-
1 вимикати
= вимкнути(електрику, газ) to turn off; to switch off; (припиняти користування газом, телефоном) to stop, to cut off; to disconnectвимикати струм — to switch off the current; to break contact; to put out electric tight
вимикати газ — to turn off (to shut off, to stop) the gas
-
2 включати
= включити1) to include; ( y списки) to inscribe, to insert2) ( об'єднувати) to embody3) ( вводити в дію) to start; ( електрику) to switch on -
3 вмикати
= ввімкнути( механізм) to engage; ( електрику) to make contact, to switch on (in); ( газ) to turn on; ( пускати) to startвмикати зчеплення — to let/throw in the clutch
-
4 проводити
= провести1) ( час) to spend, to pass, to while away2) ( здійснювати) to conduct, to carry out, to realize, to implement; to hold; to pursueпроводити в життя — to carry out, to realize, to put into practice, to implement
проводити інвентаризацію — to draw up an inventory, to make up an inventory, to take an inventory
проводити кампанію — to conduct a campaign, to carry out a campaign
проводити політику — to pursue/follow a policy
3) ( добиватися затвердження) to carry through, to pass, to get accepted4) ( електрику) to install, to put; ( водопровід) to lay on5) (про лінію і т. п.) to draw, to trace, to mark6) тк. недок., фіз., ел. ( бути провідником) to conduct7) див. проводжати -
5 провідник
prowidnykч.1) przewodnik (речовина, яка проводить тепло, звук, електрику тощо) фіз.2) przewodnik (супровідник, залізничник, керівник) -
6 діелектрична проникність
en\ \ [lang name="English"]permittivity, dielectric constantfr\ \ \ perméabilité diélectriqueконстанта, що характеризує ослаблення електричного поля в діелектрику і здатність діелектрика створювати електричну ємність -
7 діелектричні втрати
ru\ \ диэлектрические потериen\ \ dielectric lossde\ \ dielektrische Verlustefr\ \ \ pertes diélectriqueвиділення теплоти в діелектрику під дією змінного електричного поля за рахунок процесів поляризації
См. также в других словарях:
електрик — I ел ектрик а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. || Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. II електр ик невідм., прикм. Голубий або синій із сірим полиском колір … Український тлумачний словник
електричний — а, е. 1) Прикм. до електрика. || Такий, що пов язаний з електрикою, властивий їй. || Який дає електрику (у 2 знач.). Електричний генератор. || Яким тече електричний струм. •• Електри/чне ко/ло сукупність з єднаних між собою провідниками джерела… … Український тлумачний словник
електроємність — ності, ж. 1) Здатність тіла сприймати електрику. 2) фіз. Величина, що вимірюється відношенням електричного заряду до потенціалу провідника … Український тлумачний словник
напівпровідник — а/, ч., фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами. •• Напівпровідни/к n ти/пу напівпровідник з … Український тлумачний словник
непровідний — а/, е/, спец. Який не має здатності проводити електрику, тепло … Український тлумачний словник
паркерит — у, ч. Ромбічний тіобісмутит нікелю; рідкісний мінерал; крихкі зерна і кристали, що добре проводять електрику … Український тлумачний словник
провідник — а/, ч. 1) Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. || Той, хто супроводить туристів, екскурсантів, знайомлячи їх із визначними пам ятками місцевості, мистецтва і т. ін.; гід. 2) Працівник залізничного транспорту, який супроводить… … Український тлумачний словник
провідність — ності, ж. 1) спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. •• Електри/чна прові/дність а) здатність речовини проводити електричний струм під впливом електричного поля; б) фізична величина, обернена електричному опору;… … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
провідник — 1 іменник чоловічого роду, істота супровідник; залізничник; керівник провідник 2 іменник чоловічого роду тіло, яке проводить тепло, звук, електрику … Орфографічний словник української мови
допроваджати — ваджам, Пр. [1.] Доводити, приводити. Допровадив м я аж домів. [2.] Підводити, підвести. До мойой хыжы допроваджают юж електрику … Словник лемківскої говірки