-
1 насыщение
1) (действие) - а) нагодовування, насищання и насищування, оконч. нагодування, насищення; б) насищання и насищування, оконч. насищення; задовольняння и задовол(ьн)ювання, вдовольняння и вдовол(ьн)ювання оконч. задовол(ьн)ення, вдовол(ьн)ення; в) насич[щ]ування, оконч. насич[щ]ення. Срв. Насыщать;2) (состояние) - а) (наевшегося, удовлетворённого и т. п.) насит (-ту), насищення. [Та ідольська розкіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу (Куліш)]. До -ния - до наситу, до наїдку, (досыта) досита, досхочу, до-не(с)хочу. [Аж досхочу, до наситу словами (Куліш). Не годувати-ж її справді курятиною - до наїдку! (Богодух.)];3) хим. - насич[щ]ення (-ння). До -ния - до насич[щ]ення.* * *1) нагодо́вування, насища́ння, наси́щеннянае́сться до \насыщение ния — наїстися до на́ситу (досыта: доси́та; вволю: досхочу́, доне́схочу, доне́хочу)
2) наси́чення, наси́чування -
2 заключение
1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.* * *1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння2) ( тюремное) ув'я́зненняподверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся
3) ( вывод) ви́сновок, -вку4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення5) ( заключительная часть сочинения) закі́нченняв \заключение ние — на закі́нчення
-
3 неудовлетворение
1) (действие) незадовольняння, невдовольняння, незаспокоювання, оконч. незадовол(ьн)ення, невдовол(ьн)ення, незаспокоєння кого, чого. [Незаспокоєння пекучих потреб - річ ненормальна (Доман.)];2) см. Неудовлетворённость.* * *незадово́лення, невдово́лення -
4 посеребрение
посрібл[н]ення, висрібл[н]ення.* * *посрі́блення -
5 копчення
I к`опченнятехн. копче́ние (мяса, рыбы)II копч`еннятехн. копчёности -
6 оточення
I оточ`енняастр.; гидр.; наук.; техн.; физ. среда́ ( внешнее окружение - ещё)II от`оченняматем.; техн.; физ. окруже́ние -
7 underload
vнедовантажувати, навантажувати неповністю (недостатньо)* * *I vнедовантажити, навантажувати не повністюII n; тех.недовантаж( ення), неповне, часткове навантаження -
8 underload
I vнедовантажити, навантажувати не повністюII n; тех.недовантаж( ення), неповне, часткове навантаження -
9 изменение
зміна, відміна, (перемена) переміна, переинач[кш]ення, неок. переинач[кш]ування, иначення. [Звукові зміни (Крим.). З деякими обмеженнями, відмінами й додатками (Грінч.)]. -ние расписания лекций - зміна в розкладі лекцій. -ние расписания поездов - зміна залізничого руху, зміна в розкладі поїздів. Во -ние чего - на зміну чого, змінюючи що. До -ния - до зміни. Впредь до -ния - до дальшої зміни. Внезапное -ние - раптова зміна.* * *змі́на; (неоконч. д.) змі́нювання, змі́нення; ( перемена) перемі́на, відмі́наре́зкое \изменение ние пого́ды — різка́ змі́на пого́ди
\изменение ние по падежа́м — відмі́нювання
-
10 латинизация
латинізація, латинізування, лати(н)щення, оконч. златинізування, златин(щ)ення.* * *латиніза́ція -
11 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
-
12 обезлюдение
збезлюд(н)ення, злюднення, вилюднення.* * *збезлю́днення, обезлю́днення -
13 облегчение
полегч[кш]ення, полегчіння, улекшення, полегкість (-ости), (на кого) полекша, пільга, ульга. -ние совести - полегкість сумлінню. Почувствовать -ние от болезни - стати легше, полегшати, попустити кому. [Йому полегшало, попустило]. -ние обстоятельств - вольгота, пільга. -ние мороза - одлига. -ние налогов - зменшення податків. Давать, дать -ние - давати, дати полегкість, пільгу кому. Получать, -чить -ние - дізнавати, дізнати полегкости, пільги.* * *1) ( действие) поле́гшення, обле́гшення, поле́гшування, обле́гшування2) ( чувство успокоения) поле́гшення, поле́гкість, -кості; диал. пі́льга3) (льгота, послабление в чём-л.) поле́гкість, поле́гша, поле́гшення; по́пуст, -у -
14 переиначивание
переиначение переинач[кш]ування, переинач[кш]ення, переинчування, переинчення.* * *переіна́кшування -
15 прищуривание
прищурение мружіння, примружування, прищур[л]ювання, прижмурювання, приплющування; (об одном глазе ещё) прискалювання, заскалювання, оконч. примруження, прищур[л]ення, прижмурення, приплющення, прискалення, заскалення (ока, очей).* * *прищу́лювання; примру́жування, прижму́рювання, приплю́щування -
16 Надъедка
над'їдання, оконч. над'їд(ж)ення, (червями) надточування, оконч. надточення и надточіння, (надгрызание) надгризання, оконч. надгризення и надгризіння. -
17 Накушивание
Накушание1) наїдання, наїд(ж)ення;2) куштування, покуштування, скуштування, кушання, покушання. -
18 Напитание
1) нагодування;2) насич[щ]ення, напоєння и напоїння;3) перейняття, пройняття (-ття), (о жидкости) пересякнення. Срв. Напитывать. -
19 detachment
[dɪ'tæʧmənt]n1) відді́л(ення)2) військ. загі́н, кома́ндаgun detachment — гарма́тна обслу́га
3) відчу́женість4) військ. відря́дження -
20 освоение
- 1
- 2
См. также в других словарях:
копчення — I к опч ення я, с. Дія за знач. коптити; вудження. II копч ення я, с., збірн. Те саме, що копченина … Український тлумачний словник
ГОМОЛОГИЧЕСКИЕ УМНОЖЕНИЯ — операции, определенные на группах Тоr и Ext. Над коммутативным кольцом Крассматриваются К алгебры R, S и Производные функторы, Тоr и Ext над ними можно комбинировать между собой посредством четырех гомоморфизмов, наз. гомологическими умножениями … Математическая энциклопедия
выспренний — в ыспренний; кратк. форма ен, ення … Русский орфографический словарь
превыспренний — прев ыспренний; кратк. форма ен, ення … Русский орфографический словарь
варення — I в арення я, с. Дія за знач. варити. II вар ення я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти … Український тлумачний словник
введення — I вв едення (уве/дення), я, с. Дія за знач. ввести і вводити. •• Вве/дення у ді/ю початок господарського, виробничого використання, застосування новостворених об єктів будівництва, основних засобів. Вве/дення да/них введення вхідної інформації в… … Український тлумачний словник
приведення — I прив едення я, с. Дія за знач. привести, приводити. II привед ення я, с., приведе/нція, ї, ж., заст. Випадок, пригода … Український тлумачний словник
речення — I р ечення я, с. 1) Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. •• Безособо/ве ре/чення речення, в якому головний член виражає який небудь процес або стан без віднесення його до … Український тлумачний словник
рушення — I р ушення я, с., заст. Рух (у 5, 7 знач.). II руш ення я, с., книжн., заст. Ополчення. Посполите рушення … Український тлумачний словник