Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

душа-человек

  • 1 человек

    1) люди́на; ( лицо) осо́ба; ( душа) душа́; ( мужчина средних лет) дя́дько

    до́брый \человек — до́бра люди́на

    молодо́й \человек — см. молодой 1)

    свой \человек — своя́ люди́на

    два (три, четы́ре) челове́ка — дві (три, чоти́ри) осо́би (душі́)

    пять (шесть) челове́к — п'ять (шість) осі́б (душ)

    2) ( дворовый) ист. двора́к, -а, дворови́й, -о́го; ( крепостной) кріпа́к, -а; ( слуга) служни́к, -а, слуга́; ( комнатный из крепостных) козачо́к, -чка́
    3) (в трактире, ресторане) дорев. офіціа́нт

    Русско-украинский словарь > человек

  • 2 продажный

    продажний. [Продажний будинок. Продажні ціни. Продажне кохання (Крим.). Нехай-же ми раби, невільники продажні, без сорому, без чести (Л. Укр.)]. -дажные людишки - продажні людці. -дажный человек, -дажная женщина - запроданець (-нця), запроданка. -дажная душа - продай-душа.
    * * *
    прода́жний

    \продажный челове́к — прода́жна люди́на; ( продавшийся) запро́данець, -нця (м.), запро́данка (ж.)

    Русско-украинский словарь > продажный

  • 3 мясти

    -ся
    1) (волновать, -ся, тревожить, -ся, смущать, -ся) хвилювати, -ся, тривожити, - ся, турбувати, -ся, непокоїти, -ся, бентежити. -ся, збентежувати, -ся. Страсти -тут душу - пристрасті бентежать душу. Всуе -тётся человек - марно бентежиться людина. Все перепуганно -тутся - всі перелякано (з переляку) хвилюються (тривожаться). Мятущийся, прлг. - бентежний, невпокійний, (безумный) шалений; см. ещё Мятежный. [Бентежна душа (Вороний). Шалене серце (Крим.)]. -щийся дух, ум - бентежний (невпокійний) дух, розум;
    2) -сти (приводить в ярость) - лютити кого;
    3) -стися (носиться) - хвилювати, вихритися. Снежинки -тся - сніжинки вихряться.
    * * *
    бенте́жити; ( тревожить) непоко́їти, турбува́ти, триво́жити, хвилюва́ти

    Русско-украинский словарь > мясти

  • 4 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 5 новый

    и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.
    * * *
    нови́й

    [вот ещё] \новыйое де́ло! — от (ото́, оце́) [ще] новина́!

    \новыйая экономическая поли́тика — см. нэп

    Но́вый завет — Нови́й завіт

    \новыйый стиль — нови́й стиль

    Русско-украинский словарь > новый

  • 6 праздный

    1) (о людях ничем не занимающихся) гулящий, нетруджений, нетрудящий, неробучий, нероботящий, неробітний (редко) празний. [На потіху гулящим людям (Куліш). Багато є дармоїдів нетруджених, що сами нічого зробити нездатні (Єфр.). Робочими руками, працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.)]. -ный человек, -ные люди - гулящий (нетруджений, нетрудящий, нероботящий, неробучий) чоловік, люди. Быть, пребывать -ным - гуляти, вакувати(ся), порожнювати, дармувати. [Козак душа правдивая, сорочки не має, коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє (Номис). Роби, не лежи, не гуляй! - сам бог сказав (Рудч.). Хлопець до школи не ходить та так дома вакується (Київщ.)]. Срв. Баклушничать. -ная жизнь - гуляще, нетруджене життя; см. Праздность, Баклушничанье;
    2) (суетный, вздорный) марний, пустий, порожній. -ные речи - марні, пусті слова, марні, пусті розмови, балачки. [Були марні слова, так і зосталися марні слова, а ніхто нічого доброго до ладу не зробив (Звин.)]. -ные затеи - пусті витівки;
    3) (о месте: незанятый) порожній; (о вещах: свободный, остающийся без употребления) гулящий, ваканцьовий, яловий. -ная земля (незанятая) - гуляща, ваканцьова земля, ваканець (-нця). - ный топор, -ный мост - гуляща сокира, гулящий, (образно) яловий міст. -ный скот - гуляща скотина (худоба). Время -ное - гулящий час, вільна година; см. Досуг. Быть -ным (без употребления) - гуляти, дармувати, вакувати, ваканцювати, (о доме, земле: пустовать) порожнювати; (специально о поле) лежати облогом, облогувати. [Шлях не гуляє (не остається без прохожих) (Номис). Сокира дармує (Гр.). Хата порожнює (Гр.). Дві десятини облогують вже третє літо];
    4) -ная (о самке) - ялова;
    5) см. Праздничный.
    * * *
    1) ( никем или ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й
    2) (ничем не занятый, без дела) бездія́льний, безді́льний; ( свойственный бездельнику) гультя́йський; ( досужий) дозві́льний; гуля́щий

    \праздный челове́к — безді́льна (гуля́ща) люди́на; ( бездельник) гультя́й, -тяя́, ле́дар, -я, неро́ба

    3) ( бесцельный) перен. пусти́й, поро́жній; ( тщетный) ма́рний; ( излишний) за́йвий

    Русско-украинский словарь > праздный

  • 7 прямой

    1) (некривой, простой) прямий, простий, правий. -менький (ум.-ласк.) - пряменький, простенький, правенький, прямесенький, простесенький, правесенький. [Рубайся, дерево, і пряме й криве (Рудч.). Я знаю сам, що просте, що кривеє (Куліш). Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги (Дума). Рубайся, дерево, криве і праве (Чуб. II). Стан правенький, мов тополя (Глібів)]. -мая линия, мат. - пряма (проста) лінія. -мой угол, мат. - прямий (простий) кут. -мая дорога - пряма, проста дорога, прямий, простий шлях. -мая кишка - кутня кишка, кутнячка;
    2) (искренний) простий, щирий, прямий. [Десь Бог мене покарав - лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу (Чуб. V). А мурин (негр), щирий і прямий з природи, вважає чесним кожного (Куліш)]. -мой человек - щира (відверта) людина, щира душа;
    3) (истый, настоящий) чистий, справжній, дійсний; см. Настоящий, Подлинный. [Чистий бовдур (болван) (Липовеч.)]. Друзья -мые - братья родные - приятелі (друзі) справжні - що брати рідні;
    4) (непосредственный) безпосередній. [Безпосереднє голосування. Занепад тутешньої торговлі був безпосереднім наслідком тих заходів (Єфр.)] -мые налоги - безпосередні податки. -мые наследники - безпосередні спадкоємці. -мой смысл, значение - безпосереднє розуміння, -нє значення. -мое понимание (смысл) этих слов - властиве розуміння цих слів. -мой ответ - проста відповідь. -мое сообщение - пряме сполучення. -мой образ действий - одверте поводження. -мой характер - відверта, пряма вдача. -мая речь, грам. - пряма мова.
    * * *
    1) прями́й; (подлинный, настоящий) спра́вжній
    2) (правдивый, бесхитростный) прями́й; ( откровенный) відве́ртий; ( искренний) щи́рий

    Русско-украинский словарь > прямой

См. также в других словарях:

  • душа-человек — душа человек …   Орфографический словарь-справочник

  • душа-человек — См. милый... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. душа человек добрый, милый; человек доброй души, добряк, симпатяга, добрый малый, добрая душа, человек добрейшей души …   Словарь синонимов

  • душа-человек — (иноск.) добродушный, прямой, сердечный Ср. Он милый малый, душа человек, он так сердечно снисходит к человеческим слабостям; он сговорчив, податлив, покладист, не горд, с ним и выпить можно, и посквернословить, и посудачить.... Ант. Чехов. Дуэль …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Душа-человек — Душа человѣкъ (иноск.) добродушный, прямой, сердечный. Ср. Онъ милый малый, душа человѣкъ, онъ такъ сердечно снисходитъ къ человѣческимъ слабостямъ; онъ сговорчивъ, податливъ, покладистъ, не гордъ, съ нимъ и выпить можно, и посквернословить, и… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • душа-человек — душа/ челове/к, др. формы не употр …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • душа-человек — душ а челов ек, другие фор мы не употр …   Русский орфографический словарь

  • душа-человек — (о ком н. очень добром, душевном) …   Орфографический словарь русского языка

  • ДУША — (греч. psyhe, лат. anima) одно из центральных понятий европейской философии, в связи с разработкой которого вся иерархия бытия, жизни и мысли постепенно осваивается как в своих самых низких, так и самых высоких пластах и по отношению к которому… …   Философская энциклопедия

  • душа — и, вин. душу; мн. души; ж. 1. По религиозным представлениям: духовная сущность человека, особая нематериальная бессмертная сила, обитающая в теле человека (иногда животных, растений), покидающая его во время смерти, сна и вновь проявляющаяся… …   Энциклопедический словарь

  • ДУША — жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем ·знач. человек, с духом и телом; в более тесном: | человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем: | жизненное существо человека, воображаемое отдельно …   Толковый словарь Даля

  • ДУША — жен. бессмертное духовное существо, одаренное разумом и волею; в общем ·знач. человек, с духом и телом; в более тесном: | человек без плоти, бестелесный, по смерти своей; в смыслы же теснейшем: | жизненное существо человека, воображаемое отдельно …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»