест проти деспотизму у будь-якій формі та глибока людяність прославили автора ще за життя. Світогляду К. властива глибока релігійність (за словами Стивена, релігія К. - це "шотландський кальвінізм мінус догма"), різко критичне ставлення до метафізики (через властиве їй "невимовне безпліддя"), скептицизму й зневір'я, а також побожно-шанобливе ставлення до праці. "Трудитися й не хнюпитися" - назва збірки, опублікованої вперше в Німеччині наприк. XIX ст., до якої увійшли уривки із різних творів К. і яка втілює наскрізну для його моральних і суспільно-політичних поглядів орієнтацію, або "етику життя". Філософський та етичний потенціал праць К. вплинув на формування як в Англії, так і назагал в Європі цілої генерації інтелектуалів і громадських діячів, відданих справі поєднання релігійно-моралістичного та практично-діяльного ставлення до життя.

[br]

Осн. тв.: "Sartor Resartus" (1831); "Французька революція" (1837); "Герої, пошанування героїв і героїчне в історії" (1840); "Чартизм" (1846); "Минуле і теперішнє" (1848); "Історія Фридриха II" (1854 - 1864). ΚΑΡΜΑ (санкр. - діяння, справа, дія) - одне з центральних понять майже усіх релігійно-філософських систем Індії. У ведичну епоху воно позначало обов'язок ритуального принесення жертви, яка мала підтримувати світовий порядок, спонукати до нового циклу розвитку космічних енергій, що знаменувало оновлення буття на космічному, соціальному й персональному рівнях. Втім, уже в епоху Упанішад (VI ст. до н. е.) у зв'язку з виникненням концепції "переселення душ" поняття К. охоплює сукупно всі дії (не лише ритуальні), що приводять до тих чи тих наслідків. У широкому розумінні, К. - це результат людських добрих і поганих діянь та вчинків, які, за невблаганним законом причин та наслідків, викликають справедливу відплату як передумову наступного існування В. се, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану залежно від якості людських діянь. К. - це вплив звершених особистістю вчинків на характер дійсного і майбутнього її існування; у цьому розумінні К. подібна до понять долі, фатуму. Але в ній, на відміну від цих сліпих сил, суттєвого значення набуває моральнісна активність особистості, вільне обрання нею певної життєвої позиції. Відтак К. можна розуміти ще й як духовну працю з метою морального вдосконалення людини. В кінцевому підсумку К. не лише визначає образи існування індивіда, такі як стать, соціальний статус, термін життя тощо, а і його можливості в справі подолання людської недосконалості й звільнення від тягаря безконечних перероджень. Кармінний закон постає космічною справедливістю, відповідно до вимог якої автоматично вершиться суд, і людина через її моральні провини і помилки виявляється приреченою на страждання або, за правильне у моральному сенсі життя, винагороджується радістю й благополуччям.

РИТОРИКА (гр. ρητορική τέχνη - ораторське мистецтво, наука красномовства; лат. ars rhetorica - мистецтво говоріння). Сьогодні термін "риторика" вживають у різних значеннях: 1) наука красномовства, ораторське мистецтво; 2) навчальний предмет, в якому викладена теорія красномовства, ораторського мистецтва; 3) підручник з цього предмета; 4) позірне, зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство; 5) назва молодшого класу у навчальних закладах України XVI - XVin ст. Р. займала важливе місце в системі освіти Античності, в середньовічній Європі, а особливо в епоху Відродження. У цей час вона разом з теологією, філологією, граматикою становила основу комплексу знань, які здобувала молодь у навчальних закладах. У добу Відродження Р. відігравала роль методології замість філософії, що в епоху Середньовіччя обслуговувала насамперед потреби теології. Найранішою пам'яткою риторичного мистецтва в Україні можна вважати перекладений і творчо перероблений трактат візантійського автора Георгія Хуровска "О образьхь", уміщений в "Ізборнику Святослава 1073 р.". Там розглядаються 27 "творьчестиихь образовь", тобто риторико-поетичних фігур і тропів, вживаних античними і візантійськими письменниками для прикрашання мови. Це найраніша пам'ятка не тільки поетики, риторики, семантики, а й естетичної думки України Княжої доби, яка протягом багатьох віків була єдиним риторико-естетичним посібником У країни-Руси. По ньому вчилися прикрашати мову і робити її переконливішою та емоційнішою багато ораторів аж до ХУП ст., коли почали з'являтися підручники Р. західноєвропейського походження, а незабаром - і риторичні трактати, написані вихованцями КМА латинською мовою. Майже всі вони мають ренесансно-гуманістичну спрямованість і виконують обов'язки методолога серед академічних дисциплін, а тому в кінці риторичних трактатів часто подаються додатки у вигляді скорочених курсів філософії, переважно логічного змісту. В цілому, в них домінує тип Р., який орієнтується на класичні зразки і вирізняється "пристойністю" (decorum) як провідним принципом, - це особливо характерне для Прокоповича. Вітчизняні ритори, як і їхні попередники (передусім Аристотель, Ціцерон. Квінти ліан), великого значення надавали тропам і фігурам, вважаючи їх не тільки засобом прикрашання мови, а й збудження певних афектів у слухачів. Серед тропів перевага надавалася алегорії, що засвідчують майже всі заголовки тодішніх риторичних курсів. Ритори прагнули здивувати слухача незвичайними словами і дивовижними словосполученнями і в такий спосіб показати свою ерудицію, уміння варіювати і розвивати знайомі теми й мотиви. Це є додатковим свідченням поширення в Україні барокового стилю, який спричинився до появи в риторичних курсах елементів "дотепності". Ораторською майстерністю добре володіли не тільки професори КМА, а й усі укр. полемісти, починаючи від Оріховського, якого у свій час називали "українським Демостеном". Не останнє місце серед інших дисциплін займала Р. й пізніше в нових духовних і світських навчальних закладах України XIX ст. За комуністичного режиму Р. була упосліджена і не фігурувала серед обов'язкових дисциплін в освітніх інституціях України. Нині викладання Р. поступово відновлюється.

1) житель або уродженець Олександрії

2) послідовник олександрійської літературної або філософської шкіл

1) олександрійський (про філософію, епоху)

2) який стосується Олександра Македонського

3) = Alexandrine II

1) критерій; основний принцип; канон; правило

2) вухо, кільце дзвона

3) список творів (автора)

4) церк. канонік

5) рюш, яким оторочені короткі штани біля колін

* * *

1) правило, розпорядження; закон, канон

2) критерій; миcт., лiт. канон, сукупність художніх прийомів або естетичних правил даної епохи

3) лiт. канон, список творів, визнаних справді приналежними даному авторові

4) мyз. канон

5) пoлiгp. канон

6) цepк. канон, канонічне правило; список книг, визнаних як священне писання; церковний спів

7) цepк. устав ( чернечого ордена)

8) цepк. канонік, католицькі святці

9) = canon law ( the canon)

10) ера; подія, яка відкриває нову епоху

11) вухо ( дзвона)

1. n

житель колонії

2. adj

колоніальний

* * *

1) житель колонії

2) icт. солдат американської армії в епоху боротьби за незалежність

3) продукт, товар, призначений для колоній

1) колоніальний

2) aмep.; icт. ( часто Colonial) який відноситься до періоду існування 13 колоній, пізніше штатів; колоніальний ( про архітектуру)

3) бioл. колоніальний, який утворює колонії

1. n

1) (C.) житель європейського континенту, неанглієць

2) амер. паперові гроші епохи війни за незалежність

2. adj

1) континентальний

2) що стосується європейського материка, небританський

* * *

1) ( Continental) житель європейського континенту, неанглієць

2) aмep.; icт. ( Continental) солдат епохи Війни за незалежність

3) aмep.; icт. паперові гроші епохи Війни за незалежність

4) eвф. ( Continental) іммігрант з Індії або Пакистану

1) континентальний

2) континентальний, основний (про частину держави без островів, півостровів)

3) який відноситься до європейського материка, неанглійський, небританський

4) aмep.; icт. ( Continental) який стосується, відноситься до англійських колоній у Північній Америці в епоху Війни за незалежність або перших американських штатів

1. n

1) одяг; убрання

2) стиль одягу

3) костюм; спідниця і жакет

2. v

одягати (когось); костюмувати

* * *

1) костюмований, маскарадний, який стосується, відноситься до маскараду; миcт.,; кiнo який характеризує епоху, історичний

2) стильний, який підходить, пасує до костюма

1. n розм.

1) (the go-ahead) сигнал до старту; наказ (дозвіл) рухатися уперед

2) прогрес; рух уперед

3) енергійна, діловита людина

2. adj розм.

енергійний, заповзятливий, діловий

* * *

1) (звич. the go-ahead) сигнал до старту; дозвіл або наказ рухатися вперед

2) енергійна, заповзятлива людина

1. n

1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо

2) серія, ряд

3) стрій, шере (н)га

4) напрям, лінія

5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена

6) межа

7) ек. зміна, коливання, рух

8) розмах; амплітуда, межі коливання

9) простір, межі

10) радіус дії; межа застосування; досяжність

11) чутливість (приладу)

12) потужність (телескопа тощо)

13) дальність; відстань; дистанція

14) рад. дальність передачі

15) військ. далекобійність

16) військ. приціл

17) перехід з місця на місце, блукання

18) відкрита місцевість; степ

19) мисливське угіддя

20) пасовище

21) асортимент; номенклатура

22) гірський кряж, гірська система

23) шкала

24) ареал, район мешкання (тварин); район поширення (рослин)

25) період існування на Землі

26) клас, верства (суспільства)

27) фіз. довжина пробігу, пробіг (часток)

28) ступінь

29) клас, розряд

30) спорт. напрям атаки (бокс)

31) телеб. смуга, спектр

32) мор. порти, ряд портів

33) мор. створ

34) військ. полігон, стрільбище; тир

35) віднесення (бомби)

36) амер. меридіанний ряд населених пунктів

37) амер. двосторонній стелаж

38) кухонна плита (тж kitchen range)

39) тех. агрегат, установка

40) решето, сито

41) друшляк

2. v

1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку

2) шикуватися (ставати) в ряди

3) простягатися, тягтися уздовж (чогось — along)

4) проходити (іти) паралельно (чомусь — with)

5) стояти на одній лінії (з чимсь — with)

6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)

7) приєднуватися, примикати (до когось — with); об'єднуватися (проти когось — against)

8) залучати, утягувати

9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)

10) блукати, мандрувати, тинятися (по — over, through)

11) охоплювати (про думку тощо)

12) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу (розряду)

13) прибирати, давати лад

14):

to range oneself — постатечніти (після одруження)

15) наводити, націлювати

16) військ. пересуватися, переміщатися

17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)

18) пасти худобу на необгородженому пасовищі

19) друк. вирівнювати (рядок)

20) (along) проходити паралельно (берегу); проходити уздовж (берега)

21) військ. визначати відстань до цілі

22) військ. пристрілюватися

23) сіяти, просіювати (борошно)

* * *

1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)

2) лінія; напрямок

3) сфера, зона; область, коло; поле, арена

4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань

5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

6) дальність; відстань, дистанція

7) перехід з місця на місце; блукання

8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище

9) асортимент, сортамент; номенклатура

10) гeoл. гірський кряж, гірська система

11) cпeц. шкала

12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)

13) клас, верства ( суспільства)

14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)

15) cпeц. ступінь

16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)

17) мop. ряд портів, порти

18) мop. стулка

19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир

20) вiйcьк. віднесення ( бомби)

21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів

22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)

1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку

2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)

3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)

4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)

5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)

6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)

7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду

8) прибирати, наводити лад

9) наводити, націлювати

10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)

11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)

12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)

13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі

14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)

15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж

16) мop. відпускати канат якоря

17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)

1) кухонна плита ( kitchen range)

2) тex. агрегат, установка

1) перестановка, переміщення; перегрупування

2) мат. транспозиція

3) муз. транспонування

* * *

1) перестановка, перегруповування; переміщення

2) мaт. перенесення в іншу частину рівняння із зворотним знаком; транспозиція ( матриці)

3) eл. транспозиція ( проводів); скручування ( лінії)

4) мyз. транспозиція, транспонування

1) житель або уродженець Олександрії

2) послідовник олександрійської літературної або філософської шкіл

1) олександрійський (про філософію, епоху)

2) який стосується Олександра Македонського

3) = Alexandrine II

1) положення серед групи предметів або осіб серед, посередині, між; рух предмета або особи серед інших предметів або осіб серед; через

2) зв'язок предмета або особи з іншими предметами або особами серед; перевагу над іншими предметами або особами (звич. при прикметниках у найвищому ступені) з, серед

3) розподіл чого-небудь серед кількох людей між

4) взаємність відносин або зв'язаність дій між, між собою

5) співвіднесеність дій з яким-небудь середовищем, епохою в, серед, в епоху

6) у сполученнях

1) правило, розпорядження; закон, канон

2) критерій; миcт., лiт. канон, сукупність художніх прийомів або естетичних правил даної епохи

3) лiт. канон, список творів, визнаних справді приналежними даному авторові

4) мyз. канон

5) пoлiгp. канон

6) цepк. канон, канонічне правило; список книг, визнаних як священне писання; церковний спів

7) цepк. устав ( чернечого ордена)

8) цepк. канонік, католицькі святці

9) = canon law ( the canon)

10) ера; подія, яка відкриває нову епоху

11) вухо ( дзвона)

1) житель колонії

2) icт. солдат американської армії в епоху боротьби за незалежність

3) продукт, товар, призначений для колоній

1) колоніальний

2) aмep.; icт. ( часто Colonial) який відноситься до періоду існування 13 колоній, пізніше штатів; колоніальний ( про архітектуру)

3) бioл. колоніальний, який утворює колонії