думка

1) мислення

2) думка, ідея; міркування

3) намір

4) турбота, увага; думи

5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння

••

мелькнуть

1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];

2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];

3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];

4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - мелькн`уть

1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти

2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

1. ідея, думка

2. уява, поняття

3. філос. ідея

- absolute idea абсолютна ідея

- basic idea основна/ головна думка/ ідея

- clear idea чітке уявлення

- dominant idea панівна думка

- essential idea основна/ головна думка/ ідея

- fundamental idea основна/ головна/ засаднича думка/ ідея

- general idea загальне поняття/ уявлення

- philisophical idea філософська ідея

- prevalent idea панівна думка

- idea of an "American way of life" ідея "американського способу життя"

- battle of ideas боротьба/ протиборство ідей

- concurrence of ideas співпадіння ідей

- intensification of the battle of ideas посилення ідеологічної боротьби

- to exchange ideas обмінюватись думками

- to proclaim an idea проголосити ідею

- to put an idea into life втілити ідею в життя

- to set forth an idea висунути ідею

- to suggest an idea висунути ідею

- to welcome an idea сприйняти ідею

1. думка, погляд, переконання, точка зору

2. заключення (спеціальне тощо)

- advisory opinion дорадча думка; консультативне заключення

- current opinion суттєва думка

- debatable opinion спірна думка/ судження

- divergent opinions різноманітні думки/ судження

- expert's opinion заключення експерта

- just opinion розумне/ правильне судження

- opinion column колонка редакційних статей; стаття коментатора чи оглядача

- partial opinion пристрасне судження

- political opinions політичні погляди/ переконання

- private opinion особиста/ приватна думка

- public opinion poll опитування громадської думки; виявлення думки населення шляхом вибіркового опитування

- weighty opinion авторитетна думка

- community of opinions спільність думок

- concession to public opinion поступка громадській думці

- concurrence of opinions співпадіння думок

- consensus of opinion одностайність

- consistency of opinions узгодження думок

- dissent from an opinion незгода з якоюсь думкою

- distortion of an opinion перекручення думки/ точки зору

- sensitivity of an opinion вразливість точки зору/ заключення

- variety of opinions розбіжність у думках; розходження

- to accept the opinion of the experts погодитись з думкою експертів

- to be of the opinion думати, рахувати, вважати

- to bring out an opinion висловити думку

- to build up opinions створити думку

- to canalize public opinion спрямувати громадську думку у певне русло

- to endorse the opinion of the experts погодитись з думкою експертів

- to exchange opinions обмінятись думками

- to express an opinion висловити думку

- to fake public opinion фальсифікувати громадську думку

- to form an opinion скласти думку

- to hand down an opinion винести рішення/ заключення

- to hold opposite opinions притримуватись протилежних поглядів

- to influence the formation of public opinion впливати на формування громадської думки

- to keep one's opinion open утриматись від висловлення своєї точки зору/ своєї думки

- to manipulate public opinion маніпулювати громадською думкою

- to mobilize public opinion мобілізувати громадську думку

- to pass an opinion висловити думку

- to press one's opinion on smbd. нав'язувати комусь свою думку

- to rally public opinion against smth. згуртовувати громадську думку/ громадськість проти чогось

- to request a legal opinion запитувати юридичний відгук/ пораду

- to revise one's opinion переглянути свої погляди

- to shape ideologically public opinion ідеологічно формувати громадську думку

- to volunteer an opinion висловити думку (про яку не питали)

- to weaken one's hold on public opinion послабити вплив на громадську думку; втрачати вплив на громадську думку

- in my opinion на мій погляд

- in the opinion of the sides згідно з думкою сторін (формулювання, що використовується в комюніке, угодах тощо)

- opinions vary on the point думки з цього питання розходяться

1) ідея, думка

2) поняття; уявлення

3) план, намір, задум, думка, гадка

* * *

1) ідея, думка

2) уявлення, поняття

3) погляд, переконання

4) враження, припущення, здогад

5) план, намір, задум

6) спосіб мислення

7) фiлoc. ідея; архетип

8) мyз. тема

n (pl dicta)

1) вислів, афоризм

2) авторитетна заява; авторитетна думка; судження

3) юр. думка судді

* * *

n; (pl тж. dicta)

1) вислів, афоризм

2) авторитетна заява, авторитетна думка, судження

3) юp. думка судді

4) лiнгв. Диктум

1) упереджена думка; упередження; заздалегідь складена думка

2) забобон, передсуд

* * *

1) почуття

2) тж pl ставлення, думка, гадка, настрій

3) сентиментальність

4) тост, побажання

5) вислів

* * *

1) почуття; дух ( твору мистецтва на противагу формі)

2) сентиментальність

3) частіше pl думка, відношення, настрій

I n

1. думка, відгук, оцінка

2. рахунок (банківський)

- current account поточний рахунок

- explicit account недвозначна/ висловлена до кінця думка, ясно виражена думка

- implicit account думка, не виражена прямо

II v (for)

1. пояснювати

2. звітуватися, давати звіт

3. відповідати, нести відповідальність

- to account for a failure пояснювати провал/ невдачу

- to account for misinformation нести відповідальність за дезінформацію

1) запізніла думка; запізніле міркування; думка, що прийшла в голову надто пізно

2) запізніле пояснення; запізніла відповідь

3) виверт

* * *

1) запізніла думка, запізніле міркування

2) запізніле пояснення, запізніла відповідь; виверт або відмовка, придумана заднім числом

3) додавання, доповнення; додаткова риса, якість

1. n

1) висловлювання, думка, слово

2) авторитет, вплив

2. v (past і p.p. said)

1) говорити, сказати

2) виражати, висловлювати

3) твердити, повідомляти; говорити, казати

4) говорити, гласити

5) висловлювати (мати) думку, вважати

6) наводити докази (аргументи); свідчити

7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

8) припускати, гадати

9) поет. висловлюватися

* * *

1) висловлення, вислів, думка, слово

2) авторитет, вплив

1) говорити, сказати

2) стверджувати (що, нібито), повідомляти

3) говорити

4) мати або висловлювати думку, вважати, думати

5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь

6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

7) допускати; припускати

8) icт.; пoeт. висловитися

1) приблизно, біля

2) наприклад

1) юр. вердикт, рішення присяжних засідателів

2) судження, висновок, рішення; думка

* * *

1) юр. вердикт, рішення присяжних; open verdict вердикт присяжних, котрим встановлюється факт здійснення злочину, але не встановлений злочинець; вердикт присяжних, котрим встановлюється причина смерті, але не вказується, чи є вона природною, випадковоб, самогубством або вбивством; verdict of acquіttal виправдання підсудного вердиктом присяжних; to brіng іn /to return/ a verdict of guіlty [n.ot guіlty] винести вердикт про винність [невинності]

2) судження, висновок, думка; рішення; the popular verdict думка громадськості

1) думка; погляд; переконання

2) оцінка; думка

3) висновок фахівця ( часто письмовий)

4) юp. судове рішення

возникнуть по(в)ставати з чого, повстати [Сердечний біль повстав з нудьги за сім'єю (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.)], настати, стати, виникати з чого, виникнути, виникти [Нові держави легко виникають, але й руйнуються так само легко. Думка про се виникла в селян (Грінч.)], уставати, устати, з'являтися, з'явитися, братися, взятися, вироюватися, вироїтися [Відсіля-ж то й вироїлася приказка (Стор.)]; сов. вродитися, зродитися [В неї зродилася думка], зародитися [Ідилія так само зародилася в старовину (Єфр.)], народитися [Класична поема народилася з народніх пісень (Єфр.)], прокинутися [Прокинулися нові думки]; (подоспеть) наспіти [Знов наспіла думка (Крим.)], зробитися, піти [Невже народня ненависть до латинців пішла з самого тільки завидливого нашепту? (Куліш)]. Возникает вопрос - повстає (заходить) питання.

* * *

несов.; сов. - возн`икнуть

предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].

* * *

несов.; сов. - предполож`ить

1) припуска́ти, припусти́ти

2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

n погодженість, згода, одностайність, консенсус

- consensus agreement згода, досягнута на основі консенсусу

- consensus procedure процедура вироблення погодженого рішення; процедура досягнення консенсусу

- general consensus загальна думка, погоджена думка

- strategic consensus стратегічний консенсус

- consensus of opinion погоджена думка

- on the basis of consensus на основі консенсусу, на основі погодженої думки/ спільної згоди

- to adopt by consensus прийняти на основі/ шляхом консенсусу

- to build consensus досягнути консенсусу

- to establish a tacit regional consensus досягнути негласного регіонального порозуміння

- to reach consensus дійти згоди/ консенсусу/ порозуміння

1. судження, думка, погляд, оцінка

2. розсудливість, здоровий глузд

3. юр. вирок/ рішення суду

4. юр. розгляд/ слухання справи в суді

5. критика, осудження

- private judg(e)ment приватна думка

- tentative judg(e)ment попередня думка

- to disturb the judg(e)ment збити з пантелику, ввести в оману

- to form a judg(e)ment скласти думку про когось

- to pass judg(e)ment on /upon smbd. судити, критикувати когось

- to show good/ sound judg(e)ment мислити розсудливо

ЛОГОС (грецьк. λόγοζ) - термін давньогрецьк. філософії, що одночасно означає "слово", "речення", "висловлювання", "мовлення", "розмова" і "смисл", "поняття", "судження", "думка", "основа" Ц. і паралельні ряди значень можна істотно продовжити, бо в словниках давньогрецьк. мови зафіксовано понад ЗО значень терміна "Л.", який не передається адекватно жодною іншою мовою, бо в ньому "слово" - це не чуттєво сприйманий комплекс звуків, а сама "думка", а остання розуміється як щось явлене і тому "словесне". Л. включає також чітке числове відношення - рахунок. Він - і смислова упорядкованість буття та свідомості, і протилежність безсловесному, безсенсовому та безформному у світі й людині. Термін "Л." введений у філософію Гераклітом, у якого він означав всезагальний закон і розумну основу світу, які є вічними, постійними і необхідними. Залишаючись рівним самому собі, Л. задає ритм невпинним змінам і взаємопереходам речей. Єдність цих протилежностей забезпечує стабільність і гармонію світу. У пізніших натурфілософів, софістів, Платона йАристотеля Л. втрачає онтологічне значення і вживається тільки у сфері мислення та пізнання, де він розуміється як "поняття", "основа", "розум", "доведення". У стоїків Л. трактується як "творчий вогонь", Божественний розум й універсальна доцільність, яким підпорядковані світ і людина. У неоплатонізмі Л. уже розглядався не як тонкі формотворчі матеріальні начала, а як еманації умосяжного світу, що творять і формують чуттєвий світ. У Філона Александрійського Л. зливається з уявленням про Бога у Старому Завіті. Відтепер Л. проявляється як вічна Божественна сила (розум), що є посередником між Богом і людьми. Він - Слово і думка Бога, котрий за допомогою Л. створив світ. Християнство розкрило своє розуміння Л. у початковому фрагменті Євангелія від Іоанна: "Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Бог був Слово" (в оригіналі - λογοζ). У рос. релігійно-ідеалістичній філософії Л. розуміється як поняття, за допомогою якого передається субстанціональна пронизаність світу Божественним Словом. Пізнання світу через Л. не може бути здійсненим тільки за допомогою логічного мислення. Всі сили душі людини беруть участь у пізнанні Л. - Слова Божого. При цьому Л. часто залишається невираженим у думці-слові.