-
1 дружба
дӯстӣ -
2 ДРУЖБА
• За дружбу дружбой платят (3)• Не в службу, а в дружбу (Н) -
3 дружба
-
4 дружба
-
5 дружба
дружба ж Freundschaft f дружба народов Völkerfreundschaft f быть в дружбе с кем-л. mit jem. befreundet sein а сделай мне это не в службу, а в дружбуtu mir den Gefallen!, tu das mir zuliebe!
-
6 дружба
дружба ж η φιλία \дружба народов η φιλία των λαών завязать \дружбау συνάπτω φιλία* * *жη φιλίαдру́жба наро́дов — η φιλία των λαών
завяза́ть дру́жбу — συνάπτω φιλία
-
7 дружба
дружба; калегаванне; калегаваньне; сяброўства; таварыства; таварышаванне; таварышаваньне* * * -
8 дружба
дружба Freundschaft -
9 ДРУЖБА
-
10 дружба
дружбаיְדִידוּת נ'; חֲבֵרוּת נ';* * *חברותידידות יחסי ידידות רעות -
11 дружба
-
12 дружба
-
13 дружба
ДРУЖБА - міжособисті стосунки, що виникають внаслідок індивідуального вибору, ґрунтуються на спільності духовних інтересів та взаємній прихильності. Слово "Д." походить від давньослов'янського "дроужьба", що тлумачиться як близькість, товаришування, товариство. Історично становлення Д. обумовлене поступовою втратою кровнородинними відносинами статусу абсолютної цінності. Міжособистісне спілкування поступово індивідуалізується й психологізується, акцент у ньому переноситься з договірних стосунків на емоційну прихильність. Тлумачення Д. у давньогрецьк. філософії фіксують зрушення у розумінні цього терміна від універсальної космічної сили (Емпедокл) до поцінування міжіндивідуальної близькості, вояцького товариства (Гомер), далі - до високої духовної спорідненості, що перевершує родинну (Платон). За Аристотелем, Д. - сама по собі благо, одна з найнеобхідніших чеснот, "набута якість душі". Геродот першим ужив поняття "політична Д.", яке поширюється на міжособистісні стосунки. Набувши більш раціонального і вибіркового характеру, Д. означає відтепер взаємини однодумців, людей, об'єднаних спільними інтересами. Саме таке розуміння Д. переходить у римську культуру. У Ціцерона знаходимо положення, що свідчить про перетворення дружніх стосунків з інституціалізованих на морально-психологічні. В Середні віки складається канон Д., що утверджує як її провідну характеристику - становість. Життєвий побут села зводив зазвичай дружні зв'язки до стосунків родичів і близьких сусідів. Психологічна інтимність була знову реабілітована в Нові часи. Гуманісти Відродження сприяли формуванню розуміння Д. як інтелектуального спілкування, в основу якого покладено спільність духовних інтересів. Довершена Д. добровільна, незалежна й неділима (Монтень). Од часів Просвітництва Д. починає осмислюватися у контексті її моральних цінностей. Її вважають однією з найзагальніших передумов моралі. В романтизмі Д. набуває значення світоглядного й життєбудівничого принципу, що відповідає інтимній безпосередності суб'єктивного ставлення до світу. Серед найважливіших образів Д. XX ст. - досить суперечлива гама - від наближеної до умов ясперсівської "екзистенційної комунікації" Д. героїв Ремарка (взаємне тяжіння людей, спустошених сучасною відчуженою й технізованою цивілізацією), до ідеологічно зумовленої людської солідарності, характерної для тоталітарних режимів (напр., деклароване за радянськіх часів гасло "Людина людині - друг, товариш і брат").В. Єфименко -
14 дружба
1. friendshipкниж. amity2. (общество на съграждани, съселяни) society of fellow-citizens/villagers3. пол. local party group (of the Bulgarian Agrarian Union)* * *дру̀жба,ж., само ед.1. friendship; fellowship; книж. amity; имам \дружба с be friends with; тясна \дружба intimate/close friendship;3. полит. ( организационна единица на Българския земеделски народен съюз) local party group (of the Bulgarian Agrarian Union).* * *companionship ; friendship {`frendSip}: intimate/close дружба - тясна дружба; good-fellowship* * *1. (общество на съграждани, съселяни) society of fellow-citizens/villagers. 2. friendship 3. имам ДРУЖБА с be friends with 4. книж. amity 5. пол. local party group (of the Bulgarian Agrarian Union) 6. тясна ДРУЖБА intimate/close friendship -
15 дружба
-
16 дружба
жен. friendship быть в дружбе (с кем-л.) ≈ to be friends( with), to chum водить дружбу( с кем-л.) ≈ to be on friendly terms( with), to be friends (with), to keep up a friendship (with) дружба дружбой, а служба службой ≈ don't let friendship interfere with work/business, never mix business and friendship прочная дружба ≈ fast friendship давняя дружба ≈ a long-standing friendship, an old friendship, a friendship of long standing долголетняя дружба ≈ friendship of many years standing тесная дружба ≈ close/intimate friendshipдружб|а - ж. friendship;
быть в ~е с кем-л. be* friends with smb. -
17 дружба
жен.быть в дружбе (с кем-л.) — to be friends (with), to chum
водить дружбу (с кем-л.) — to be on friendly terms (with), to be friends (with), to keep up a friendship (with)
дружба дружбой, а служба службой — don't let friendship interfere with work/business, never mix business and friendship
давняя дружба — a long-standing friendship, an old friendship, a friendship of long standing
тесная дружба — close/intimate friendship
-
18 дружба
-
19 дружба
ж.водить дружбу с кем-л. — frequentare qd; bazzicare qd••не в службу, а в дружбу... — fammi questo favore... -
20 дружба
См. также в других словарях:
ДРУЖБА — разновидность избирательно личностных отношений между людьми, характеризующихся взаимным признанием, доверительностью, доброжелательностью, заботой. Исторически Д. рождается из ин тов позднеродового общества (соответствующее греч. слово philia, т … Философская энциклопедия
дружба — вид устойчивых, индивидуально избирательных межличностных отношений, характеризующийся взаимной привязанностью их участников, усилением процессов аффилиации, взаимными ожиданиями ответных чувств и предпочтительности. Развитие Д. предполагает… … Большая психологическая энциклопедия
Дружба — Дружба ♦ Amitié Радость любви, или любовь, представляющая собой чистую радость, не омраченную страстью или тоской. Это не значит, что дружба исключает эти чувства: можно тосковать в отсутствие друга, можно страстно любить его. Но не это… … Философский словарь Спонвиля
ДРУЖБА — есть равенство. Пифагор Бескорыстная дружба возможна только между людьми с одинаковыми доходами. Пол Гетти, миллиардер Чем богаче твои друзья, тем дороже это тебе обходится. Элизабет Марбури Дружба это такое святое, сладостное, прочное и… … Сводная энциклопедия афоризмов
дружба — Дружество, дружелюбие, доброжелательство, лад, мир, согласие, панибратство, короткое знакомство, побратимство, (благо)приязнь, амикошонство, любовь, братание, единение, общение; дружба искренняя, лицемерная, собачья, тесная. Сделать что по дружбе … Словарь синонимов
Дружба! — Friendship! Жанр … Википедия
Дружба — Дружба. Дружество. Больше той любви не бываетъ, Какъ другъ за друга умираютъ. Ср. Скатившись съ горной высоты, Лежалъ на прахѣ дубъ, перунами разбитый, А съ нимъ и гибкій плющъ, кругомъ его обвитый... О дружба, это ты!... Жуковскій. Дружба. Ср.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ДРУЖБА — ДРУЖБА, дружбы, мн. нет, жен. Близкие приятельские отношения, тесное знакомство вследствие привязанности и расположения. Долголетняя дружба. Сделай мне это по дружбе. Водить дружбу с кем нибудь (см. водить). ❖ Не в службу, а в дружбу (погов.) по… … Толковый словарь Ушакова
ДРУЖБА — народов. Жарг. арм. Ирон. Каша из риса и гороха. ЖЭСТ 1, 235. Победила дружба. Разг. Шутл. ирон. О соревнованиях, соперничестве, дискуссии, не завершившихся чьей л. победой. Мокиенко 2003, 27. Делить дружбу с кем. Дон. 1. Собираться вместе для… … Большой словарь русских поговорок
дружба — глубокая (Гончаров); нежная (Лермонтов); тесная (Григорович); чистая (Коринфский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. дружба О настоящей дружбе.… … Словарь эпитетов
дружба — ДРУЖБА, товарищество, устар. дружество, разг. приятельство, разг. сниж. корешкование ДРУГ, приятель, товарищ, устар. благоприятель, разг. друг приятель, разг. дружок, разг. сниж. друган, разг. сниж. закадыка, разг. сниж. кореш и разг.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи