дров

дров'яний. [Дров'яний жар у печі]. -ной сарай - см. Дровяник.

* * *

дровітня.

1) см. Дровоторговец;

2) дровітня, дровник.

* * *

1) ( сарай) дрові́тня; диал. дровни́к, -а, дров'яни́к, -а, дрові́тник

2) ( торговец дровами) дров'яни́к

дрова (р. дров), ум. дрівця (р. -вець), (из тонких веток) гілля, (хворост) хмиз, дріб, ріщя (ср.). Отсутствие дров - бездрів'я. Кто в лес, кто по дрова - одно до ліса, друге до біса, котрий сторч, а котрий в борщ.

* * *

1) колода, (ум.) колодка, колодочка (соб.) колоддя, колодяччя. [Вибране на клепку дерево розпилюють на колоди (Бонд. виробн.). На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами (Н.-Лев.). На небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильч.)]. Через пень -ду валить - робити аби робилося; робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми;

2) (большое корыто) - колода, жолоб (-лоба), корито; (для месива) ночви (-чов), (ум.) ночовки (-вок), ночовочки (-чок). [Прив'яжи коней до колоди (Харківщ.)];

3) (долблёный чолн) дуб (-ба);

4) (гроб) деревище, довбана труна, дубовина;

5) (улей) колода, колодка, пень (р. пня);

6) (для сбора подаяний) карнавка;

7) (для рубки дров) колода, дро[и]вітня;

8) (у кожевников) кобила;

9) (в ткацком станке) навій (-вою), воротило;

10) (деревянные кандалы) колода; см. Колодка 2. [Запишався, як Берко в колоді (Номис)];

11) (косяк оконный) лутка, (дверной) одвірок (-рка); (притолока) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач; (порог) поріг (-рога);

12) (заупокойная свеча) колодка (Сл. Ум.);

13) (карт) колода, талія, тас (-су). [Не повний тас, двох карт нема (Борзен.)];

14) колода, пастка на куниць, на соболів;

15) (перен. о человеке) тюхтій (-тія), телепень (-пня), телепало, пень, колода; срвн. Пень 3 и Увалень.

* * *

1) коло́да; ( для рубки дров) дрові́тня

2) ( для пчёл) коло́да, дупля́нка

I. 1) (арифм., алг.) куб (-ба). Куб числа - куб числа. Возвышать в куб - підносити до куба (до третього степеня), кубувати;

2) (геом. тело) куб (-ба). Куб дров - куб (кубічний сажень (-жня)) дров;

3) (сосуд) куб; (перегонный) (а)лембик (-ка). [Переганяють воду в особливих приладах, які звуть лембиками (Троян.)]. Пить воду из -ба - пити воду з куба. Куб кровососный, мед. - банька.

II. Куб, бот. Indigofera tinctoria L. - індиґо (-ґа); (краска) калія.

* * *

1) мат. и пр. куб

2) ( кубический метр) кубоме́тр; ( дров) складоме́тр

и Кубичный кубічний, кубовий, кубний. -кая мера - кубічна міра. -кий метр - кубічний метр. -кая сажень - кубічний сажень (-жня). -кая сажень дров - кубічний сажень дров, куб дров. -кий корень, мат. - кубічний корінь (-реня). -кое содержание - кубатура.

* * *

-ница дров стіс (-осу) дров.

* * *

в'язка (напр. сіна, бубликів); оберемок (р. -мка), оберем (дров), в'язанка (дров).

* * *

1) (действие) (-ка строений из камня, кирпича) мурування, мурівля. -ка камня, дров в сажени - складання, кладіжка (каміння, дров);

2) (способ) мурівля, мурування, муровання. [Обнесена високими старовинної мурівлі стінами (Явор.)]. -ка крестовая - мурівля перехресна. -ка насухо - мурівля насухо;

3) -ка яиц - несіння яєць;

4) -ка скота (кастрирование) - викладання, валашіння, холощіння.

* * *

1) ( действие) кладі́ння, мурува́ння; будува́ння, ста́влення

2) (часть сооружения из кирпича, камнеи) кла́дка, мурова́ння

3) (доска, бревно, положенные через ручеи, болото) диал. кла́дка

4) ( носка яиц) кла́дка; несі́ння

1) (остриём копья, иглы и т. п.) штрикання, шпигання, колоття;

2) коління, колення. -ка свиней - коління свиней;

3) (дров) коління, рубання (дров).

* * *

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

и Наламливать наломать наламувати, наламати, (реже) наломлювати, наломити, (намелко, накрушить) натрощувати, натрощити, (о мног.) поналамувати, поналомлювати, понатрощувати чого. [Наламай трошки сухоньких дровець (Сл. Гр.). Натрощив трісочок (Богодух.)]. -мать камня, соли - наламати (набити, налупати) каменю (каміння), налупати соли. Наломанный - наламаний, наломлений, натрощений, поналамуваний, поналомлюваний, понатрощуваний; набитий, налупаний. -ться -

1) наламуватися, наламатися, поналамуватися; бути наламуваним, наламаним, поналамуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) - а) (ломая) наламатися, наломитися; (намелко, круша) натрощитися и т. п.; б) (ломаясь) наламатися, навиламуватися, навивертатися; (чинясь) наманіритися, наманіжитися, навикривлятися, напишатися; (упрямясь) накомизитися, накоцюбитися; (важничая) навеличатися, начванитися, наприндитися; (издеваясь над кем) назнущатися з кого и т. п.; срв. Ломать, -ся.

* * *

несов.; сов. - налом`ать

и Нарубливать нарубить

1) что - см. I. Надрубливать. -би себе это на нос - закарбуй собі це на носі;

2) чего - нарубувати, нарубати, натинати, натяти, (немного) урубувати, урубати, утинати, утяти, (мелко) насікати, насікти, нацюкувати, нацюкати, (в добавл. к ранее нарубл.) прирубувати, прирубати, (о мног.) понарубувати, понатинати, поврубувати, повтинати и т. п. чого. [Нема чим запалити, - піди нарубай дров (Брацл.). Дров нікому врубать (Кониськ.). Підіть ви, братоньки, сосноньки втніть (Гол. IV). Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нацюкай дровець (Сл. Гр.). Прирубай ще трохи дровець (Сл. Гр.)]. Нарубленный -

1) см. I. Надрубленный;

2) нарубаний, натятий, урубаний, утятий, насічений, нацюканий, прирубаний, понарубуваний, поврубуваний и т. п. -ться -

1) см. I. Надрубливаться;

2) нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;

3) (вдоволь, сов.) - а) (рубя что) нарубатися, натятися. [Нарубався за день, аж спина не розгинається (Брацл.)]; б) (рубясь с кем) нарубатися, натятися, набитися, настинатися з ким.

* * *

1) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; (отсекать в каком-л. количестве) натина́ти, натя́ти, -тну́, -тне́ш; (сов.: немного) уруба́ти, утя́гти, утну́ти

2) ( вырубать) виру́бувати и вируба́ти, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( высекать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

ноша, ношанка; (тяжесть, бремя) тягар (-ря), вага, (увязанная) пака, пакунок (-нка), (охапка) оберемок (-мка) (чого). [Підхопив мішок з сіллю, кинув собі на плече і поніс на берег; але скинув на пісок свою ношу (Коцюб.). Носильник, що ніс був якогось тягаря на спині (Крим.)]. Вы с -шею? - ви щось несете (з собою)? Без -ши - порожнем, без ноші. -ша дров - оберемок дров. Брать людей под -шу - наймати носильників (носіїв), наймати людей нести що. Своя -ша не тянет - свій тягар не тяжить. Чужая -ша не тянет - чужий тягар не тяжить, чужий клопіт не болить.

* * *

подвалить что к чему, подо что підкочувати, підкотити що до чого и під що, підсувати, підсунути що під що, (подворачивать) підвертати, підвернути, (подсыпать) підсипати, підсипати, підгортати, підгорнути що під що. Не -вайте дров к забору, поломаете его - не підкочуйте, не прикладайте дров до паркану (не привалюйте паркана дровами), бо поламаєте. -вали-ка под колесо камень - підверни лишень під колесо камінь. - лить земли под избу, под забор - підкидати, підсипати, підгорнути землі під хату, під паркан. Рыдван -лил под крыльцо - ридван підкотив(ся) (під'їхав) під ґанок. И -лило-же ему счастье - та й поталанило (пофортунило)-ж йому. Подваленный - підкочений, підсунений, підвернений, підсипаний, підгорнений и т. д. -ться - підкочуватися, підкотитися, бути підкоченим, підсуватися, підсунутися и т. д.

* * *

несов.; сов. - подвал`ить

1) підва́лювати, підвали́ти; (землю, песок) підсипа́ти, підси́пати и попідсипа́ти; (подгребать к чему-л.; окучивать) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгортати

2) ( прибавлять) підкида́ти, підки́нути, додава́ти, дода́ти

3) ( подходить) насува́ти, насу́нути и понасува́ти

4) ( причаливать) прича́лювати, прича́лити

5) ( подсекать) підсіка́ти, підсі́кти

сажньовий. -ная продажа дров (посаженно) - продаж дров на сажні или сажнями.

* * *

1) поса́джений, посадо́влений; заса́джений

2) вса́джений; поса́джаний

3) приши́тий

несов.; сов. - развал`иться

1) розва́люватися, -люється, розвали́тися, -вали́ться; ( разрушаться) руйнува́тися, -ну́ється, зруйнува́тися; (рассыпаться, раздробляться) розсипа́тися, розси́патися, -плеться; ( распадаться) розпада́тися, розпа́стися, -паде́ться и мног. порозпада́тися, розсіда́тися, розсі́стися, -ся́деться

2) ( сидеть или лежать раскинувшись) розкида́тися, розки́нутися; розва́люватися, -лююся, -люєшся, розвали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( сидеть) розсіда́тися, розсі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся и мног. порозсіда́тися; (сов.: разлечься), ви́вернутися

3) страд. несов. розва́люватися; розки́датися; руйнува́тися

1) сара́й; ( открытый с одной или с двух сторон) пові́тка, диал. шо́па

2) перен. презр. хлів, -а