-
61 evidentiary
a; перев.; юр.доказовий, який має значення доказу -
62 infirmity
n1) неміч, дряхлість, слабість, кволість; необґрунтованість ( доказу)2) фізична вада; недолік, вада3) слабохарактерність; моральна нестійкість -
63 rag
1. n1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)2) pl лахміття, дрантя3) тех. мотлох, ганчір'я4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматокto tear smth. to rags — порвати щось на дрібні клаптики
worn to rags — поношений, пошарпаний
5) pl клоччя; лахміття6) pl жарт. одяг7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо)8) знев. газетка9) погань (про людину)10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових)11) невелика кількість; незначний залишок; крапля12) гострий кут, зазублина13) амер., розм. паперовий долар14) розм. язик15) мін. твердий вапняк, крупнозернистий пісковик; будівельний камінь16) піддражнювання; розіграш17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліниrag fair — товкучка, барахолка
to get one's rag out — розізлитися, втратити самовладання
2. v1) дробити каміння (руду)2) дражнити; дратувати глузуванням3) лаяти, сварити; вичитувати, шпетити (когось)4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисциплінуrag over — сперечатися, сваритися (через щось)
* * *I n1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці2) жмут, клаптик; обривок, шматочок3) pl дрантя, лахміття; pl одяг4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)6) дещиця, крихта, крапля7) гострий кут, зазублина8) aмep.; cл. паперовий долар9) cл. язикII n; мін.міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний каміньIII n; сл.; жарг.1) піддражнювання; розігрування, розіграш2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескападаIV v; сл.; жарг.1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)2) сварити, вичитувати, шпетити3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь) -
64 reductio ad absurdum
лат.доведення до абсурду, до безглуздості ( як спосіб доказу) -
65 validation
n юр.1) затвердження; ратифікація; ствердження2) надання законної сили; легалізація* * *юр.1) затвердження; ратифікація2) надання законної сили; легалізація3) підтвердження (інформації); validation procedure метод доказу -
66 verify
v1) перевіряти, контролювати2) вивіряти; звіряти (тексти)3) підтверджувати, з'ясовувати істинність (правдивість)4) виконувати (обіцянку)5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити6) скріпляти (присягою)* * *v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
67 averment
-
68 circular
I n1) циркуляр, циркулярний лист2) реклама, проспект ( що розсилаються)II a1) круглийcircular lifebelt — мop. рятувальний круг
circular saw — тex. дискова /циркулярна/ пилка
2) круговий; який рухається по колуcircular motion — круговий або обертовий рух
circular trip /tour/ — турне; об'їзд; круговий маршрут
3) cпeц. круговий; який відноситься до кола, кругаcircular function — мaт. кругова /тригонометрична/ функція
circular pitch — тex. круговий крок; крок по дузі
circular arc — мaт. дуга
4) кільцевий, кільцеподібний5) повторюваний6) кружний, обхідний ( про шлях)7) непрямий, нещирий8) циркулярнийcircular letter — циркуляр, циркулярний лист
circular note — дип. циркулярна нота; кoм. циркуляр; проспект; eк. циркулярний акредитивний лист
circular letter of credit — eк. циркулярний акредитив
circular cheque — eк. дорожній чек
circular proof — доказ, який сам потребує доказу
-
69 evidentiary
a; перев.; юр.доказовий, який має значення доказу -
70 infirmity
n1) неміч, дряхлість, слабість, кволість; необґрунтованість ( доказу)2) фізична вада; недолік, вада3) слабохарактерність; моральна нестійкість -
71 justification
n1) виправдання2) обставини, що виправдовують3) правомірність, підтвердження5) пoлiгp. виключення рядка; форматування ( сторінки) -
72 reductio ad absurdum
лат.доведення до абсурду, до безглуздості ( як спосіб доказу) -
73 validation
юр.1) затвердження; ратифікація2) надання законної сили; легалізація3) підтвердження (інформації); validation procedure метод доказу -
74 verify
v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
75 weakness
n непереконливість, необґрунтованість- weakness of an argument непереконливість доказу, хиткість аргументації
См. также в других словарях:
доказу́емость — и, ж. Свойство по знач. прил. доказуемый. Доказуемость теоремы … Малый академический словарь
доказу́емый — ая, ое; зуем, а, о. Такой, который может быть доказан. Доказуемое положение … Малый академический словарь
доказуемый — доказуемый, доказуемая, доказуемое, доказуемые, доказуемого, доказуемой, доказуемого, доказуемых, доказуемому, доказуемой, доказуемому, доказуемым, доказуемый, доказуемую, доказуемое, доказуемые, доказуемого, доказуемую, доказуемое, доказуемых,… … Формы слов
доказуемость — доказуемость, доказуемости, доказуемости, доказуемостей, доказуемости, доказуемостям, доказуемость, доказуемости, доказуемостью, доказуемостями, доказуемости, доказуемостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
доказуемый — ая, ое; зуем, а, о. Такой, который может быть доказан. Д ое положение. ◁ Доказуемость, и; ж. Д. теоремы. Д. вины … Энциклопедический словарь
Доказуемо — нареч. качеств. обстоят. Приводя доказательства. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Доказуемость — ж. отвлеч. сущ. по прил. доказуемый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Доказуемый — прил. Такой, который можно доказать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
доказуемость — см. доказуемый; и; ж. Доказу/емость теоремы. Доказу/емость вины … Словарь многих выражений
ДОКАЗУЕМОСТЬ — ДОКАЗУЕМОСТЬ, доказуемости, мн. нет, жен. (книжн.). отвлеч. сущ. к доказуемый. Доказуемость теоремы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОКАЗУЕМЫЙ — ДОКАЗУЕМЫЙ, доказуемая, доказуемое; доказуем, доказуема, доказуемо (книжн.). Такой, что можно доказать. Доказуемое положение. Это вполне доказуемо. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова