-
41 закусывать
, < закусить>2. einen Imbiß (od. Т et.) zu sich nehmen; (В/Т zu D/A) od. dazu ( Т A) essen; F e-e (kalte) Vorspeise essen* * *заку́сывать, <закуси́ть>1. sich beißen (В auf A); → удила;2. einen Imbiss (oder Т et.) zu sich nehmen; ( В/Т zu D/A) oder dazu (Т A) essen; fam eine (kalte) Vorspeise essen* * *заку́сыва|ть1. (прикуси́ть) beißenзаку́сывать губу́ sich +dat, auf die Lippen beißen2. (замолча́ть) schweigenзаку́сывать язы́к seine Zunge hüten3. (пое́сть) essenзаку́сывать чем Бог посла́л essen, was gerade auf dem Tisch stehtзаку́сывать во́дку ры́бой Wodka und Fisch essen* * *v1) metal. schnäbeln2) mech.eng. anschnäbeln (о калибре)3) weld. anfassen (о калибре), schnäbeln (о калибре при входе в отверстие) -
42 запястье
-
43 засаживать
, < засадить> bepflanzen; F hineinstecken, einsperren; hineintreiben, hineinjagen; setzen (за В an A), zwingen (zu D); засаживаться F, < засесть> (сяду, дешь; сел) sich machen (за В an A); sich daran machen (+ Inf.); pf. sich setzen; hocken; Hinterhalt: sich legen; заседать2* * *заса́живать, <засади́ть> bepflanzen; fam hineinstecken, einsperren; hineintreiben, hineinjagen; setzen (за В an A), zwingen (zu D);заса́живаться fam, <засе́сть> (-ся́ду, -дешь; -се́л) sich machen (за В an A); sich daran machen (+ Inf.); pf. sich setzen; hocken; Hinterhalt: sich legen; → заседать2* * *заса́жива|ть* * *v1) gener. anpflanzen (ñàä), bepflanzen, bestocken (кустами)2) construct. bepflanzen (растениями) -
44 заседать
заседа́ть1 tagen; sitzenзаседа́ть2 fam, <засе́сть> (-ся́ду, -дешь; -се́л; → сесть) stecken bleiben; fig. sich festsetzen oder einnisten oder einwurzeln* * *заседа́|ть<-ю, -ешь> нсв1. (на сове́те) an einer Sitzung teilnehmen2. (на конфере́нции, съе́зде) tagen* * *v1) gener. Rat halten, Sitzung halten, Sitzungen halten, beisitzen, (h, редко s) sitzen, tagen2) law. an einer Sitzung teilnehmen, eine Besprechung haben, eine Sitzung abhalten, sitzen -
45 начесть
-
46 Ärger
m зло(сть f), (a. Verdruß) досада; aus Ärger от досады, со зла ( über A на В); Ärger haben/ machen иметь/делать неприятности -
47 Kummer
-
48 кабы знал, где упасть, соломки бы подостлал
ка́бы знал, где упа́сть, [так] соло́мки бы подостла́лW: hätte ich gewußt, wo ich hinfalle, so hätte ich Stroh hingelegt; E: wenn ich wissen könnte, was passiert, dann hätte ich mich vorgesehen ( verspätetes Bedauern nach einem Zwischenfall); Ä: wenn mancher Mann wüßte, wer mancher Mann wär, gäb mancher Mann manchem Mann manchmal mehr EhrРусско-Немецкий словарь идиом > кабы знал, где упасть, соломки бы подостлал
-
49 авария
жPánne f; Havaríe [-va-] f, pl -ríen (на судне, самолёте); мех. Störung fпопа́сть в ава́рию — éinen Únfall háben
потерпе́ть ава́рию — éine Pánne háben; перен. Schíffbruch erléiden (непр.)
наибо́льшая прое́ктная ава́рия — größter ánzunehmender Únfall, GAU
-
50 беда
жÚnglück n, Únheil n; Not f (умл.), Élend n ( бедственное положение)попа́сть в беду́ — in die Klémme geráten (непр.) vi (s)
вы́ручить кого́-либо из беды́ — j-m (D) aus der Pátsche hélfen (непр.)
••в то́м-то и беда́ — das ében ist das Übel
беда́ в том, что он не у́чится — das Schlímme ist, daß er nicht lernt
не беда́! — das schádet nichts!, das ist nicht so schlimm!
беда́ мне с ним! — ich hábe méine líebe Not mit ihm
лиха́ беда́ нача́ло погов. — áller Ánfang ist schwer; frisch gewágt ist halb gewónnen
-
51 бровь
жÁugenbraue f, Bráue fхму́рить брови — die Stirn rúnzeln
подвести́ брови — die Áugenbrauen náchziehen (непр.)
••попа́сть не в бровь, а в глаз погов. — den Nágel auf den Kopf tréffen (непр.)
он и бровью не повёл разг. — er zúckte mit kéiner Wímper, er verzóg kéine Míene
-
52 впросак
разг.попа́сть впроса́к — heréinfallen (непр.) vi (s), in éine míßliche Láge geráten (непр.) vi (s); sich blamíeren ( оскандалиться)
-
53 выучить
вы́учить наизу́сть — áuswendig lérnen vt
он вы́учил меня́ пла́вать — er hat mich schwímmen geléhrt, er hat mir das Schwímmen béigebracht
-
54 десятка
ж1) ( цифра) Zehn f, Zéhner m2) ( группа из десяти единиц) Zehn f3) разг. ( десятый номер) Zehn f, Zéhner m4) разг. ( десятирублёвка) Zéhnrubelschein m••войти́ в деся́тку лу́чших — zu den zehn Bésten gehören
попа́сть в деся́тку — ins Schwárze tréffen
-
55 доклад
м1) Vórtrag m (умл.), Referát nсде́лать [проче́сть] докла́д — éinen Vórtrag hálten (непр.)
2) ( отчёт) Berícht m••войти́ без докла́да — únangemeldet éintreten (непр.) vi (s)
-
56 западня
жFálle fпоста́вить западню́ — éine Fálle stéllen
попа́сть в западню́ перен. — in die Fálle géhen (непр.) vi (s)
-
57 затруднительный
поста́вить кого́-либо в затрудни́тельное положе́ние — j-m (A) in Verlégenheit bríngen (непр.)
попа́сть в затрудни́тельное положе́ние — in éine schwíerige Láge geráten (непр.) vi (s)
-
58 знать
I гл.1) wíssen (непр.) vtя зна́ю, что он за́втра приезжа́ет — ich weiß, daß er mórgen ánkommt
я знал об э́том — ich hábe es gewúßt
об э́том я ничего́ не зна́ю — ich weiß nichts davón
наско́лько я зна́ю — sovíel ich weiß, méines Wíssens
хоте́л бы я знать — ich möchte wíssen
е́сли бы я э́то знал! — wenn ich das nur wüßte! ( теперь); wenn ich das nur gewúßt hätte! ( в прошлом)
зна́ешь что? — weißt du was?
2) (быть знакомым с кем-либо, чем-либо) kénnen (непр.) vtя зна́ю э́то стихотворе́ние наизу́сть — ich kénne [weiß, kann] díeses Gedícht áuswendig
я его́ хорошо́ зна́ю — ich kénne ihn gut
знать по и́мени — dem Námen nach kénnen (непр.) vt
3) ( уметь) kénnen (непр.) vt, können (непр.) vt, verstéhen (непр.) vtон зна́ет своё де́ло — er verstéht séine Sáche; er weiß darín Beschéid
••он не даёт о себе́ знать — er läßt nichts von sich hören
дать знать кому́-либо — j-m (A) wíssen lássen (непр.)
она́ только и зна́ет, что пла́чет — sie weint ímmerfort
знать не зна́ю — mein Náme ist Háse, ich weiß von nichts
знать ме́ру — Maß hálten (непр.)
II сущ. жне зна́я поко́я — ohne Rast und Ruh
Ádel m ( дворянство); Aristokratíe f, pl -tíen ( аристократия) -
59 колено
с1) Knie n, pl Kníeстать на коле́ни — níederknien vi
стоя́ть на коле́нях — kníen vi
упа́сть на коле́ни — auf die Kníe fállen (непр.) vi (s)
сиде́ть [держа́ть] на коле́нях — auf den Kníen [auf dem Schoß] sítzen (непр.) vi [hálten (непр.) vt]
по коле́но — bis an die Kníe; kníetíef (о воде и т.п.); kníehóch (о траве и т.п.)
2) тех. Knie n, Gelénk n3) (реки́) Krümmung f, Bíegung f4) разг. ( в плясках) Tánzfigur f5) ( в пении птиц) Tríller m6) уст. ( поколение) Geschlécht n, Generatión f••поста́вить на коле́ни — in die Kníe zwíngen (непр.) vt
ему́ мо́ре по коле́но — ihm macht nichts étwas aus
-
60 корточки
мн. ч. разг.сиде́ть на ко́рточках — hócken vi, káuern vi
присе́сть на ко́рточки — hínhocken vi, sich (A) hínkauern vi
См. также в других словарях:
-сть — суффикс; = сти Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — 1 присудкове слово застаріла і просторічна форма теперішнього часу від бути незмінювана словникова одиниця рідко єсть 2 вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
-сть и -сти — суффикс 1. Формообразовательная единица, являющаяся показателем неопределенной формы глагола инфинитива (блюсти, брести, вести, гнести, грести, класть, мести, обрести, плести, прочесть, прясть, сесть, скрести, цвести и т.п., а также производные… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
єсть — I рідко. Те саме, що є II. II виг., військ. Уживається як відповідь підлеглого на наказ, розпорядження командира у знач. зрозуміло, буде виконано і т. ін … Український тлумачний словник
нѣ(сть) — НѢСМЬ, НѢСИ, НѢ(СТЬ) и т. д. (нѣ(сть)2000) гл. 1. Формы наст. врем. гл. быти с отрицанием. Не быть, не находиться: мы... ѹже нѣсмы подъ закономъ. но подъ блг(д)тию. КР 1284, 212в; что ищете живаго съ мр҃твми: нѣ(с) сдѣ КТур XII сп. XIV, 13; || не … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣсть — ПОВѢСТ|Ь (128), И с. 1.Сказание, повествование, рассказ: нъ ны ѹво [в др. сп. ѹбо] врем˫а. на коньць бл҃жнаго зовѣть ѥмѹже проити ѹбо слово лѣнить(с). проидѣть же ѡбако аще и дрѧхла ѥсть повѣсть. (τὸ διήγημα) ЖФСт к. XII, 162; о семь сътворивъше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вартість — тості, ж. 1) Виражена у грошах ціна чого небудь. 2) Позитивна якість, цінність. 3) ек. Економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю. Балансова вартість активу.… … Український тлумачний словник
повѣсть — Повесть повѣсть (2) 1. Рассказ, повествование о чем л.: Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Почнемъ же, братіе, повѣсть сію отъ стараго Владимера до нынѣшняго Игоря. 5.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
надлишковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до надлишковий. 2) Наявність у системі додаткових засобів понад ті, які б могли забезпечити їх нормальне функціонування. •• Енергети/чна надлишко/вість запас потужностей, який може бути використаний у більш тяжких умовах… … Український тлумачний словник
послідовність — ності, ж. 1) Певна черговість подій, явищ, етапів роботи тощо, порядок розташування чогось. || Лад, систематичність у чомусь. || Події, предмети, що йдуть слідом один за одним. || Множина елементів, які можуть бути послідовно пронумеровані… … Український тлумачний словник
ємність — ності, ж. 1) Здатність умістити в собі певну кількість кого , чого небудь; місткість. •• Є/мність ри/нку потенційно можливий обсяг продаж певного товару на ринку протягом заданого періоду. Сорбці/йна є/мність кількість сорбату, яка може бути… … Український тлумачний словник