Перевод: с украинского на русский

с русского на украинский

діставати

  • 1 ставати

    I = ста́ти I
    1) станови́ться, стать; ( восставать) поднима́ться, подыма́ться, подня́ться, встава́ть, встать

    става́ти за кого́, за що — встава́ть, встать (поднима́ться, подыма́ться, подня́ться) на защи́ту кого́, чего́; принима́ть, приня́ть чью сто́рону; ( заменять кого) станови́ться, стать кем; быть кем

    става́ти на диби́, става́ти ди́бки прям., перен. — встава́ть, встать (поднима́ться, подыма́ться, подня́ться) на дыбы́; (о лошади и перен. - о волне) взды́бливаться, взды́биться

    става́ти на перешко́ді (на зава́ді) — меша́ть, помеша́ть

    става́ти на рушнику́ (на рушники́) — венча́ться, обвенча́ться

    става́ти на чо́му перен. — пореши́ть на чём, сойти́сь на чём

    става́ти про́ти чо́го перен. — проти́виться, воспроти́виться чему́

    2) (переставать двигаться, делать что-либо) остана́вливаться, останови́ться, станови́ться, стать
    3) (появляться перед кем, перед чем) представа́ть, предста́ть, возника́ть, возни́кнуть; (перен.) встава́ть, встать
    4) (каким; кем, чем; как - в составном сказуемом) станови́ться, става́ть, стать, де́латься, сде́латься; ( кем - о людях) заде́лываться, заде́латься
    5) (о причине, примере) служи́ть, послужи́ть; яви́ться
    6) ( как вспомогательный глагол) начина́ть, нача́ть; стать; (в буд. вр. - в значении глагола быть) стать; стать
    7) нанима́ться, наня́ться; ( с указанием вида работы) подряжа́ться, подряди́ться
    8) ( появляться) станови́ться, стать
    9) (о времени, событиях) наступа́ть, наступи́ть
    II = ста́ти II; безл.
    1) ( оказываться достаточным) хвата́ть, хвати́ть; достава́ть, доста́ть; става́ть, стать
    2) (перестать существовать, исчезнуть, умереть) стать

    Українсько-російський словник > ставати

  • 2 діставати

    = діста́ти
    1) (до кого, до чего) достава́ть, доста́ть
    2) (кого, что) достава́ть, доста́ть; ( раздобывать) заполуча́ть, заполучи́ть; ( в собственность) приобрета́ть, приобрести́
    3) (от кого-нибудь; о состоянии, звании; подвергаться чему-нибудь) получа́ть, получи́ть; ( из чего-нибудь - о положительных результатах) извлека́ть, извле́чь; (только несоверш. и только перен.) черпа́ть

    дістава́ти в спа́дщину — получи́ть в насле́дство, насле́довать, унасле́довать

    дістава́ти постача́ння — получа́ть снабже́ние; ( о людях) дово́льствоваться

    Українсько-російський словник > діставати

  • 3 подіставати

    подостава́ть

    Українсько-російський словник > подіставати

  • 4 дістати

    Українсько-російський словник > дістати

См. также в других словарях:

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • ставати — I = стати (ким чим / яким зв язка в іменному складеному присудку), робитися Пор. бути II ▶ див. виникати I, вистачати, відкриватися I, 1), замерзати I …   Словник синонімів української мови

  • ставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник

  • подіставати — і розм. подостава/ти, аю/, ає/ш, док., перех. 1) Узяти, витягти все чи багато чого небудь звідкись. 2) Здобути, відшукати все чи багато чого небудь, долаючи труднощі. 3) Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. 4)… …   Український тлумачний словник

  • діставати — I = дістати (брати звідкись); знімати, зняти, здіймати, здійняти (зверху, з якоїсь поверхні тощо) Пор. виймати II ▶ див. дістати I, одержати 1), одержати 2) …   Словник синонімів української мови

  • діставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • подіставати — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • твердіти — (ставати твердим, твердішим), тверднути; твердішати (ставати твердішим); тужавіти (висихаючи, ставати твердим, твердішим); бучавіти (про шкіру); шкарубіти, шкарубнути (покриватися корою зверху); кам яніти, каменіти (ставати твердим, як камінь)… …   Словник синонімів української мови

  • гуснути — (ставати густим), густіти, згущуватися, згущатися, згуститися, загусати, загуснути, загускнути; густішати (ставати густішим); в язнути (ставати в язким); застигати, застигнути, застигти (охолоджуючись); запікатися, запектися, спікатися, спектися …   Словник синонімів української мови

  • каламутніти — (ставати каламутним, не прозорим), мутніти; каламутнішати, мутнішати (ставати каламутнішим) …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «діставати» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»