Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

душа

  • 21 нетронутый

    неторкнутий, неторканий, недіткнений, (незадетый) незачеплений, (несдвинутый, недвижный, непотревоженный) непорушений, (диал. нерушений), незрушений, непорушний, нерушний, нерушимий, (неначатый, непочатый, девственный) непочатий, (часто: девственный) незайманий, (о земле ещё) цілинний, ціликовий. [Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (Коцюб.). На Дніпрі ще лід нерушений лежить (Київщ.). Земля несіяна, незрушена плугами (Черняв.). Все (в кімнаті) було ціле й непорушне (Ор. Левиц.). Межа стоїть нерушною трохи не двадцять літ (Кониськ.). Сю осінь довго лист нерушимий стоїть (Борз.). Широкий, необмежений, незайманий степ (Коцюб.). Жде давно її незаймана тарілка (М. Рильськ.)]. -тый морозом - неторкнутий (неприбитий) морозом, неприморожений. -тая душа - незаймана (невинна) душа.
    * * *
    1) нето́рканий, нето́ркнутий, неза́йманий; ( неначатый) непоча́тий; ( не сдвинутый с места) непору́шений, незру́шений; диал. нети́каний
    2) (перен.: девственный) неза́йманий

    \нетронутыйая земля́ — неза́ймана земля́, неза́йманщина

    Русско-украинский словарь > нетронутый

  • 22 пожелать

    1) (захотеть) забажати, зах(о)тіти, зажадати, запрагнути, забагнути и забагти чого; (из'явить сознательное желание) побажати, пожадати, схотіти и похотіти, поохотитися, завволіти. [Богу рівним бути забажав (Франко). Побажай чого, так і станеться (Номис). Хто його зна, чи похотять люди (Каменец.)]. Всё, чего душа -лает - все, чого душа забажа (захоче, зажада, запрагне). Если -лаете (если вам будет угодно) - як схочете, як завволите. [Як завволите, сестро Меланіє, - одказала Катря (М. Вовч.)]. Не -лай себе добра ближнего твоего - не пожадай собі добра (від) ближнього твого. Срв. Желать 1;
    2) побажати, пожадати кому чого. [Думала, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло і ворогові своєму не пожадала-б (Мирн.)]. -лать доброго дня - на добридень поклонитися, на добридень и добридень дати, віддати кому, на добридень сказати кому. -лать спокойной ночи - на добраніч дати (сказати) кому. См. Желать 2.
    * * *
    побажа́ти; ( захотеть) захоті́ти, схоті́ти, забажа́ти, пожада́ти, зажада́ти, забагну́ти, заба́гти, запра́гнути

    Русско-украинский словарь > пожелать

  • 23 потёмки

    1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;
    2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);
    3) (невежество) темрява, темнота.
    * * *
    по́темки, -ків; ( мрак) пі́тьма и пітьма́, те́мрява; ( сумерки) при́смерки, -ків, при́смерк, -у, су́тінки

    в потёмках — в по́темках; ( впотьмах) по́ночі, по́темки

    Русско-украинский словарь > потёмки

  • 24 продажный

    продажний. [Продажний будинок. Продажні ціни. Продажне кохання (Крим.). Нехай-же ми раби, невільники продажні, без сорому, без чести (Л. Укр.)]. -дажные людишки - продажні людці. -дажный человек, -дажная женщина - запроданець (-нця), запроданка. -дажная душа - продай-душа.
    * * *
    прода́жний

    \продажный челове́к — прода́жна люди́на; ( продавшийся) запро́данець, -нця (м.), запро́данка (ж.)

    Русско-украинский словарь > продажный

  • 25 пята

    Пятка п'ята, п'ятка. [Находилася, аж на п'яти не стану - так болять (Київ. п.)]. Показывать, показать -тки (убежать) - п'ятими кивати, накивати, підошвами кресати. Душа в -тки ушла - душа в п'яти сховалась; злякавсь - аж у п'яти закололо. Быть под -той у кого - бути під п'ятою в кого. От головы до -ток - з голови до ніг. Ходить по -там за кем - ходити слідком, назирці за ким. Гнаться по -там за кем - гнати(ся) слідком за ким, на п'яти кому наступати. Ахиллесова пята - Ахілесова п'ята. С кривыми -тами - кривоп'ятий. Не имеющий пят (безпятый) - безп'ятий. -тка чулка, башмака - п'ятка в панчохи, в черевика;
    2) (дверей, ворот и т. п.) п'ятка, бігун (-на), вухо; (у косы) п'ятка; (у яйца) гузка; (у веретена) п'ятка, гузка.
    * * *
    1) ( пятка) п'ята
    2) спец. п'ята́, п'я́тка

    пята́ а́рки — п'ята́ а́рки

    Русско-украинский словарь > пята

  • 26 расставаться

    несов.; сов. - расст`аться
    розстава́тися, -стаю́ся, -стає́шся, розста́тися, -ста́нуся, -ста́нешся; ( разлучаться) розлуча́тися и диал. розлу́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся, різни́тися, порізни́тися; ( расходиться) розхо́дитися, -джуся, -дишся, розійти́ся (розійду́ся, розі́йдешся)

    душа́ (ду́шенька) с те́лом \расставаться таётся — душа́ (ду́шенька) з ті́лом розлуча́ється

    Русско-украинский словарь > расставаться

  • 27 ревизский

    ист.
    реві́зький

    \ревизскийая душа — реві́зька душа́

    \ревизскийая ска́зка — ревізький реє́стр (-у)

    Русско-украинский словарь > ревизский

  • 28 человек

    1) люди́на; ( лицо) осо́ба; ( душа) душа́; ( мужчина средних лет) дя́дько

    до́брый \человек — до́бра люди́на

    молодо́й \человек — см. молодой 1)

    свой \человек — своя́ люди́на

    два (три, четы́ре) челове́ка — дві (три, чоти́ри) осо́би (душі́)

    пять (шесть) челове́к — п'ять (шість) осі́б (душ)

    2) ( дворовый) ист. двора́к, -а, дворови́й, -о́го; ( крепостной) кріпа́к, -а; ( слуга) служни́к, -а, слуга́; ( комнатный из крепостных) козачо́к, -чка́
    3) (в трактире, ресторане) дорев. офіціа́нт

    Русско-украинский словарь > человек

  • 29 Заростать

    зарости
    1) (чем) заростати, зарости (о мн. позаростати), поростати, порости чим. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Бодай ви терном заросли (Шевч.)]. -ть, -ти сорной травой - бур'яніти, з(а)бур'яніти, глушіти, бур'яном поніматися, понятися, (травой дёрном) замуравитися. [Город глушіє, бур'яном понімається земля родюча (М. Вовч.). Криниця й замуравилася (Грінч. I)]. -ть грязью (о посуде, теле) - поростати, порости, уростати, урости брудом, лепом. -сти в землю - урости в землю;
    2) (о ранах, язвах) - см. Заживать;
    3) (переносно: опускаться, дичать) опускатися, опуститися, дичавіти, здичавіти, мохом поростати, порости. Душа быстро -тала в такой жизни - душа швидко дичавіла в такому житті. Я стараюсь по возможности не -ти, как говорится, мохом (Тургенев) - я дбаю, скільки змоги, не порости, мовляв, мохом. Заросший - зарослий, порослий, зарощений, урослий. [Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (М. Вовч.). Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно (Рудч.)]. -ший сорными травами - з(а)бур'янілий, бур'януватий. Густо -шее место - гущавина, глушина, глуш (- ші). [У глуші, між вербами, капуста погано росте (Сл. Гр.)].

    Русско-украинский словарь > Заростать

  • 30 Правдуха

    правдомовець (-вця), голоправда (-вди, общ. р.), щира душа, правдива душа.

    Русско-украинский словарь > Правдуха

  • 31 бедняга

    1) см. Бедняк;
    2) Бедняга, бедняжка (несчастный, обиженный, страдающий) - бідолашний, сердечний, сердека, безталанний, -на, безталанночка; (общ. р.) - бідолаха (ум. бідолашка, -шечка), бідняга, бідняка, біднячка; (ср. р.) - бідня (ум. біднятко, бідняточко). [Він, бідолаха, і біжить у ліс. Сумують обидві бідолашечки (Г. Барв.). Заплакана, несповита сердечна дитина (Шевч.). Серця не раньте дівчині бідняці (Рудан.). Пропав навік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. (Котл.). Іде качка з каченятками; малесенькі біднячки поприставали. Тяжко бідняткові без матери].
    * * *
    м., ж.
    бідола́ха, бідола́х (м.), бідола́шний, -ого, бідола́шна, -ої, біда́ха, біда́ка, біда́га, бідня́ка, бідня́га, небора́к (м.), небора́ка, сіро́ма, сірома́ха, серде́га, серде́шний, серде́шна, серде́чний, серде́чна; ( горемыка) безтала́нний, безтала́нна, безтала́нник (м.), безтала́нниця (ж.)

    Русско-украинский словарь > бедняга

  • 32 благодарный

    1) (чувствующий благодарность) вдячний;
    2) (обладающий постоянно этим свойством) вдячливий, віддячливий. [Вдячлива душа. В. вдача];
    3) (обязанный благодарностью за услугу) завдячений;
    4) (вознаграждающий за труд) вдячливий, віддячливий. [Вдячливий ґрунт. Вдячлива, віддячлива тема];
    5) см. Благодарственный.
    * * *
    вдя́чний

    Русско-украинский словарь > благодарный

  • 33 вдохновитель

    1) надихач, духозбудник, (напыщенно) вдохновитель, (описат.) живий дух, душа;
    2) приводець (р. -відця), привідця (м. р.). [Робили - ми сами, а він був нашим живим духом].
    * * *
    натхне́нник, надхне́нник

    Русско-украинский словарь > вдохновитель

  • 34 вздыхатель

    -ница зідхач, -чка (напр. за старим режимом); (влюблённый) закоханий, -на, (закохана) зідхай-душа; (насмешл.) уздихальник, зідхайло. [Наша панночка має коло себе двох зідхайлів, та й крутить ними, як хоче]. См. Воздыхатель.
    * * *
    закоханий, -ого, зако́ха́нець, -нця, зітха́ч, -а; ( поклонник) шанува́льник

    Русско-украинский словарь > вздыхатель

  • 35 взмах

    взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].
    * * *
    змах, -у, мах, -у, по́мах, -у, ви́мах, -у, за́мах, -у

    Русско-украинский словарь > взмах

  • 36 взяться

    узятися. В. за руки - побратися за руки, зчепити руки. В. за что - стати, вхопитися, приступитися до чого, заходитися коло чого. [Як до чого став - уся душа його в роботі (М. Вовч.)]. В. энергично, настойчиво - завзятися на що, прихопитися до чого. В. за дело - взятися (стати) до роботи. [До чужої роботи взявсь]. В. сделать что - піднятися зробити. [Піднявся він це діло зробити за-для громади]. Откуда ни возьмись - де (не) взявсь. Откуда ни возьмётся - де не вирветься, видереться, візьметься, вискіпається.
    * * *
    узя́тися, мног. побра́тися; (приняться за что-л., начать что-л.) заходи́тися (роби́ти що, коло чого), прикла́стися (до чого), прийня́тися (за що, до чого), запо́ратися (ко́ло чого), заповзя́тися (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > взяться

  • 37 внешний

    1) надвірній, зовнішній, околишній, окільний, зверхній. [Надвірній світ = внешний мир. Незначні зовнішні дрібниці. Зверхні події, зверхні обставини (Єфр.) = внешние события, внешние обстоятельства. Душа жіноча щира сяє в зверхній красоті (Фран.)]. С внешней стороны - з зовнішнього боку, з околишнього боку, знадвору, зверху;
    2) (поверхностный) поверховий, позверховий. [Поверхова просвіта. Під тією позверховою корою, якою вкрито мужицтво, відбувається культурний процес (Грін.)];
    3) внешний враг - околишній (надвірній, зовнішній) ворог (Н. Рада). Внешние дела, сношения - закордонні, заграничні справи, зовнішні зносини;
    4) (наружный) надвірній, знадвірній. [Двері надвірні].
    * * *
    зо́внішній; зве́рхній; ( наружный) надві́рний; (окружающий) навко́лишній

    \внешний угол — мат. зо́внішній кут

    Русско-украинский словарь > внешний

  • 38 воздыхатель

    -тельница зідхач, зідхачка, зідхайло, стогни-душа.
    * * *

    Русско-украинский словарь > воздыхатель

  • 39 встряхивать

    -ся, встряхнуть, -ся стріпувати, -ся, стріпнути, -ся, стріпонути, -ся, струсювати, -ся, струснути, -ся, струсонути, -ся, струхнути, -ся, обтріпувати, -ся, трепнути, - ся, тріпнути, -ся, потрусити, підтрусити. [Підтруси мішок, щоб овес утрусивсь]. В-нуть головою - мотнути. Встряхнуть сильно - трепонути, тріпонути. [Як трепонув мене, мало душа не вилетіла].
    * * *
    несов.; сов. - встряхн`уть
    1) стру́шувати, струси́ти и струсну́ти и струхну́ти и стряхнути и усилит. струсону́ти стрясону́ти, трясти́, трусну́ти и усилит. трусону́ти и трясону́ти, стрі́пувати, стріпну́ти и усилит. стріпону́ти; ( выколачивать пыль) трі́пати, трі́пнути и трі́пнути и усилит. тріпону́ти
    2) перен. розвору́шувати, розворуши́ти; ( потрясать) потряса́ти, потрясти́; ( всколыхивать) сколи́хувати, сколихну́ти

    Русско-украинский словарь > встряхивать

  • 40 горевание

    горювання, смуткування, сумування, журіння, побивання за ким, за чим. [Коло мого серденька велике журіння. Душа моя втомилась побиванням (Кул.)].
    * * *
    горюва́ння, побива́ння; сумува́ння, журі́ння; бідува́ння

    Русско-украинский словарь > горевание

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДУША — (греч. psyhe, лат. anima) одно из центральных понятий европейской философии, в связи с разработкой которого вся иерархия бытия, жизни и мысли постепенно осваивается как в своих самых низких, так и самых высоких пластах и по отношению к которому… …   Философская энциклопедия

  • ДУША — жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем ·знач. человек, с духом и телом; в более тесном: | человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем: | жизненное существо человека, воображаемое отдельно …   Толковый словарь Даля

  • ДУША — жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем ·знач. человек, с духом и телом; в более тесном: | человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем: | жизненное существо человека, воображаемое отдельно …   Толковый словарь Даля

  • душа — сущ., ж., ??? Морфология: (нет) чего? души, чему? душе, (вижу) что? душу, чем? душой, о чём? о душе; мн. что? души, (нет) чего? душ, чему? душам и душам, (вижу) что? души, чем? душами, о чём? о душах 1. Душой человека по религиозным… …   Толковый словарь Дмитриева

  • душа — и, вин. душу; мн. души; ж. 1. По религиозным представлениям: духовная сущность человека, особая нематериальная бессмертная сила, обитающая в теле человека (иногда животных, растений), покидающая его во время смерти, сна и вновь проявляющаяся… …   Энциклопедический словарь

  • душа — понятие, отражающее исторически изменявшиеся воззрения на психику человека и животных; в философско религиозной традиции и ориентированной на нее психологии Д. это нематериальное, независимое от тела животворящее и познающее начало. Возникновение …   Большая психологическая энциклопедия

  • ДУША — ДУША, души, вин. душу, мн. души, душам жен. 1. В религиозных и идеалистических представлениях нематериальное начало жизни, противополагаемое телу; бесплотное существо, остающееся после смерти человека. Душа и тело. Бессмертная душа. Души умерших …   Толковый словарь Ушакова

  • ДУША —     ДУША (греч. ψυχή, лат. anima), одно из центральных понятий античной философии, в связи с разработкой которого вся иерархия бытия, жизни и мысли постепенно осваивается как в своих самых низких, так и самых высоких пластах и по отношению к… …   Античная философия

  • душа — (3) 1. Жизненное начало, то, что дает человеку жизнь и остается нетленным после его смерти (религ.): Единъ же Изяславъ, сынъ Васильковъ, позвони своими острыми мечи о шеломы Литовскыя, притрепа славу дѣду своему Всеславу, а самъ подъ чрълеными… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ДУША —         (англ. soul, нем. Seele, фр. ame) в большинстве религий мира бестелесный, бессмертный элемент, источник жизни физического тела. Идея души существует во всех человеческих культурах, хотя может принимать разные формы и смысловые оттенки. В… …   Энциклопедия культурологии

  • Душа — Человек * Брак * Девушка * Детство * Душа * Жена * Женщина * Зрелость * Мать * Молодость * Муж * Мужчины * Он и Она * Отец * Поколение * Родители * Семья * …   Сводная энциклопедия афоризмов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»