-
41 оглядова мапа
обзо́рная ка́рта -
42 перегінна реторта
перего́нная рето́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > перегінна реторта
-
43 перфокарта
вчт; физ. перфока́рта -
44 перфораційна карта
перфорацио́нная ка́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > перфораційна карта
-
45 перфорована карта
перфори́рованная ка́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > перфорована карта
-
46 планшир фальшборту
планши́р фальшбо́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > планшир фальшборту
-
47 реторта
техн. рето́рта -
48 синоптична мапа
синопти́ческая ка́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > синоптична мапа
-
49 уловлювання спирту
ула́вливание спи́ртаУкраїнсько-російський політехнічний словник > уловлювання спирту
-
50 myrtle
-
51 аорта
анат. аорта, головна бойова жила.* * *анат.ао́рта -
52 вахта
мор. вахта, сторожа, варта.* * *I мор., перен.ва́хта, ва́ртаII бот.бобівни́к, -у -
53 водоворот
вир, шум, нурт, коловертень, крутіж; (отпорный) верни-вода, чорторий. В. подле мели - кручія. Воронка -та - вікнина. -ный - вировий, шумовий, нуртовий.* * *1) вир, -у, коловоро́т, -у, верни́вода, круті́ж, -тежу́, водове́рть, -ті; коло́вертень, -тня, чортори́й, -ри́ю; диал. нурт, ну́рта, водокру́т, -у2) перен. вир, водове́рть -
54 вонять
воняти, смердіти, дхнути, душіти (3-е л. душить). Вонять немного - присмерджувати. Воняет чем - чути чим. Воняет изо рта, носа - чути з рота, з носа.* * *смерді́ти; (нести, отдавать чем) тхну́ти, нести́ -
55 достопримечательность
славна пам'ятка, річ; варта уваги, позначна (визначна) річ. [Він показав їм усі славні пам'ятки київські].* * *визначна́ (ва́рта ува́ги, примі́тна, сла́вна) па́м'ятка (річ, місце́вість) -
56 игра
1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.* * *гра, грання́, ігра́; гра́йка; ( забава) заба́ва, за́бавка, і́грашка; гри́ще\игра ры — мн. і́гри, род. п. і́гор; заба́ви, -ба́в, і́грашки, -шок
биржева́я \игра ра — біржова́ гра
\игра ра́ воображе́ния — гра уя́ви (фанта́зії)
\игра ра́ на трубе́ — гра (грання́) на сурмі́ (на трубі́), су́рмлення, сурмлі́ння
игра́ть (вести́) большу́ю \игра ру́ — гра́ти (вести́, прова́дити) вели́ку гру
опа́сная \игра ра́ — небезпе́чна гра
\игра ра́ не сто́ит свеч — погов. не ва́рта спра́ва за́ходу, шко́да́ [й] за́ходу, шко́да й во́ску псува́ти, шко́да й сві́чку світи́ти
-
57 изжёванный
1) прич. зжо́ваний, пожо́ваний2) (в знач. прил.: сильно измятый) жо́ваний: (избитый, надоевший) заяло́жений, уте́ртий\изжёванныйая те́ма — заяло́жена (уте́рта) те́ма
-
58 калач
калач (-ча); ум. калачик; ув. калачище. Тёртый -лач (перен.) - бита голова, битий жак, людина бувала, бувалець (-льця). [Ну, та й він бита голова, - його не одурите (Звиног.). О, то битий жак! (Номис)]. Дать на -чи кому - дати на ковбаси кому. Досталось на -чи кому - набрався товчеників хто. Ни за белые -чи, И -чом не заманишь - і калачем не принадиш. Его -чом не корми, а сделай то и то - що не кажи (или йому й меду не давай), а (йому) таки зроби. Из одной печи, да не одни -чи - не того тіста книш.* * *кала́ч, -атёртый \калач — би́тий жак, би́та голова́, те́рта люди́на, бува́лець, -льця
-
59 каравай
и Коровай1) (цельный хлеб) хліб (-ба), хлібина, бухан (-на) (зап. бохан), буханець (-нця), (зап. боханець), буханка. -вай хлеба - хліб (хлібина), бухан хліба;2) (свадебный хлеб) коровай (-ваю). [Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі (Шевч.)]. Делать (загибать) -вай - коровай бгати. На чужой -вай рта не разевай - на чужий коровай очей не поривай (Приказка).* * *1) хліб, хліби́на, буха́н, -а, бухане́ць, -нця́, буха́нка2) ( свадебный хлеб) этногр. корова́й -
60 караул
1) (стража) сторожа (-жі), варта, чата, калавур (-ра), каравул. -лы, мн. - сторожа, варта, чати (р. чат), калавури, каравули, (поставленные на -ле) вартові (-вих). [І в дорогу подались вони обоє, обминаючи сторожу (Ворон.). Чути, як перегукується варта (Грінч.). Далеко їм обходити горами, щоб обдурить намісникові чати (Грінч.). Ой кругом церкви, церкви січової калавури стали (Пісня)];2) (пост, служба) чата и чати, варта, сторожа, калавур, каравул, (дежурство) стійка. [Пора нам на чату (Куліш). Гонять, мамко, на сторожу, під чорний ліс на могилу (АД). Стоїть солдат на калавурі (Квітка). Стійку люди одбували по черзі (Кон.)]. На -ле - на сторожі, на варті, на чатах, на стійці. Быть в -ле - на варті бути. Вступить в (на) -ул - на варту стати. Держать -ул - вартувати. Итти в -ул - іти на варту. Стоять на -ле - на чатах стояти, бути на варті, на стійці. Разводить, развести -улы - розставляти, розставити варту, сторожу. Развод -лов - розставляння варти, сторожі. Смена -лов - зміна варти, сторожі. Поставить -лы - поставити (постановити) варту, сторожу, чати. Усеять -ми что - зачатувати що. [Нехай густо зачатують битую дорогу (Куліш)]. Строгий -ул - гостра варта. [Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта (Чуб. II)]. Почётный -ул - почесна варта. Гарнизонный -ул - залогова варта (сторожа). Брать, взять на -ул - брати, взяти на калавур. Взять под -ул кого - узяти під сторожу кого. Держать под -лом кого - тримати під сторожею (під вартою) кого;3) караул! межд. - ґвалт! пробі! пробоньку! рятуйте! калавур! [Ай, ґвалт! сала в хаті, не дам ради кошеняті (Номис)]. -ул! спасайте! - ґвалт! рятуйте! Кричать -ул - ґвалт, пробі кричати, волати; на ґвалт, на пробі кричати (волати, гукати), ґвалтувати. [Було-ж тобі не любити, а тепер хоч ґвалт кричи (Грінч. III). Кричав на пробі до чорної мряки (Коцюб.). Упав комар та й ґвалтує (Пісня)]. Хоть -ул кричи - аж (хоч) ґвалт. [Аж ґвалт потрібні гроші (Крим.). Нема грошей хоч ґвалт кричи (Гайсинщ.)].* * *1) сущ. ва́рта, сторо́жа, карау́л, -у, ча́ти, род. п. чат2) в знач. межд. ґвалт, карау́л, про́бі, калаву́р
См. также в других словарях:
РТА — Российская топливная ассоциация организация, РФ, энерг. РТА радиотелеметрическая аппаратура связь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РТА Русское топливное агентство … Словарь сокращений и аббревиатур
рта — РТА, рту и т.д. косв. от рот. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
РТА — жен., ·стар. рты, лыжи. Приидоша мордва на ртах, с сулицами и рогатинами, ·летописн. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
рта — ж., мн. рты лыжи , диал. ирты, севск. (Преобр.), трубчевск. (Шахматов, ИОРЯС 8, 1, 351), др. русск. р(ъ)ты мн. (Арциховский, Труды Инст. Этн. 1, 61). Связано со словен. r̀t, род. rtа острие , rtìč верхушка , rtice ж. мн. сани и нарта, рот; см.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Ртањ — Sp Rtanis Ap Ртањ/Rtanj L g tė ir kraštovaizdis Serbijoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Рта — Рита (ऋत ṛtá?) термин на ведическом санскрите, в буквальном переводе означающий «порядок вещей», родственнен авестийскому aša. Антонимом слова рита является анрита. Изложенное в Ведах, понятие риты явилось философской основой для концепции… … Википедия
рта — тар … Краткий словарь анаграмм
РТА — рабочий технический архив радиотелевизионная антенна радиотелеграфный аппарат радиотелеметрическая аппаратура регулятор температуры автоматический Российская таможенная академия Русское телеграфное агентство (дорев.) … Словарь сокращений русского языка
құртақандай — (Гур.: Маңғ., Есб.; Орал: Казт., Чап., Жымп.) құрттай, кішкентай. Өзі қ ұ р т а қ а н д а й болғанмен керемет күшті (Гур., Есб.). Ірімшігімнен қ ұ р т а қ а н д а й қалды (Гур., Маңғ.). Мына қ ұ р т а қ а н д а й тостақанға сорпа құйып бер (Орал … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Полость рта — (cavum oris) (рис. 151, 156, 194) является началом пищеварительного аппарата. Спереди она ограничена губами, сверху твердым и мягким нёбом, снизу мышцами, образующими дно полости рта, и языком, а по бокам щеками. Открывается полость рта… … Атлас анатомии человека
Хлопчатник Стёрта — ? Хлопчатник Стёрта Хлопчатник Стёрта … Википедия
